Лише з початку року Росія обстріляла Чернігівщину майже 650 разів. Тобто понад 20 разів на день сюди летять ракети та дрони загарбників. А тим часом в області працює 377 середніх шкіл, у яких навчається понад 86,4 тисячі учнів.

Вчитись і вчити в таких умовах – справжній героїзм. І ми маємо зробити все, щоб це відбувалося в максимально безпечних і комфортних умовах.

📍 Торік Фундація Олени Зеленської вже відкрила відбудоване укриття в гімназії Ніжина. Напередодні, вкотре відвідуючи Чернігівщину, побувала ще в одному укритті, яке Фундація відновлює просто зараз у закладі середньої освіти.

На 292 метрах цього шкільного укриття розмістяться навчальні класи, кімнати дитячого садка, санвузли, додаткові приміщення. Система вентиляції та енергозабезпечення зробить цей простір автономним, а комфорт створять зручні меблі й обладнання. Для доступності облаштовуємо укриття безбар’єрним входом, а також спеціальними санвузлами.

🤝 Дякую уряду Аландських островів, який став нашим партнером у відновленні цього обʼєкта. Загалом за його підтримки буде облаштовано щонайменше 12 укриттів у різних регіонах. Усі обʼєкти для них вже відібрані командою Фундації.

Збережемо дітей і їхнє право на освіту та розвиток.

🫂 «Не бійтеся, я вас ніколи не покину. Ви всі мої!» – ці слова сказав Юрій, тато великої прийомної родини Ханіних, своїм п’ятьом дітям: рідному сину та чотирьом прийомним, у день, коли почалося повномасштабне російське вторгнення.

Десятирічна Юля, дев’ятирічний Віталій, шестирічний Богдан та чотирирічна Дар’я приєдналися до родини незадовго до цього та вже почали називати Юрія і його дружину Ольгу татом і мамою.

Російська навала застала Ханіних у рідному прикордонному селі Мілове Куп’янського району на Харківщині. Вони саме збиралися відсвяткувати десятиріччя сина Богдана. Він народився 24 лютого.
До війни родина мала все: домашню худобу, басейн і спортивне знаряддя для дітей. Але все це було втрачене через напад росіян, і Ханіни стали вимушеними переселенцями, щоб зберегти життя.

📍 Зараз вони мешкають у Ніжині і взяли в сім’ю ще двох хлопців, тож тепер виховують сімох дітей. Тепер Ханіни живуть у будинку, придбаному за державною субвенцією для великих прийомних родин.

Завітали до них разом зі спецпредставницею Генсека ООН з питань насильства щодо дітей Наджат Мджіт і головою Представництва ЮНІСЕФ в Україні Муніром Мамедзаде.

Однак для відновлення нормального життя великій родині, двоє дітей у якій до того ж мають інвалідність, потрібна не тільки оселя. Тож із командою Фундації передали побутову техніку й портативну зарядну станцію. Також привезли дітям ноутбуки й планшети.

Продовжуємо підтримувати великі прийомні родини, щоб іще більше дітей мали змогу зростати в сімʼях.

🇬🇧 Велика Британія – стратегічний союзник України. Підписана цього року Угода про сторічне партнерство між нашими країнами – історичний крок і більше ніж просто документ. Це символ непохитної дружби та спільного бачення майбутнього.

📍 Сьогодні вітаю в Києві Девіда Ламмі – міністра закордонних справ Великої Британії. Говоримо з ним про важливу зміну в нашій країні: реформу кращого догляду – просування сімейних форм виховання.

💻 17 січня пан Ламмі якраз запустив на своїй платформі нову глобальну ініціативу з реформування системи догляду за дітьми, спрямовану на гарантування кожній дитині безпечного й люблячого сімейного середовища та поступове припинення інституціоналізації дітей, тобто скасування інтернатної системи.

На жаль, в Україні досі наявний радянський спадок у вигляді великої мережі інтернатів і дитбудинків. У них мешкає понад 26 тисяч дітей. Але лише 19 % із них – сироти або діти, позбавлені батьківського піклування. Понад 80 % мають живих і не обмежених у правах батьків. Перепона до возз’єднання сімей – або небажання, або неспроможність дорослих ростити дитину (наприклад, відсутність інклюзивних послуг у громадах).

🫂 Координаційний центр реформи спільно з урядом і партнерами зосередився на підтриманні родин, щоб уникнути їхньої розлуки з дитиною. Друга ж мета – знайти дітям, які таки залишилися без тепла рідних, прийомні турботливі сім’ї. Звичайно, для цього треба всіляко допомагати тим, хто наважаться стати прийомними батьками – вихователями.

👉 Підтримання прийомних родин є пріоритетом і для Фундації Олени Зеленської. У межах проєкту «Адреса дитинства» ми звели вже 15 будинків для таких сімей, які втратили житло через війну. Надали гуманітарну допомогу кожній другій такій родині в країні (їх понад 500), організували літній відпочинок для більше ніж 3 тисяч дітей.

🤝 Вдячні міжнародним партнерам, і зокрема Британії, за розуміння цього виклику й допомогу в тому, щоб у кожної дитини була родина.

🧑‍🧑‍🧒‍🧒 Коли почалося російське вторгнення, велика прийомна родина Ірини та Івана Уманських мешкала в рідній Каховці. Крім чотирьох власних дітей у них був іще хлопчик під опікою.

Зрозуміли: заради безпеки дітей треба виїжджати. Тоді ж звернувся до них директор місцевого дитячого будинку з проханням узяти із собою ще двох сиріт, Софію та Алісу, щоб урятувати від ворога (як стало відомо пізніше, росія викрала з окупованих територій понад 20 тисяч маленьких українців).

Вже із сімома дітьми Уманські подолали 20 блокпостів у постійній тривозі, що дітей відберуть, що вони не зможуть їх захистити. Але прорвалися.

👉 Тим часом іще одна родина – Алли та Олександра Ярославцевих – так само, залишаючи звичне життя, мусила виїжджати з окупованої частини Запорізької області з вісьмома дітьми. Великою прийомною родиною вони стали ще у 2010 році. Мали зручний для всіх просторий будинок. І також його втратили. Зате зберегли сім’ю.

Це надзвичайні за силою духу люди. Впевнилася, коли познайомилася з ними особисто, бо обом сім’ям ми звели нові будинки в межах проєкту Фундації Олени Зеленської «Адреса дитинства» (загалом зробили це вже для 15 великих прийомних родин, які втратили житло через війну).

📍Сьогодні була рада познайомити ці чудові родини з Девідом Ламмі, міністром закордонних справ Великої Британії, який приїхав до Києва.

Обговорювали з ним розвиток сімейних форм виховання: що робимо, щоб таких родин, як Уманські та Ярославцеви, ставало більше і всі вони відчували найкращу підтримку не тільки від держави, а й від усього світу.
Тільки так назавжди подолаємо сирітство й дамо тепло кожній дитині.