Захистити й підтримати дітей – найбільший виклик для всіх дорослих під час оборони України. Тому ми завжди особливо вдячні тим, хто допомагає нам це робити.
🇺🇸 Концерт для дітей та молоді України, організований спільно з Постійним представництвом України при ООН, відбувся 23 жовтня у славетному Карнегі-холі в Нью-Йорку.
Карнегі-хол – особливе місце для України: саме тут два роки тому, на початку повномасштабної російської агресії, відбувся один із перших благодійних концертів на підтримку нашої країни. Згодом тут звучала українська класична мелодія «Щедрик», відома у США та світі як Carol of the Bells. Це був щирий і потрібний нам вияв підтримки, бо коли у країні постійно звучать сирени повітряної тривоги, дуже хочеться чути музику надії.
💬 «З моменту російського вторгнення в Україну Карнегі-хол сприяє зближенню глядачів, артистів та міжнародної спільноти з українським народом», – зазначив виконавчий та художній директор Карнегі-холу сер Клайв Гіллінсон.
🤝 Велика вдячність йому, ведучому та другу України Лієву Шрайберу, диригенту Крістофу Ешенбаху, під чиїм керівництвом міжнародний оркестр, провідні музиканти та солісти світу виконали, серед іншого, «Молитву за Україну» Валентина Сильвестрова та відому своєю безсмертною «Одою до радості» Симфонію № 9 Людвіга ван Бетховена. А також – Постійному представництву України при ООН за підготовку концерту та розвиток співпраці з Карнегі-холом, яка за останні роки вже має свою видатну історію.
Дякую українському хору «Думка» у м. Нью-Йорку та художньому керівникові Василю Гречинському за виконання Державного гімну України, яким символічно відкрили захід.
Кошти від концерту підуть на потреби дітей, що постраждали від російської війни проти України.
І щиро вірю, що колись вони теж зможуть побувати в цьому залі й сказати вже своїм дітям: «Тут нас підтримали в тяжкий момент, тут наші друзі!»
🇺🇸 Концерт для дітей та молоді України, організований спільно з Постійним представництвом України при ООН, відбувся 23 жовтня у славетному Карнегі-холі в Нью-Йорку.
Карнегі-хол – особливе місце для України: саме тут два роки тому, на початку повномасштабної російської агресії, відбувся один із перших благодійних концертів на підтримку нашої країни. Згодом тут звучала українська класична мелодія «Щедрик», відома у США та світі як Carol of the Bells. Це був щирий і потрібний нам вияв підтримки, бо коли у країні постійно звучать сирени повітряної тривоги, дуже хочеться чути музику надії.
💬 «З моменту російського вторгнення в Україну Карнегі-хол сприяє зближенню глядачів, артистів та міжнародної спільноти з українським народом», – зазначив виконавчий та художній директор Карнегі-холу сер Клайв Гіллінсон.
🤝 Велика вдячність йому, ведучому та другу України Лієву Шрайберу, диригенту Крістофу Ешенбаху, під чиїм керівництвом міжнародний оркестр, провідні музиканти та солісти світу виконали, серед іншого, «Молитву за Україну» Валентина Сильвестрова та відому своєю безсмертною «Одою до радості» Симфонію № 9 Людвіга ван Бетховена. А також – Постійному представництву України при ООН за підготовку концерту та розвиток співпраці з Карнегі-холом, яка за останні роки вже має свою видатну історію.
Дякую українському хору «Думка» у м. Нью-Йорку та художньому керівникові Василю Гречинському за виконання Державного гімну України, яким символічно відкрили захід.
Кошти від концерту підуть на потреби дітей, що постраждали від російської війни проти України.
І щиро вірю, що колись вони теж зможуть побувати в цьому залі й сказати вже своїм дітям: «Тут нас підтримали в тяжкий момент, тут наші друзі!»
❤255👍25😢2
🇺🇦 700 українських шкіл отримають фінансову підтримку від ЮНІСЕФ, аби підготуватися до зими. Кожному закладу припаде по 290,5 тис. гривень – понад 203 млн гривень загалом.
🇺🇳 Вдячна Дитячому фонду ООН за таку своєчасну й потрібну допомогу. Більшість шкіл, що її отримають, – у прифронтових регіонах. Також допомогу буде надано школам, які є єдиними у громаді, – а отже, до них ходять діти з кількох населених пунктів.
🏫 На ці кошти заклади утеплять, встановлять теплові генератори, закуплять паливо та, за потреби, проведуть необхідні ремонтні роботи. Особливо вдячна, що на частину з них можна буде модернізувати шкільні їдальні, а значить, ці заклади приєднаються до реформи шкільного харчування та готуватимуть своїм учням корисні гарячі обіди.
🤝 Вдячна всім, завдяки кому цей проєкт відбувся: ЮНІСЕФ, Мінреінтеграції, МОН, Офісу Президента України, а також уряду Німеччини, який спрямував кошти в Україну через Німецький банк розвитку (KfW). Ця зима вкотре обіцяє бути непростою. Та ми вкотре обов’язково пройдемо її гідно з допомогою друзів 🇺🇦.
🇺🇳 Вдячна Дитячому фонду ООН за таку своєчасну й потрібну допомогу. Більшість шкіл, що її отримають, – у прифронтових регіонах. Також допомогу буде надано школам, які є єдиними у громаді, – а отже, до них ходять діти з кількох населених пунктів.
🏫 На ці кошти заклади утеплять, встановлять теплові генератори, закуплять паливо та, за потреби, проведуть необхідні ремонтні роботи. Особливо вдячна, що на частину з них можна буде модернізувати шкільні їдальні, а значить, ці заклади приєднаються до реформи шкільного харчування та готуватимуть своїм учням корисні гарячі обіди.
🤝 Вдячна всім, завдяки кому цей проєкт відбувся: ЮНІСЕФ, Мінреінтеграції, МОН, Офісу Президента України, а також уряду Німеччини, який спрямував кошти в Україну через Німецький банк розвитку (KfW). Ця зима вкотре обіцяє бути непростою. Та ми вкотре обов’язково пройдемо її гідно з допомогою друзів 🇺🇦.
❤215👍24
🏫 53 % українських школярів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, та лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям – про це свідчить дослідження МОН. Діти бояться розповідати – мовляв, ситуація стане ще гіршою або ж дорослі не зрозуміють.
Зараз шкільні канікули – час, коли можна поговорити з дітьми про булінг і розповісти про безпечні способи повідомлення про цькування у школі.
👩💻 Для того, щоб швидко та безпечно поскаржитись на булінг, необхідно зайти на сайт АІКОМ, обрати «Повідомити про булінг», зайти або зареєструватися на сайті, заповнити коротку анкету й натиснути кнопку «Продовжити», щоб підтвердити свою заяву.
Анонімну скаргу може залишити тільки дитина, не вказуючи будь-яку інформацію, що допоможе ідентифікувати запит. Проте таку скаргу зможуть розглянути лише на рівні школи, а дитині запропонують ознайомитися з матеріалами для самопідтримки.
👮♂️Якщо ж ситуація потребує залучення поліції, тоді необхідно залишити дані – так школа і правоохоронці зможуть допомогти конкретній дитині. Батьки / інші законні представники не можуть залишати анонімні заяви, але мають змогу повідомити, вказавши свою контактну інформацію.
👉 До речі, повідомити про булінг також можна, якщо дитина помітила його щодо інших: анонімно чи залишивши свою контактну інформацію. У будь-якому разі після отримання заяви директор/-ка школи протягом доби має відреагувати на звернення.
З булінгом, як фізично, так і онлайн, діти стикаються в усьому світі – обговорювали це нещодавно на Саміті перших леді та джентльменів. Але Україна наразі активно залучає найкращий світовий досвід, аби допомогти дітям пройти цей непростий досвід. І механізм реагування, як-от цей, – важливий крок для вирішення проблеми булінгу.
Зараз шкільні канікули – час, коли можна поговорити з дітьми про булінг і розповісти про безпечні способи повідомлення про цькування у школі.
👩💻 Для того, щоб швидко та безпечно поскаржитись на булінг, необхідно зайти на сайт АІКОМ, обрати «Повідомити про булінг», зайти або зареєструватися на сайті, заповнити коротку анкету й натиснути кнопку «Продовжити», щоб підтвердити свою заяву.
Анонімну скаргу може залишити тільки дитина, не вказуючи будь-яку інформацію, що допоможе ідентифікувати запит. Проте таку скаргу зможуть розглянути лише на рівні школи, а дитині запропонують ознайомитися з матеріалами для самопідтримки.
👮♂️Якщо ж ситуація потребує залучення поліції, тоді необхідно залишити дані – так школа і правоохоронці зможуть допомогти конкретній дитині. Батьки / інші законні представники не можуть залишати анонімні заяви, але мають змогу повідомити, вказавши свою контактну інформацію.
👉 До речі, повідомити про булінг також можна, якщо дитина помітила його щодо інших: анонімно чи залишивши свою контактну інформацію. У будь-якому разі після отримання заяви директор/-ка школи протягом доби має відреагувати на звернення.
З булінгом, як фізично, так і онлайн, діти стикаються в усьому світі – обговорювали це нещодавно на Саміті перших леді та джентльменів. Але Україна наразі активно залучає найкращий світовий досвід, аби допомогти дітям пройти цей непростий досвід. І механізм реагування, як-от цей, – важливий крок для вирішення проблеми булінгу.
❤194👍28😢13
Пану Миколі сімдесят п’ять. Він учитель вищої категорії. Початок повномасштабного вторгнення зустрів, хворіючи на ковід разом із дружиною, спостерігаючи, як на Київ летять ворожі літаки.
📝 На третій день війни почав вести щоденник. Каже, відчув, що можуть обоє загинути, тому вирішив записати свої враження та переживання.
«Завдяки письму я зміг перетворити страх і тривогу на надію та підтримку. Я писав, щоб зрозуміти те, що відбувається навколо, щоб залишити спадок своїм дітям.
Я писав, щоб пам’ятати, щоб боротися. І в цій боротьбі я знайшов не лише сили, а й свою стійкість. Ми з дружиною стійко пережили окупацію, а щоденник, як і планував, дістався дітям. Я щасливий, тому що зміг передати його особисто».
📃 Цю історію пан Микола розповів уже в іншому щоденнику – «Щоденнику стійкості». Це проєкт, який стартував 25 жовтня разом із Диктантом національної єдності як його продовження, коли українцям було запропоновано разом із диктантом написати свою історію стійкості.
👨💻Зараз «Щоденники стійкості» – це онлайн-простір для рефлексії, створений, щоб підтримувати та надихати в непрості часи. Кожна історія в ньому особливо щемка, кожна – свідчення національної стійкості. Адже стійкість одного – стійкість мільйонів. Під цим гаслом працює проєкт. Тож запрошую до прочитання та за бажання до особистої рефлексії.
https://diary.howareu.com
Спецпроєкт «Щоденники стійкості» реалізується разом із медіакомпанією «Суспільне Мовлення» та «Українським радіо» в межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
📝 На третій день війни почав вести щоденник. Каже, відчув, що можуть обоє загинути, тому вирішив записати свої враження та переживання.
«Завдяки письму я зміг перетворити страх і тривогу на надію та підтримку. Я писав, щоб зрозуміти те, що відбувається навколо, щоб залишити спадок своїм дітям.
Я писав, щоб пам’ятати, щоб боротися. І в цій боротьбі я знайшов не лише сили, а й свою стійкість. Ми з дружиною стійко пережили окупацію, а щоденник, як і планував, дістався дітям. Я щасливий, тому що зміг передати його особисто».
📃 Цю історію пан Микола розповів уже в іншому щоденнику – «Щоденнику стійкості». Це проєкт, який стартував 25 жовтня разом із Диктантом національної єдності як його продовження, коли українцям було запропоновано разом із диктантом написати свою історію стійкості.
👨💻Зараз «Щоденники стійкості» – це онлайн-простір для рефлексії, створений, щоб підтримувати та надихати в непрості часи. Кожна історія в ньому особливо щемка, кожна – свідчення національної стійкості. Адже стійкість одного – стійкість мільйонів. Під цим гаслом працює проєкт. Тож запрошую до прочитання та за бажання до особистої рефлексії.
https://diary.howareu.com
Спецпроєкт «Щоденники стійкості» реалізується разом із медіакомпанією «Суспільне Мовлення» та «Українським радіо» в межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
❤263👍29😢1
📈 Ще більше нових бізнесів відкрили жінки за цей рік – уже 59 %.
Участь жінок у грантовій програмі «Власна справа» збільшилась до 48 %. Відповідно, і кількість переможниць у ній зросла!
Вже 22 % керівників наших дипломатичних місій – жінки. Це теж більше, ніж будь-коли.
За даними Міноборони, вже майже 20 % усіх добровольців – це жінки.
📍Тема цьогорічного, восьмого Українського жіночого конгресу, що триває сьогодні в Києві: «Жіночий потенціал: нові ролі, нова якість».
Попри війну цей потенціал невпинно зростає, і жінки постають у нових ролях і якостях. Одразу треба визнати: такий потенціал найчастіше має високу ціну. Лише за поточний рік я мала честь познайомитися з неймовірними жінками, зокрема вчительками, які пережили й переживають драматичні випробування.
Як-от Лариса Фесенко, яка пройшла 45 діб російського карцеру та після деокупації повернулась до рідної школи на Харківщині. Або Олена Влезько, яка продовжила дистанційне навчання учнів із підвалу батьківської хати на Миропіллі, що на кордоні з державою-агресоркою, під постійними обстрілами.
👉 Однак – і це довели фахівці – існує феномен посттравматичного зростання. Не все, що зараз відбувається, нас гальмує. Поряд із нашими травмами й болем, інколи навіть як їхній наслідок, є й можливості. І нам усім – і жінкам, і чоловікам – варто в це вірити, якщо хочемо будувати сильне суспільство.
Ви скажете: багато жінок зараз керуються не тим, чого дійсно хочуть, а тим, що потрібно. Роблять не вибір, а виконують місію. Так.
Але за нами залишається головне: сприймати ці вимушені обставини як гальмування чи як можливість.
І щойно ми побачимо у своєму непростому повсякденні можливість – для власного зростання, розвитку, життя – це буде те, чого точно ніколи не зможе відібрати ворог. Це те, що підсилить нас і країну.🇺🇦
Участь жінок у грантовій програмі «Власна справа» збільшилась до 48 %. Відповідно, і кількість переможниць у ній зросла!
Вже 22 % керівників наших дипломатичних місій – жінки. Це теж більше, ніж будь-коли.
За даними Міноборони, вже майже 20 % усіх добровольців – це жінки.
📍Тема цьогорічного, восьмого Українського жіночого конгресу, що триває сьогодні в Києві: «Жіночий потенціал: нові ролі, нова якість».
Попри війну цей потенціал невпинно зростає, і жінки постають у нових ролях і якостях. Одразу треба визнати: такий потенціал найчастіше має високу ціну. Лише за поточний рік я мала честь познайомитися з неймовірними жінками, зокрема вчительками, які пережили й переживають драматичні випробування.
Як-от Лариса Фесенко, яка пройшла 45 діб російського карцеру та після деокупації повернулась до рідної школи на Харківщині. Або Олена Влезько, яка продовжила дистанційне навчання учнів із підвалу батьківської хати на Миропіллі, що на кордоні з державою-агресоркою, під постійними обстрілами.
👉 Однак – і це довели фахівці – існує феномен посттравматичного зростання. Не все, що зараз відбувається, нас гальмує. Поряд із нашими травмами й болем, інколи навіть як їхній наслідок, є й можливості. І нам усім – і жінкам, і чоловікам – варто в це вірити, якщо хочемо будувати сильне суспільство.
Ви скажете: багато жінок зараз керуються не тим, чого дійсно хочуть, а тим, що потрібно. Роблять не вибір, а виконують місію. Так.
Але за нами залишається головне: сприймати ці вимушені обставини як гальмування чи як можливість.
І щойно ми побачимо у своєму непростому повсякденні можливість – для власного зростання, розвитку, життя – це буде те, чого точно ніколи не зможе відібрати ворог. Це те, що підсилить нас і країну.🇺🇦
❤204👍29
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 Вже традиційно маю честь виступати на Українському жіночому конгресі. Щороку він збирає урядовців, політиків, громадськість, бізнеси, медіа, аби формувати політики гендерної рівності.
Цьогоріч ішлося про жіночий потенціал. Про те, як випробування війни з бар’єра, що заважає йому реалізовуватися, перетворити на можливості. Про те, як допомогти одна одній побачити їх.
🤝 Вдячна всім доповідачам за натхненні виступи й досить конкретні, дієві пропозиції. Сподіваюсь, наступного року зберемося, аби – зокрема – обговорити результати.
Цьогоріч ішлося про жіночий потенціал. Про те, як випробування війни з бар’єра, що заважає йому реалізовуватися, перетворити на можливості. Про те, як допомогти одна одній побачити їх.
🤝 Вдячна всім доповідачам за натхненні виступи й досить конкретні, дієві пропозиції. Сподіваюсь, наступного року зберемося, аби – зокрема – обговорити результати.
❤200👍36