Зеленський робить спробу перехопити ініціативу. Але пізно.

«Буду чекати Путіна в четвер у Туреччині. Особисто», — заявив Зеленський у відповідь на заклик Трампа.

Коли не контролюєш події — лишається хайпувати. Ось і вся стратегія Банкової.

Французький поцілунок лузерів

Макрон ультимативно заявив: “Пропозиція про 30-денне перемир’я для Росії діє тільки до вечора понеділка. Якщо Путін не погодиться — будуть нові санкції”.

Звучить грізно. Але якщо подивитись глибше — це вже не про Путіна. Це про паніку в Європі, яка вклала всі фішки у просту комбінацію: “Зеленський поставить ультиматум — Путін відмовиться — Трамп озвіріє — ми всім покажемо, хто тут головний”.

Європейці заганяють Зеленського в пастку. Вони кажуть йому: “Вова, не сци, ми тебе прикриємо. Тримай жорстку лінію”.

Але це не про підтримку. Це про страх, що США вирішать усе без них. Бо якщо Трамп і Путін домовляться напряму — “стара Європа” залишиться з носом.

Тому їхній план простий: підштовхнути Україну тягнути війну далі, щоб зірвати американську ініціативу. І водночас — відрізати Трампа від участі у мирному процесі.

Але Зеленський із такими “друзями”, як Макрон, неминуче залишиться біля розбитого корита.

Не тому, що Макрон, Мерц і Стармер — якісь особливо злі і підлі. Просто всі вони — політичні лузери. У Макрона жодна міжнародна ініціатива за роки президентства не спрацювала. Стармер став лузером після місцевих виборів, а Мерц примудрився ним стати ще до того, як сів у крісло канцлера. А вся інша Європа тримається від них подалі.

І коли Зеленський цілується з Макроном — хай не думає, що це щирий жест союзника. Це просто звичка дружити з тими, хто завжди програє.

🇺🇸 Відеозвернення Трампа: зустріч у Стамбулі відбудеться

Президент США Дональд Трамп зробив заяву щодо мирної зустрічі між Україною та Росією, яка готується в Туреччині. У своєму короткому зверненні він підтвердив, що обіцяв організувати такі перемовини — і тепер вони стають реальністю.

Повний текст звернення:

«Я обіцяв, що ця зустріч відбудеться. І вона відбувається. Я вважаю, що ви зможете отримати добрі результати від зустрічі в Туреччині між Росією та Україною. І я вірю, що обидва лідери будуть там. Я думав про те, щоби полетіти туди. Я не знаю, де я буду протягом наступного тижня. У мене так багато зустрічей. Але я думав про те, щоби полетіти туди. Є така можливість, якщо я вважатиму, що це може статися. Але ми маємо це зробити. Продовження буде…»

Очікується, що потенційна зустріч відбудеться в Стамбулі 15 травня.

Друге «спрощення»: як уряд намагається автоматично ставити чоловіків на військовий облік за кордоном

Уряд України вдруге за два місяці змінив порядок оформлення паспортів для чоловіків за кордоном. Нове рішення Кабміну, представлене як спрощення, насправді суттєво розширює повноваження держави щодо автоматичної мобілізаційної реєстрації громадян, які перебувають поза межами країни.

У березні 2025 року міністерка з питань реінтеграції Ірина Верещук повідомила про ухвалення постанови №932, яка нібито мала спростити процедуру взяття на військовий облік для чоловіків за кордоном. В її інтерпретації, документ мав на меті «допомогти десяткам тисяч українців» отримати закордонні паспорти через закордонні дипломатичні установи та сервісні центри ДП «Документ».

Проте на практиці зміни передбачали не полегшення, а автоматичну передачу персональних даних до Міністерства оборони, автоматичне взяття на облік у Єдиному реєстрі призовників, без будь-якого повідомлення громадянина та без можливості заперечити. Сам факт звернення за документами — вже був достатньою підставою для внесення до реєстру.

У травні Кабмін пішов ще далі. Нова редакція правил передбачає:
• скасування вимоги пред’являти військово-обліковий документ при оформленні паспорта за кордоном;
• скасування необхідності проходити медкомісію;
• автоматичну перевірку військового статусу співробітниками ДП «Документ» за доступом до електронного реєстру;
• автоматичне внесення чоловіка до військового обліку, якщо інформація про нього в базі відсутня.

Таким чином, процедура стала повністю цифровою, без участі особи в процесі ухвалення рішень щодо її мобілізаційного статусу.

Цифрова мобілізація без згоди

На тлі тотального недобору мобілізаційного ресурсу, держава шукає нові способи контролю над чоловічим населенням. Якщо на території України ця система реалізується через законопроєкт №10449 та повістки через Дію, то за кордоном — через “паспортний сервіс”.

Правозахисники вже неодноразово попереджали: така цифрова практика порушує право на приватність, презумпцію згоди та доступ до повної інформації про зміну статусу громадянина. Також існують ризики, що навіть особи з інвалідністю, які формально непридатні до служби, можуть бути поставлені на облік, якщо їх медичні дані не синхронізовані з базами МОЗ або ТЦК.

Недовіра як реакція на “спрощення”

Показово, що після березневих “спрощень” не спостерігалося масового звернення українців за паспортами. Чоловіки, які проживають у країнах ЄС, зробили вибір на користь відмови від документального контакту з українськими органами влади. Цей вибір демонструє глибоку кризу довіри до українських інституцій, коли власна держава сприймається не як захисник, а як потенційна загроза.

Шанс чи пастка?

Американська позиція на сьогодні виглядає як єдиний структурований сценарій виходу з війни, побудований на прямих переговорах і стратегічному компромісі. Трамп вибудовує архітектуру, в якій кожна зі сторін — і Україна, і Росія — має зафіксувати власну суб’єктність і відповідальність.

Натомість позиція Європи деградує до риторики страху й ультиматумів. Єврокомісари, міністри оборони країн Балтії не пропонують жодного плану, окрім продовження війни. І це при тому, що Європа — і не лише євромаргінали на кшталт Словаччини й Угорщини, а й Італія, Чехія та Нідерланди — вже відкрито не підтримує шлях ескалації.

Що показово — з радарів повністю зникла Урсула фон дер Ляєн. Чи то вона зайнята власними проблемами через кримінальну справу про мільярдні зловживання під час ковідних закупівель, чи просто не хоче світитись перед очима Трампа. І тут важливо: голос “Об’єднаної Європи” зник саме тоді, коли визначається контур нового мирного процесу.

Фактично, це моральна маніпуляція, де ціною є українські життя, а метою — страхова подушка для тих, хто боїться, але нічого не пропонує. Європа хоче, щоб Україна воювала — замість них, за них, заради них, при цьому не здатна ані профінансувати конфлікт, ані взяти на себе відповідальність за результат.

Таким чином, Україна знову опиняється перед стратегічним вибором:
• або йти за американською логікою конструктивного виходу через переговори, навіть якщо вони важкі й ризиковані;
• або залишатися інструментом європейської “оборонної істерики”, де війна заради війни — це благо, а мир — це загроза.

Чи стане Стамбул початком нової фази, чи просто черговою змарнованою можливістю — стане зрозуміло протягом найближчих 48 годин.

Сумна математика для України станом на 2025 рік виглядає так:
• Смертність утричі вища за народжуваність: 495 тисяч померлих проти 176 тисяч народжених (2024 рік). Це мінус 319 тисяч людей тільки за рік.
• Окуповані території (Крим, частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей): приблизно 8 млн людей фактично поза межами українського обліку і контролю.
• Біженці та емігранти: за даними ООН, понад 10 млн українців виїхали з країни від початку повномасштабної війни у 2022 році.

Макрон нічим не здивував: залишив Зеленського без зброї і без грошей.

В ефірі TF1 президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Франція не може більше постачати зброю Україні, бо “віддала все, що могла”. А також визнав, що заморожені російські активи в Європі неможливо конфіскувати, бо для цього немає правових підстав.

Тепер навіть Макрон більше не робить вигляд, що у Парижа є стратегія. Закінчились навіть гучні слова.

Ми декілька разів попереджали про це - востаннє два дні тому. Європейці не планують перемагати — вони просто хочуть, щоб Україна затягувала війну.

Тепер Макрон повідомив про це публічно.
І це ще один дзвінок для тих, хто досі вірить у “європейські гарантії”.

Зеленський таки почав виконувати обіцянки — щоправда, з кінця списку і з затримкою на шість років.

https://news.1rj.ru/str/dubinskypro/21426

Зеленський: випадки насильницької мобілізації в Україні — поодинокі. Це підтверджує і вказане відео з Києва: в ДТП потрапив бус ТЦК, з нього вибігли двоє мобілізованих у наручниках. Один з них — не став гаяти часу, сів у попутну «Газельку» й поїхав просто на фронт. Слава Україні!

Трамп поставив Зеленського на місце однією фразою

Відповідаючи на запитання про переговори в Стамбулі, Трамп без зайвих емоцій заявив: «Я не пішов — і він не пішов. Я й не очікував, що він піде, якщо я не піду». Йшлося про Путіна, але удар припав на Зеленського.

У двох реченнях — усе ставлення Трампа до українського президента та його ролі в переговорах. І все це — у суто трамповій манері: без прямих образ, але з холодною зневагою.

Жорстко? Так. Але в політиці, як і в бізнесі: хто платить — той і встановлює правила.

На цьому тлі особливо гротескно звучать новини про те, що Зеленський готується до виборів — і навіть має “передвиборчий штаб”, організований міністром Федоровим.

🇺🇸 Американці заходять всерйоз. А може — назавжди.

Адміністрація Трампа уклала з Україною угоду про спільний доступ до надр. Формально — це партнерство. По суті — новий формат довгострокового стратегічного залучення США:

– Сполучені Штати отримують пріоритетний доступ до українських критично важливих ресурсів;
– фінансування відбуватиметься через спільний фонд, який буде фактично керованим з американської сторони;
– запроваджено пільновий режим оподаткування, що передбачає зменшення податкового навантаження в межах угоди;
– у разі суперечок сторони зобов’язуються проводити консультації, без попереднього визначення юрисдикції для розгляду спорів;
– Україна бере на себе зобов’язання не пропонувати вигідніші умови третім сторонам, а в разі інтересу США — надати їм пріоритет, навіть якщо альтернативні умови будуть кращими.

Це не просто інвестиційний документ — це крок до інституціоналізації американської присутності в економіці та логістиці ресурсів України.

Що отримує Україна?
➤ доступ до довгострокового фінансування
➤ гарантований збут сировини
➤ потенційний поштовх до стабілізації — адже масштабні проєкти видобутку потребують безпеки та прогнозованості.

Водночас угода стане тестом на баланс інтересів: наскільки Україна зможе зберегти власний простір рішень у нових умовах, і як це вплине на геополітичні розклади — зокрема на відносини з ЄС та Китаєм.

Повний текст тут:
📎 https://telegra.ph/SHCHodo-Ugodi-po-korisnim-kopalinam-05-15
🖋 В’ячеслав Бутко, керуючий партнер інвестпроекту Thomson & French

🇺🇦 Україна втратила сотні мільйонів доларів на невдалих закупівлях озброєння — розслідування Financial Times

На тлі війни з Росією Міністерство оборони України сплатило $770 млн авансом іноземним компаніям за озброєння, яке не було поставлено, надійшло частково або виявилося непридатним до використання.

Серед ключових провалів:
– OTL Imports (США) — €17,1 млн авансу, снаряди не доставлені;
– Regulus Global (США) — $162 млн отримано, контракт на $1,7 млрд заблоковано, сторони подали взаємні позови;
– Закупівля мін у постачальників із Судану, пов’язаних із ФСБ і «Вагнером».

За ці закупівлі відповідали:
– Олексій Резніков, міністр оборони до 2023 року;
– Олексій Петров, голова «Спецтехноекспорту»;
– Денис Шарапов, заступник міністра оборони;
– Томас Нахур і Олександр Лієв, які затверджували спірні контракти.

⚠️ $770 млн — це лише задокументована частина втрат. Реальні збитки можуть бути значно більшими через непрозорі схеми, відкати та десятки розслідувань, за якими досі немає жодного обвинувального вироку.

📎 Повний текст — у розслідуванні Financial Times:
https://www.ft.com/content/0bac7e00-1cd1-4874-aab7-011122752d9c

Росія передала Україні тіла 909 загиблих українських військових, повідомляє український Координаційний штаб. Російські ЗМІ повідомляють, що Україна передала Росії 34 тіла російських військових.

На переговорах у Стамбулі досягнуто домовленості про обмін полоненими у форматі 1000 на 1000 — про це заявив міністр оборони Умєров, голова української делегації. Це буде найбільший обмін з початку повномасштабної війни.

Цікаво, що це відбувається на тлі тисяч повідомлень про зірвані переговори. То Україна нібито відмовляється говорити без перекладача, то росіяни виставляють ультиматуми, то обидві сторони нібито «зривають діалог».

Але попри весь інформаційний шум — домовленості можливі. І відбуваються.

❗️Заяви Мединського за підсумками переговорів Росії та України:

🔹Російська делегація задоволена результатами переговорів

🔹Анонсовано масштабний обмін полоненими за формулою “1000 на 1000” з Україною

🔹Київ запросив зустріч глав держав, Росія взяла це до відома

🔹Росія готова продовжувати переговори з Україною

🔹Москва і Київ домовилися представити своє бачення припинення вогню, детально прописати свої пропозиції

Цікава деталь: найбільше галасу про те, що переговори “зірвались”, “сторони розбіглися”, “скандал у кулуарах” — саме з британських ЗМІ. З чого б це?

А Подоляк проти

Поки міністр Умеров говорить про обмін полоненими, припинення вогню та наступний раунд переговорів, радник ОП Михайло Подоляк виходить із жорсткою заявою: переговори — фікція, Росія — не суб’єкт, потрібен “жорсткий примус”, нові санкції, повна ізоляція.

Виникає логічне питання: кого саме представляє Подоляк? Це лінія Зеленського? Єрмака? Чи просто гра на внутрішню аудиторію?

Є кілька версій — і всі виглядають правдоподібно:
1. “Поганий коп” від Зеленського. Подоляк озвучує те, що президент не може сказати напряму. Це меседж для яструбів, як внутрішніх, так і зовнішніх.
2. Голос Єрмака. Подоляк традиційно працює як медіа-протокол глави ОП. Це спосіб дистанціюватися від процесу на випадок провалу — “це не ми домовлялись”.
3. Інформаційний удар по переговорам. Це прямий сигнал: ніяких поступок не буде, навіть якщо щось підпишуть — все поховають у публічній риториці.
4. Сигнал Заходу. Його справжній адресат — не Київ і не Москва. А Лондон, Варшава і частина вашингтонських еліт. Подоляк говорить з ними однією мовою: тільки ескалація.

Президент Дональд Трамп в інтерв’ю Fox News заявив, що США виписували Україні чеки, не знаючи, куди йдуть ці гроші. Прямо так і сказав: «Ми просто виписуємо чеки, а вони зливаються в унітаз».

Це звучить особливо кумедно, якщо згадати, що, за його ж словами, щоразу після візиту містера Зеленського до Вашингтона — той повертався значно багатшим.

Ні, друзі. Він чудово знає, куди все поділося. І вже повісив табличку «Туалет» на двері офісу Зеленського.

Просто тепер він збирається зайти туди з ліхтариком — і не сам, а з вмотивованою групою слідчих, прокурорів та людей, які вміють рахувати гроші. Особливо ті, які були вкрадені у американських платників податків.

Ой, Олексій Гончаренко знову на сцені. Цього разу його турбує, що справжніх військових плутають із працівниками ТЦК. Каже, люди шарахаються, бояться пікселя, доходить навіть до бійок. Драма, сльози, моральне виснаження.

Але якщо ТЦК-шники знімуть форму — ми взагалі не знатимемо, хто перед нами. Зараз хоч піксель допомагає: побачив здалеку — і встиг перейти на інший бік вулиці.

Що ж пропонує Гончаренко? Перевдягнути ТЦК-шників. От тільки в що — не каже. Хоча ми б із задоволенням підтримали варіант із костюмами клоунів. Бо їх краще видно здаля і одразу зрозуміло: це люди Зеленського.

Та правда в іншому. Проблема — не у формі. Проблема — в методах. Людей лякає не камуфляж, а облави, побиття й погрози. Хочете, щоб люди знову з повагою ставилися до військової форми — перестаньте ганьбити її на практиці

Президент США Дональд Трамп в Truth Social

У ПОНЕДІЛОК О 10:00 РАНКУ Я ГОВОРИТИМУ ТЕЛЕФОНОМ З ПРЕЗИДЕНТОМ РОСІЇ ВОЛОДИМИРОМ ПУТІНИМ ПРО ПРИПИНЕННЯ “КРИВАВОЇ БІЙНІ”, ЯКА, ЗА ОЦІНКАМИ, ЗАБИРАЄ ЖИТТЯ ПОНАД 5000 РОСІЙСЬКИХ І УКРАЇНСЬКИХ СОЛДАТІВ ЩОТИЖНЯ, А ТАКОЖ ПРО ТОРГІВЛЮ. ПІСЛЯ ЦЬОГО Я ГОВОРИТИМУ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ЗЕЛЕНСЬКИМ, А ЗГОДОМ — РАЗОМ ІЗ ЗЕЛЕНСЬКИМ — З ПРЕДСТАВНИКАМИ НАТО.

СПОДІВАЮСЯ, ЦЕ БУДЕ ПРОДУКТИВНИЙ ДЕНЬ, БУДЕ ДОСЯГНУТО ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ І ЗАВЕРШЕНА ЦЯ НАДЗВИЧАЙНО ЖОРСТОКА ВІЙНА, ЯКА НІКОЛИ НЕ МАЛА ПОЧАТИСЯ. НЕХАЙ БОГ БЛАГОСЛОВИТЬ НАС УСІХ!!!

Суддя Князєв — той самий, якого нині судять за найбільший в історії України хабар у 2,7 мільйона доларів — завів телеграм-канал. Щоб розповісти, як у нас не поважають суддів, лякають, цькують і змушують жити не за законом, а за настроєм натовпу.

Це чудова версія подій. Вона має лише одну ваду — її зіпсували факти.

Бо коли людину ловлять із кількома мільйонами доларів від олігарха Жеваго, її розмови про «недопустимий тиск з боку суспільства» звучать приблизно так само переконливо, як скарга крокодила на те, що його не пускають до дитячого басейну.

Насправді — все навпаки. Князєва не залякували — його надто довго не чіпали. І в цьому не трагедія, а суть тієї самої «незалежної» судової системи, частиною якої він є і досі.

Князєв — не жертва системи. Він — її гордість, її випускник із відзнакою.

А тепер, коли Князєв офіційно став хабарником, він ще й вирішив читати нам моралі. Про принципи, про доброчесність, про правову державу.

Словом, усе те, на чому він так вправно робив бізнес.