❓Які знання, навички, цінності українських дітей матимуть найбільше значення у майбутньому?
Думаю, у всієї сучасної молоді в цивілізованих країнах цінності спільні – зокрема, людське життя та свобода, повага до них. Це базові цінності вільного світу, якщо він хоче залишатися вільним.
Але, на відміну від однолітків, на чиї країни ніхто не нападав, українські діти знають іще дещо – що життя та свободу треба виборювати. Фізично. На жаль, їм довелося дізнатися це з власного досвіду, із досвіду батьків. Водночас наші діти здобули вміння ухвалювати рішення, нести відповідальність, піклуватися про інших і захищати їх.
Мені прикро, що це відбулося надто рано, надто екстремально й трагічно.
Але сподіваюся, що ці навички – швидко адаптуватися, бути самостійним і водночас небайдужим, соціально активним – допоможуть їм.
💻 Провела цікаву відеорозмову з Андреасом Шляйхером – директором директорату освіти та навичок ОЕСР – міжурядової організації зі сприяння економічному та соціальному добробуту людей у світі. Пан Шляйхер також великий друг української освіти. Нещодавно з його допомогою Україна приєдналася до ДоСЕН – міжнародного дослідження, покликаного поліпшити розуміння соціально-емоційних навичок учнів, зокрема того, як ці навички пов’язані з їхніми ключовими життєвими результатами.
📍 Наша розмова з паном Шляйхером відбулася напередодні Національної освітянської конференції EdCamp «Точка стійкості – 2024». І пан Шляйхер відзначив особливо міцний зв’язок між учнями та вчителями, який помітив в Україні. Це дуже важливо, адже в часи кризи наші педагоги стають справжнім орієнтиром для дітей, насамперед ментальним, каже він.
👉 Зі свого боку розповіла, як і вчителям, і учням приходить на допомогу Всеукраїнська програма ментального здоров’я – саме зараз спільно з Міністерством освіти і науки України реалізуємо адаптацію американського курсу соціально-емоційного навчання. Ці матеріали для розмови з учнями про стійкість і розуміння себе скоро зможуть використовувати вчителі.
Приємно було почути від такого фахівця, як пан Шляйхер, високу оцінку нашої програми ментального здоров’я: він переконаний, що тепер не лише Україні, а й в України є чого повчитися іншим країнам.
Тож сподіваюся, що завдяки спільним зусиллям родин, школи, держави, наших закордонних друзів підтримаємо та зміцнимо наших дітей для подальшого мирного і щасливого життя.
Думаю, у всієї сучасної молоді в цивілізованих країнах цінності спільні – зокрема, людське життя та свобода, повага до них. Це базові цінності вільного світу, якщо він хоче залишатися вільним.
Але, на відміну від однолітків, на чиї країни ніхто не нападав, українські діти знають іще дещо – що життя та свободу треба виборювати. Фізично. На жаль, їм довелося дізнатися це з власного досвіду, із досвіду батьків. Водночас наші діти здобули вміння ухвалювати рішення, нести відповідальність, піклуватися про інших і захищати їх.
Мені прикро, що це відбулося надто рано, надто екстремально й трагічно.
Але сподіваюся, що ці навички – швидко адаптуватися, бути самостійним і водночас небайдужим, соціально активним – допоможуть їм.
💻 Провела цікаву відеорозмову з Андреасом Шляйхером – директором директорату освіти та навичок ОЕСР – міжурядової організації зі сприяння економічному та соціальному добробуту людей у світі. Пан Шляйхер також великий друг української освіти. Нещодавно з його допомогою Україна приєдналася до ДоСЕН – міжнародного дослідження, покликаного поліпшити розуміння соціально-емоційних навичок учнів, зокрема того, як ці навички пов’язані з їхніми ключовими життєвими результатами.
📍 Наша розмова з паном Шляйхером відбулася напередодні Національної освітянської конференції EdCamp «Точка стійкості – 2024». І пан Шляйхер відзначив особливо міцний зв’язок між учнями та вчителями, який помітив в Україні. Це дуже важливо, адже в часи кризи наші педагоги стають справжнім орієнтиром для дітей, насамперед ментальним, каже він.
👉 Зі свого боку розповіла, як і вчителям, і учням приходить на допомогу Всеукраїнська програма ментального здоров’я – саме зараз спільно з Міністерством освіти і науки України реалізуємо адаптацію американського курсу соціально-емоційного навчання. Ці матеріали для розмови з учнями про стійкість і розуміння себе скоро зможуть використовувати вчителі.
Приємно було почути від такого фахівця, як пан Шляйхер, високу оцінку нашої програми ментального здоров’я: він переконаний, що тепер не лише Україні, а й в України є чого повчитися іншим країнам.
Тож сподіваюся, що завдяки спільним зусиллям родин, школи, держави, наших закордонних друзів підтримаємо та зміцнимо наших дітей для подальшого мирного і щасливого життя.
❤246👍18😢1
🇺🇦 Вільні й рівні у суверенній, незалежній, демократичній державі, де найвища цінність – люди.
Ми маємо невід'ємне право на життя, його захист і повагу до його гідності.
На свободу – особисту, думки, слова.
📃 Це було написано в українській Конституції ще 28 років тому.
Але кожен із нас пише це й зараз – щохвилини, власноруч, боронячи наші життя, свободу, рівність і гідність від тих, хто хоче їх відібрати.
З Днем Конституції, Україно, – не просто Основного закону, а наших основних цінностей!
Ми маємо невід'ємне право на життя, його захист і повагу до його гідності.
На свободу – особисту, думки, слова.
📃 Це було написано в українській Конституції ще 28 років тому.
Але кожен із нас пише це й зараз – щохвилини, власноруч, боронячи наші життя, свободу, рівність і гідність від тих, хто хоче їх відібрати.
З Днем Конституції, Україно, – не просто Основного закону, а наших основних цінностей!
❤327👍21😢12
⌚️Кожна мить нашого життя має значення. Коли ми вчимося помічати й цінувати маленькі хороші моменти, це робить нас щасливішими та стійкішими, особливо в часи надважких випробувань. У цьому переконує Еллен Лангер, професорка психології, яку називають «матір'ю майндфулнесу».
💭 «Кожен наш день має якусь цінність. А в кінці тижня ми помітимо, що й увесь тиждень мав значення. Ці повторювані миті усвідомлення роблять нас сильнішими. І коли щось складне чи неприємне справді відбудеться, ми зможемо краще впоратися із цим», – упевнена науковиця.
Еллен Лангер була першою жінкою на факультеті психології в Гарварді. Понад 40 років вона вивчає процеси старіння, уплив стресу та усвідомленість, або ж майндфулнес, у повсякденному житті.
🎙 Науковиця стала гостею нового епізоду сезону «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
👉 Професорка Лангер наголошує, що є дуже багато речей, яких ми не можемо контролювати, особливо під час війни, але ми маємо контроль над нашою увагою саме тут і зараз. Так, за її словами, можна оновити стосунки, повернути собі відчуття молодості та навіть полегшити біль без ліків.
Про усвідомленість як найкращий шлях до наповненого та змістовного життя – у новому інтерв'ю подкасту «Простими словами».
Розмову можна прослухати на всіх подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts: https://apple.co/3xyOvtk
▫️ SoundCloud: https://bit.ly/3XGjaQ4
▫️ Spotify: https://spoti.fi/4cHNZbn
▫️ YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=7FC0jnqs7NE
💭 «Кожен наш день має якусь цінність. А в кінці тижня ми помітимо, що й увесь тиждень мав значення. Ці повторювані миті усвідомлення роблять нас сильнішими. І коли щось складне чи неприємне справді відбудеться, ми зможемо краще впоратися із цим», – упевнена науковиця.
Еллен Лангер була першою жінкою на факультеті психології в Гарварді. Понад 40 років вона вивчає процеси старіння, уплив стресу та усвідомленість, або ж майндфулнес, у повсякденному житті.
🎙 Науковиця стала гостею нового епізоду сезону «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
👉 Професорка Лангер наголошує, що є дуже багато речей, яких ми не можемо контролювати, особливо під час війни, але ми маємо контроль над нашою увагою саме тут і зараз. Так, за її словами, можна оновити стосунки, повернути собі відчуття молодості та навіть полегшити біль без ліків.
Про усвідомленість як найкращий шлях до наповненого та змістовного життя – у новому інтерв'ю подкасту «Простими словами».
Розмову можна прослухати на всіх подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts: https://apple.co/3xyOvtk
▫️ SoundCloud: https://bit.ly/3XGjaQ4
▫️ Spotify: https://spoti.fi/4cHNZbn
▫️ YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=7FC0jnqs7NE
❤205👍23
🇺🇦🇱🇹 Два роки Українському центру у Литві, який ми створювали спільно з колегою – першою леді країни Діаною Наусєдєнє, нашим Посольством у Литовській Республіці та Університетом Вітовта Великого, який і став домом для цього унікального українського осередку.
Тоді, у перші місяці російського вторгнення, українці, розкидані ним по світу, гостро потребували місць, де зможуть відновити моральні сили, відчути себе не жертвами, а активною спільнотою вільних, дієвих людей, які можуть допомогти і собі, і співвітчизникам, і країні.
📍 Саме таким місцем став Український центр у Литві – перший подібний у Європі. Він повернув нашим людям головне – відібрані війною можливості будувати життя, вчитися, розвиватися, працювати, почуватися потрібними й бути серед своїх.
Безумовно, центр саме такий, тому що вся Литва саме така – щира, небайдужа й розуміє.
У відеозверненні долучилася до привітань центру, його української та литовської спільноти.
🤝 Дякую, Литво! І дякую, дорога перша леді, пані Діано!
Є таке українське побажання: щоб усе ваше добро повернулося до вас примноженим. Саме цього бажаю вам сьогодні й завжди!
Тоді, у перші місяці російського вторгнення, українці, розкидані ним по світу, гостро потребували місць, де зможуть відновити моральні сили, відчути себе не жертвами, а активною спільнотою вільних, дієвих людей, які можуть допомогти і собі, і співвітчизникам, і країні.
📍 Саме таким місцем став Український центр у Литві – перший подібний у Європі. Він повернув нашим людям головне – відібрані війною можливості будувати життя, вчитися, розвиватися, працювати, почуватися потрібними й бути серед своїх.
Безумовно, центр саме такий, тому що вся Литва саме така – щира, небайдужа й розуміє.
У відеозверненні долучилася до привітань центру, його української та литовської спільноти.
🤝 Дякую, Литво! І дякую, дорога перша леді, пані Діано!
Є таке українське побажання: щоб усе ваше добро повернулося до вас примноженим. Саме цього бажаю вам сьогодні й завжди!
❤262👍17
Одразу робити так, як треба, значно легше, ніж потім переробляти. А якщо йдеться про розробку проєктів і будівництво, це ще й вигідно: одразу створювати безбар’єрні простори, якими зможуть користуватись усі без винятку, щоб згодом не шукати рішень для адаптації.
👨🎓 Якраз для цього – щоб проєктувати й будувати, враховуючи принципи безбар’єрності, – студенти Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) пройшли навчальний курс «Безбар’єрне середовище».
Вони не лише здобули теоретичні знання, але й провели аудит доступності реальних локацій у Києві та дали рекомендації щодо їх покращення. А матеріали курсу надалі використовуватимуть як основу для дисциплін у КНУБА.
Бо від цих молодих та амбітних студентів, а завтра – проєктувальників, містобудівників, урбаністів залежатиме, якими будуть наші відновлені міста: чи будуть вони дружніми до всіх своїх жителів, особливо до тих, хто через війну втратив здоров’я або мобільність.
🗓 Сьогодні, у День архітектури, вітаю всіх, хто до неї причетний, і принагідно нагадую: головне – за будь-якими рішеннями бачити людину. Лише тоді ці рішення будуть вдалими і з ціннісного, і з практичного погляду.
Курс «Безбар’єрне середовище» розроблений у межах ініціативи «Без бар’єрів», а впроваджує його ГО «Безбар’єрність» у межах проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який реалізує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки урядів Німеччини та Швейцарії.
👨🎓 Якраз для цього – щоб проєктувати й будувати, враховуючи принципи безбар’єрності, – студенти Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) пройшли навчальний курс «Безбар’єрне середовище».
Вони не лише здобули теоретичні знання, але й провели аудит доступності реальних локацій у Києві та дали рекомендації щодо їх покращення. А матеріали курсу надалі використовуватимуть як основу для дисциплін у КНУБА.
Бо від цих молодих та амбітних студентів, а завтра – проєктувальників, містобудівників, урбаністів залежатиме, якими будуть наші відновлені міста: чи будуть вони дружніми до всіх своїх жителів, особливо до тих, хто через війну втратив здоров’я або мобільність.
🗓 Сьогодні, у День архітектури, вітаю всіх, хто до неї причетний, і принагідно нагадую: головне – за будь-якими рішеннями бачити людину. Лише тоді ці рішення будуть вдалими і з ціннісного, і з практичного погляду.
Курс «Безбар’єрне середовище» розроблений у межах ініціативи «Без бар’єрів», а впроваджує його ГО «Безбар’єрність» у межах проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який реалізує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки урядів Німеччини та Швейцарії.
❤238👍18😢1
🫂 Спілкуватися з ветераном чи ветеранкою необхідно як із будь-якою людиною. Насамперед з повагою. Незалежно від обставин і місця – в родині, колі друзів, магазині чи парку.
Рекомендації з етичного спілкування з ветеранами, ветеранками та чинними військовослужбовцями – у третій серії освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», який можна переглянути на платформі Дія.Освіта або на каналі YouTube «Ти як?».
Від надмірної уваги люди з бойовим досвідом іноді ніяковіють. Навіть коли це зустріч близьких друзів чи сім’я зібралася за столом. Тому, перш ніж влаштовувати свято на честь військового, який приїхав у відпустку, психологи радять уточнити: а чого хоче сама людина?
Цих питань точно слід уникати:
❌ «Ну що там, на фронті? Перемагаємо?»
❌ «А як ти? Страшно?»
❌ «Багато людей вбивають?»
❌ «Як же це сталося? Чого ти там опинився?»
«У жодному разі не жалійте ветерана. Слова на кшталт «бідненькі наші хлопчики» можуть бути принизливими, адже ці люди – експерти з виживання», – пояснює одна з експерток серіалу, очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців Наталія Умеренкова.
Говоріть щиро, від серця, а не шаблонно. Уникайте порівнянь, адже кожен досвід унікальний. І подякуйте людині, якщо вона вирішила з вами чимось поділитися. Це честь, що вам змогли довіритись.
📍 Освітній серіал є продовженням розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Він складається з 11 епізодів, що розповідають про ситуації з життя військових: пережитий полон, набуту інвалідність, дружбу з побратимами та посестрами, гендерні відмінності – та навіть містять поради з коректної комунікації.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і компанії Visa – учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».
Рекомендації з етичного спілкування з ветеранами, ветеранками та чинними військовослужбовцями – у третій серії освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», який можна переглянути на платформі Дія.Освіта або на каналі YouTube «Ти як?».
Від надмірної уваги люди з бойовим досвідом іноді ніяковіють. Навіть коли це зустріч близьких друзів чи сім’я зібралася за столом. Тому, перш ніж влаштовувати свято на честь військового, який приїхав у відпустку, психологи радять уточнити: а чого хоче сама людина?
Цих питань точно слід уникати:
❌ «Ну що там, на фронті? Перемагаємо?»
❌ «А як ти? Страшно?»
❌ «Багато людей вбивають?»
❌ «Як же це сталося? Чого ти там опинився?»
«У жодному разі не жалійте ветерана. Слова на кшталт «бідненькі наші хлопчики» можуть бути принизливими, адже ці люди – експерти з виживання», – пояснює одна з експерток серіалу, очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців Наталія Умеренкова.
Говоріть щиро, від серця, а не шаблонно. Уникайте порівнянь, адже кожен досвід унікальний. І подякуйте людині, якщо вона вирішила з вами чимось поділитися. Це честь, що вам змогли довіритись.
📍 Освітній серіал є продовженням розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Він складається з 11 епізодів, що розповідають про ситуації з життя військових: пережитий полон, набуту інвалідність, дружбу з побратимами та посестрами, гендерні відмінності – та навіть містять поради з коректної комунікації.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і компанії Visa – учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».
❤209👍19
Forwarded from РЕФОРМА ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ
Вітаємо, на зв'язку Команда реформи шкільного харчування!
Ми підготували наш перший інформаційний дайджест, який включає в себе напрацювання реформи з 2023 року, а також охоплює січень, лютий, березень та квітень 2024 року. У цьому дайджесті, який складається з 9 розділів, міститься інформація про поступ реформи в 2020-2023 роках, Стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023-2027 роки, каскадний метод впровадження реформи, міжнародну активність команди реформи, включно із партнерськими проєктами, а також інформація про фінансову підтримку реформи.
У дайджесті, зокрема, можна також ознайомитись з таким важливим напрямом роботи реформи, як реалізація інфраструктурних проєктів (модернізація шкільних харчоблоків, кулінарні хаби). Серед корисних матеріалів в дайджесті оглядаються навчальні курси, вебінари та посібники, які були створені в межах реформи, а також пропонуються до вивчення інші документи.
Дайджест містить розділи з активними посиланнями, а також доступний на сайті Знаїмо для викачування двома мовами – українською та англійською.
🍎 Команда реформи щиро дякує кожному і кожній, хто долучився до підтримки цієї національно важливої реформи на шляху до її впровадження.
КомунікуЇмо!
Ми підготували наш перший інформаційний дайджест, який включає в себе напрацювання реформи з 2023 року, а також охоплює січень, лютий, березень та квітень 2024 року. У цьому дайджесті, який складається з 9 розділів, міститься інформація про поступ реформи в 2020-2023 роках, Стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023-2027 роки, каскадний метод впровадження реформи, міжнародну активність команди реформи, включно із партнерськими проєктами, а також інформація про фінансову підтримку реформи.
У дайджесті, зокрема, можна також ознайомитись з таким важливим напрямом роботи реформи, як реалізація інфраструктурних проєктів (модернізація шкільних харчоблоків, кулінарні хаби). Серед корисних матеріалів в дайджесті оглядаються навчальні курси, вебінари та посібники, які були створені в межах реформи, а також пропонуються до вивчення інші документи.
Дайджест містить розділи з активними посиланнями, а також доступний на сайті Знаїмо для викачування двома мовами – українською та англійською.
🍎 Команда реформи щиро дякує кожному і кожній, хто долучився до підтримки цієї національно важливої реформи на шляху до її впровадження.
КомунікуЇмо!
znaimo: Платформа про здорове шкільне харчування
Дайджест реформи шкільного харчування: напрацювання 2023-2024 роки.
Реформуємо систему харчування в українських закладах освіти та надаємо достовірну інформацію про збалансовану їжу й корисні звички
❤177👍10😢3
Коли на минулий Саміт перших леді та джентльменів приїздив Стівен Фрай, британський режисер, ведучий, то перше, що він відзначив, – усміхненість і доброзичливість киян на тлі повітряних тривог. Йому це видалося надзвичайним – що в таких важких умовах люди не в паніці, а зібрані і спокійні. Це добра ілюстрація до тези, що стійкість – це не відсутність випробувань, а вміння на них реагувати.
Останнім часом побільшало досліджень на тему «Що таке стійкість?». Серед відповідей на запитання «Що допомагає вам триматися?» традиційно переважають віра у ЗСУ, родина, праця, волонтерство.
Це дійсно важливі речі. Але питання ще у й тому, як це підтримувати. Як не вигоріти, не зневіритися. Адже 80 % українців живуть у постійному стресі і тривозі.
Моє переконання, що стійкість – це прояв ментального здоров’я. Тому ще у 2022 році, у перші місяці російського вторгнення я ініціювала Всеукраїнську програму ментального здоров’я для поширення психологічної допомоги. Якщо кожна людина зможе проаналізувати свої відчуття і знатиме, як допомогти собі – вона втримається і відновиться.
📍Вчора говорили про стійкість на форумі «Колективні стійкість, зцілення та зростання у відповідь на досвід колективної травми», який провів у Львові Український католицький університет у партнерстві зі Всеукраїнською програмою ментального здоров'я «Ти як?» та Координаційним центром психічного здоров’я Кабінету міністрів України.
👉 Серед важливих дій, які маємо зробити, учасники назвали три.
✔️ Перше – створення сенсів. Маємо пояснити світу себе. Ким зараз є українці. Ми всі різні, і досвід у нас різний, але саме в цьому наша сила й перевага.
✔️ Друге. Зцілення болю. Як нам трансформувати біль в енергію, що породжує життя? Нам доведеться шукати непрості відповіді, але це потрібно робити. Бо прості рішення – це самообман.
✔️ Третє. Зшивати країну. Якщо ми не будемо розуміти чи з повагою ставитися один до одного, лінії роз’єднання збільшуватимуться. А ми маємо усвідомити і прийняти, що наша сила і наша стійкість – у нашій різноманітності.
Всім нам в Україні життєво важливо усвідомлювати нашу стійкість, для того щоб триматися самим і допомагати іншим.
Останнім часом побільшало досліджень на тему «Що таке стійкість?». Серед відповідей на запитання «Що допомагає вам триматися?» традиційно переважають віра у ЗСУ, родина, праця, волонтерство.
Це дійсно важливі речі. Але питання ще у й тому, як це підтримувати. Як не вигоріти, не зневіритися. Адже 80 % українців живуть у постійному стресі і тривозі.
Моє переконання, що стійкість – це прояв ментального здоров’я. Тому ще у 2022 році, у перші місяці російського вторгнення я ініціювала Всеукраїнську програму ментального здоров’я для поширення психологічної допомоги. Якщо кожна людина зможе проаналізувати свої відчуття і знатиме, як допомогти собі – вона втримається і відновиться.
📍Вчора говорили про стійкість на форумі «Колективні стійкість, зцілення та зростання у відповідь на досвід колективної травми», який провів у Львові Український католицький університет у партнерстві зі Всеукраїнською програмою ментального здоров'я «Ти як?» та Координаційним центром психічного здоров’я Кабінету міністрів України.
👉 Серед важливих дій, які маємо зробити, учасники назвали три.
✔️ Перше – створення сенсів. Маємо пояснити світу себе. Ким зараз є українці. Ми всі різні, і досвід у нас різний, але саме в цьому наша сила й перевага.
✔️ Друге. Зцілення болю. Як нам трансформувати біль в енергію, що породжує життя? Нам доведеться шукати непрості відповіді, але це потрібно робити. Бо прості рішення – це самообман.
✔️ Третє. Зшивати країну. Якщо ми не будемо розуміти чи з повагою ставитися один до одного, лінії роз’єднання збільшуватимуться. А ми маємо усвідомити і прийняти, що наша сила і наша стійкість – у нашій різноманітності.
Всім нам в Україні життєво важливо усвідомлювати нашу стійкість, для того щоб триматися самим і допомагати іншим.
❤231👍26😢2