Я вірю.
#sa_творчість

Автор: shundou_heishirou

Коли вона вимовляла слово любов, я бачив кров на її зубах.

Автор: tohoyuukarin

Автор: fjsmu

Автор: kame_(kamepan44231)

Автор: 50x48x48

Іде, значить, молода бісовка по Ґенсокьо. Тут бац! Лісок, не маленький, а на мапі ніякого лісу немає. Ну малєнька почала шуршати, мовляв, як бути: і через ліс страшно, і як обійти не знає…
І тут раптом бачить, що якась бімба поблизу тиняється. І ні на йокая, ні на селюка не схожа.
Ну, зраділа, сухєнька, побігла до неї. Та й каже:
– А ви не підкажете, як цей лісок обійти?
А та і каже:
– Мені теж туди, пішли разом.
Йдуть собі, все спокійно. Ну бубочкі малій скучно, ну вона і починає до тієї хвоїди підлизуватися. Каже:
– Добре певно бути сильним, не лякатись з кожного шелесту, спелкарти не тягати, – а у тієї дівки при собі тіко гохей з собою.
Ну так та стерва почала ржати:
– А кого тут, – каже, – боятися?
– Ну як кого? Ну, наприклад, йокаїв сильніших, монстрів усяких. Одні жриці храмів чого варті!
Ну стареча зупинилась, помовчала, та й каже, з образою:
– Дурна ти… Якби ти про вампірів або відьом сказала… Але нас – порядних жриць! Нащо монстрами називати!?
Більше ту дурнєньку не бачили.

#кейс #раскладка #нашептали #побезпределу

Не присутність часу, але відсутність доступу до мережі.

Автор: qqqrinkappp

Автор: p!_(flaschenstrahlinge)

Юка з зеленим, як трава, волоссям,
Яку я знаю вже стільки років,
Живе собі, не переймаючись зовсім,
Поміж ранкового світла й вечірніх мороків.🥹

Автор: kikimifukuri

Контент високого гатунку.