🇵🇹 «Час переосмислити» – так називається цьогорічна конференція в португальському Ешторілі, яка збирає державних лідерів, керівників міжнародних організацій, науковців, бізнесменів, щоб обговорити нагальні питання сьогодення.

Як на мене, назва дуже актуальна. Війна, як ніщо інше, спонукає переосмислити й ціну самого часу. Дещо вона зробила нестерпно довгим, наприклад обстріли, а дещо – занадто стрімким. Час підльоту російської ракети до будинку в Харкові, що мирно спить, – 30 секунд. На те, щоб зупинити критичну кровотечу в пораненої людини, є кілька хвилин.

Тому у виступі я закликала учасників пам’ятати: час має ціну. Ця ціна – життя.

Переосмислення важливе, але розмірковувати занадто довго небезпечно. Коли довго толерується агресор, він виграє цей час на нові злочини.

Ми в Україні за 10 років російської повзучої агресії вже багато чого переосмислили:

📍підхід до безпеки. Якщо хтось погрожує вам роками, каже, що ви не маєте права на існування, – треба сприймати це як дію, а не як слова;

📍 ми переосмислили підхід до громадянської оборони. В наших містах із часів холодної війни не було бомбосховищ. Тепер ми їх будуємо, а люди вчаться тактичної медицини;

📍ми переосмислили поняття «стійкість». Це не разовий героїзм – це щоденне життя під тиском невизначеності. Щоб підтримати людей у цьому, в Україні діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я;

📍 ми мусили переосмислити захист дітей, бо жодні сучасні батьки не готувалися захищати їх від ракет. І найболючіше усвідомлення – що у ХХІ столітті стала можлива депортація дітей агресором. І ніхто – найповажніші організації світу не можуть із цим нічого зробити. Що ж, цю бездіяльність теж варто переосмислити.

Про своє переосмислення ми розповідаємо для того, щоб світ не витрачав часу на те саме, а натомість починав діяти. Ми даємо для цього всі інструменти:

📄 нещодавно на полях ООН я презентувала експертний документ із захисту дітей, розроблений українськими фахівцями;

📄 так само Україна вклала свій досвід у Формулу миру Президента Зеленського.

Все це переосмислення не лише для України – це для безпеки всього світу. Не буває злочинів «надто» далеко. Тож після рефлексій має настати час на дії.

🇵🇹 Президент Португальської Республіки Марселу Ребелу де Cоуза – послідовний друг і прибічник України. У серпні 2023 року він особисто відвідав нашу країну, а вже 2024-го взяв участь у першому Саміті миру та підтримав його комюніке.
А важливим результатом візиту Президента Володимира Зеленського до Лісабона цього року стало укладення угоди про безпекову співпрацю між Україною та Португалією.

📍І сьогодні, зустрічаючись у Лісабоні з паном де Соузою, разом із першою віцепрем’єркою Юлією Свириденко маємо нагоду висловити йому вдячність за дієву підтримку України в протидії російській збройній агресії – дипломатичну, оборонну, гуманітарну та фінансову, а також за прихисток для майже 60 тисяч українців.

🏫 Португалія заявила про готовність долучитися до відбудови освітніх закладів Житомирської області, зокрема Житомирського ліцею № 25. Він зазнав руйнувань ще на початку російського вторгнення – 4 березня 2022 року. Весь цей час 35 класів і 902 учні мусять шукати місце для навчання в інших закладах міста.

Відбудова України, починаючи з відновлення шкіл і лікарень і продовжуючи зведенням житла для багатодітних родин (якими, зокрема, опікується моя Фундація), – ще одне велике поле для українсько-португальської співпраці.

🤝 Спільне розуміння одне одного створює найбільш ефективну співпрацю та найміцніші зв’язки. Вірю, що саме так між нашими країнами все буде й надалі.

📚 «Справжня війна. Вторгнення в Україну та національна оборона Португалії» – таку книгу опублікував торік Нуну Рожейру, португальський політичний оглядач, дослідник, викладач. У ній журналіст із 30-річним досвідом викриває російську пропаганду й порушення міжнародного права. Та головне – пояснює читачу, чому російська агресія проти України стосується не лише України, а й усього світу, якщо він хоче бути вільним.

🇵🇹 Цей факт і сама стараюся доносити під час усіх своїх міжнародних візитів, тому охоче прийняла запрошення пана Рожейру щодо інтерв’ю для його програми на популярному португальському каналі SIC.

Обговорили інформаційний бік російської агресії – фейки та дезінформацію. Більшість українців наша оборона вже навчила інформаційної гігієни – перевірки фактів, а ось багатьом європейцям ще тільки належить це зробити – для власної безпеки.

📱Напад на Україну та наша оборона – мабуть, перша у світі війна у прямому ефірі, коли все, що відбувається, одразу ж потрапляє на екрани. Тому той, хто хоче знати правду, завжди її дізнається.
Але інший бік цієї прозорості – те, що ми не можемо захистити наших дітей від інформації, що травмує. Ми живемо в одному інфопросторі й одразу говоримо з ними про те, що відбувається, як із дорослими, – нарівні, щиро. Як спинити агресію назавжди, як зробити світ більш справедливим і безпечним. Українські діти думають про це разом із нами вже зараз, що дуже тішить, бо значить, вони готові бути свідомими громадянами. Не дітьми війни, а її переможцями.

🏫 Власне для цього – для підтримки наших дітей – і працюють зараз як державні проєкти (від програми ментального здоров’я до реформи шкільного харчування), так і проєкти Фундації Олени Зеленської (від відбудови закладів освіти до підтримки всиновлення та прийомних родин).

👉 Відповіла на класичне запитання, якою бачу Україну найближчого майбутнього. Давно це знаю: країною, яка захистила право на існування, не дала росії затягнути себе в тоталітаризм, країною, що здобула заслужену повагу.

Але насправді все це відбувається вже зараз – уже зараз Україна може багато чого дати світові: нові ідеї, досвід, талановитих людей – і в мистецтві, і в освіті, і в медицині. Аби лише її готові були чути.