🇸🇮 Зустрічаюся з Прем’єр-міністром Республіки Словенія Робертом Голобом у непросту для України дату: в тисячний день нашого спротиву повномасштабному російському вторгненню. Ця стійкість стала можливою ще й завдяки підтримці таких послідовних друзів, як Словенія, – їхній військовій і гуманітарній допомозі.

Ще влітку наші країни підписали угоди про співробітництво у сфері безпеки. Словенія ж приєдналася до Спільної декларації лідерів G7 про підтримку відбудови України.

🏥 А сьогодні започатковуємо ще один важливий напрям нашої співпраці – разом із Прем’єром беремо участь у церемонії підписання одразу трьох меморандумів про медичне партнерство між шпиталями наших країн:

📍між Педіатричною клінікою Університетського клінічного центру Любляни, яку я відвідала вчора, та Волинським обласним територіальним медичним об’єднанням захисту материнства і дитинства;
📍між Перинатальною клінікою Університетського клінічного центру Любляни та Одеським обласним перинатальним центром;
📍між Університетським клінічним центром Марібора та Полтавською обласною клінічною лікарнею ім. М. В. Скліфосовського.

Партнерство, яке ми торік запровадили на Саміті перших леді та джентльменів, із перших 25 угод розрослося до 54 включно із сьогоднішніми. І вже рятує та рятуватиме життя далі.

Знищена російською ракетою багатоповерхівка в Сумах, у якій загинули двоє дітей. Убиті російським обстрілом одесити на вулицях міста. Жалоба в моєму рідному Кривому Розі за родиною – агресор забрав життя трьох дітей і мами. Зруйнований гуртожиток у Глухові, де загинули восьмирічний Микита і його мама. Це щоденні російські атаки на мирних людей. У таких реаліях Україна живе вже тисячу днів через повномасштабний російський напад.

Лише в Харкові за останній місяць росіяни зруйнували чи пошкодили 380 будинків. Це по 10 будинків на день. Така швидкість нищення міст, що її досяг агресор.

🇸🇮 Ось чому я вдячна Словенії, яка оголосила про намір узяти під патронат проєкти з відбудови в Харківській області.

Але ми не можемо чекати закінчення війни для відновлення. Бо людям, які залишилися без житла, закутаним лише в рятувальні ковдри, треба продовжувати жити. І жити гідно.

Ще два роки тому я створила свою Фундацію – мій особистий спосіб протистояти російському руйнуванню нашого життя.

📍 Сьогодні розповідала про це в Любляні, на засіданні Міжнародного трастового фонду (ITF) – гуманітарної організації, яку створив словенський уряд у 1998 році з метою відновлення та розвитку країн, що постраждали від конфліктів. Участь у заході також узяли Президентка Словенії Наташа Пірц Мусар, перший джентльмен країни Алеш Мусар, віцепрем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Мені було важливо познайомити учасників із проєктами, до яких можна долучитися і які допоможуть уже зараз покращити життя українців, що страждають від російської навали.

🤝 Дуже сподіваємося знайти підтримку, щоб у наших дорослих і дітей були сили відновлюватися й жити далі. І побачити нашу перемогу.