🏥 Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги сьогодні поєднує турботу про фізичне і психічне здоров’я. У чотирнадцяти його амбулаторіях, вісім із яких розташовані в сільських населених пунктах, уже можна отримати підтримку з ментального здоров’я. Її надають сімейні лікарі, які пройшли сучасне навчання за міжнародною програмою ВООЗ mhGAP.

🇺🇦 Уперше в українській практиці така підтримка стала настільки близькою до людей: вона не у віддалених установах, а поруч, у свого лікаря, якого давно знають і якому довіряють.

У цьому бачу безумовний здобуток Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», за три роки існування якої понад 130 тисяч фахівців первинної ланки медичної допомоги, зокрема й понад 23 тисячі сімейних лікарів, пройшли навчання за програмою mhGAP.

🤝 Відвідую Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги разом із представниками міністерств і відомств, які щодня втілюють програму «Ти як?»: Прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко, міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком, головою Координаційного центру з психічного здоров’я Оксаною Збітнєвою та головою Київської ОВА Миколою Калашником.

🤖 Знайомимося також із роботою місцевого винаходу – застосунку Sympto.me: ШІ-аватар допоможе визначитися з фізичними чи психологічними скаргами, проконтролює сон, нагадає про призначення лікаря й підкаже питання до нього. Це не самолікування, а дієвий інструмент для того, щоб звернути увагу на себе та своє самопочуття, який конче потрібен нині всім.

Підтримка, зокрема й щодо ментального здоров’я, стає в Україні дедалі ближчою. Окрім лікарень, у країні працює вже 130 центрів ментального здоров’я та 287 центрів життєстійкості, у яких ментальна підтримка також доступна – безплатна та якісна. Варто лише знайти найзручнішу адресу поряд і звернутися.

📊 Сорок сім відсотків опитаних сказали нам, що живуть у постійному стресі. Двадцять відсотків українців мають високий рівень стресу та низький рівень стійкості, що свідчить про потребу в додатковій підтримці. Такі дані досліджень, що їх провів ЮНІСЕФ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

Фактично кожен другий, із ким ми зустрічаємося щодня, потребує допомоги та підтримки, навіть якщо про це ніколи не скаже.

Саме тому як ініціаторка Всеукраїнської програми ментального здоров’я користуюся кожною нагодою побачити, як з’являється нова, безкоштовна підтримка ментального здоров’я на всіх рівнях: у центрах життєстійкості (їх уже 287 по країні), центрах ментального здоров’я (їх в Україні понад 130), у всіх лікарнях і школах.

🏥 Днями знайомилася з відділенням у клінічному медичному центрі МВС та з Пластовим вишкільним центром у Бучі (обидва заклади мають інтегровану компоненту ментального здоров’я). Вчора – з роботою ліцею, де пілотують нові підходи до роботи психологічної служби, та Центром первинної медико-санітарної допомоги – його працівники серед понад 130 тис. у країні, які навчилися надавати ще й послугу з ментального здоров’я.

🎨 Але цінні також ті види підтримки ментального здоров’я, які навіть так не називаються. Усі ми знаємо (навіть із власного досвіду), що фізична активність, починаючи з простої ходьби, покращує настрій. Творчість знімає напругу.

Те ж дослідження, результати якого вже наводила, показує: 57 % дітей і 64 % дорослих краще справляються зі стресом, коли мають хобі та коло спілкування, де можна всім ділитися. Тому програма «Ти як?» підтримує молодіжні центри, бібліотеки, будинки культури, театри, місця, де можна займатися спільною справою.

Створення таких середовищ, звісно, потребує відповідального та емпатичного, творчого підходу насамперед від усіх міністерств і відомств країни. Кожне має свій проєкт у сфері ментального здоров’я. І на виїзному розширеному засіданні Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я своїми напрацюваннями ділилися, зокрема, МОЗ, Міністерство освіти і науки, Міністерство соціальної політики та Київська ОВА – бо ми якраз відвідували Київщину (дивіться попередні дописи).

🤝 Дякую всім командам і всій регіональній координації «Ти як?» саме за людиноцентричну роботу. Не для звіту – для результату.