🇨🇦 Побувала в унікальному медичному закладі – Королівському центрі психічного здоров'я Оттави.

🤝 Тут підписали медичне партнерство між інститутом «Атлас» для ветеранів та родин, який діє на його базі, і українським Центром психічного здоров'я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна».

🏥 Також відвідала Операційну клініку стресових травм (OSI). Пересвідчилась, як новітні технологічні розробки клініки в поєднанні із психотерапією повертають людей до повноцінного функціонування в суспільстві.

👉 Королівський центр – один із найкращих канадських медичних закладів з питань психічного здоров’я. Саме те, що дуже потрібно нам в Україні. Тож обовʼязково спиратимемося на канадський досвід психологічної реабілітації наших захисників і мирних людей.

Якою мовою говорить Україна, коли протистоїть російському агресору?

Мовою єдності. Мовою турботи. Мовою перемоги.

Коли вітаємося словами «Доброго вечора, ми з України!» і час доби не має значення. Коли кажемо «Слава ЗСУ!» з гордістю та повагою до захисників і захисниць. Коли збираємо на «пташок», які можуть рятувати життя на фронті й бути передвісниками «бавовни».

Коли хочемо втішити рідних – обіймаємо й кажемо: «Тримайся. Буде Перемога».
Коли ніч знову безсонна, а день тривожний, пишемо в чати: «Ти як?»

Під час війни багато українських слів і висловів набули нового значення. Всі вони зрозумілі серед «своїх», частина ж відома навіть за кордоном.

🗓️ А сьогодні, у Міжнародний день жестових мов, пропонуємо короткий відеоролик, у якому ці слова позначені українською жестовою мовою. Щоб той символізм, який у них вкладаємо, кожен міг розділити з людьми, що мають порушення слуху.

Цей день – не свято, а нагода опанувати нові навички комунікації, вивчити базові слова жестовою мовою, щоб спілкуватися й розділяти емоції без бар’єрів.

Дякую за переклад Наталії Кравцовій, яка представляє Всеукраїнську асоціацію перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю.

Дорогі генератори для безперебійної роботи лікарень, закладів освіти й критичної інфраструктури трьох районів і 354 тисяч жителів Харківської області, речі першої необхідності для 2 тисяч переселенців у 13 гуртожитках цього ж регіону – усе це стало можливим завдяки пожертвам канадської Фундації Темертеїв. Рік тому вона однією з перших повірила в мою новостворену Фундацію Олени Зеленської та долучилася до наших першочергових викликів: до допомоги жителям деокупованих територій, відбудови лікарень і шкіл.

🇨🇦 Під час візиту до Канади мала приємність особисто подякувати засновникам Фундації Темертеїв Джеймсу та Луїзі Темертей, а також директору-розпоряднику Лії Темертей, головному виконавчому директору Майку Лорду та директорці українських ініціатив Фундації Темертеїв Христині Воллер за все, що вони роблять для України й українців.

🤝 Вдячна канадським благодійникам надзвичайно, адже вони вирішили спрямувати черговий благодійний внесок – 1 млн доларів США – на підтримку українців через мою Фундацію.

81-річний Джеймс Темертей – один із найбільших українських меценатів сучасності. Історія його сім’ї драматична. Він народився в родині «розкулачених» українців. Батько загинув у Сибіру, а порятунком для решти стала Канада, де Костянтин Ількович (нині Джеймс) здобув освіту й став успішним бізнесменом. Однак він не забув про українське коріння й батьківщину, щоб прийти їй на допомогу в найтяжчий час.

👉 Поділилася зі співрозмовниками нинішніми завданнями Фундації Олени Зеленської: напередодні холодів знову мусимо думати, як зігріти деокуповані території та соціальні заклади, зводимо замість зруйнованих  нові будинки для прийомних багатодітних родин у межах проєкту «Адреса дитинства», опікуємося влаштуванням бомбосховищ у школах і переданням ноутбуків для дистанційного навчання вчителям та учням, відновлюємо операційні й повноцінну роботу зруйнованої окупантами Ізюмської лікарні.

Сподіваюся, новий внесок Фундації Темертеїв допоможе розвивати ці ініціативи на користь українців. Такі фундації та меценати, як Темертеї, зміцнюють віру в солідарність, підтримку й перемогу людяності краще за тисячі слів.

🚕 «Водій не чує» – таке сповіщення можна отримати в застосунку, коли викликаєш таксі.

🛒 «Вибачте, я вас не чую» можна прочитати на бейджі працівниці супермаркету, що всміхнеться й запакує тістечко.

Коли ми стикаємося з нечуючими людьми в сервісних компаніях, то часто сприймаємо це як перешкоду для себе. На жаль, сприймаємо, бо зазвичай вони чудові фахівці.

🗓️ Тому сьогодні, у Міжнародний день нечуючих, що відзначається в останню неділю вересня, світ привертає увагу до проблем, із якими стикаються ці люди.

Водій, що не чує, – це Артем із Uklon. Усе життя він обожнює автомобілі, а питання з пасажирами легко вирішує в переписці.

Касир – це Вікторія з «Фори». Вона не чує, але може читати слова по губах, завжди чуйна й уважна, що часто відзначають гості.

🍔 У McDonald’s Україна більшість працівників з інвалідністю мають порушення слуху. Для їхньої комфортної взаємодії з колегами та клієнтами є спеціальний сервіс: через застосунок у планшеті чи смартфоні можна спілкуватися за допомогою перекладача жестової мови.

👉 Ці компанії є учасницями нашої спільноти «Бізнес без бар’єрів». І їх кейси вкотре підтверджують: окремі риси, наприклад такі, як порушення слуху, не визначають, яким фахівцем є людина. Тож, сподіваюся, вони надихнуть бізнеси на те, щоб працевлаштовувати без бар’єрів.

І хто знає, може, це буде один із ваших найкращих працівників.