🏥 Війна поставила під загрозу лікування цих дітей, а отже, і їхній шанс на життя. Бо навіть наявність ліків для хіміотерапії не гарантує її вчасного отримання, якщо звучать сирени. Навіть найдосвідченіші онкологи не знають, як врятувати від обстрілів.
Однак наші лікарі роблять надможливе для того, щоб зберегти своїм пацієнтам життя. Переконалась учора в цьому, відвідавши відділення дитячої онкології Національного інституту раку з нагоди Міжнародного дня онкохворої дитини.
У перший же тиждень війни всіх маленьких онкопацієнтів із батьками евакуювали звідси до Польщі. А далі поступово відновлювали роботу. У травні в інституті запрацювали операційні та почали приймати поранених бійців.
📍Сьогодні ж у тутешніх лікарів роботи більше, ніж до повномасштабного вторгнення: щодня в закладі роблять близько 30 складних онкологічних операцій. До відділення повернулися діти, і вони справжні бійці. Сміливості й мужності в них не менше, ніж у воїнів передової, які проходять лікування поруч. Маленькі пацієнти терпляче виконують вказівки лікарів, чекають на хіміотерапію, доки не зазвучить сигнал відбою повітряної тривоги. Виборюють життя водночас у двох війнах.
Для мене було дуже важливо особисто поспілкуватися з дітьми та їхніми батьками. Бо наше завдання зараз як держави – зробити все, щоб вони перемогли у своїй персональній війні. Створити умови, за яких, попри прильоти й атаки ворогів, наша медична система вперто робитиме свою справу. І впевнена, із цим викликом ми впораємося 🇺🇦
Однак наші лікарі роблять надможливе для того, щоб зберегти своїм пацієнтам життя. Переконалась учора в цьому, відвідавши відділення дитячої онкології Національного інституту раку з нагоди Міжнародного дня онкохворої дитини.
У перший же тиждень війни всіх маленьких онкопацієнтів із батьками евакуювали звідси до Польщі. А далі поступово відновлювали роботу. У травні в інституті запрацювали операційні та почали приймати поранених бійців.
📍Сьогодні ж у тутешніх лікарів роботи більше, ніж до повномасштабного вторгнення: щодня в закладі роблять близько 30 складних онкологічних операцій. До відділення повернулися діти, і вони справжні бійці. Сміливості й мужності в них не менше, ніж у воїнів передової, які проходять лікування поруч. Маленькі пацієнти терпляче виконують вказівки лікарів, чекають на хіміотерапію, доки не зазвучить сигнал відбою повітряної тривоги. Виборюють життя водночас у двох війнах.
Для мене було дуже важливо особисто поспілкуватися з дітьми та їхніми батьками. Бо наше завдання зараз як держави – зробити все, щоб вони перемогли у своїй персональній війні. Створити умови, за яких, попри прильоти й атаки ворогів, наша медична система вперто робитиме свою справу. І впевнена, із цим викликом ми впораємося 🇺🇦
😢199❤150👍13
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Відвідала вчора відділення дитячої онкології Національного інституту раку, поспілкувалася з медиками та їхніми маленькими пацієнтами.
❤355👍44😢18
Через російське вторгнення кожен п’ятий українець під загрозою розвитку певної форми психічного розладу. Цей тривожний висновок ґрунтується на оцінках ВООЗ. Українці на фронті й у тилу вже рік витримують шалені навантаження, зокрема й психологічні, адже війна атакує і нашу психіку.
Тим часом система «бачить» менше 10% прогнозованих випадків розладу психічного здоров’я. Це вже висновок нашого, українського аудиту ресурсів послуг у сфері психічного здоров’я, проведеного за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
👉Однією з причин є те, що українці часто не приділяють належної уваги ментальному здоров’ю та не вважають за потрібне звертатися до фахівця. Долати цю упередженість, формувати звичку піклуватися про своє ментальне здоров’я має щойно презентована Комунікаційна кампанія Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
📍Разом із міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком розповіли про неї директору Європейського регіонального бюро ВООЗ д-ру Хансу Клюге під час нашої чергової зустрічі. ВООЗ дуже допомагає Україні із самого початку вторгнення, зокрема у створенні Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
🤝Сподіваюся, тепер підсилить своїм голосом і підтримкою і нашу комунікаційну кампанію. Ментальне здоров’я не менш важливе за фізичне. І про нього теж треба піклуватися.
Тим часом система «бачить» менше 10% прогнозованих випадків розладу психічного здоров’я. Це вже висновок нашого, українського аудиту ресурсів послуг у сфері психічного здоров’я, проведеного за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
👉Однією з причин є те, що українці часто не приділяють належної уваги ментальному здоров’ю та не вважають за потрібне звертатися до фахівця. Долати цю упередженість, формувати звичку піклуватися про своє ментальне здоров’я має щойно презентована Комунікаційна кампанія Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
📍Разом із міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком розповіли про неї директору Європейського регіонального бюро ВООЗ д-ру Хансу Клюге під час нашої чергової зустрічі. ВООЗ дуже допомагає Україні із самого початку вторгнення, зокрема у створенні Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
🤝Сподіваюся, тепер підсилить своїм голосом і підтримкою і нашу комунікаційну кампанію. Ментальне здоров’я не менш важливе за фізичне. І про нього теж треба піклуватися.
❤323👍41
🇨🇦 Українська діаспора в Канаді і раніше була однією з найбільших у світі. А після повномасштабного вторгнення агресора ще 150 тисяч українців знайшли тимчасовий прихисток у Канаді. Для того, щоб вони могли приїхати й облаштуватися, канадський уряд запровадив спеціальну програму – Канадсько-український дозвіл на екстрені поїздки (CUAET).
Канада надала Україні 1 млрд доларів США військової допомоги, канадські військові тренують українських. А канадські посадовці протягом цього року регулярно відвідують нашу країну.
🤝 Мала нагоду подякувати за всю підтримку міністерці закордонних справ Канади Мелані Жолі під час її візиту в Україну. Обговорили, що іще наші країни можуть втілити разом.
У Канаді, наприклад, створено окремий урядовий орган з питань психічного здоров’я. Працюють спеціальні центри депресії та центр передового досвіду з питань посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Це досвід, який точно знадобиться нам у створенні Всеукраїнської програми ментального здоров’я, покликаній відновити українців після шоку війни.
А ще нам дуже потрібні канадські напрацювання зі створення та адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Мусимо і хочемо надати найкращі можливості всім, хто пройшов поранення і травми.
📚Продовжимо і культурну співпрацю – Канада вже виділила Україні 4,8 млн канадських доларів для захисту культурної спадщини, яка регулярно страждає від російських обстрілів. Ми, у свою чергу, радо відкриваємо у бібліотеках Канади українські книжкові полички – проєкт із поширення за кордоном нашої літератури діє вже у 26 країнах.
🇺🇦Українська мова і культура давно не чужі Канаді, і стають все ближчими.
Канада надала Україні 1 млрд доларів США військової допомоги, канадські військові тренують українських. А канадські посадовці протягом цього року регулярно відвідують нашу країну.
🤝 Мала нагоду подякувати за всю підтримку міністерці закордонних справ Канади Мелані Жолі під час її візиту в Україну. Обговорили, що іще наші країни можуть втілити разом.
У Канаді, наприклад, створено окремий урядовий орган з питань психічного здоров’я. Працюють спеціальні центри депресії та центр передового досвіду з питань посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Це досвід, який точно знадобиться нам у створенні Всеукраїнської програми ментального здоров’я, покликаній відновити українців після шоку війни.
А ще нам дуже потрібні канадські напрацювання зі створення та адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Мусимо і хочемо надати найкращі можливості всім, хто пройшов поранення і травми.
📚Продовжимо і культурну співпрацю – Канада вже виділила Україні 4,8 млн канадських доларів для захисту культурної спадщини, яка регулярно страждає від російських обстрілів. Ми, у свою чергу, радо відкриваємо у бібліотеках Канади українські книжкові полички – проєкт із поширення за кордоном нашої літератури діє вже у 26 країнах.
🇺🇦Українська мова і культура давно не чужі Канаді, і стають все ближчими.
❤421👍36
Попри війну, в екстремальних умовах діти вчаться, педагоги працюють. Це окрема форма героїзму. Тому й реформі шкільного харчування, яку ми запустили ще напередодні повномасштабного російського нападу, час повертатися, щоб підтримати освітній фронт. Ми доклали надто багато зусиль у минулому, щоб зараз не довести справу до кінця.
Увесь 2022 рік реформу підтримував ентузіазм громадських організацій і міжнародних партнерів: опорні школи отримували допомогу від ЮНІСЕФ, кухарі проходили навчання від команди Національної асоціації громадського харчування та Cultfood, у Бучі почали будувати фабрику-кухню на дотації Фонду Баффета. Тепер час долучатися державним установам.
Взяла участь у робочій нараді «Реформа шкільного харчування: пріоритетні напрямки розвитку в умовах війни та повоєнного відновлення України». Обговорювали напрацювання нещодавньої стратегічної сесії, зокрема презентовану там стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023–2027 роки та плани на найближчий час.
Стратегія, про яку мова, передбачає п’ять основних напрямів реформи:
✅ розвиток кадрового потенціалу;
✅ відновлення та модернізація харчоблоків закладів освіти;
✅ фінансову підтримку територіальних громад;
✅ впровадження нових норм і меню;
✅ промоцію культури здорового харчування під час війни.
Усе це можна зробити лише разом, тож дякую всім, хто долучився: міністерствам охорони здоров’я, освіти, економіки, розвитку громад, територій та інфраструктури України, аграрної політики та продовольства, Антимонопольному комітету, Держпродспоживслужбі, «Прозорро», ЮНІСЕФу в Україні (в особі Мурата Шахіна), Надзвичайному та Повноважному Послу Швейцарської Конфедерації Клоду Вільду та швейцарсько-українському проєкту DECIDЕ. Маємо працювати над реформою шкільного харчування вдвічі активніше, щоб компенсувати вкрадений війною рік.
За цей рік ми навчилися більше турбуватися один про одного та брати ще більше відповідальності за оточення. Добре, якщо саме заклади освіти стануть – і вже стали – осередками та прикладом такої турботи.
Увесь 2022 рік реформу підтримував ентузіазм громадських організацій і міжнародних партнерів: опорні школи отримували допомогу від ЮНІСЕФ, кухарі проходили навчання від команди Національної асоціації громадського харчування та Cultfood, у Бучі почали будувати фабрику-кухню на дотації Фонду Баффета. Тепер час долучатися державним установам.
Взяла участь у робочій нараді «Реформа шкільного харчування: пріоритетні напрямки розвитку в умовах війни та повоєнного відновлення України». Обговорювали напрацювання нещодавньої стратегічної сесії, зокрема презентовану там стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023–2027 роки та плани на найближчий час.
Стратегія, про яку мова, передбачає п’ять основних напрямів реформи:
✅ розвиток кадрового потенціалу;
✅ відновлення та модернізація харчоблоків закладів освіти;
✅ фінансову підтримку територіальних громад;
✅ впровадження нових норм і меню;
✅ промоцію культури здорового харчування під час війни.
Усе це можна зробити лише разом, тож дякую всім, хто долучився: міністерствам охорони здоров’я, освіти, економіки, розвитку громад, територій та інфраструктури України, аграрної політики та продовольства, Антимонопольному комітету, Держпродспоживслужбі, «Прозорро», ЮНІСЕФу в Україні (в особі Мурата Шахіна), Надзвичайному та Повноважному Послу Швейцарської Конфедерації Клоду Вільду та швейцарсько-українському проєкту DECIDЕ. Маємо працювати над реформою шкільного харчування вдвічі активніше, щоб компенсувати вкрадений війною рік.
За цей рік ми навчилися більше турбуватися один про одного та брати ще більше відповідальності за оточення. Добре, якщо саме заклади освіти стануть – і вже стали – осередками та прикладом такої турботи.
❤390👍36