🫂 Центр психологічної підтримки навіть у невеликому селі. Це ще не буденність для України, але одна з цілей нашої Всеукраїнської програми ментального здоровʼя.

🏥 Ідеться про амбулаторію села Михайлівка-Рубежівка Ірпінської громади Київської області, у якій завдяки USAID зʼявився центр «Дбаю про себе». У ньому працює сімейна лікарка Тетяна Петрова, і вона по собі знає, як важливо відчувати підтримку у складні часи.

Пані Тетяна має 40 років практики. 7 років тому вона втекла від російської агресії з рідного Луганська. Працювала у військовому шпиталі тут, у Михайлівці-Рубежівці. Повномасштабне вторгнення та окупація знову змусили її евакуюватися. Повернулася відразу після звільнення села й погодилася стати сімейним лікарем. Каже, відчувала, що потрібна саме тут і зараз.

🧑‍⚕️Нещодавно лікарка пройшла навчання ВООЗ mhGAP і тепер знає та може надавати підтримку людям із тривожними розладами, безсонням, проявами стресу та депресії. За її словами, ця допомога з початком повномасштабної війни стала дуже потрібною. Особливо після того, як село пережило тимчасову окупацію.

Люди приходять і говорять, каже пані Тетяна. Тим, хто досі не може наважитися розказати, вона допомагає розкритися. Цього теж навчають за програмою ВООЗ mhGAP. Якщо людина потребує підтримки спеціалізованого фахівця, сімейний лікар скеровує до нього. Це робиться максимально толерантно, конфіденційно – так, щоб людині було комфортно й зрозуміло, що вона отримує необхідну допомогу.

«Зараз кожен другий пацієнт, який до мене звертається, потребує підтримки. Багато травмованих не стільки фізично, скільки психічно. У деяких через це загострилися хронічні захворювання. І часто успіх одужання залежить від того, чи вчасно вони отримують допомогу», – розповідає Тетяна Петрова.

👉 У центрі психологічної підтримки проводять індивідуальні консультації та групові заняття для подолання ментальних розладів. Тому для багатьох із майже 4 тис. жителів громади цей центр разом із лікаркою Петровою став справжнім порятунком від травматичного досвіду війни та окупації.

Речі для вимушених переселенців чи ліки для шпиталю, обід для знесиленого незнайомця чи автівка, завантажена їжею для постраждалих із Херсонщини, – усі українці хоча б раз за час ворожого вторгнення надавали гуманітарну допомогу співвітчизникам. А відтак можуть відзначати сьогодні Всесвітній день гуманітарної допомоги.

Уперше відзначатиме його й Olena Zelenska Foundation, яку я створила минулої осені для допомоги українцям, що пережили окупацію, а також для підтримки ВПО й великих прийомних родин.

Фундація працює із коштами іноземних меценатів, і цьогоріч нам є про що розповісти. Пишу «нам», бо кожна фундація – це колективні зусилля багатьох людей. Отже:

📍кожна четверта велика прийомна родина в Україні (323 ДБСТ) отримала найнеобхідніші речі. Більшість із них через війну мусила приєднатися до ВПО й тепер починає нове життя в Харківській, Одеській, Черкаській, Чернігівській, Житомирській і Київській областях;
 
📍474 генератори, сотні електроковдр, спальних мішків і теплих речей закупила Фундація для деокупованих регіонів, їх навчальних закладів, лікарень, об’єктів критичної інфраструктури;
 
📍30 водоочисних станцій, що працюють без електрики, отримали навесні громади Донецької та Дніпропетровської областей;
 
📍600 тисяч доларів передано на відновлення чотирьох повністю зруйнованих операційних в лікарнях деокупованого Ізюму. А чотири відділення Чугуївської лікарні живить переданий нами промисловий генератор потужністю 128 кВт;
 
📍500 слухових апаратів для жителів Київщини й Чернігівщині передала Фундація за підтримки Посольства України в Південний Кореї, долучившись до проєкту «Кабiнет на колесах. Ми поруч» благодійної організації «Відчуй»;
 
📍понад 38 тисяч лептопів отримали вчителі для організації дистанційного навчання. Завдячуємо цим співпраці з Microsoft і НР;
 
📍1400 дітей і батьків із 218 великих прийомних родин, що втратили житло, уперше всією сім’єю змогли відпочити в Карпатах.

Тож пам’ятаймо: Україна тримається завдяки ЗСУ та взаємодопомозі українців. Коли ми допомагаємо, ми перемагаємо! 🇺🇦

🇸🇪 Країна, де 94% жителів, згідно з дослідженням Eurobarometer, підтримують українців, де більшість вважає, що Україна має стати членом ЄС, і де знайшли прихисток від війни вже 50 тисяч наших співвітчизників.

Із Президентом України розпочали візит до Королівства Швеція.

36 військових і 49 цивільних українців із мінно-вибуховими травмами та онкологією, іншими складними випадками після початку російського вторгнення евакуйовані на лікування до Швеції.

🏥 Тут їхнім відновленням займається Каролінська університетська лікарня у Стокгольмі та Aleris Rehab Station – центр реабілітації високого рівня. Всі медичні, оздоровчі заходи в закладі спрямовані на головне – щоб пацієнти могли зберегти й відновити активну роль у суспільстві, почуватися впевнено, повноцінно, безбар’єрно. Це саме те, чого ми хочемо для громадян і в нашій країні. Тож є що запозичити й чого повчитися.

📍Рада особисто побувати в центрі Aleris і подякувати його медикам і керівникам за те, що вони роблять для українців.

Зустрілася тут із генеральною директоркою Aleris Group Софією Палмквіст і міністеркою охорони здоров’я Акко Анкарберг Йоханссон. Маємо ще й нову тему для розмови: під час Саміту перших леді та джентльменів вперше організуємо окрему зустріч для міністрів охорони здоров’я країн світу. В час, коли для фізичного та ментального здоров’я людей на планеті стільки загроз, сподіваємося налагодити міжнародне медичне партнерство – швидке, рішуче, інноваційне у справі порятунку життів.

🇺🇦Для України це означатиме допомогу в лікуванні, реабілітації, протезуванні наших поранених людей, українські заклади отримають цільове міжнародне підсилення, а іноземні фахівці – можливість запозичити досвід роботи українських колег у надзвичайних ситуаціях.

🤝Тож перша моя пропозиція в цій сфері – налагодити безпосередню співпрацю між реабілітаційним центром Aleris і Українським державним медико-соціальним центром ветеранів війни.

Це потрібно не тільки нам: сучасний світ – єдиний організм, тож лікувати, рятувати, підтримувати його можна лише спільно.

🇸🇪 «Коли у Швеції підіймається шведський державний прапор, усі шведи відчувають, що блакитний і жовтий мають набагато глибше значення», – сказав Його Величність Король Швеції Карл XVI Густав два місяці тому, під час святкування 500-річчя державності його країни.

Теж вважаю, що в України та Швеції невипадково однакові кольори державних прапорів: наші народи мають не лише спільні сторінки історії, а й спільні принципи, головний з яких – людське життя безцінне, його якість – пріоритетна.

📍Тож під час візиту до Швеції була рада зустрітися з Королем Карлом XVI Густавом та Королевою Сільвією. Подякувала за послідовну принципову підтримку України та українців. Уже 85 наших громадян пролікувалися або лікуються в цій країні, 50 тисяч знайшли прихисток від війни, соціальну підтримку.

👉Особливо зворушливий жест Їхніх Величностей – вони з особистих коштів профінансували відновлення пошкодженої інфраструктури села Зміївка на Херсонщині, звільненого з-під російської окупації. Колись це було давнє шведське поселення Гаммальсвенскбю. Історія й сучасність, минуле та майбутнє зійшлися в наших спільних кольорах і принципах. Дякую, Швеціє!

🇸🇪 Зустрілася з родиною Прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона – дружиною Брігіттою Ед і трьома доньками. Відчула надзвичайно теплу гостинність на завершення сьогоднішнього дня.

Пані Ед не тільки бізнес-леді й громадська активістка, а ще й пасторка в місцевій лютеранській громаді. Цікаво, що першу жінку-пастора тут висвятили ще в 1960 році, а нині саме жінки становлять більшість у цій професії.

Подякувала пані Ед за допомогу її країни й розповіла про те, як щодня від російської агресії страждають українці. І як для допомоги співвітчизникам у головних сферах – гуманітарній, медичній, освітній – я створила доброчинну Фундацію. Підтримуємо українців із допомогою іноземних меценатів, тож запросила шведський бізнес приєднатися.

Ми в Olena Zelenska Foundation вважаємо, що кожна людина в Україні повинна почуватися фізично й ментально здоровою, захищеною, мати змогу реалізувати своє право на освіту й будувати майбутнє у своїй рідній країні.

І, думаю, це те, що добре зрозуміє й чого бажає собі та іншим кожна вільна країна світу. 💙💛