🇩🇰 Серед понад 130 пацієнтів, яких прийняла на лікування за півтора року Данія, – 59 військовослужбовців (п’ятеро перебувають у Копенгагені просто зараз), дорослі й діти з онкологією, чотири дитини з мінно-вибуховими травмами. Війна, розв’язана Росією, щодня калічить не лише захисників, а й тих, хто ще не може себе захистити.

📍Разом із міністеркою внутрішніх справ і охорони здоров’я Данії пані Софі Леде відвідали сьогодні в Копенгагені лікарню Марії Єлизавети для дітей, підлітків та молодих родин, де тепер рятують, зокрема, й українських дітей. Не тільки від воєнних травм, а й від онкології, яку вторгнення не дає нормально лікувати в українських медзакладах.

🏥 Війна в Україні змінила і європейську медицину. Викликів стає більше для всіх. Саме тому на полях третього Саміту перших леді та джентльменів, який відбудеться за місяць у Києві, вперше проведемо зустріч міністрів охорони здоров’я з усього світу.

👉 Запросила на неї пані Леде, директорку проєкту лікарні Марії Єлизавети Мерете Ланге та представників інших данських медичних закладів.

Адже відповіддю на спільні загрози життю може бути лише співпраця для його порятунку.

🇺🇦 Синьо-жовті кольори за кордоном – це символ підтримки України. Що більше наших прапорів бачимо у вікнах будинків, на одязі, просто на вулицях, то сильніше відчуваємо: тут вірять в Україну й українців. А значить, вірять у свободу. У справедливість. У нашу перемогу.

Синьо-жовті кольори вдома – це символ гордості. За воїнів, які встановлюють прапори на відвойованих наших землях. За людей, які зберігають прапори під загрозою тортур. За кожного й кожну, хто під синьо-жовтим стягом виборює цю перемогу.

Сьогодні, у День Державного прапора, хочеться закликати всіх, хто вірить в Україну: продовжуйте говорити про це за допомогою нашого прапора. Насправді зараз він не лише наш: це колір боротьби за демократичні людські цінності всього світу. Тож і відзначати маємо разом зі світом. 🇺🇦

🎺 Днями в Польщі прозвучала музика свободи — тут відбувся концерт Ukrainian Freedom Orchestra, заснованого канадською диригенткою українського походження Кері-Лінн Вілсон.

Мала честь звернутися до гостей Варшавської опери та музикантів, адже концерт було організовано під нашим спільним із першою леді Польщі Агатою Корнгаузер-Дудою патронатом.

🎶 Розповіла, як попри війну звучить музика в Україні: в окопах, на вулицях міст, які обстрілює Росія. Кері-Лінн Вілсон зібрала команду музикантів, котрі стали голосом усіх тих, хто постраждав, усіх, хто бореться, і всіх, кому не байдуже, яким буде світ навколо нас.

Диригентка адаптувала український переклад Миколи Лукаша «Оди до радості», що є гімном Європейського Союзу. Сповнює гордість за те, як після овацій повного залу на біс прозвучав парафраз авторства Юрія Шевченка «Ми є!» на мелодію Гімну України.

🇵🇱 У Варшаві Ukrainian Freedom Orchestra прозвучав ще і як голос безмежної вдячності України Польщі. За повсякчасну підтримку, за розуміння, що це наша спільна боротьба.

🤝 Дякую всім причетним до реалізації: Міністерству культури та національної спадщини Польщі, Міністерству культури та інформаційної політики України, Варшавській національній опері, Метрополітен-опера, Посольству України в Республіці Польща.

В Україні 1310 великих прийомних родин – більше люблю цю назву, а не бюрократичне поняття ДБСТ, бо вона відображає суть явища: це батьки, які, часто маючи власних дітей, беруть іще п’ятьох-десятьох на виховання. І так роками: випускаючи в доросле життя одне покоління, дарують сімейне тепло іншим дітям. Можна уявити, як важко таким родинам під час війни: усі труднощі, від евакуації до пошуку нового дому, трудніші в рази.

👉 Ось чому Olena Zelenska Foundation зробила допомогу великим прийомним родинам окремим стратегічним напрямом своєї діяльності. Ми забезпечуємо найнеобхіднішими речами, гаджетами для навчання, матеріалами для ремонту житла та зводимо будинки для 14 таких родин.

👨‍👩‍👦 Безцінне відчуття родини повинна мати кожна дитина. Саме тому Україна зобов’язалася перейти до сімейних форм виховання. І саме тому сьогодні в Україні відкрився Координаційний центр із розвитку сімейного виховання та догляду дітей, створений за підтримки Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Він стане мозковим центром цієї реформи, особливо важливої тепер, коли через Росію сиріт у нашій країні більшає щодня. Наш моральний обов’язок – підхопити цих дітей просто зараз, дати їм тепло, на яке вони заслуговують.

Ніхто не робив такої реформи під час війни. Україна – перша. Діяльність Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей відбувається за підтримки Європейського Союзу й дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні.

Війна навчила нас того, що не існує кращого часу, до якого можна відкласти важливі зміни. Якщо треба щось покращити, побудувати, вирішити, слід робити це тут і зараз.

🤝 Тож сьогодні на презентації центру побажала успіхів усім учасникам і виконавцям реформи (а це одразу кілька міністерств і відомств), успіху та співпраці, без якої він неможливий.

Захист дитинства – це те саме, що й захист країни.🇺🇦