Влад Руденко з Херсона – один із депортованих українських дітей, яких нам вдалося повернути з російського полону, і один із 19 тисяч, яких викрав агресор.

Після окупації Херсона загарбники відправили хлопця в табір буцімто на відпочинок. Табір виявився військово-виховним. Влада зачиняли за «провинності» у двометровій кімнаті, змусили видалити з телефона всі українські контакти та фото. Коли мама нарешті розшукала його, їй довелося провести кілька діб на принизливих допитах. З мішком на голові.

Що сталося б з Владом, якби його не вдалося повернути в Україну? Відповідь – у долях інших українських хлопців. Мілітарна машина агресора закрутила їх у вир, із якого вони не вийшли живими.

Наприклад, 16-річний Ілля Москвітін потрапив у російський табір патріотичного виховання на окупованій території Донецької області. І загинув навесні 2022 року. Ще один хлопець, Дмитро Котов, жив у Джанкої, коли у 2014-му рф окупувала Крим. Також потрапив до таборів патріотичного виховання. Уже як військовий загинув – його відправили «завойовувати» Україну.

🇱🇹 Сьогодні у Вільнюсі, в Українському центрі, який патронуємо з першою леді Литви Діаною Наусєдєнє, проходить міжнародний форум «Три роки, безліч доль: на захисті свободи та майбутнього українських дітей». Наш друг Литва як одна з більш ніж 40 країн – учасниць Міжнародної коаліції за повернення українських дітей прагне привернути увагу до цієї теми, за що я дуже вдячна.

У відеовиступі закликала учасників із різних країн стати голосом Влада та інших українських дітей – убитих, покалічених, викрадених. Закликала ставати посередниками у їхньому поверненні, допомагати реінтегруватися тим, хто вже повернувся. Бо їхні психологічні, соціальні втрати після пережитого такі, що самим їм не впоратися. В Україні для допомоги таким дітям діє програма Bring Kids Back UA, створена за ініціативою Президента Володимира Зеленського.

Закінчується третій рік української оборони від повномасштабного російського вторгнення. На що я сподіваюся, крім героїзму українських чоловіків і жінок? На свідомість та емпатію всіх відповідальних людей із різних країн. Котрим не байдуже, яким буде життя та як його побачать і відчують їхні діти.

🇬🇧 Другий рік поспіль Brand Finance і Глобальна платформа Саміту перших леді та джентльменів організовують панель за участі перших леді й джентльменів на Global Soft Power Summit у Лондоні. Це партнерство особливо цінне, адже перші леді та джентльмени здатні впливати на 35,5 % показників м’якої сили своєї країни на світовій арені.

Цьогорічна панель відбулася 19 лютого. На ній обговорювали, як перші леді та джентльмени можуть допомогти долати гендерну нерівність у суспільстві.

👉 У дискусії взяли участь перший джентльмен Словенії доктор Алеш Мусар і перша леді Суринаму Меліса Сантохі-Сіначеррі. Перша леді Малаві Моніка Чаквера й перша леді Сербії Тамара Вучич записали відеозвернення для заходу, а модерувала дискусію Енні Браун, директорка з оцінювання в Brand Finance.

✏️ Нерівний доступ до освіти, що шкодить економічному розвитку країни, – цю тему порушила пані Чаквера, яка регулярно приділяє увагу правам дітей загалом і дівчат зокрема. Пані Сантохі-Сіначеррі розглянула інший виклик: як погана обізнаність про дівочу фізіологію в родинах і суспільстві шкодить самооцінці дівчат та створює стигму.

🤝 Перша леді Сербії та перший джентльмен Словенії обговорили дипломатичні аспекти гендерної нерівності. Пані Вучич розповіла про успіхи Сербії в подоланні гендерного розриву, а доктор Мусар — про те, як дії перших леді та джентльменів теж можуть бути сприйняті через призму гендерних стереотипів.

Отже, гендерна нерівність впливає на всіх, незалежно від статусу в суспільстві. Однак мʼяка сила здатна долати, зокрема, й такі виклики. І діяльність нашої спільноти перших леді та джентльменів доводить це котрий рік поспіль.

🫂 Коли люди звертаються по допомогу до фахівців із ментального здоров’я, вони вразливі. Тому вплив таких спеціалістів може бути значним, а отже, вибирати їх треба дуже уважно. На платформі Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» є докладний матеріал про те, якому фахівцю можна довіряти та на що звертати увагу, перш ніж записуватися на консультацію.

🎓 Варто почати з освіти. Так, психолог має вищу гуманітарну освіту, переважно за напрямом «Психологія», або медичну, за напрямом «Медична психологія» (лікар-психолог). Психотерапевт здобув вищу гуманітарну (психологічну) або, рідше, медичну освіту, а також пройшов додаткове обов’язкове навчання із психотерапії в одному чи кількох методах. А психіатр має медичну освіту. Він діагностує психічні розлади й хвороби та має право призначати ліки.

Загалом постійне навчання – ознака хороших фахівців із ментального здоров’я. Це і післядипломне навчання, і членство в профільних спільнотах тощо. Докладніше – у матеріалі.

🇺🇦 Українці є. І є Україна.

Ми збереглися як нація, зберегли країну та продовжуємо берегти одне одного.

І це найголовніший результат цих трьох років оборони від повномасштабної російської навали.

Українці не дають хаосу, руйнуванню й несправедливості розповзатися світом.

Навіть якщо хтось хоче це знецінити, українці знають і ціну, і правду.

Навіть якщо хтось спинився, українці не зупиняються.

Навіть якщо хтось вагається – маємо власну рішучість.

Важко тримати оборону свого життя, але ще важче – опинитися на вістрі захисту всіх людських цінностей і здорового глузду в час, коли вони під загрозою.

Але українцям вдалося і вдається. Бо ми є одне в одного. І це наша найпотужніша зброя.

Можна сказати: три роки повномасштабної агресії.

Ми кажемо: три роки повномасштабної відсічі злу.

#SupportUkraine

________

Фото: Юлія Кочетова, Єфрем Лукацький, Сергій Нужненко, Сергій Коровайний, НОК, Костянтин і Влада Ліберови, Офіс Президента, Харківська міська рада, Diego Herrera, Evgeniy Maloletka.