🦸♀️ Вони називаються «Школи Супергероїв». Бо діти, які в них навчаються, одночасно проходять багатомісячне лікування, фактично живуть у лікарнях, проте не хочуть відставати від шкільної програми. Лікуватися й навчатися водночас (та ще й під час війни) – це справді Вчинок.
Вже 17 таких просторів працюють у лікарнях 13 міст України.
Та не лише учні тут мають префікс «супер». Те саме можна сказати про їхніх учителів. Коли вони заходять у лікарняний клас чи до палати, підходять до парти чи до ліжка й дитина відчуває, що зараз буде цікаво, відчуває інтерес і потяг до життя, це значить – їй додають не тільки знань, а й життєвих сил.
📍Вчора вчительська спільнота Шкіл Супергероїв – понад 150 фахівців з усієї країни – зібралася на конференцію в Києві, щоб поділитися досвідом та поспілкуватися.
Рада можливості висловити їм своє захоплення й повагу. Тим більше що маю честь уже три роки патронувати цей проєкт як державний. А цьогоріч у Школи Супергероїв зайшла й команда моєї Фундації. Тому що одне з її завдань – забезпечити доступ до освіти всім дітям України.
🏥 Так, за фінансування Фундації ще шість нових Супершкіл цього року з’явилися в лікарнях Львова, Вінниці, Полтави, Кривого Рогу, Одеси та Рівного. Попереду – створення ще шести нових осередків, а також відновлення Супершколи, яка діяла при «Охматдиті» та була зруйнована російською ракетою під час обстрілу в липні.
Багато чула від лікарів (і в нас, і за кордоном), як підбадьорює навчання під час лікування. Цьому є пояснення – в екстремальних умовах звичні речі повертають відчуття нормального життя та включеності в нього.
Зараз, під час російської агресії, це відчуття у всіх нас у дефіциті – і в дітей, і в дорослих. Усім нам бракує звичайних, буденних речей. Відчуття нормальності нашого буття. І повертають його, зокрема, вчителі лікарняних шкіл.
🤝 Дякую вам! Я та Фундація зробимо все, що від нас залежить, щоб створити умови, гідні супергероїв.
Вже 17 таких просторів працюють у лікарнях 13 міст України.
Та не лише учні тут мають префікс «супер». Те саме можна сказати про їхніх учителів. Коли вони заходять у лікарняний клас чи до палати, підходять до парти чи до ліжка й дитина відчуває, що зараз буде цікаво, відчуває інтерес і потяг до життя, це значить – їй додають не тільки знань, а й життєвих сил.
📍Вчора вчительська спільнота Шкіл Супергероїв – понад 150 фахівців з усієї країни – зібралася на конференцію в Києві, щоб поділитися досвідом та поспілкуватися.
Рада можливості висловити їм своє захоплення й повагу. Тим більше що маю честь уже три роки патронувати цей проєкт як державний. А цьогоріч у Школи Супергероїв зайшла й команда моєї Фундації. Тому що одне з її завдань – забезпечити доступ до освіти всім дітям України.
🏥 Так, за фінансування Фундації ще шість нових Супершкіл цього року з’явилися в лікарнях Львова, Вінниці, Полтави, Кривого Рогу, Одеси та Рівного. Попереду – створення ще шести нових осередків, а також відновлення Супершколи, яка діяла при «Охматдиті» та була зруйнована російською ракетою під час обстрілу в липні.
Багато чула від лікарів (і в нас, і за кордоном), як підбадьорює навчання під час лікування. Цьому є пояснення – в екстремальних умовах звичні речі повертають відчуття нормального життя та включеності в нього.
Зараз, під час російської агресії, це відчуття у всіх нас у дефіциті – і в дітей, і в дорослих. Усім нам бракує звичайних, буденних речей. Відчуття нормальності нашого буття. І повертають його, зокрема, вчителі лікарняних шкіл.
🤝 Дякую вам! Я та Фундація зробимо все, що від нас залежить, щоб створити умови, гідні супергероїв.
❤239👍27😢2
🇺🇦🇺🇸 Рада була зустрітися з Деллом Лоєм Хансеном, партнером Фундації, американським бізнесменом і благодійником, його донькою Міссі Мінс, а також з командою, яка втілює його проєкти в Україні.
📍Сьогодні разом із представниками Фундації побачила, як Делл Лой Хансен розбудовує на Київщині «Містечко Хансена» для тих, хто втратив дім через війну.
🏠 Містечко вже активно заселяється: тут проживає понад 300 родин ВПО, серед яких 9 великих прийомних із Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Харківщини й інших областей.
З подружжям Хансенів я познайомилася цього літа під час візиту до штату Юта (США). Делл Лой Хансен був організатором благодійного заходу в Солт-Лейк-Сіті й став одним із донорів проєктів Фундації.
👉 Зокрема, завдяки внеску Делла Лоя Хансена ми масштабуємо другу чергу проєкту «Адреса дитинства»: розпочали зведення ще одного будинку для великої прийомної родини на Київщині.
🤝 Надзвичайно вдячна Деллу Лою Хансену за прагнення допомогти українцям, які залишилися без житла внаслідок повномасштабного вторгнення.
Щиро сподіваюся на розширення співпраці й подальшу підтримку України та проєктів Фундації.
📍Сьогодні разом із представниками Фундації побачила, як Делл Лой Хансен розбудовує на Київщині «Містечко Хансена» для тих, хто втратив дім через війну.
🏠 Містечко вже активно заселяється: тут проживає понад 300 родин ВПО, серед яких 9 великих прийомних із Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Харківщини й інших областей.
З подружжям Хансенів я познайомилася цього літа під час візиту до штату Юта (США). Делл Лой Хансен був організатором благодійного заходу в Солт-Лейк-Сіті й став одним із донорів проєктів Фундації.
👉 Зокрема, завдяки внеску Делла Лоя Хансена ми масштабуємо другу чергу проєкту «Адреса дитинства»: розпочали зведення ще одного будинку для великої прийомної родини на Київщині.
🤝 Надзвичайно вдячна Деллу Лою Хансену за прагнення допомогти українцям, які залишилися без житла внаслідок повномасштабного вторгнення.
Щиро сподіваюся на розширення співпраці й подальшу підтримку України та проєктів Фундації.
❤197👍27😢3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🏠 Житло, збудоване за принципами безбар’єрності, спортивні зали, басейн і загальний простір для відпочинку, дитячий садок, початкова школа, що вже працює, та великий інноваційний освітній простір, який ще зводять, – таким є «Містечко Хансена». Його створили для внутрішніх переселенців, які втратили житло через російське вторгнення. А ще тут працює соціальна їдальня, яка щодня забезпечує безплатними гарячими обідами 300 жителів.
📍Відвідала сьогодні містечко разом із його засновником і партнером Фундації, американським меценатом Деллом Лоєм Хансеном. Вдячна за всі проєкти, які реалізуємо разом. І насамперед за те, що вони ґрунтуються на єдиному принципі – повазі до людської гідності. Містечко – ще один приклад такого підходу.
📍Відвідала сьогодні містечко разом із його засновником і партнером Фундації, американським меценатом Деллом Лоєм Хансеном. Вдячна за всі проєкти, які реалізуємо разом. І насамперед за те, що вони ґрунтуються на єдиному принципі – повазі до людської гідності. Містечко – ще один приклад такого підходу.
❤211👍39😢1
Пані Олені Риж 43 роки. Вона бойова медикиня та штурмовичка, хоча до повномасштабного вторгнення не мала жодного бойового досвіду: працювала в ресторанній сфері, подорожувала. Перші місяці великої війни пані Олена зосередилася на волонтерській діяльності, евакуювала людей з Ірпеня. Каже, саме тоді зрозуміла, що може й хоче робити більше.
💭 «Найскладніше – це не тільки фізична боротьба, а й психологічний тиск. На фронті я постійно стикаюся з викликами, які перевіряють мою стійкість. Кожен бій залишає слід у голові та серці. Я стараюся застосовувати практики корисного мислення. Це не про суто хороші думки, а про розуміння себе та свого стану, вміння не піддаватися паніці або страху», – розповідає Олена в «Щоденнику стійкості», проєкті, що стартував 25 жовтня разом із Радіодиктантом національної єдності.
У відвертій історії медикиня розповідає, що на передовій веде щоденник вдячності, у якому фіксує навіть найменші радості. Каже, це допомагає зберігати емоційний баланс і структурувати думки.
📝 «Наразі я також активно пишу, тому вирішила випустити свою книгу. Вона буде складатися з коротких історій про те, що мене підтримує, про мої “якорі”, які наповнюють мене енергією та допомагають відновитися. У мемуарах я ділюся тим, як, попри велику кількість темряви, можу знаходити світло», – ділиться Олена.
Її історію повністю, а також інші записи можна знайти на платформі «Щоденники стійкості». Це простір, до якого насправді корисно звертатися, коли потрібні натхнення й ресурс, щоб залишатися стійкими. Адже стійкість одного – стійкість мільйонів.
Спецпроєкт «Щоденники стійкості» реалізуємо разом із телерадіокомпанією «Суспільне Мовлення» й «Українським радіо» в межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
💭 «Найскладніше – це не тільки фізична боротьба, а й психологічний тиск. На фронті я постійно стикаюся з викликами, які перевіряють мою стійкість. Кожен бій залишає слід у голові та серці. Я стараюся застосовувати практики корисного мислення. Це не про суто хороші думки, а про розуміння себе та свого стану, вміння не піддаватися паніці або страху», – розповідає Олена в «Щоденнику стійкості», проєкті, що стартував 25 жовтня разом із Радіодиктантом національної єдності.
У відвертій історії медикиня розповідає, що на передовій веде щоденник вдячності, у якому фіксує навіть найменші радості. Каже, це допомагає зберігати емоційний баланс і структурувати думки.
📝 «Наразі я також активно пишу, тому вирішила випустити свою книгу. Вона буде складатися з коротких історій про те, що мене підтримує, про мої “якорі”, які наповнюють мене енергією та допомагають відновитися. У мемуарах я ділюся тим, як, попри велику кількість темряви, можу знаходити світло», – ділиться Олена.
Її історію повністю, а також інші записи можна знайти на платформі «Щоденники стійкості». Це простір, до якого насправді корисно звертатися, коли потрібні натхнення й ресурс, щоб залишатися стійкими. Адже стійкість одного – стійкість мільйонів.
Спецпроєкт «Щоденники стійкості» реалізуємо разом із телерадіокомпанією «Суспільне Мовлення» й «Українським радіо» в межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
❤244👍21😢1