❓Які документи треба оформлювати з народженням дитини? Що брати з собою в пологовий? А що узагалі треба знати до пологів?

Перший рік життя дитини — суцільні запитання для мам і тат. Утім, як і другий, і наступні. На порталі «Дія.Безбар‘єрність» у розділі «Батькам» є усе, що потрібно молодим батькам: від запису в дитсадок до психологічної підтримки після народження дитини.

Тут представлені гайди по усім аспектам батьківства:

📍медична допомога: вибір акушера та педіатра, чек-ліст щеплень тощо;
📍бюрократичні моменти: список усіх необхідних документів на різних етапах батьківства, безоплатна правова допомога;
📍державна допомога при народженні — від стандартної до субсидій.

Народження і виховання дитини — складний процес. Однак він не має бути для батьків марафоном на витривалість чи постійною гонкою з перешкодами. Тож робимо усе, щоб бар‘єрів у взаємодії з державою для них ставало все менше. 💙💛

«Дія. Безбарʼєрність» створено у межах ініціативи «Без бар'єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, а також Швеції. Аналітичну допомогу надавала громадська організація «Безбар’єрність».

🇵🇱 «Польща – то любов» – під цим відгуком української лікарки підписалися б мільйони українців, для яких ця країна стала шляхом до безпеки. А для наших медиків Польща – ще й шлях до професійного зростання.

У межах нашої спільної програми HEMS уже 49 медиків із Центру екстреної медичної допомоги МОЗ, а також із Івано-Франківського, Київського, Львівського, Одеського, Черкаського обласних центрів екстреної медичної допомоги – пройшли навчання у складі польських аеробригад на гелікоптерах (Helicopter emergency medical services, HEMS).

Під час навчання було відпрацьовано допомогу раптової зупинки серця на борту гвинтокрила та передачу пацієнта до машини швидкої допомоги; виліт на раптову зупинку кровообігу, ДТП, опіки, травми тощо; співпрацю з медиками у машині швидкої медичної допомоги та пожежниками.

Відбулося стажування українських команд опікових центрів у Східнопольському центрі лікування опіків і реконструктивної хірургії. 39 лікарів відпрацювали першу допомогу при опіках – це саме та травма, яку отримують зараз цивільні та військові українці через російські обстріли. Тож нові навички, здобуті на курсі, врятують багато життів. Наразі триває стажування останньої групи лікарів.

Уже традиційно – особисту участь у зустрічі й облаштуванні українських медиків взяла перша леді Польщі Агата Корнгаузер-Дуда, з якою ми і задумували цей курс. І будемо продовжувати. Сьогодні якраз обговорили це у відеоспілкуванні.

А поза тим – ще й нові проєкти:

📍Навчання в Польщі українських психологів і психіатрів – для національної програми психологічної допомоги.
📍Навчання для наших медиків із реабілітації поранених.
📍Окремий запит нашого ДСНС – проєкт, який нині є надзвичайно актуальним для української системи освіти, – «безпечна школа»: створення в українських школах, за прикладом польських, спеціальних класів, де учні вивчають пожежну та цивільну безпеку. У Польщі такі класи називаються ognik.

☝️Ну і особливо важлива співпраця для нас. Наприкінці лютого-2023 Єврокомісія оголосила спільну ініціативу з Польщею щодо викрадених Росією українських дітей. Ініціатива передбачає спільні зусилля з пошуків дітей та покарання для викрадачів. Рішення про конкретні кроки має затвердити Прем’єр РП найближчим часом.

Так, Польща – то любов. А Україна – це вдячність і взаємність 💙💛

🧑‍⚕️ До кінця 2023 року в Україні буде принаймні вдесятеро більше сімейних лікарів, що зможуть надавати допомогу у випадках найбільш поширених психічних розладів, як то депресія або ж невроз. І, що найважливіше, не лише вчасно діагностувати їх, а й лікувати, у разі ж необхідності більш ретельної терапії передавати таких пацієнтів до рук вузьких спеціалістів.

📈 Такі прогнози базуються на тому, як блискавично набирає обертів програма підготовки лікарів первинної ланки медицини Mental Health Gap Action Programme (mhGAP).

💻У грудні минулого року ми запустили онлайн-курс «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги». І ось його вже пройшли понад 17 тисяч працівників системи охорони здоров’я! А 55 медичних закладів уже уклали угоди з НСЗУ щодо надання такого виду медичної допомоги .

Не лише фахівці первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти та педіатри) можуть пройти навчання, подати заявку та пройти курс можуть усі охочі медики. Тут є інформація, як пройти:

📍Очний тренінг від ВООЗ та партнерів
📍Онлайн-курс на платформі Академії НСЗУ

Ці навчання — одна з цеглинок у розбудові системи доступу до психологічної допомоги у межах Всеукраїнської програми ментального здоров`я. Місією програми є максимальна доступність психосоціальної підтримки для кожного громадянина, який її потребує. Тож надзвичайно цінним є те, як активно долучилися до програми саме медики. Адже кожен сімейний лікар, що матиме більше впевненості у власних знаннях у сфері ментального здоров’я — це вчасно врятована психіка його пацієнтів.

71% українців кажуть, що живуть із відчуттям напруженості й стресу. Такі результати дослідження проведеного компанією Gradus Research в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Раптова стресова ситуація завжди пов’язана з шаленим викидом адреналіну. Отож, вже понад рік ми живемо у постійному адреналіновому напруженні.

Про те, як ми реагуємо на виклики та стрес, розповідає друга серія із циклу анімаційних відеороликів, створених ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я.

Зазвичай одним із трьох способів:

📍Якщо людина під час стресової ситуації відчуває гнів та лють, вона діятиме за сценарієм «бий».
📍Якщо відчуває тривожність і паніку, радше за все, застосує сценарій «біжи».
📍А ще є варіант «завмри» — і тоді замість викиду енергії людина відчуває апатію.

☝️Усі серії мають субтитрування та переклад українською жестовою мовою, відтак доступні для людей з порушеннями зору та слуху. Тож вкотре дякую творчій команді художників і сценаристів за реалізацію такого цінного проєкту.

🔗Серія з чотирьох епізодів доступна за посиланням.

🫂 У березні почала роботу Харківська регіональна психологічна служба, організована у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.

📍Обрали саме Харківську область, бо на її територіях, що перебували під окупацією, є колосальний запит на психосоціальну підтримку. Люди жили в жахливих умовах інформаційної ізоляції, часто без їжі і води. Люди не жили — виживали, втрачаючи близьких, ховаючи їх у дворах власних домівок. Можна лише уявити, що коїться з психікою, якщо ворог контролює не лише твою територію, а й тебе безпосередньо, з родиною та дітьми. А якщо при цьому знущається, катує, гвалтує?

👉 В психології є термін – ізоляційна компресія. І місія новоствореної Харківської психологічної служби – допомогти людям, які застрягли у цьому потенційно небезпечному компресійному стані. Декомпресувати їх. Відновити. Спочатку ми відновимо людину – а далі людина відновить усе.

🚐 Харківська психологічна служба працює як регіональний хаб, фахівці якого надають допомогу у Харкові та громадах області, куди виїжджають мобільні групи психологів та спеціалістів психосоціального супроводу. Звернень, кажуть у службі, безпрецедентно багато. Тож вдалий пілотний проєкт матиме перспективу розвитку й у інших регіонах.

📞«Гаряча лінія» Харківської регіональної психологічної служби: 0680719929, 0500719929, 0630719929.

Створення Харківської регіональної психологічної служби стало результатом партнерства Всеукраїнської програми ментального здоров’я з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за фінансової підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну» та співпраці БО «Відродження громад», ГО «Безбар’єрність», Харківського обласного Центру соціальних служб та Центру безпекових і суспільних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія».

«Знаїмо» — це про те, як важливо знати, що ми їмо.
Особливо, якщо мова про харчування дітей, тим паче у школі.

🥗 Ми запустили портал «Знаїмо» як частину реформи системи шкільного харчування. Щоб у освітніх закладах знали, які зміни потрібні, аби у школярів було здорове меню. Щоб батьки знали, як прищепити дітям здорові звички як спосіб мислення. Щоб і учні знали, як це здорово — їсти здорове! І як може бути при цьому смачно, а не тому що «мама сказала».

🥒 Портал — однаково корисний для освітян та батьків. Бо ж харчування дітей у шкільному віці — це синергія з обох сторін. Приміром, у підрозділі «меню» є технічні карти багатьох шкільних страв, тож батьки можуть порівняти їх з тим, що готують у їх школі. А також збирати поживні ланчбокси в доповнення.

👉 І, що важливо — матеріали на порталі враховують воєнний час, у якому ми живемо, і значну частину порад присвячено харчуванню вдома, адже частина дітей навчаються дистанційно.

Повномасштабне вторгнення дещо призупинило нашу реформу, однак ворогу не зупинити життя: педагоги працюють, а наші діти вчаться. А це означає, що ми не маємо права нехтувати їх здоров’ям. Тож цьогоріч тема здорового харчування буде однією з пріорітетних у нашій роботі, а публікації про нього щовихідних з’являтимуться тут із хештегом #знаїмо.

«Я щаслива. Моя свобода завжди при мені», – це слова жінки, з якою ми, українці, пишаємося жити в один час. Сьогодні Ліні Костенко, чия поезія завжди була і є голосом новітньої України, виповнюється 93 роки.

Слова поетеси – іронічні і ніжні водночас, завжди мудрі, завжди відповідь на часи, у яких живемо.

🎬 Тож пропоную вам переглянути відеопроєкт «Ліна Костенко: відповідь кожному» – у ньому зібралися блискучі учасники і, звісно ж, найсильніші поезії. Дякую, Ліно Василівно, за творчість та приклад гідності – звучіть, будь ласка, ще довгі роки.

Засновники проєкту: Сашко Кулик, Наталія Радченко.

У мирний час цього дня ми б найперше згадували його символ – непарні різнокольорові шкарпетки і ту особливу енергію доброти й щирості, яку дарують світові люди із синдромом Дауна. Але зараз, під час війни, мусимо найперше визнати: нині їм та їхнім близькім особливо непросто і страшно. І найстрашніше, що ми їх також втрачаємо – як 4-річну Лізу, яка загинула в липні від російського ракетного удару по центру Вінниці. Давайте згадаємо її сьогодні…

❓Чому з’явилися і коли припиняться лякаючі вибухи та сирени? Коли можна буде повернутися у полишену домівку? Як не сумувати без старих друзів і знайти нових? Чи вдасться знову відвідувати такі важливі заняття у школі чи гуртках? Мамам і татам дітей із синдромом Дауна щодня доводиться шукати відповіді на ці питання – і для дитини, і для себе.

Адже люди із синдромом можуть дуже багато: від занять творчістю і спортом, читання книжок – до професійної оплачуваної роботи.

Однак усе це залежить від піклування, програм раннього втручання, доступної реабілітації, медичного супроводу, інклюзивного освітнього середовища, активного соціального життя. І одразу все це у тяжкий воєнний рік зазнало суттєвих, інколи загрозливих перебоїв.

👉Але ж ми пам’ятаємо: наше завдання як суспільства перетворювати всі бар’єри, навіть воєнні, – на можливості.

Як це робити? Позитивний досвід має ГО «Майстерня мрії» у Львові. Вона створила та опікується кількома центрами денного перебування для людей з ментальними порушеннями, зокрема і з синдромом Дауна. Тут молодь навчається розуміти себе і свої емоції, здобуває навички, які знадобляться у самостійному житті, і просто добре проводить час у колі друзів.

Це простір, де всі рівні, де всі можуть бути такими, як вони є, і мають можливість розвиватися. Зараз «Майстерня мрії» відкриває ще й перший будинок підтриманого проживання. Його резидентами стали евакуйовані із психоневрологічних інтернатів східних областей України і ті, хто чекає своєї черги, щоб потрапити до закладів інтернатного типу.

Дуже хочеться більше таких прикладів і менше обмежень.

Це потрібно не лише людям, чий день відзначається сьогодні у всьому світі, – це потрібно всьому розмаїттю нас, українців, – таких різних і таких важливих 💙💛