Мелодію медеваку пише піхота: архіви медичної роти «Альґіз» 1-го мехбату

В одній тональності звучать ноти втоми від довгих ротацій і ноти радості й полегшення. Разом акорди лягають на баритон чоловічих голосів у темряві нічної евакуації.

Темпо завжди нестале: від анданте — спокійного, розтягнутого очікування, до алегро, коли дається доповідь про «триста».

Часом еспресіво звучать репліки спраглих до життя бійців, або — морендo, коли несумісні із життям поранення змушують ритм уповільнитися, а звук — згаснути.

З інструментарію: мотор еваку — як ударні, биті дороги — як перкусія, далекі вибухи на фоні — як важкі баси.

Усе це зливається в імпровізацію, де немає партитури й правил, тільки спільне звучання. Десь крещендо напруги, десь — пауза.

А кода, фінал цього твору, завжди однакова: тиша і відлуння пережитого.

Міф/Реальність від взводу «Крила Диявола»

Навколо роботи мавікістів ходить чимало вигадок. Ми покажемо, що насправді стоїть за точними результатами та ефективною роботою.



У слайдах взвод розвідки та коригування «Крила Диявола» пояснить, як усе відбувається на практиці, та додасть більше ясності про нашу службу у складі 1-го мехбату 🦾