Білий дім вимагає дій: Київ втрачає кредит лояльності і має готуватися до аудиту
Джерело: ексклюзивна розмова міністра фінансів США Скотта Бессента з Такером Карлсоном, квітень 2025

Угода, яка мала стати символом нового етапу у відносинах США та України, провалилась не з вини Кремля, а з вини Києва. За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, український президент Володимир Зеленський двічі відмовився підписати стратегічну економічну угоду, попри всі домовленості. І це відбулося у критичний момент — коли Білий дім починає готувати повномасштабний аудит всієї американської допомоги Україні за 2022–2024 роки.

«Він мав вийти на пресконференцію. Ми підготували підписання. Все було накрито в Східній залі Білого дому. Але нічого не відбулося», — розповідає Бессент.

Допомога — більше не безумовна

Запропонована угода мала три цілі:
1. Зафіксувати стратегічне економічне партнерство між Україною та США.
2. Послати чіткий сигнал Москві: Америка не йде, але змінює формат.
3. Донести до американського суспільства, що йдеться не про безконтрольні гранти, а про інвестиційний інтерес.

«Це не китайський тип договору — ніяких портів чи шахт. Ми не заробляємо, якщо не заробляє Україна», — каже Бессент.

Угода передбачала: США надають кредити через міжнародні банки, передають технології, допомагають розвивати інфраструктуру. Проте всі кошти — під прямий аудит, контроль за витрачанням і жорстку звітність. Саме це, за словами американської сторони, і викликало супротив Банкової.

Криза довіри

Кульмінація переговорів припала на лютневу поїздку Зеленського до Вашингтона. Перед тим — невиконана обіцянка підписати угоду в Мюнхені. Після — провал у Білому домі. Причини? Вашингтон їх не приховує:
• небажання Зеленського відмовитися від ручного контролю над фінансовими потоками;
• страх перед внутрішнім розслідуванням;
• нервовість через наближення аудиту.

«Українська бюрократія фінансується американськими платниками податків. Пенсія у 60 років — у той час як в Італії 67. І ми це оплачуємо», — підкреслив Бессент.

Готується аудит

Головне, що прозвучало в інтерв’ю — Вашингтон готує повний аудит допомоги Україні, зокрема:
• поставок озброєння;
• фінансових траншів;
• розподілу готівки, включно з мільйонами доларів готівкою;
• контрактів із посередниками, у тому числі польськими й українськими структурами.

Це означає, що епоха безумовної підтримки завершилась. Кожен долар, витрачений з американської кишені, тепер має бути обґрунтований.

«Якщо ця угода запрацює — усі ті мільярди здадуться дрібницею. Але якщо ні — нас чекає серйозна розмова про те, куди все поділося», — заявив міністр.

Президент без мандата

У розмові звучить чіткий наратив: Зеленський — не просто емоційний, а нелегітимний у очах нової адміністрації.

«Це невиборний президент клієнтської держави», — каже Бессент. — «Інколи складається враження, що він поводиться як артист, який загрався. Ми не збираємось терпіти зверхність від того, кому ми платимо зарплату».

Наступний крок — аудит і ультиматум

Попри зрив, США дають ще один шанс: технічна делегація України прибуває до Вашингтона наступного тижня, щоб перезапустити процес.

Якщо угоду підпишуть — це буде початок нової, жорсткої, але стабільної моделі співпраці. Якщо ні — фінансування скоротиться, умови жорсткішатимуть, а сам Зеленський ризикує втратити залишки довіри в США.

👉 t.me/GOPReport

#США #Трамп #Бессент #Зеленський

Міністр фінансів США Скотт Бессент надіслав абсолютно недвозначний сигнал українському держапарату. Америка більше не з Зеленським. Ваша зарплата — від нас. Ваші пенсії — за наш кошт. Ваш “пільговий” пенсійний вік — це теж завдяки нам.

І якщо президент, якого вже назвали “невиборним”, і далі буде зривати угоди з Білим домом — рахунки зупиняться. Всі. Без попередження.

Що ще заявив Бессент — постом вище.

Влада вперше зізналась, що мільйони українців не повернуться

Міністр нацєдності Олександр Чернишов зробив заяву, яка звучить як вирок:

«30% українців за кордоном не повернуться. Ще 40% будуть “спостерігати”. Тільки третина — можливо — повернеться протягом пів року після завершення війни».

Вперше з вуст українського урядовця лунає публічне визнання: мільйони українців втрачено назавжди. Це — не еміграція. Це — соціальна евакуація національного масштабу. Люди виїхали від війни, бідності, безнадії — і не бачать причин повертатися.

Але навіть ці цифри — не найгірший сценарій. Бо після завершення бойових дій ситуація тільки погіршиться:
• Сотні тисяч чоловіків, які сьогодні обмежені у виїзді, скористаються першим же вікном, щоб назавжди залишити країну.
• Сім’ї, що живуть порізно, нарешті воз’єднаються — але вже не в Україні.
• Освічені спеціалісти, які ще тримались із патріотичних мотивів, зроблять холодний розрахунок і не пробачать державі років принижень, бюрократії та невизначеності.

Україна втрачає не просто людей. Ми втрачаємо армію, економіку, майбутнє. А влада вже звикається з цією думкою. І нічого не робить, щоб це змінити.

#Демографія #Міграція #Чернишов

Другий шанс на смерть
Нардеп Анна Скороход: після самоволки людей скеровують виключно в штурмові бригади

«Я не розумію логіки. Ми хочемо повернути людей із СЗЧ — і відправляємо їх у штурмовики. Як штрафників»,

— заявила Скороход.

І справді — ніякої логіки. Обіцяли: повернешся — зможеш служити у своєму підрозділі. Або хоча б переведешся в інший. В реальності — в штурмові підрозділи. У законі нема жодного слова про обов’язкове повернення в штурмові частини. Але на практиці — саме так і працює.

Статистика, яка вбиває всю офіційну дезінформацію про порядок і контроль.

▪️ 175 435 випадків дезертирства — це офіційна цифра станом на 1 квітня 2025 року
▪️ Але навіть ця кількість — менше половини реальних СЗЧ
▪️ У 2024 році ДБР зареєструвало 89 449 справ
▪️ І лише у 8012 з них повідомили про підозру — менше 10%

📌 Більше 90% випадків — просто ніхто не розслідує
📌 А тих, хто добровільно повертається, кидають «на забій»

Висновок очевидний:
дезертирів не шукають, а тих, хто повертається — карають.

Це вже не армія. Це — система безвиході:
▪️ Штурмові частини наповнюються деморалізованими «штрафниками»
▪️ Закон про «другий шанс» перетворився на вирок без суду
▪️ Мотивація служити — зникає
▪️ Замість дисципліни — страх
▪️ Замість професійної армії — розгублені, зневірені люди

Ми не програємо через фронт. Ми програємо через власну жорстокість, замасковану під порядок. Україна не виграє цю війну репресіями. Вона виграє тільки тоді, коли знову стане країною справедливості, гідності й розуму. Бо саме за це ми й воюємо.

#СЗЧ #дезертирство #закон #війна #ЗСУ #штурм #мобілізація #армія #Скороход #реформа

🇺🇸 Вікторія Спартц: Україні доведеться поступитися територією

Конгресвумен США українського походження дала резонансне інтерв’ю The Telegraph:

🔻 «Я не бачу, як Україна може наполягати на збереженні всіх територій. Якби вона вигравала війну — це була б інша справа».

Що ще сказала:
▪️ Підтримує переговори Трампа з Путіним
▪️ Критикує Зеленського за “політичний театр”
▪️ Вважає, що затяжні війни — згубні для демократій

📌 Повна версія — у The Telegraph:
telegraph.co.uk

#MAGA #Україна #США #Спартц #Трамп #Перемовини #Війна

«ТЦК — це не моє»: відверта розмова з рівненським воєнкомом

На «Четвертій владі» вийшло сильне інтерв’ю з начальником ТЦК Рівненщини, полковником Миколою Капіносом. Це інтерв’ю — це вирок системі.Без шаблонів. Без героїзації. Людина чесно говорить:
🔹 «Я не хотів у ТЦК»
🔹 «Нас тут не люблять»
🔹 «Має бути повага — і від нас, і до нас»
🔹 «Я сина в армію не відпущу. Бо бачу, що тут робиться»

У фокусі:
– Мобілізація як щоденна війна не лише за людей, а й за довіру
– Як ТЦК виживає між законом і хаосом на місцях
– Про «ловців» і «зрадників» у погонах
– Чому без реформи ТЦК — далі буде тільки гірше

Цитати🔥:

«Якщо ти ставишся до людей як до сміття — не дивуйся, що вони кидають у тебе каміння»

«Я сина не відпущу. Бо я знаю, що тут робиться. Він мені дорожчий за державу»

🔗 Читати повністю: 4vlada.com/ttsk-tse-ne-moie-vidverta-rozmova-z-nachalnykom-ttsk-na-rivnenshchyni

#мобілізація #ТЦК #війна #Рівне #довіра

🇺🇸 Девід Сакс: «Після Китаю країна номер один, яка нас грабує — це Україна»

Девід Сакс — союзник Пітера Тіля, радник Ілона Маска, рупор технолібертартіанського крила MAGA, яке сьогодні формує зовнішню політику США. У мережі X він заявив:

“Після Китаю країна номер один, яка нас грабує — це Україна. Ми відправляємо їм сотні мільярдів доларів і не отримуємо нічого натомість. Це був корумпований проєкт Байдена. Якщо Зеленський не підпише все, що йому покладуть перед носом — ми повинні їх кинути.”

Це — не випадкові слова. Це продовження того, про що днями відкрито заявив міністр фінансів США Скотт Бессент:

Зеленський зриває мирну угоду, уникає аудиту, Банкова боїться втратити ручний контроль над грішми. Аудит готується. Повний: зброя, кеш, посередники. Довіра втрачена. І тепер Київ отримає не підтримку — а тест на лояльність.

І ось що це означає: “Підписуй — або забирайся.”
Це вже не риторика. Це сценарій.

👉 t.me/GOPReport

#AuditComing

🇪🇺 ЄС знімає маску “друга”: торговельний безвіз з Україною скасовують
З 6 червня 2025 року українські товари знову підуть до Європи по квотах і з митами.
Все. Безвіз для української продукції — закінчився. Преференції — на смітник.

Це рішення ухвалили не в Кремлі. Це зробили наші “партнери” в Брюсселі, яких ми рік за роком називали союзниками. Поки Україна воює — ЄС допомагає своїм фермерам.

Солідарність — на словах. Квоти й обмеження — на ділі.

І все це — під заяви про «дружбу» та обіцянки якось потім прислати миротворців.

А ще кажуть, що Україна “майбутній член ЄС”… З таким підходом — лише в статусі сировинного додатку.

Замах на Трампа та “український слід” — мовчання Зеленського гучніше за постріли

📰 New York Post виклала жорсткий факт: американець Райан Раут, який намагався вбити Дональда Трампа, вів перемовини щодо купівлі гранатомета в Україні.

💬 Дональд Трамп-молодший відреагував миттєво:

«Якщо вас шокує, що Україна так і не подякувала США за все, що ми для неї зробили, то як вам те, що вона навіть не попередила нас, що якийсь психопат намагався купити у неї зброю, щоб убити мого батька? Цікаво, чому?!»

Дійсно, чому? Зеленський мовчить. МЗС мовчить. Грантожери мовчать. Бо відповідь незручна: Україна перетворюється на токсичного союзника, якому вже не довіряють — навіть ті, хто ще вчора рятував її від окупації.

Справжнє питання навіть не у зброї. А в тому, чому США дізнаються про це з ФБР, а не від “союзника” Зеленського.

🇺🇸 MAGA-підхід простий: або ти прозорий і надійний партнер, або ти загроза. А ми що, пане президент Зеленський?


#Трамп #Україна #Республіканець

Мінфін оголосив війну кожному українцю.

Не тим, хто вивів мільйони з бюджету. Не тим, хто ховає гроші в офшорах. А тим, хто продає старий телефон, дитячі речі чи секонд-хенд, щоби вижити.

Новий законопроєкт вимагає від цифрових платформ (OLX, Prom, Rozetka тощо) передавати в податкову дані про будь-кого, хто зробив хоча б одну операцію. Без винятків.

І не просто передати. Платформи мають стати податковими агентами — і автоматично утримувати ПДФО та військовий збір з будь-якого доходу. Навіть з 1 гривні.

Що вони кажуть?
Мовляв, це “імплементація європейських норм”, зокрема Директиви ЄС DAC7.

Але це — брехня.
У Європі діють чіткі пороги:
– звітувати треба лише при 30+ продажах на рік або доході понад 2000 євро.
– побутові, разові продажі не фіскалізуються.

🔻 Український Мінфін цинічно бреше про Європу,
щоб легалізувати тотальний фіскальний контроль над громадянами.

Це не боротьба з ухиленням. Це — реквізиція.
Замість реформ — репресії.
Замість підтримки — податок на виживання.

Україна перетворюється на цифровий концтабір під прикриттям “європейського досвіду”.

Ця влада не зупиниться. Вони не заспокояться, поки не роздягнуть кожного до трусів, не змусять задекларувати зубну щітку, і не змусять платити за право дихати.

Їх треба міняти. І чим швидше — тим менше з нас здеруть.

#Республіканець #DAC7 #МінфінБреше #ФіскальнийТерор #ЦифроваДержава #ПодатокНаБідність #MakeUkraineGreatAgain

Почалася боротьба за спадок Комарницького

Після втечі “смотрящого” за Києвом Дениса Комарницького за кордон, у тіньових коридорах влади розпочався новий переділ впливу.

На сцені зʼявився добре відомий ще з часів Порошенка персонаж — Вадим Столар. Його лобіює давній бізнес-партнер Сергій Льовочкін, просуваючи мантру: “За Вадіма такої х…ні не було”.

Від Столара до Комарницького — і назад

За президентства Петра Порошенка саме Столар вважався головним “рєшалой” у Києві: керував тіньовими домовленостями, контролював підряди, а його офіс у “Парусі” більше нагадував бункер із багаторівневою охороною, ніж офіс забудовника.

Після перемоги Зеленського Столара усунули, а його місце зайняв ближчий до Банкової Комарницький. Це не було “розширення кола” — це була заміна чужого на свого. Саме Комарницькому довірили тіньовий контроль над будівництвом, землею і рішеннями КМДА.

Але Комарницький виявився легковажним і самовпевненим новачком. НАБУ слухало його понад два роки. Є версія, що слухали — з його відома, адже Комарницький раніше вже потрапив на гачок, але випетляв від відповідальності, прилаштувавшись до НАБУ як “викривач”.

Проти Столара — Шкіль

На шляху Столара до повернення, за нашою інформацією, став бізнесмен Максим Шкіль — той самий, якого Forbes ніжно гладить по загривку за начебто подарований Mercedes-Maybach для ЗСУ.

На перший погляд, Шкіль — просто бізнесмен, через якого зливали мільярдні підряди: Подільський міст, метро на Виноградар, ремонт Либідської гілки — десятки мільярдів гривень.

Але з вилученої інформації з телефону Комарницького зʼясувалося: Шкіль був одним із координаторів втечі Комарницького за кордон, спілкувався зі структурами СБУ і поліції, виконував функцію зв’язкового.

Шкіль не хоче повернення Столара не через принципи, а через чисту логіку виживання. Бо у Столара — власна система: свої люди, свої підрядники, свої “рєшали”. Шкіль йому не потрібен. Якщо Столар повернеться — він просто викине Шкіля за борт.

Бухгалтерія від Шкіля

Найточніше роль Шкіля в схемі Комарницького ілюструє історія Анни Рубель — дружини Андрія Рубеля, керівника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції (ДСР).

У 2020 році пані Рубель працювала в МВС із зарплатою 109 тисяч гривень на рік. А вже з 2021 — почала працювати у структурах Шкіля.

Поки її чоловік був у поліції Харкова, вона отримала 4,3 млн грн за два роки. Але щойно Рубель очолив ДСР — у 2023 році вона отримала вже 7,8 млн грн. Це понад половина зарплатного фонду компанії, де працює 60 людей.

Випадковість? Скоріше — стабільна схема утримання «даху».

Імітація перемоги

З приходом Рубеля в ДСР усі справи по Шкілю почали зникати. Паралельно НАБУ два роки вело справу Комарницького: 94 обшуки, десятки прослуховувань, міжнародна втеча…

І що в підсумку? Кримінальне провадження про “туалетну схему” на кілька соток у Соломʼянці. Це зараз Банкова намагається продати суспільству як “антикорупційну перемогу століття”. Але насправді — це піар замість правосуддя.

Спадок Зеленського

Комарницький — у Відні. Столар — готується до повернення. Шкіль — обороняє схему. Банкова — мовчить. НАБУ — слухає.

А гроші йдуть. Як і йшли. Бо спадок Комарницького — це не людина.
Це система. І вона нікуди не ділася. Вона просто перевзулася.

Цю систему неможливо “відрегулювати” — її треба ламати. Замість косметичних перестановок — має бути реальна заміна гнилої влади.

І мова не лише про Київ. Уся країна тримається на подібних схемах,
де одних “смотрящих” змінюють інші — під того самого Президента.

Це злочинна безперервність. І її треба перервати.

#Комарницький #Столар #Шкіль #НАБУ #СБУ #ДСР #Київ #Льовочкін #Зеленський

Reuters: Зеленський хотів довести, що Китай воює проти України. Але США не повірили

Новина від Reuters мала би стати інформаційною бомбою:
🔸 понад 100 китайських громадян воюють на боці РФ,
🔸 частина з них потрапила в полон ЗСУ,

Але не сталося. Бо навіть американці не називають це участю КНР у війні.
🔻 США чітко кажуть: це найманці, не регулярні військові.
🔻 Офіційна позиція Вашингтона: Китай не є стороною конфлікту.

І ось тут починається найгірше: Зеленський намагається перебільшити факт, роздути піар-кампанію, викладає відео з полоненими під назвою “Korean_Soldiers2.mp4”, а потім — править файл і запускає фейкові «спростування».

Це вже не перший раз, коли команда Зеленського хоче переграти глобальну політику через фейки в Telegram. Але світові лідери бачать різницю між тактичною присутністю Китаю і відкритою участю у війні — і не дозволяють себе використати в чиїхось медіа-кампаніях.

Зеленський прагнув довести, що Китай воює за Путіна, а Трамп мовчить.
Але правда в тому, що навіть США не побачили в цьому доказів прямої участі КНР у війні. Це — дипломатичний провал, який уже має ціну:
▪️ недовіра між Україною та США зростає, особливо після невдалих спроб інформаційного тиску на Вашингтон;
▪️ Китай обмежив компанії Violexportnext постачання товарів подвійного призначення, що напряму вдарить по українському виробництву дронів і компонентів для військової техніки.

Замість стратегічного прориву — втрата підтримки та посилення ізоляції. І все це — результат недолугої спроби перетворити складну дипломатію на цирк імені Зеленського.

#Reuters

Контракт 18–24: ще одна програма Зеленського, яка не витримала зустрічі з реальністю

З 11 лютого в Україні стартувала програма “Контракт 18–24”. Обіцяли:
— контракт на 1 рік,
— 1 млн грн одразу,
— служба за вибором — не мобілізація.

І от минуло два місяці: менше 500 контрактів. Бо ніхто не вірить цій владі.

Чому?

– Люди бачать, як “добровольців” кидають на нуль без підготовки.
– Бачать, як сім’ям загиблих не виплачують страхові, інваліди — отримують 600 гривень пенсії, а в частинах — суцільні схеми з бойовими й грошовим забезпеченням. І ви серйозно розраховуєте на довіру?
– Контракт на рік? А далі — “ротація”, “тимчасово потримай позицію”, “до стабілізації обстановки” — і привіт, 2030-й.

Що робити?

Та нічого. Бо в країні, де армію поважають тільки на параді, а чиновники йдуть на фронт хіба що на фотосесію, де влада краде все, до чого дотягується, — жодна програма не працюватиме.

Служити — це вибір сильних. Але тільки тоді, коли держава теж грає за правилами. А поки — це не контракт. Це лотерея з квитками в один кінець.

#Мобілізація #Армія

Круговерть чортів і мусорів в український природі

Учора РНБО України запровадила санкції проти фінансистки та бізнесвумен Альони Дегрік-Шевцової — співвласниці скандального iBox Bank, фігурантки кримінальних проваджень щодо відмивання грошей для нелегальних онлайн-казино.

У відповідь пані Дегрік звинуватила в “особистому переслідуванні” трьох добре відомих всій Україні покидьків:
— Артема Шила (екс-СБУ, підозрюваний НАБУ у справі про розкрадання 100 млн грн з “Укрзалізниці”),
— Олександра Ткачука (керівник детективів БЕБ, учасник ДТП, після якого скалічена жінка, а він лишився на посаді),
— Дмитра Вербицького (ексзаступник генпрокурора, фігурант розслідувань про незаконне збагачення, нині — очільник осередку партії Юлії Тимошенко).

А тепер до суті.

Спочатку — при попередній владі — разом із власним чоловіком, високопоставленим «мєнтом» на прізвище Шевцов,
Альона Дегрік організовує:
— незаконний платіжний трафік для грального бізнесу,
— iBox Bank як пральню для тіньових мільярдів,
— десятки фіктивних компаній,
— обшуки в журналістів і професорів, спроби тиску на медіа.

А потім — змінюється влада. І тепер інші «мєнти» приходять до Дегрік — віджимати награбоване. І тоді Дегрік починає волати про “тиск”, “шантаж”, “несправедливість”.

Так, можливо це — несправедливість. Але точно — це закономірність.

Чорти гоняють мусорів, мусори гоняють чортів — і кожен думає, що він Бог. Але питання не в тому, “хто наступний”. Питання в тому — як зламати цю систему назавжди?

#Дегрік #Шевцова #Шило #Ткачук #Вербицький #Тимошенко #Шевцов #РНБО #санкції

Як це робиться в Одесі

Недавня серія публікацій про нібито переговори Юлії Тимошенко з радниками Дональда Трампа та представниками Республіканської партії виявилася банальною постановкою. Жодних реальних контактів із командою Трампа не існувало — всю історію вигадала й запустила сама Тимошенко.

Метою вкиду був не політичний ребрендинг у стилі «дивись, Зеленський, у мене пряма лінія з Білим домом», а звичайнісінький обман. Тимошенко використала фейкові новини як наживку для продажу партійної «франшизи» в Одесі одіозному екс-прокурору Дмитру Вербицькому, пообіцявши йому блискуче політичне майбутнє на тлі її «особливих відносин» з адміністрацією Трампа та наближення виборів: швидкий старт у парламентську політику, вплив і доступ до великої гри.

Втім, насолодитися солодким передчуттям перемоги на майбутніх виборах Вербицькому заважають одесити. В місті з’явилися борди з його мармизою та гаслом: «Купив дім собі — куплю і вам!», що натякає на корупційний скандал, після якого його викинули з прокуратури.

Таким чином, виклавши кругленьку суму за купівлю партійної осередку в Хаджибейському районі Одеси, політик-початківець Дмитро Вербицький отримав одразу два уроки політичного життя:

Перший — онтологічний.
У політиці істина не існує сама по собі — її завжди хтось режисує. І чим переконливіша брехня, тим дорожче вона продається.

Другий — екзистенційний.
Політична доля — це не те, що ти купуєш, а те, як тебе запам’ятовують.

Щоправда, немає впевненості, що він здатен їх осягнути. Зате тепер в Одесі є ще одна історія, яку можна переповідати ввечері за чаркою, схвально хитаючи головами: «От же ж хитра баба, чорт би її забрав…»

#Тимошенко #Вербицький #Батьківщина #Одеса

Вербна неділя. Російський ракетний удар.

Ліндсі Ґрем, сенатор США (республіканець, Південна Кароліна):

«Путін і мир, по-видимому, не уживаються в одному реченні.

Варварська атака Росії на християнських прихожан в Україні у Вербну неділю — це, по суті, відповідь Путіна на будь-які зусилля досягти перемир’я і миру.

Мій новий законопроєкт про введення санкцій та вторинних тарифів проти Росії вже підтримали 55 сенаторів США. Якщо найближчим часом не відбудеться радикальних змін, мені очевидно: єдина надія на припинення цієї війни — це й надалі ламати економіку Росії і карати тих, хто тримає Путіна при владі».

Джерело

#Санкції #MAGA #Республіканець

А як сказати по-ромськи “фейкове опитування”?
— “Емпіричне підтвердження маргіналізованого досвіду”.

https://tender.uub.com.ua/tender/UA-2025-03-21-005973-a/

Трамп: «Це війна Байдена, не моя»

«Я думаю, це було жахливо, і мені сказали, що вони припустилися помилки. Але я вважаю, що це жахлива річ. Уся ця війна — жахлива.

Ця країна (США) ніколи не дозволила б цій війні початися, якби я був президентом. Мільйони людей загинули, хоча мали б жити. По всій Україні руйнуються міста. Зникає ціла культура.

Це війна Байдена. Це не моя війна. Я тут лише короткий проміжок часу. Це війна, яка була при Байдені. Він дав їм мільярди і мільярди доларів. Він ніколи не мав дозволити, якби мав мізки — яких у нього не було й немає, і тепер це доведено.

Він дозволив цій війні початися. А я б точно — ні. Ця війна ніколи б не трапилася. Але пам’ятайте: це війна Байдена. Я просто намагаюся її зупинити, щоб ми могли врятувати багато життів».

Трамп не назвав Росію агресором. Він не згадував Путіна. Але він жорстко звинуватив Байдена — і це ключ.

У цій риториці є кілька шарів:
• Фрейминг відповідальності: головна помилка — це не удар по Сумам, а те, що війну взагалі допустили.
• Сигнал Кремлю: Трамп не бачить у Росії ворога, якщо вона “припинить стріляти”. Він готує майданчик для переговорів.
• Позиція миротворця: «Я просто хочу зупинити цю війну» — меседж для американського виборця, втомленого від “вічної допомоги Україні”.
• Ідеологія MAGA: Америка не повинна фінансувати чужі війни, Америка має диктувати умови миру.

Це заявка на ревізію всієї західної стратегії щодо України. На цьому тлі політика Зеленського щодо затягування переговорів — це стратегічна помилка, яка може дорого обійтися Україні.

#Трамп #MAGA #Геополітика #Республіканець #Суми

Зеленський на CBS: шантаж Трампа

Президент України дав велике інтерв’ю програмі 60 Minutes. Формально — це емоційна сповідь. Але по суті — холоднокровна атака на адміністрацію Трампа, завуальована під гуманітарну розповідь.

Зеленський більше не просить.
Він тисне, звинувачує і шантажує совістю.

«Приїжджайте, подивіться на вбитих дітей. А потім вирішуйте, підтримувати нас чи ні.»

Це не дипломатія. Це ультиматум:
“Не дасте зброї — ви співучасники.”

Усе інтерв’ю побудоване за цією логікою:
• Трамп — «той, хто не розуміє» або «виправдовує Путіна»;
• США — «ті, хто починає вірити російським наративам»;
• Росія — «агресор, з яким не можна вести переговори».

«Нам не можна довіряти Росії. Не можна довіряти переговорам з Росією. Є агресор — і є жертва. Росія — агресор, а ми — жертва.»

І найголовніше:

Зеленський перетворює страждання України на зброю політичного тиску на Трампа. І робить це холоднокровно, професійно й точно в розрахунку на американського виборця.

Це спроба не лише повернути допомогу. Це спроба нав’язати адміністрації Трампа моральну відповідальність за війну, яка триває.

«Подивіться на людей, на цивільних, на воїнів, на лікарні, на церкви, на дітей — зруйнованих або вбитих. Приїжджайте і зрозумійте, з ким ви маєте справу. Ми нічого не готуватимемо. Це не буде театр з акторами на вулицях. Просто приїжджайте.»

Зеленський також визнає:
вірити у припинення вогню — марно. Розраховувати на США — вже не так впевнено.

«Навіть у цій моїй паузі є проблема. Бо я хочу чесно й швидко відповісти, що США — наш стратегічний, сильний партнер. Але пауза — це сумнів.»

Висновок очевидний:
Зеленський готується до світу без Америки. Але не припиняє інформаційний шантаж, бо розуміє: без зовнішньої опори він програє.

#Зеленський #Трамп #Україна #MAGA #60хвилин

Останні заяви Зеленського й Трампа показали що вони говорять про одну війну, але з протилежних планет. Трамп не вірить у “війну добра з злом”. Вона хоче результату — дешево, швидко, без втрат. Зеленський продовжує грати у моральну драму, але Трамп нав’язує іншу гру — хто винен у війні і як з неї вийти. І якщо Україна не перебудує свою стратегію — президент США просто вимкне світло.

У результаті спільної спецоперації Національної поліції та СБУ на вулицях Подолу були знешкоджені особливо небезпечні суб’єкти — підлітки напідпитку, які слухали Моргенштерна з колонки. Загрозу нейтралізовано. Підлітків затримали, обшукали і — як заведено — змусили покаятися перед нацією на камеру.

Здавалося б, можна видихнути. Держава перемогла.

Але заснути все одно не виходить. Бо в голові наполегливо крутиться інша, не менш «успішна» спецоперація СБУ та Нацполіції — та сама, внаслідок якої «смотрящий» по Києву Денис Комарницький, перебуваючи в розшуку, раптово опинився у Відні.

Нагадаємо: з Києва до румунського кордону Комарницького з комфортом супроводжували співробітники СБУ на машині прикриття, а нелегально перетнути кордон допомогли співробітники Нацполіції.

Страшно навіть уявити, що чекало б на мешканців Подолу, якби в рюкзаку тих підлітків раптом знайшлися 2 мільйони доларів — так само, як вони знайшлися у Комарницького.

Яка мораль цієї історії? У цій країні в тебе може бути або кримінальна справа — або 2 мільйони доларів. Але не обидва водночас.

#СБУ #Нацполіція #Комарницький #Поділ #Morgenstern #Республіканець