Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
Спалені книги. Вони мали пахнути типографською фарбою, а пахнуть горем...
Російська ракета вбила 23 травня не тільки їх, а ще й сімох працівників харківської друкарні «Фактор-Друк»…
Однак сьогодні стенд видавництва Vivat, чиї нові тиражі майже повністю були тоді знищені, – на «Книжковому Арсеналі-2024», що відкрився в Києві. Щоб говорити не лише про літературу, а й про те, як росія нищить українську культуру та людей, що її творять. Адже росії не вперше нищити наші книжки разом із бібліотеками, крамницями, музеями…
Тому поряд із небагатьма вцілілими книжками на стенді харків’ян – спалені книги… І як свідки злочину, і як обвинувачі його виконавців.
Вважаю за честь придбати хоча б декілька книжок, що пережили російську атаку.
Це «Ізмарагд княгині Несвіцької» Олександра Ірванця та «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка.
Відомо: ніхто не повертається з «Арсеналу» без стосу нових книжок. У час українського спротиву агресії йдеться вже не тільки про читання, а й про солідарність із нашою творчістю і про збереження нашого слова.
📚 Ось мій вибір цього року. Переважно в ньому книжки про те, що переживаємо зараз. Досвід українців і українок, ветеранів оборони та цивільних, який уже став якісною художньою літературою.
«Вірші та пісні» полеглого на війні поета Гліба Бабіча, «Форпост Охтирка» Євгенії Подобної, «Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці» Марічки Паплаускайте (автор передмови –британський актор, письменник, режисер і пасажир Укрзалізниці Стівен Фрай), «Дім для Дома» Вікторії Амеліної – письменниці, вбитої російським обстрілом за кілька днів після «Книжкового Арсеналу» 2023 року…
Ще восени Український інститут книги підрахував: замість довоєнних 300 книгарень у країні зараз працює понад 400. Доказ того, що відчуваємо потребу і в книжках – як у співрозмовниках, у відповідях, у підтримці…
🗓 «Книжковий Арсенал» триває до 2 червня включно. Маємо розуміти, що Росія прицільно знищила найбільшу нашу друкарню, щоб таких подій, як ця, взагалі не було. Але просто зараз ведуться експертні дискусії, люди купують книги – і це свідчення того, що Росії нічого не вдалося.
Читайте наші книжки. Зараз ми особливо потрібні одне одному.
Російська ракета вбила 23 травня не тільки їх, а ще й сімох працівників харківської друкарні «Фактор-Друк»…
Однак сьогодні стенд видавництва Vivat, чиї нові тиражі майже повністю були тоді знищені, – на «Книжковому Арсеналі-2024», що відкрився в Києві. Щоб говорити не лише про літературу, а й про те, як росія нищить українську культуру та людей, що її творять. Адже росії не вперше нищити наші книжки разом із бібліотеками, крамницями, музеями…
Тому поряд із небагатьма вцілілими книжками на стенді харків’ян – спалені книги… І як свідки злочину, і як обвинувачі його виконавців.
Вважаю за честь придбати хоча б декілька книжок, що пережили російську атаку.
Це «Ізмарагд княгині Несвіцької» Олександра Ірванця та «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка.
Відомо: ніхто не повертається з «Арсеналу» без стосу нових книжок. У час українського спротиву агресії йдеться вже не тільки про читання, а й про солідарність із нашою творчістю і про збереження нашого слова.
📚 Ось мій вибір цього року. Переважно в ньому книжки про те, що переживаємо зараз. Досвід українців і українок, ветеранів оборони та цивільних, який уже став якісною художньою літературою.
«Вірші та пісні» полеглого на війні поета Гліба Бабіча, «Форпост Охтирка» Євгенії Подобної, «Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці» Марічки Паплаускайте (автор передмови –британський актор, письменник, режисер і пасажир Укрзалізниці Стівен Фрай), «Дім для Дома» Вікторії Амеліної – письменниці, вбитої російським обстрілом за кілька днів після «Книжкового Арсеналу» 2023 року…
Ще восени Український інститут книги підрахував: замість довоєнних 300 книгарень у країні зараз працює понад 400. Доказ того, що відчуваємо потребу і в книжках – як у співрозмовниках, у відповідях, у підтримці…
🗓 «Книжковий Арсенал» триває до 2 червня включно. Маємо розуміти, що Росія прицільно знищила найбільшу нашу друкарню, щоб таких подій, як ця, взагалі не було. Але просто зараз ведуться експертні дискусії, люди купують книги – і це свідчення того, що Росії нічого не вдалося.
Читайте наші книжки. Зараз ми особливо потрібні одне одному.
❤215😢29👍19
🎶 Класична музика до Дня захисту дітей звучить у Софії Київській. Напевне, емоції всіх нас – українських дорослих, мам і батьків, – найкраще виражає зараз саме вона. Всі наші тривоги й усі сподівання на найкраще майбутнє для наших дітей.
Національним ансамблем «Київська камерата», камерним хором «Київ» та хором хлопчиків Ліцею мистецтв імені Миколи Лисенка сьогодні диригувала людина, яка теж добре нас розуміє й відчуває, – канадська диригентка українського походження Кері-Лінн Вілсон. Вона ж – засновниця Ukrainian Freedom Orchestra.
🎻 Разом із чоловіком, керівником славетної Метрополітен-опери Нью-Йорка Пітером Гелбом, вона створила цей колектив у перші місяці російського вторгнення як акт культурного спротиву. Оркестр дав роботу численним українським музикантам, зокрема вимушеним переселенцям, і відтоді гастролює світом, знайомлячи його з українською музикою, культурою, визвольною боротьбою.
🇺🇦 Сьогоднішній концерт – присвята всім юним українцям і українським батькам, які боронять дітей і країну водночас. Усім родинам усієї України. Із головним побажанням – безпеки, життя й перемоги.
Національним ансамблем «Київська камерата», камерним хором «Київ» та хором хлопчиків Ліцею мистецтв імені Миколи Лисенка сьогодні диригувала людина, яка теж добре нас розуміє й відчуває, – канадська диригентка українського походження Кері-Лінн Вілсон. Вона ж – засновниця Ukrainian Freedom Orchestra.
🎻 Разом із чоловіком, керівником славетної Метрополітен-опери Нью-Йорка Пітером Гелбом, вона створила цей колектив у перші місяці російського вторгнення як акт культурного спротиву. Оркестр дав роботу численним українським музикантам, зокрема вимушеним переселенцям, і відтоді гастролює світом, знайомлячи його з українською музикою, культурою, визвольною боротьбою.
🇺🇦 Сьогоднішній концерт – присвята всім юним українцям і українським батькам, які боронять дітей і країну водночас. Усім родинам усієї України. Із головним побажанням – безпеки, життя й перемоги.
❤251👍20
🗓 Кожен наш день тепер – день захисту наших дітей. Захисту фізичного – від атак ворога і морального – від тривоги, страху, самотності, сирітства…
Напередодні Міжнародного дня захисту дітей разом із командою Фундації Олени Зеленської провели день із вихованцями одного з українських дитячих будинків, над яким Фундація взяла менторство.
Ми були у них взимку з Дмитром Комаровим, потім здійснили їхню мрію – побачити Київ. А тепер із командою Фундації вирішили влаштувати дітям свято й розділити його з ними.
🏠 Україна прагне (і робить для цього багато кроків), щоб усі діти жили в родинах, але поки тисячі дітей іще залишаються в інтернатних закладах, життя там теж має бути максимально родинним, тобто теплим і з увагою до кожного.
Разом з усіма вихованцями ми провели справжній квест – із розслідуваннями, пошуками й знахідками. На хлопців і дівчат чекало ще тренування з футболу, майстер-клас із краси та кулінарний майстер-клас особисто від Євгена Клопотенка, на який прийшли всі діти й працівники закладу.
👫 Більшість вихованців – братики й сестрички з різних родин. По троє, п’ятеро й навіть дев’ятеро дітей одних батьків, які з тих чи інших причин більше не можуть виконувати батьківських обов’язків. Дуже важливо, що в Україні таких дітей не можна розлучати – ані в інтернатах, ані при всиновленні. І їм принаймні є кому сказати «мій брат» або «моя сестра».
Але дуже хочу, щоб знайшлися люди, яким вони зможуть також сказати «мама» і «тато» й отримати у відповідь щиру батьківську увагу. Це можливо, зокрема, у великих прийомних родинах, яким також допомагає Фундація і про які регулярно розповідаю на цій сторінці.
Самі ж діти поряд із бажанням знайти батьків висловлюють нині ще одне, не менш важливе. Ви вже здогадалися яке. Отже, нехай справдиться: мирна, безпечна й вільна Україна, у якій усі діти матимуть родини, що їх люблять, і будуть нарешті захищені!
Напередодні Міжнародного дня захисту дітей разом із командою Фундації Олени Зеленської провели день із вихованцями одного з українських дитячих будинків, над яким Фундація взяла менторство.
Ми були у них взимку з Дмитром Комаровим, потім здійснили їхню мрію – побачити Київ. А тепер із командою Фундації вирішили влаштувати дітям свято й розділити його з ними.
🏠 Україна прагне (і робить для цього багато кроків), щоб усі діти жили в родинах, але поки тисячі дітей іще залишаються в інтернатних закладах, життя там теж має бути максимально родинним, тобто теплим і з увагою до кожного.
Разом з усіма вихованцями ми провели справжній квест – із розслідуваннями, пошуками й знахідками. На хлопців і дівчат чекало ще тренування з футболу, майстер-клас із краси та кулінарний майстер-клас особисто від Євгена Клопотенка, на який прийшли всі діти й працівники закладу.
👫 Більшість вихованців – братики й сестрички з різних родин. По троє, п’ятеро й навіть дев’ятеро дітей одних батьків, які з тих чи інших причин більше не можуть виконувати батьківських обов’язків. Дуже важливо, що в Україні таких дітей не можна розлучати – ані в інтернатах, ані при всиновленні. І їм принаймні є кому сказати «мій брат» або «моя сестра».
Але дуже хочу, щоб знайшлися люди, яким вони зможуть також сказати «мама» і «тато» й отримати у відповідь щиру батьківську увагу. Це можливо, зокрема, у великих прийомних родинах, яким також допомагає Фундація і про які регулярно розповідаю на цій сторінці.
Самі ж діти поряд із бажанням знайти батьків висловлюють нині ще одне, не менш важливе. Ви вже здогадалися яке. Отже, нехай справдиться: мирна, безпечна й вільна Україна, у якій усі діти матимуть родини, що їх люблять, і будуть нарешті захищені!
❤198👍15