💭 «У полоні я працював на кухні. Якось перебирав цибулю – вона посипалася, піднявся пил, – розповідає Данило Кравець, звільнений із полону військовослужбовець. – І цей запах пилу був такий самий, як коли я дістав поранення за пару місяців до неволі. Він викликав такі відчуття, наче ти переживаєш наново цю ситуацію».

Через свою відверту історію Данило пояснює, як працюють тригери та чим вони небезпечні.

🫂 Про різні стани та реакції людей із бойовим досвідом – тригери, відповідь на стрес, акубаротравму, посткомоційний синдром, ПТСР – у другій серії освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», який можна переглянути на платформі Дія.Освіта або на YouTube-каналі «Ти як?».

Розповіді захисників і захисниць із поясненнями від Олега Чабана, лікаря-психіатра та психотерапевта, допоможуть зрозуміти, як працюють тригери. І чому випадковий звук, запах чи дотик навіть через місяці або роки після події можуть повернути до травматичних спогадів.

🇺🇦 Освітній серіал створений з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я та є продовженням відповідного розділу «Довідника безбар’єрності».

👨‍🍳 Понад 600 порцій борщу, сирників, вареників, приготовлених за новими рецептами реформи шкільного харчування, скуштували учасники Ukraine Recovery Conference у Берліні. Там було спеціально облаштовано шоу-кухню, щоб показати нашим закордонним партнерам, як це для нас важливо – якісно нагодувати дітей під час війни. Для України це більше ніж чергова реформа – це виклик нам усім як батькам, як дорослим: попри війну, дати дітям найкраще і просто зараз.

Можу впевнено сказати: партнери нас розуміють і продовжують допомагати. Тож тепер головне – самим не втрачати темпів. Шкільні канікули, що розпочалися, – не канікули для реформи, а саме час для роботи.

🏫 Вже розповідала, що зміни впроваджують каскадно – поступово на різних рівнях, щоб модернізація, навчання, нові стандарти та підходи дійшли до кожної школи й садочка в країні.

Команда реформи вже:

📍 організувала зустрічі із закордонними партнерами реформи для очільників ОВА, щоб вони напряму користувалися цими зв’язками й допомогою;

📍 провела 19 регіональних форумів, учасники яких отримали розуміння, як впроваджувати реформу на місцях.

Регіони зі свого боку затвердили регіональні програми впровадження реформи, які ґрунтуються на загальній, державній програмі, але, звісно, мають місцеві особливості.

І ось тепер починається впровадження та втілення регіональних програм – реформа приходить у кожну громаду, школу, садок.

🇺🇦 Сьогодні говорили про це на нараді під головуванням Олексія Кулеби, заступника Керівника Офісу Президента України, із 21 представником ОВА, міністром освіти і науки Оксеном Лісовим, керівником команди реформи шкільного харчування Орестом Степаняком. Під час зустрічі презентували підсумки регіональних форумів і стан реалізації обласних програм.

Міністр зі свого боку розповів, зокрема, про стан використання державної субвенції на облаштування харчоблоків у закладах середньої освіти та кулінарних хабів – місць, у яких кухарі закладів освіти можуть підвищити свою кваліфікацію.

👉 Часто підкреслюю, що ця реформа – частина відновлення України. Це не перебільшення. Бо якісна освіта й усе, що з нею пов’язано, зокрема можливість прогодувати дитину, – це умова для повернення родин і дітей додому. Будуть люди – житимуть наші громади.

🥙 Отже, зі шкільного обіду багато що починається.
Якщо годувати дітей правильно зараз, вони виростуть здоровими людьми. Якщо якісно здійснити реформу зараз, за кілька років матимемо якісно кращу країну.

Війна повністю змінює нашу звичну поведінку. Ми заходимо в торговельний центр і дивимось, де аварійні виходи, бо бачили трагедію харківського гіпермаркету. Ми беремо із собою документи, навіть вигулюючи собаку. І якщо йдемо на івент, вивчаємо мапу найближчих укриттів.

📑 «Гайд безбар’єрних подій» створювали під час повномасштабного вторгнення й регулярних ракетних обстрілів. Тож особливу увагу в ньому приділили організації заходів у воєнний час.

📍 На першому місці, звісно, безпека. Вибираючи локацію, організатори мають перевірити, чи є поблизу укриття. І подбати, щоб у разі повітряної тривоги люди чітко розуміли, куди їм прямувати. Навігація має бути зрозуміла абсолютно всім, а двері – відчинені одразу ж після увімкнення сирени.

📍 Доступність. У гайді зібрано дані щодо ширини проходів, дверних порогів, кутів нахилу пандуса, а також рекомендації з облаштування вхідної групи. Це не просто квадратні метри – це ретельно розрахований мінімальний простір, який знадобиться під час екстреної евакуації учасників.

↪️ Важливо, щоб обслуговчий персонал спрямовував гостей, адже панічний натовп небезпечний сам по собі.

Саме тому вся схема дій у разі небезпеки має бути доступна ще під час анонсування заходу. Як і інформація про гучну музику або спецефекти, які використовуватимуть. Це допоможе людям зрозуміти, чи зможуть вони почуватися на заході комфортно.

🔊 Раптові звуки можуть налякати. Наприклад, сушарки для рук бувають з високим рівнем чутливості, тож спрацьовують, навіть коли людина просто проходить повз. Краще вимкнути прилади й покласти у вбиральні паперові рушники. Таких нюансів на локації може бути багато, і всі їх варто врахувати.

🫂 Гості заходу мають відчувати підтримку. Якщо покликати психолога на локацію неможливо, розмістіть стенди з простими вправами саморегуляції, як-от дихальні техніки, які допоможуть заспокоїтися. Їх можна знайти на сайті Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?».

«Гайд безбар’єрних подій» створено в межах ініціативи «Без бар’єрів». Його можна завантажити у вигляді книги або подивитися як розділ «Довідника безбар’єрності».

«Під час ситуацій, що загрожують життю, є мить, коли треба вимкнути емоції та повністю зосередитись на завданні. Так можна працювати, наприклад, якщо ти військовий. Але так не можна жити весь час, адже людська природа – переживати й відпускати», – каже Сью Джонсон, клінічна психологиня зі світовим ім’ям.

🎙 Вона стала гостею чергового епізоду подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

Пані Джонсон називали найкращою парною терапевткою світу, та, на жаль, ця бесіда стала одним з останніх публічних інтерв’ю психологині. Сью Джонсон померла у квітні цього року у віці 76 років.

У розмові вона поділилась історіями зі свого післявоєнного дитинства в Англії, які зумовили її інтерес до взаємин, розповіла про поширені проблеми в стосунках і пояснила, що робити, щоб не втрачати відчуття зв’язку та близькості навіть під час війни.

Сью Джонсон озвучує важливу думку: «Англійці змогли виборсатися з наслідків Другої світової, бо тримались одне за одного. Уся суть була в цьому відчутті спільності, яке вони мали впродовж війни та після неї». Про спільність і взаємодопомогу ми постійно говоримо, визначаючи формулу стійкості українців зараз. Тож є надія, що й наше суспільство гідно впорається з викликами повномасштабної війни.

📻 Розмову можна прослухати на всіх подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts – https://apple.co/4bFAIjj;
▫️ Google Podcasts – https://bit.ly/3yJTQyg;
▫️ SoundCloud – https://bit.ly/3V0OmXm;
▫️ Spotify – https://spoti.fi/4aCGu50;
▫️ YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=C2TCckq45os.