🇺🇦🇷🇸 Цьогоріч виповнюється 30 років із дня встановлення дипломатичних відносин між Україною та Сербією. А відносини ці – багатогранні. Так, наступного року буде вже інша 30-та річниця – співпраці двох провідних ЗВО наших країн: Белградського університету та КНУ ім. Тараса Шевченка.

🧑‍🎓 Сербська мова та література вивчаються в КНУ як окрема спеціалізація, нині у ЗВО 14 студентів-сербістів на різних курсах, і, до речі, скоро стартує новий набір на 2024–2025 навчальний рік.
Тим часом у Белградському університеті працює сектор україністики.

Усі ці роки заклади здійснювали обміни студентами, а кафедра слов’янської філології регулярно отримує в подарунок нові видання сербської літератури від Народної бібліотеки Сербії. І зараз бібліотека КНУ передала низку спеціалізованих наукових видань колегам у Белградському університеті.
До речі, очільники МЗС двох наших країн – випускники саме цих ЗВО.

🤝 Під час візиту до Сербії рада бути присутньою при «народженні» нового співробітництва між нашими університетами – укладенні угоди про дослідження, освіту та культурну співпрацю, яку підписали проректорка Київського національного університету Ксенія Смирнова та ректор Белградського університету Владан Джокич.

👉 Це означає багато нових і важливих кроків. Наприклад, уже є домовленість про взаємне створення науково-освітніх центрів: сербського в Україні та українського в Сербії. Щоб вивчати не лише мови, а й те важливе, без чого їх не зрозуміти, – історію, філософію, культуру.

Університети завжди були осередками прогресу та порозуміння. Нехай так буде й цього разу.

🇺🇦🇷🇸 У 20-х роках XX століття після більшовицького перевороту майже 70 тисяч біженців з України знайшли притулок у Королівстві сербів, хорватів і словенців. Пізніше українці отримали тут офіційний статус національної меншини.

Майже через століття, за переписом уже 2012 року, приблизно 5 тисяч сербських громадян називають себе українцями, ще 15 тисяч – русинами.

🗞 Діє кілька українських громад, газет, журналів, українську мову викладають на відділенні україністики філологічного факультету Белградського університету та факультативно для учнів першого-восьмого класів у сербських школах іще кількох міст.

А в лютому 2021 року в місті Новий Сад навіть було встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку.

Із російським вторгненням українців у Сербії вочевидь побільшало.

📍Під час візиту до Белграда рада зустрітися з ними всіма: і зі старими, і з новими представниками української та українсько-русинської громад.
Вони той живий і дієвий місток, який пов’язує наші країни – гуманітарною допомогою, акціями на підтримку України, просто активною громадянською позицією.

🤝 Подякувала за те, що гідно представляють Батьківщину та не втомлюються розповідати про неї в Сербії. Зокрема, про те, що Україна обороняє не лише себе, а й усе, що цінне для будь-якого народу, і сербського зокрема: можливість жити вільно, говорити рідною мовою, бути собою на своїй землі.

🇺🇦🇷🇸 З початку російського вторгнення Сербія прихистила 2200 українців. А швидкі, які передала ця країна, уже третій рік рятують життя поранених у самій Україні.

Вдячна Сербії та її першій леді Тамарі Вучич за чуйність і розуміння, що люди – найголовніше. Також сербська сторона співпрацює з Фундацією Олени Зеленської щодо допомоги дітям.

Я ж у ці дні в Сербії на запрошення пані Вучич – для участі в конференції з ментального здоров’я, яку вона ініціювала. Цей захід підхоплює й розвиває тему, що її розпочав третій Саміт перших леді та джентльменів минулої осені.

🤝 Подякувала Тамарі Вучич за організацію конференції в Белграді. Вона каже, що її надихнув Саміт перших леді та джентльменів, який перетворився на постійну платформу співпраці, допомоги, міжнародних гуманітарних проєктів. З ним кожна перша леді та джентльмен стають важливішими та впливовішими. А їхня робота та її результати – більш видимими й можуть зробити більше для покращення світу, упевнена моя колега. Повністю згодна. Запросила пані Вучич на наш четвертий Саміт, який відбудеться цієї осені.

👉 Вчора ж ми з нею та очільниками МЗС України й Сербії зробили кілька нових кроків у культурній та освітній співпраці між нашими країнами:

📍відкрили українську книжкову поличку в бібліотеці;
📍запустили український аудіогід у фортеці Калемегдан;
📍були присутні при укладенні нової угоди між КНУ ім. Т. Шевченка та Белградським університетом – тепер у цих закладах вивчатимуть не тільки мови наших країн, а й культуру, історію, філософію.

Дуже ціную те, що робить Сербія й особисто пані Вучич. Наша співпраця та взаєморозуміння зростають з кожним днем.

🇷🇸 «Ніщо не може подолати об'єднаних людей», – пам’ятаю ці слова першої леді Сербії Тамари Вучич, які вона сказала у відеозверненні, записаному для другого Саміту перших леді та джентльменів. Вона адресувала їх українцям, що об’єдналися проти ворога. Але так само влучно це звучить щодо проблем ментального здоров’я. Не тільки України – усього світу.

📍Сьогодні в Белграді на запрошення пані Вучич взяла участь у відкритті Конференції з ментального здоров’я. Вона продовжує й поглиблює теми, які наша спільнота перших леді та джентльменів порушила минулої осені на третьому київському Саміті.

📊 Згідно з дослідженням, яке ми провели тоді в 11 країнах світу, ментальне здоров’я для всіх їх жителів – у першій п’ятірці викликів. Це й не дивно. Адже, хоч би в яких країнах ми жили, наш ментальний стан дуже взаємопов’язаний і взаємозалежний. Можна сказати, ментальне здоров’я – як екологія, як чистота води чи повітря – не має кордонів.

👉 Тож сьогодні в Сербії продовжуємо говорити про цей спільний виклик та його подолання – разом з українськими та сербськими експертами. З нашого боку розкажемо, зокрема, про Всеукраїнську програму ментального здоров’я, яку ми запровадили ще в перші місяці вторгнення, бо 77% українців мають ознаки тривожних розладів. Зростає кількість діагностованих випадків ПТСР – не лише серед військових, а й серед цивільних.

Пам’ятаючи про страшні випробування, які пережили українці в минулому – голодомори, комуністичний терор, трагедії Другої світової, – ми розуміємо, що наші бабусі, дідусі та батьки виросли й живуть із колективною травмою минулого. Тому ми не можемо допустити, щоб це повторилося з нинішніми поколіннями українців.

❓Як подолати травму цілого народу? Обговоримо на панельній дискусії, де мені дуже цікаво послухати балканських експертів, що мали подібний досвід у своїх країнах.

Глобальні виклики можна подолати лише разом. Пам’ятаймо про це. І співпрацюймо.