🇮🇹 Пам’ятник цілому місту й жителям, які загинули разом із ним. Археологічний парк Помпеї (там, де було давньоримське місто, що його знищило виверження вулкана в 79 році н. е.) не той музей, який асоціюється зі словом «розвага». Бо це про загибель людей, хоч як давно вони жили.
Україні це особливо відгукується, бо нині не сліпа природа, а зла людська воля Росії нищить у нас цілі міста з людьми.
🎧 Відтепер в Археологічному парку Помпеї діє аудіогід українською – 94-й за ліком у проєкті з українізації світових пам’яток, який охопив уже 50 країн.
Це не лише про зручність для українців за кордоном. Це ще й про повагу до нашої мови – мови країни, яка протистоїть знищенню щодня.
Але диктатори все-таки не стихійне лихо. Їм можна й треба протистояти, що робить і доводить своїм прикладом Україна.
🇱🇹 Тим часом ще один аудіогід запрацював в іншій частині Європи – у Музеї церковної спадщини (Bažnytinio paveldo muziejus) у Вільнюсі.
Хотілося б, щоб українські відвідувачі, як і я, із захопленням дізнались історію порятунку старовинних скарбів литовської церкви, які напередодні Другої світової війни були замуровані в стіні й віднайдені лише в 1980-х роках. Це ще один доказ: національна спадщина не гине, а повертається народам, які її цінують. І жодні війни не завадять збереженню культури та пам’яті.
Тепер, коли Україна обороняє свої скарби – духовні та фізичні, – це дуже тішить і дає надію.
Україні це особливо відгукується, бо нині не сліпа природа, а зла людська воля Росії нищить у нас цілі міста з людьми.
🎧 Відтепер в Археологічному парку Помпеї діє аудіогід українською – 94-й за ліком у проєкті з українізації світових пам’яток, який охопив уже 50 країн.
Це не лише про зручність для українців за кордоном. Це ще й про повагу до нашої мови – мови країни, яка протистоїть знищенню щодня.
Але диктатори все-таки не стихійне лихо. Їм можна й треба протистояти, що робить і доводить своїм прикладом Україна.
🇱🇹 Тим часом ще один аудіогід запрацював в іншій частині Європи – у Музеї церковної спадщини (Bažnytinio paveldo muziejus) у Вільнюсі.
Хотілося б, щоб українські відвідувачі, як і я, із захопленням дізнались історію порятунку старовинних скарбів литовської церкви, які напередодні Другої світової війни були замуровані в стіні й віднайдені лише в 1980-х роках. Це ще один доказ: національна спадщина не гине, а повертається народам, які її цінують. І жодні війни не завадять збереженню культури та пам’яті.
Тепер, коли Україна обороняє свої скарби – духовні та фізичні, – це дуже тішить і дає надію.
❤227👍28😢3
🌨 Взимку, коли дні коротші, а погодні умови – не найкращі, важливо бути особливо пильними на дорозі в темний час доби. Коли ж до цього додаються відключення електроенергії та подекуди непрацюючі світлофори — це насправді критично важливе питання.
У Міністерстві охорони здоров’я зібрали поради для пішоходів, щоб уберегти себе та близьких.
🔦 Перший та найефективніший спосіб бути помітним для водіїв і уникнути небезпеки — носити одяг зі світловідбивними елементами. Вони відбивають світло фар автомобілів на значній відстані, даючи водіям більше часу для реакції. Вдягайте їх на верхній одяг, вішайте на сумки і рюкзаки собі та дітям (бажано – на висоті стегна).
📵 Додаткова пильність рятує життя. При виході з транспорту, на автобусних зупинках будьте обережними, особливо на слизьких дорогах. У темний час доби краще не використовувати навушники та загалом не відволікатися на телефон.
🚸 Особливо важливо дотримуватися правил дорожнього руху. Користуйтеся хідниками, а якщо їх немає – йдіть узбіччям дороги, рухаючись назустріч транспорту. Підсвічуйте собі шлях ліхтариком, якщо треба перейти дорогу у темряві, а перш ніж іти, переконайтеся, що водій вас побачив.
Розкажіть ці правила дітям, а найменших обов’язково супроводжуйте. Бути видимими в темряві означає зберегти свої здоров’я та життя, а також водіїв, що рухаються вам на зустріч.
У Міністерстві охорони здоров’я зібрали поради для пішоходів, щоб уберегти себе та близьких.
🔦 Перший та найефективніший спосіб бути помітним для водіїв і уникнути небезпеки — носити одяг зі світловідбивними елементами. Вони відбивають світло фар автомобілів на значній відстані, даючи водіям більше часу для реакції. Вдягайте їх на верхній одяг, вішайте на сумки і рюкзаки собі та дітям (бажано – на висоті стегна).
📵 Додаткова пильність рятує життя. При виході з транспорту, на автобусних зупинках будьте обережними, особливо на слизьких дорогах. У темний час доби краще не використовувати навушники та загалом не відволікатися на телефон.
🚸 Особливо важливо дотримуватися правил дорожнього руху. Користуйтеся хідниками, а якщо їх немає – йдіть узбіччям дороги, рухаючись назустріч транспорту. Підсвічуйте собі шлях ліхтариком, якщо треба перейти дорогу у темряві, а перш ніж іти, переконайтеся, що водій вас побачив.
Розкажіть ці правила дітям, а найменших обов’язково супроводжуйте. Бути видимими в темряві означає зберегти свої здоров’я та життя, а також водіїв, що рухаються вам на зустріч.
❤195👍31😢2
73-річна пані Світлана – з Маріуполя, працювала на «Азовсталі». Коли почалося російське вторгнення, її, поранену, витягли з-під завалів рідного будинку. Чоловіка, на жаль, врятувати не вдалося.
Пані Алевтина – з Нової Каховки. У березні 2022 року брала участь у ході проти окупації міста. Щоб поїхати від російської навали, подолала 16 блокпостів.
Пані Олена двічі втрачала дім: у 2014-му була змушена через агресію Росії полишити Донецьк, а у 2022-му ледве виїхала з окупованого Маріуполя. Її син, у цивільному житті кухар, з літа 2022-го захищає Україну.
Стали на захист країни й сини пані Анжели, пані Світлани та пані Тетяни.
🫂 Усіх цих жінок об’єднує нині спільна справа – плетіння маскувальних сіток у ГО «Берегині з Ірпеня». Тут третина волонтерок – переселенки з Херсонської, Сумської, Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської областей та Криму. Більшість втратила житло на малих батьківщинах чи під час окупації Ірпеня, як-от пані Лариса.
І після всього важкого досвіду, особистих випробувань ці жінки знаходять у собі сили кілька разів на тиждень, без зарплатні (зате часто – ще й після роботи) створювати захист для наших військових, буквально виплітаючи для них безпеку.
На червень 2024 року виготовили понад 32 тис. кв. м плетених та 171 тис. кв. м перфорованих сіток. Порахували навіть: разом це більше, ніж площа Ірпеня.
🗓 Сьогодні, у День волонтера, побувала в майстерні у «Берегинь з Ірпеня», аби привітати зі святом та подарувати інструменти для роботи. Волонтерки кажуть: у створенні захисту кожні руки важливі, бо що більше людей приходить, то більше сіток, а отже, безпеки для військових.
Майже в кожному місті й містечку України та навіть за кордоном зараз є подібні волонтерські майстерні. Тож якщо хтось іще не бував, дуже раджу знайти найближчу, допомогти в роботі й так відзначити День волонтера. Можливо, саме створені вами метри безпеки врятують чиєсь життя на фронті.
Пані Алевтина – з Нової Каховки. У березні 2022 року брала участь у ході проти окупації міста. Щоб поїхати від російської навали, подолала 16 блокпостів.
Пані Олена двічі втрачала дім: у 2014-му була змушена через агресію Росії полишити Донецьк, а у 2022-му ледве виїхала з окупованого Маріуполя. Її син, у цивільному житті кухар, з літа 2022-го захищає Україну.
Стали на захист країни й сини пані Анжели, пані Світлани та пані Тетяни.
🫂 Усіх цих жінок об’єднує нині спільна справа – плетіння маскувальних сіток у ГО «Берегині з Ірпеня». Тут третина волонтерок – переселенки з Херсонської, Сумської, Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської областей та Криму. Більшість втратила житло на малих батьківщинах чи під час окупації Ірпеня, як-от пані Лариса.
І після всього важкого досвіду, особистих випробувань ці жінки знаходять у собі сили кілька разів на тиждень, без зарплатні (зате часто – ще й після роботи) створювати захист для наших військових, буквально виплітаючи для них безпеку.
На червень 2024 року виготовили понад 32 тис. кв. м плетених та 171 тис. кв. м перфорованих сіток. Порахували навіть: разом це більше, ніж площа Ірпеня.
🗓 Сьогодні, у День волонтера, побувала в майстерні у «Берегинь з Ірпеня», аби привітати зі святом та подарувати інструменти для роботи. Волонтерки кажуть: у створенні захисту кожні руки важливі, бо що більше людей приходить, то більше сіток, а отже, безпеки для військових.
Майже в кожному місті й містечку України та навіть за кордоном зараз є подібні волонтерські майстерні. Тож якщо хтось іще не бував, дуже раджу знайти найближчу, допомогти в роботі й так відзначити День волонтера. Можливо, саме створені вами метри безпеки врятують чиєсь життя на фронті.
❤219👍21😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
👥 Сьогодні, у День волонтера, відвідала майстерню «Берегині з Ірпеня». Тут плетуть маскувальні сітки для захисників, а третина волонтерок – вимушені переселенки. Найстаршій із них 78 років! Подякувала за працю та відданість справі. І дякую кожному й кожній у нашій країні, хто працює отак – за покликом серця. Українці захищають одне одного всіма силами, ставши прикладом для світу.
❤242👍26😢1