Война. День 990. Валдай '24
В театре одного актëра
Давно состарился актëр.
Пылали все афиши — «Скоро!»,
Но нет привычного задора.
Опять надули? Вот умора…
Со лба испарину утëр.
Ему прощают оговорки
На яркой сцене шапито.
Прочесть от корки и до корки
Не так легко, но зал в восторге.
Но в чëм секрет? Ах, шот с икоркой?
Бубни, не слушает никто.
«Страна отбросивши оковы,
Воспряла из последних сил», —
Шарманку ту же — за основу,
Но кто ж до двадцать, дед, второго
Всем улыбался вновь и снова.
Неужто кто-то попросил?
Ворчливый дед на пыльной сцене,
Внизу заплывший жиром зал.
Твердил про битвы и отмены,
Как был на связи в довоенных,
Но, не отбрасывая тени,
Он лишь затягивал финал.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
09.11.2024
======
Война. День 991. Хрустальная ночь
Ночь. Хрустальные искры.
Ночь. Разбитых витрин.
Зло расчетливо низко
Бьëт. Кровавые брызги.
Лëд. И ты в зоне риска.
Враг. Назначен. Один.
Ночь. Вердикт приговора.
Ночь. Спасения нет.
Фас! И спущена свора.
Весть. Безудержно скоро.
Месть с народным задором.
Власть пирует фуршет.
Ночь. Не видел — не знаю?
Ночь. Оборвана нить.
Кëльн, Ганновер, Бреслау,
Путь «Берлин. На Дахау».
Жуть. А герры и фрау
Что могли изменить?
Ночь. И новые шрамы.
Ночь. Пропущен урок.
Мрак. Хрусталь в Амстердаме.
Стон. Давида лучами.
Звон. О Мире речами
Кто удержит курок?
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
09.11.1938 — 10.11.1938 | 10.11.2024
======
Кажется, при чем тут колеблющиеся штаты? При чем тут мысли Бунина о Ленине? При чем тут голландский погром в канун годовщины Хрустальной ночи?
Я убежден, что всë это кусочки одной большой мозаики. Большой картины, на которой изображены зло, мрак, вседозволенность диктата, сорвавшие с себя маски и ежедневно раздвигающие границы допустимого. Большой картины, на которой противовес мраку — даже не Свет, но его подобие, жалко топчется в прихожей, лишённый воли остановить несправедливость.
Но это все в большой Картине, а в малой — Хрустальные ночи Запорожья, Кривого Рога и далее транзитом. Третий год.
Зачем? Для чего? Ужасный абсурд. Ужасный.
Береги себя. До понедельника.
Твой Макс.
В театре одного актëра
Давно состарился актëр.
Пылали все афиши — «Скоро!»,
Но нет привычного задора.
Опять надули? Вот умора…
Со лба испарину утëр.
Ему прощают оговорки
На яркой сцене шапито.
Прочесть от корки и до корки
Не так легко, но зал в восторге.
Но в чëм секрет? Ах, шот с икоркой?
Бубни, не слушает никто.
«Страна отбросивши оковы,
Воспряла из последних сил», —
Шарманку ту же — за основу,
Но кто ж до двадцать, дед, второго
Всем улыбался вновь и снова.
Неужто кто-то попросил?
Ворчливый дед на пыльной сцене,
Внизу заплывший жиром зал.
Твердил про битвы и отмены,
Как был на связи в довоенных,
Но, не отбрасывая тени,
Он лишь затягивал финал.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
09.11.2024
======
Война. День 991. Хрустальная ночь
Ночь. Хрустальные искры.
Ночь. Разбитых витрин.
Зло расчетливо низко
Бьëт. Кровавые брызги.
Лëд. И ты в зоне риска.
Враг. Назначен. Один.
Ночь. Вердикт приговора.
Ночь. Спасения нет.
Фас! И спущена свора.
Весть. Безудержно скоро.
Месть с народным задором.
Власть пирует фуршет.
Ночь. Не видел — не знаю?
Ночь. Оборвана нить.
Кëльн, Ганновер, Бреслау,
Путь «Берлин. На Дахау».
Жуть. А герры и фрау
Что могли изменить?
Ночь. И новые шрамы.
Ночь. Пропущен урок.
Мрак. Хрусталь в Амстердаме.
Стон. Давида лучами.
Звон. О Мире речами
Кто удержит курок?
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
09.11.1938 — 10.11.1938 | 10.11.2024
======
Кажется, при чем тут колеблющиеся штаты? При чем тут мысли Бунина о Ленине? При чем тут голландский погром в канун годовщины Хрустальной ночи?
Я убежден, что всë это кусочки одной большой мозаики. Большой картины, на которой изображены зло, мрак, вседозволенность диктата, сорвавшие с себя маски и ежедневно раздвигающие границы допустимого. Большой картины, на которой противовес мраку — даже не Свет, но его подобие, жалко топчется в прихожей, лишённый воли остановить несправедливость.
Но это все в большой Картине, а в малой — Хрустальные ночи Запорожья, Кривого Рога и далее транзитом. Третий год.
Зачем? Для чего? Ужасный абсурд. Ужасный.
Береги себя. До понедельника.
Твой Макс.
😢100❤29💩12👍11🤮3🤣2💔2
Де ті добрі руські , чи які прикидаються добрими ? Подивіться на фото в очі трьом діткам і їх мамі з Кривого Рогу , яких ви вбили вчора ...10 рочків, 2,8 роки , і 2 місяця ... Так це ви вибили ,ви усі винні ! Ці смерті на ваших руках! Біль нестерпний біль...
💔144😢47💊8😁4👍3💩3💯2🤡1
Здравствуйте ,доктор❤️🩹
Исцелитель наших душ‼️
Две страшные новости за один день(конечно из гораздо больше)
В Кривом Роге,куда я с родителями сто раз ездила,вчера от ракеты погибла вся семья мать с ТРЕМЯ детьми😢😢😢пишу вытирая слезы .
Пока одни выбирают путевки в Дубай
Другие выбирают новогодние тарелки
Их отец выбирает 4 гроба😢😢😢
Девочке было 2 месяца,этот 2025 мог быть ее первым новогодним праздником,который она бы не помнила,но родители по фото ей показывали какой крохой она была 2025😢😢😢
Справедливости нет!!!
Надежда Буянова которая не поддерживает мракобесие,педиатр 30 лет лечила детей,из за одной мамаши ,теперь будет отсиживать срок 5,5🤦♀️🤦♀️🤦♀️
Реву и реветь хочется ,что же за мир такой,честно говоря,мне кажется с природой можно договориться,вымолить дождя в засуху ,чем остановить этот ад
😭😭😭😭😭😭😭😭
Исцелитель наших душ‼️
Две страшные новости за один день(конечно из гораздо больше)
В Кривом Роге,куда я с родителями сто раз ездила,вчера от ракеты погибла вся семья мать с ТРЕМЯ детьми😢😢😢пишу вытирая слезы .
Пока одни выбирают путевки в Дубай
Другие выбирают новогодние тарелки
Их отец выбирает 4 гроба😢😢😢
Девочке было 2 месяца,этот 2025 мог быть ее первым новогодним праздником,который она бы не помнила,но родители по фото ей показывали какой крохой она была 2025😢😢😢
Справедливости нет!!!
Надежда Буянова которая не поддерживает мракобесие,педиатр 30 лет лечила детей,из за одной мамаши ,теперь будет отсиживать срок 5,5🤦♀️🤦♀️🤦♀️
Реву и реветь хочется ,что же за мир такой,честно говоря,мне кажется с природой можно договориться,вымолить дождя в засуху ,чем остановить этот ад
😭😭😭😭😭😭😭😭
😢133💔47😭10🤡7👍6💩5❤1👏1🤝1💊1
Вітаю всіх
Хочу поділитись постом з фейсбуку, він не мій, але саме про те, що болить
"Яка страшна нестерпна симетрія. Спершу у Львові від ракети загинула ціла родина - мама й троє дівчат, і лишився один батько. Потім у Сумах так само загинула ціла родина - жінка, її сестра, 14-річна донька, а батько вижив. Тепер у Кривому Розі: спершу знайшли тіло мами, потім - трьох дітей. Кирилові було 10 років, Демиду - 2.8, Уляні - 2 місяці. А потім я побачила на котромусь із фото обличчя їхнього тата, який чекав надворі, поки тривали розбори...
Мені важко собі уявити, що може бути страшнішим за це. Думаю про цих чоловіків. Про всі інші родини. Чи не щодня думаю про ту сім'ю з Києва, де нещодавно загинула 15-річна дівчинка: уламки від дрона влетіли саме в її кімнату, а батьки у своїй кімнаті з іншого боку будинку лишилися живі. Довкола нас стільки невимовно страшних трагедій. Як підтримувати цих людей і себе самих, особливо тоді, коли всі зависли у тривожному очікуванні того, що нашу країну змусять розтягнутися в черговому незручному шпагаті над прірвою?
У такому коловороті болю майже неможливо мислити об’єктивно чи бути над ситуацією. Мій горизонт планування, як і бачення світу, доволі короткозорі. Але я продовжую хоч якось вірити в силу маленьких впертих кроків. "Лиш тримайся за ниточку. І тримай інших. Ми колись таки вийдемо, вийдемо. А Мінотавр здохне"."
Лікарю, чи є ліки від цього болю?
Також хочу дуже подякувати всім, хто накидав донатів за останні три дні. Багато прийшло на PayPal, і завдяки вам закрито питання з ремонтом машини навара, на нього вистачило, а збір на іншу автівку значно просунувся. Вона вже придбана у борг і передана, а треба той борг закрити і купувати нову.
Основна причина, чому машин треба багато - протипіхотні міни. Ними все усіяне ближче до лінії зіткнення. І їх не видно. І якщо машина наїде, це погано, ремонт, але люди лишаються живі.
Волонтер, що робить ці збори (нагадую, працює вчителем фізичного виховання) жартує, що продасть нирку, щоб придбати те авто. Хоча це не до кінця жарт. Я кажу у відповідь, що візьму кредит замість цього (і це не до кінця жарт), за що він обіцяє відлупцювати мене. А діватись нікуди - крім нас хлопцям ніхто не допоможе.
Дякую вам за вашу постійну небайдужість.
Банка на машину
https://send.monobank.ua/jar/A8yb2SBsRH
Моя волонтерська картка
5457082517551227
PayPal
vikabarsuk87@gmail.com
Тримаймося
Вікторія, Сумська область
(На фото машина, яку в борг придбали хлопцям, а на другому - обличчя батька з Кривого Рогу, у якого в одну мить було вбито росією всю сім'ю)
Хочу поділитись постом з фейсбуку, він не мій, але саме про те, що болить
"Яка страшна нестерпна симетрія. Спершу у Львові від ракети загинула ціла родина - мама й троє дівчат, і лишився один батько. Потім у Сумах так само загинула ціла родина - жінка, її сестра, 14-річна донька, а батько вижив. Тепер у Кривому Розі: спершу знайшли тіло мами, потім - трьох дітей. Кирилові було 10 років, Демиду - 2.8, Уляні - 2 місяці. А потім я побачила на котромусь із фото обличчя їхнього тата, який чекав надворі, поки тривали розбори...
Мені важко собі уявити, що може бути страшнішим за це. Думаю про цих чоловіків. Про всі інші родини. Чи не щодня думаю про ту сім'ю з Києва, де нещодавно загинула 15-річна дівчинка: уламки від дрона влетіли саме в її кімнату, а батьки у своїй кімнаті з іншого боку будинку лишилися живі. Довкола нас стільки невимовно страшних трагедій. Як підтримувати цих людей і себе самих, особливо тоді, коли всі зависли у тривожному очікуванні того, що нашу країну змусять розтягнутися в черговому незручному шпагаті над прірвою?
У такому коловороті болю майже неможливо мислити об’єктивно чи бути над ситуацією. Мій горизонт планування, як і бачення світу, доволі короткозорі. Але я продовжую хоч якось вірити в силу маленьких впертих кроків. "Лиш тримайся за ниточку. І тримай інших. Ми колись таки вийдемо, вийдемо. А Мінотавр здохне"."
Лікарю, чи є ліки від цього болю?
Також хочу дуже подякувати всім, хто накидав донатів за останні три дні. Багато прийшло на PayPal, і завдяки вам закрито питання з ремонтом машини навара, на нього вистачило, а збір на іншу автівку значно просунувся. Вона вже придбана у борг і передана, а треба той борг закрити і купувати нову.
Основна причина, чому машин треба багато - протипіхотні міни. Ними все усіяне ближче до лінії зіткнення. І їх не видно. І якщо машина наїде, це погано, ремонт, але люди лишаються живі.
Волонтер, що робить ці збори (нагадую, працює вчителем фізичного виховання) жартує, що продасть нирку, щоб придбати те авто. Хоча це не до кінця жарт. Я кажу у відповідь, що візьму кредит замість цього (і це не до кінця жарт), за що він обіцяє відлупцювати мене. А діватись нікуди - крім нас хлопцям ніхто не допоможе.
Дякую вам за вашу постійну небайдужість.
Банка на машину
https://send.monobank.ua/jar/A8yb2SBsRH
Моя волонтерська картка
5457082517551227
PayPal
vikabarsuk87@gmail.com
Тримаймося
Вікторія, Сумська область
(На фото машина, яку в борг придбали хлопцям, а на другому - обличчя батька з Кривого Рогу, у якого в одну мить було вбито росією всю сім'ю)
❤90💔40💊9👍5💩5😭4😁3🤣2
Лист президенту
Доброго дня Любий Лікарю
Другий фронт продовження.
Вигрезли. Ми довели що хата не пошкоджена, не підбита, а все-таки знищена. 1,5 роки оббиваня всіх можливих порогів. Останні пів року ми кожні два тижні телефонували на гарячу лінію і кричали " зайди в хату". Виявляється всі перевірки ( їх повино бути дві, а ми ініціювали аж 8). І всі перевірки проходили як виявляється : прийшли, стали у хвіртці, сфотографували і пішли. А зовні, хата щей не погано виглядає. Опіка дивиться на нас і каже. " Заходь і живи. Ремонтуй. І гарно ремонтуй, ми прийдемо проконтролюємо". Ми думали збожеволіємо. Із гарячої лінії,з Балаклії, з Ізюму, із Харькова, із Києва. Одні і ті ж відповіді. Ми діємо згідно закону, у нас просто капітальний ремонт і все. Випали вікна. Після піврічного крику в хату зайшла 9 комісія і одразу вилетіла. Написали покинути зону обвалу, в вказали що " хата відновленню не підлягає". Нарешті. Після цього почали тиснути на батька, щоб він оформив відновлення. Ліда їздила особисто. І телефонувала, пересварилися із усіма з ким тільки можна. І на 2 рік наших скитань нам оформили сертифікат за пошкоджене житло. За 1,5 місяці прийшов сертифікат. Ми почали шукати,хату. Подивилися, одну - не доберешся, другу - дах підбитий снарядом. Третю - грунт поганий. Ми взяли карту України грунтових покривів, карту кріматичних зон,карту Укрзалізниці. Наклали одну на одну, добре вивчили. І вирахували малесенький кружечок, на карті України який нам підходе для життя. Це Київська область. Ми почали там шукати. Сподобалася хата. Але туди знову не доберешся. Але познайомилися із хорошим рієлтором. Він вислухав наші вимоги. І сказав, що краще нам купувати в місті. В одному із районних центрів в Київській області. Нам довелося уступити і погодитися на газ. Він почав підшукувати, і порадив нам бронювати кошти. Забронювали ми в червні. Підібрали хату. Чесно брали не хату, а розташування і хорошу землю в городі. Щоб хату зняли з продажу дали завдаток. Ми близько року і їсти майже не брали збирали кошти. От їх і дали. Заключили договір. Прочекали 2 місяці і почали на гарячу лінію оформляти вимоги прискорити виплати сертифікату. Нам дали прямий контакт міністерства інтеграції. Нам пояснили, що кошти знаходяться на рахунках укрпошти і виплачувати будуть у серпні або у листопаді. Ми почекали. Телефонуємо знову у міністерство і кажуть теж саме. знову стало на глухо. На гарячу лінію, міністерства. Все застрягло. Нам один волонтер радить писати лист президенту. Тут нічого більше не зробиш. 14 серпня відправили листа в департамент звернень громадян до президента України. Лист зник .
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
Доброго дня Любий Лікарю
Другий фронт продовження.
Вигрезли. Ми довели що хата не пошкоджена, не підбита, а все-таки знищена. 1,5 роки оббиваня всіх можливих порогів. Останні пів року ми кожні два тижні телефонували на гарячу лінію і кричали " зайди в хату". Виявляється всі перевірки ( їх повино бути дві, а ми ініціювали аж 8). І всі перевірки проходили як виявляється : прийшли, стали у хвіртці, сфотографували і пішли. А зовні, хата щей не погано виглядає. Опіка дивиться на нас і каже. " Заходь і живи. Ремонтуй. І гарно ремонтуй, ми прийдемо проконтролюємо". Ми думали збожеволіємо. Із гарячої лінії,з Балаклії, з Ізюму, із Харькова, із Києва. Одні і ті ж відповіді. Ми діємо згідно закону, у нас просто капітальний ремонт і все. Випали вікна. Після піврічного крику в хату зайшла 9 комісія і одразу вилетіла. Написали покинути зону обвалу, в вказали що " хата відновленню не підлягає". Нарешті. Після цього почали тиснути на батька, щоб він оформив відновлення. Ліда їздила особисто. І телефонувала, пересварилися із усіма з ким тільки можна. І на 2 рік наших скитань нам оформили сертифікат за пошкоджене житло. За 1,5 місяці прийшов сертифікат. Ми почали шукати,хату. Подивилися, одну - не доберешся, другу - дах підбитий снарядом. Третю - грунт поганий. Ми взяли карту України грунтових покривів, карту кріматичних зон,карту Укрзалізниці. Наклали одну на одну, добре вивчили. І вирахували малесенький кружечок, на карті України який нам підходе для життя. Це Київська область. Ми почали там шукати. Сподобалася хата. Але туди знову не доберешся. Але познайомилися із хорошим рієлтором. Він вислухав наші вимоги. І сказав, що краще нам купувати в місті. В одному із районних центрів в Київській області. Нам довелося уступити і погодитися на газ. Він почав підшукувати, і порадив нам бронювати кошти. Забронювали ми в червні. Підібрали хату. Чесно брали не хату, а розташування і хорошу землю в городі. Щоб хату зняли з продажу дали завдаток. Ми близько року і їсти майже не брали збирали кошти. От їх і дали. Заключили договір. Прочекали 2 місяці і почали на гарячу лінію оформляти вимоги прискорити виплати сертифікату. Нам дали прямий контакт міністерства інтеграції. Нам пояснили, що кошти знаходяться на рахунках укрпошти і виплачувати будуть у серпні або у листопаді. Ми почекали. Телефонуємо знову у міністерство і кажуть теж саме. знову стало на глухо. На гарячу лінію, міністерства. Все застрягло. Нам один волонтер радить писати лист президенту. Тут нічого більше не зробиш. 14 серпня відправили листа в департамент звернень громадян до президента України. Лист зник .
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
❤85😱17👍15🤮8😁3💩3💔2
Ну что ж, очередное дно пробито. А у дна, как оказалось, есть еще дно...Надежда Буянова. 68 лет. Педиатр, всю жизнь, лечившая деток... пока фрау Ксения сплачивается с себе подобными, чтобы убить мать и тех её детей в Кривом Роге, их собственная страна превратилась в жуткий мордор в самом мерзком его проявлении. Так вот, оказывается, какие перспективы и возможности открывает эта книжица с двухглавой курицей на обложке.в такие моменты, даже, ненависть отступет, подступет тошнота, как будто, в отходы жизнедеятельности , случайно, влезла. А им ничего, норм, живут себе, сплоченьненко так, по-домашнему...Хотя, я не права, эта страна не превратилась в мордор, а всегда таковой была. Неожиданно,получив свободу в девяностых, эти несчастные так страдали и маялись, пока очередной недомерок- диктатор их обратно в стойло не загнал. Если они так обращаются с собственными гражданами, легко представить, что происходит на оккупированных территориях, где люди никаких прав не имеют. Но,по мнению некоторых гражданок с московской пропиской, никаких прав не имеют все, кто живет за мкадом. курская область ? да забирайте, делов-то, Госпади...а вот если ради "дела мира", московскую квартирку прийдется отдать - это другой вопрос.
Из хороших новостей, "отрицательно оживший"в Севастополе, один из убийц девочки Лизы и еще двадцати шести человек в Виннице , 14 июля 2022-го. Эта тварь, именующая себя офицером, отдавала приказы обстреливать украинские города корабельными "калибрами".Земля бетоном. Найдем вас, твари, всех найдем, даже, если на это десятилетия понадобятся.
Українці, нам своє робити.
Тримаємось
Ірина.нескорена Сумщіна
Из хороших новостей, "отрицательно оживший"в Севастополе, один из убийц девочки Лизы и еще двадцати шести человек в Виннице , 14 июля 2022-го. Эта тварь, именующая себя офицером, отдавала приказы обстреливать украинские города корабельными "калибрами".Земля бетоном. Найдем вас, твари, всех найдем, даже, если на это десятилетия понадобятся.
Українці, нам своє робити.
Тримаємось
Ірина.нескорена Сумщіна
👍169❤43💊20😢17💩11🖕4😁3👎1👏1🤣1
Кривой Рог
Война. День 995. Кривой Рог: 10 лет, 2 года и 2 месяца
Десять лет, два года и два месяца.
Звонкий смех, капризный детский плач.
Подрастут. Поступят. Перебесятся.
Космонавт? Учитель? Детский врач? —
Что их ждëт, скажи, судьба-затейница?
Хоть шепни на ушко, обозначь.
Десять лет, два года и два месяца…
Не тревожь их, Господи, too much.
Десять лет, два года и два месяца.
И застыли стрелки от часов.
Ерунда? Ошибка? Околесица?
Злой сюжет ночных кошмарных снов?
Из под ног… На чëм уравновеситься?
Бьëт металл, коробку распоров.
Десять лет, два года и два месяца…
В тишине последних адресов.
Десять лет, два года и два месяца.
День настанет. Будут называть.
Поимённо. (Хмуришься? Не верится?)
За детей ответят и за мать.
И «приказом», верю, не отвертятся
Те, кто знал и те, кто должен знать.
Десять лет, два года и два месяца…
И орла двуглавого печать.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
14.11.2024
Война. День 995. Кривой Рог: 10 лет, 2 года и 2 месяца
Десять лет, два года и два месяца.
Звонкий смех, капризный детский плач.
Подрастут. Поступят. Перебесятся.
Космонавт? Учитель? Детский врач? —
Что их ждëт, скажи, судьба-затейница?
Хоть шепни на ушко, обозначь.
Десять лет, два года и два месяца…
Не тревожь их, Господи, too much.
Десять лет, два года и два месяца.
И застыли стрелки от часов.
Ерунда? Ошибка? Околесица?
Злой сюжет ночных кошмарных снов?
Из под ног… На чëм уравновеситься?
Бьëт металл, коробку распоров.
Десять лет, два года и два месяца…
В тишине последних адресов.
Десять лет, два года и два месяца.
День настанет. Будут называть.
Поимённо. (Хмуришься? Не верится?)
За детей ответят и за мать.
И «приказом», верю, не отвертятся
Те, кто знал и те, кто должен знать.
Десять лет, два года и два месяца…
И орла двуглавого печать.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
14.11.2024
😭124💔22❤20💩10😢5👍4💊3🙏1
Перший дзвоник
Доброго дня Любий Лікарю
Важко було, важко. Макс спочатку відмовлявся слова вчити. Завжди коли його просять щось вивчити він дуже нервує. Я його вмовила - читає. Далі вирішили співати пісню. Вивчили. Почали репетиції. Там особа її називають художнім керівником. Я вам скажу це не художній керівник, це художній вбивця. Дітям толком не пояснили, що робити, не показували і зрозуміло не змогли гарно зробити. Ця особа почала їх принижувати. Почали репетирувати пісню. Ми вчили на нулі дуету із низькою тональністю, ця особа поставила сольну з високою тональністю. Не змогли. Нас принижує. Розказали слова і оця особа в черговий раз нас принизила і пішла. Мені довелося людей вмовляти не розходитися, потім переконувати, що вони молодці. Потім скачувати нуль під який вчили. Співати. Змінили трохи тактику. Куплети співають жінки а, на приспів підключаються і хлопці. Всі розійшлися, а мені із вчителем довелося розучувати танець. Світло вимкнули. Добре, що є заряд на батареях, але на довго не вистачить. Макс нічого не розуміє, що від нього хочуть. Але поставили танок. Батарея розрядився. Як дізналися потім недалеко в електроіфраструктуру влетіло. Завтра перший дзвоник. Не відомо чи буде світло чи ні. Зійшлися. Світла нема. Але за годину до свята світло дали. Одного хлопця нема. Стала танцювати з сином танок. Хух прийшов хлопчина. Порепетирували пісню, мене назвали голосистою і поставили в центр іще з трьома.Танок, Макс стоїть, побігла показала, що робити. Розповідають слова стоїть. Побігла до сина допомогла. Проспівали. На мене дивляться в питають, чи танцюватиме вальс. Кажу не підпусте. Прекрасно мама буде вальс танцювати. Прийшла додому відключилася. Не думала, що так набігаюся. Пішла забирати сина із школи. А там. Виявляється той час, що я спала батьки напивалися. Затягли мене з малим. Тиснуть, тикають чарку. Я сказала, що маю право жити так як мені треба. І п'янки туди не входять. Перестали чарку тикати. Їжу підкидають. А я все Максу. Макс наївся, почали кричати. Взяв мене за руку як першокласницю, попрощався, подякував і швидко ми побігли звідти. Я сину подякувала. По другому вирватися було не реально.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
Доброго дня Любий Лікарю
Важко було, важко. Макс спочатку відмовлявся слова вчити. Завжди коли його просять щось вивчити він дуже нервує. Я його вмовила - читає. Далі вирішили співати пісню. Вивчили. Почали репетиції. Там особа її називають художнім керівником. Я вам скажу це не художній керівник, це художній вбивця. Дітям толком не пояснили, що робити, не показували і зрозуміло не змогли гарно зробити. Ця особа почала їх принижувати. Почали репетирувати пісню. Ми вчили на нулі дуету із низькою тональністю, ця особа поставила сольну з високою тональністю. Не змогли. Нас принижує. Розказали слова і оця особа в черговий раз нас принизила і пішла. Мені довелося людей вмовляти не розходитися, потім переконувати, що вони молодці. Потім скачувати нуль під який вчили. Співати. Змінили трохи тактику. Куплети співають жінки а, на приспів підключаються і хлопці. Всі розійшлися, а мені із вчителем довелося розучувати танець. Світло вимкнули. Добре, що є заряд на батареях, але на довго не вистачить. Макс нічого не розуміє, що від нього хочуть. Але поставили танок. Батарея розрядився. Як дізналися потім недалеко в електроіфраструктуру влетіло. Завтра перший дзвоник. Не відомо чи буде світло чи ні. Зійшлися. Світла нема. Але за годину до свята світло дали. Одного хлопця нема. Стала танцювати з сином танок. Хух прийшов хлопчина. Порепетирували пісню, мене назвали голосистою і поставили в центр іще з трьома.Танок, Макс стоїть, побігла показала, що робити. Розповідають слова стоїть. Побігла до сина допомогла. Проспівали. На мене дивляться в питають, чи танцюватиме вальс. Кажу не підпусте. Прекрасно мама буде вальс танцювати. Прийшла додому відключилася. Не думала, що так набігаюся. Пішла забирати сина із школи. А там. Виявляється той час, що я спала батьки напивалися. Затягли мене з малим. Тиснуть, тикають чарку. Я сказала, що маю право жити так як мені треба. І п'янки туди не входять. Перестали чарку тикати. Їжу підкидають. А я все Максу. Макс наївся, почали кричати. Взяв мене за руку як першокласницю, попрощався, подякував і швидко ми побігли звідти. Я сину подякувала. По другому вирватися було не реально.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
👍83❤24💩12💊2
Аукціон
Вітаю всіх
Гільза з арти 122мм. 45 см у висоту, вага до двох кг. Розмальовано дуже талановитою жінкою, мамою двох чудових хлопчиків.
Розігруємо аукціон для збору на авто для наших захисників. Умови:
1. Донат 1000 грн або більше
2. Скрін мені з цим донатом.
3. 30 листопада з допомогою рандомайзера обираємо переможця.
Донат сюди
https://send.monobank.ua/jar/A8yb2SBsRH
Або
5168745182618964
– карта Приват волонтера Ялового Олександра Григоровича
Вікторія, Сумська область
Вітаю всіх
Гільза з арти 122мм. 45 см у висоту, вага до двох кг. Розмальовано дуже талановитою жінкою, мамою двох чудових хлопчиків.
Розігруємо аукціон для збору на авто для наших захисників. Умови:
1. Донат 1000 грн або більше
2. Скрін мені з цим донатом.
3. 30 листопада з допомогою рандомайзера обираємо переможця.
Донат сюди
https://send.monobank.ua/jar/A8yb2SBsRH
Або
5168745182618964
– карта Приват волонтера Ялового Олександра Григоровича
Вікторія, Сумська область
🙏77❤24👍11💩11🤮5💊3🥰2🖕1
Вітаю всіх
На мене трохи наїхали з умовами розіграшу, так що я дещо змінила у кращу сторону.
Гільза з арти 122мм. 45 см у висоту, вага до двох кг. З Покровського напрямку. Розмальовано дуже талановитою жінкою, мамою двох чудових хлопчиків.
Розігруємо аукціон для збору на авто для наших захисників. Умови:
1. Донат 500 грн або більше
2. Скрін мені з цим донатом.
3. 15 грудня листопада з допомогою рандомайзера обираємо переможця.
Донат сюди
https://send.monobank.ua/jar/A8yb2SBsRH
Або
5168745182618964
– карта Приват волонтера Ялового Олександра Григоровича
Вікторія, Сумська область
А ще додаю фото тієї машини яку ми вами разом купляли, ремонтували і купували для неї РЕБ. Вона врятувала вже чимало життів.
На мене трохи наїхали з умовами розіграшу, так що я дещо змінила у кращу сторону.
Гільза з арти 122мм. 45 см у висоту, вага до двох кг. З Покровського напрямку. Розмальовано дуже талановитою жінкою, мамою двох чудових хлопчиків.
Розігруємо аукціон для збору на авто для наших захисників. Умови:
1. Донат 500 грн або більше
2. Скрін мені з цим донатом.
3. 15 грудня листопада з допомогою рандомайзера обираємо переможця.
Донат сюди
https://send.monobank.ua/jar/A8yb2SBsRH
Або
5168745182618964
– карта Приват волонтера Ялового Олександра Григоровича
Вікторія, Сумська область
А ще додаю фото тієї машини яку ми вами разом купляли, ремонтували і купували для неї РЕБ. Вона врятувала вже чимало життів.
❤72💩12👍2🤮2🤡1
Качки танцюють
Доброго дня Любий Лікарю
Цього року у нас вродили помідори. І частиною ми ділилися із котиками. А що зробиш дорослі чоловіки. Хто зна, що у них у голові. Хто адекватніший можуть тушонку і ікру, крупу дати. Але є і ловеласи, діймають. От один такий геній приїхав під наш двір. Врубив на всю колонки, гарний рочок. Ну й виходе, я в хаті, помідори концервую. Ліда на вулиці вибиває насіння із соняшнику. І тут вмикається музика. Ліда повертає голову, а качки в такт музики кивають головами, перебирають ногами, і рухають напіврозкритими крильми. Професійний танок дуже гарний. Машина стояла з півгодини. Ніхто не вийшов, хлопнув дверима і поїхав. Качки танцювали, ще деякий час без музики. Ліда побігла мене кликати, але пізно. Перестали танцювати. Я почала сміятися, що то Ліду кликали гуляти. А вона не реагує. За качками спостерігає і соняшник б'є. Посміялися і далі працювати.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
Доброго дня Любий Лікарю
Цього року у нас вродили помідори. І частиною ми ділилися із котиками. А що зробиш дорослі чоловіки. Хто зна, що у них у голові. Хто адекватніший можуть тушонку і ікру, крупу дати. Але є і ловеласи, діймають. От один такий геній приїхав під наш двір. Врубив на всю колонки, гарний рочок. Ну й виходе, я в хаті, помідори концервую. Ліда на вулиці вибиває насіння із соняшнику. І тут вмикається музика. Ліда повертає голову, а качки в такт музики кивають головами, перебирають ногами, і рухають напіврозкритими крильми. Професійний танок дуже гарний. Машина стояла з півгодини. Ніхто не вийшов, хлопнув дверима і поїхав. Качки танцювали, ще деякий час без музики. Ліда побігла мене кликати, але пізно. Перестали танцювати. Я почала сміятися, що то Ліду кликали гуляти. А вона не реагує. За качками спостерігає і соняшник б'є. Посміялися і далі працювати.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
👍55❤40🤮12💩5🤡3
Як здавали картоплю
Доброго дня Любий Лікарю
Посуха на Харківщині майже нічого не вродило. Тому приїхали на Чернігівщину приймати картоплю. Ми одразу як копали в окрему купу складали велику з долоню як оцим на машинах подобається. Тож одразу взяли сітки і одразу грузити. Приїхали до сусідки, погрузилися і під'їхали до нас. Виявляється приймають хлопці з Харківської області. Пропонували в Харків завести ми відмовилися. До нас прийшла бабуся яка нам допомагала і при хлопцях в кармани обминала зібраний в купку поперед соняшник. Чим нас повеселила. І нахвалює нас хлопцям. Ех. Бабуся. Хлопці сказали, що машина не повна і запитали, чи нема у нас знайомих, які теж хочуть картоплю здати. Ми сказали, що ні з ким толком не спілкуємося і толком нічого не знаємо. Сітки ми слабо втрамбували і хлопці після нас трохи переробляли. Коли виносили останні сітки сталося неймовірне. Фраза " а ви хто?" у шокованого чоловіка. Я виходжу за двір, а там вже черга із трьох сусідів. Картоплю хочуть здати. Хтось сам прийшов просити, щоб під'їхати, хтось вже машиною підвіз готовий здавати. Доки важили наші сітки вже четвертий сусід підбігає. Хлопці, щасливі. Загрузили повну машину. А ми так і лишилися шоковані, з того як добре нас видно на всі боки.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
Доброго дня Любий Лікарю
Посуха на Харківщині майже нічого не вродило. Тому приїхали на Чернігівщину приймати картоплю. Ми одразу як копали в окрему купу складали велику з долоню як оцим на машинах подобається. Тож одразу взяли сітки і одразу грузити. Приїхали до сусідки, погрузилися і під'їхали до нас. Виявляється приймають хлопці з Харківської області. Пропонували в Харків завести ми відмовилися. До нас прийшла бабуся яка нам допомагала і при хлопцях в кармани обминала зібраний в купку поперед соняшник. Чим нас повеселила. І нахвалює нас хлопцям. Ех. Бабуся. Хлопці сказали, що машина не повна і запитали, чи нема у нас знайомих, які теж хочуть картоплю здати. Ми сказали, що ні з ким толком не спілкуємося і толком нічого не знаємо. Сітки ми слабо втрамбували і хлопці після нас трохи переробляли. Коли виносили останні сітки сталося неймовірне. Фраза " а ви хто?" у шокованого чоловіка. Я виходжу за двір, а там вже черга із трьох сусідів. Картоплю хочуть здати. Хтось сам прийшов просити, щоб під'їхати, хтось вже машиною підвіз готовий здавати. Доки важили наші сітки вже четвертий сусід підбігає. Хлопці, щасливі. Загрузили повну машину. А ми так і лишилися шоковані, з того як добре нас видно на всі боки.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
👍66❤32💩13🤡3💊2
Вітаю всіх!
Одні наїзди цими днями, ну волонтери ж стерплять, раз взялись допомагати.
Для тих, хто хоче прийняти участь у розіграші в аукціоні - кидайте скріншоти на мою електронну пошту vikabarsuk87@gmail.com.
Чи знаходьте мене на фейсбуці (Vika Little), тільки я не приймаю запити від усіх підряд, пишіть хто ви :)
Вчора день трималась на коктейлі з ліків, за які лікар Комаровський мене мабуть би дуже сварив, але треба було зустрітись з військовим, щось передати, зробити фото і всяке інше для аукціону, ну і попрацювати з дітьми. Один хлопчик розізлився, коли я сказала йому, що не можна чіпати інших в інтимних місцях (пубертат у нього), так він мені зробив синці під оком і на руках.
А, і направили до психіатра-психотерапевта, але там така ціна, а треба ще купу всього і два збори не закриті. Ну, колись...
Коротше, сьогодні лежу знову на таблетках з головним болем і приймаю донати.
Тримаймося
Вікторія, Сумська область
Одні наїзди цими днями, ну волонтери ж стерплять, раз взялись допомагати.
Для тих, хто хоче прийняти участь у розіграші в аукціоні - кидайте скріншоти на мою електронну пошту vikabarsuk87@gmail.com.
Чи знаходьте мене на фейсбуці (Vika Little), тільки я не приймаю запити від усіх підряд, пишіть хто ви :)
Вчора день трималась на коктейлі з ліків, за які лікар Комаровський мене мабуть би дуже сварив, але треба було зустрітись з військовим, щось передати, зробити фото і всяке інше для аукціону, ну і попрацювати з дітьми. Один хлопчик розізлився, коли я сказала йому, що не можна чіпати інших в інтимних місцях (пубертат у нього), так він мені зробив синці під оком і на руках.
А, і направили до психіатра-психотерапевта, але там така ціна, а треба ще купу всього і два збори не закриті. Ну, колись...
Коротше, сьогодні лежу знову на таблетках з головним болем і приймаю донати.
Тримаймося
Вікторія, Сумська область
👍42❤28💩10🥰3🖕3🤡2💊1
У п'ятницю бачилась з хлопцями.
В ніч з суботу на неділю під час масованого обстрілу їх позиції накрило. Вижили не всі. Вціліло не все. Потрібні а першу чергу генератори (хоча б 20 тисяч гривень)
Моя волонтерська картка
5457082517551227
PayPal
vikabarsuk87@gmail.com
Збір на авто і аукціон з гільзою продовжується. Розриває.
Плачу.
Вікторія, Сумська область
В ніч з суботу на неділю під час масованого обстрілу їх позиції накрило. Вижили не всі. Вціліло не все. Потрібні а першу чергу генератори (хоча б 20 тисяч гривень)
Моя волонтерська картка
5457082517551227
PayPal
vikabarsuk87@gmail.com
Збір на авто і аукціон з гільзою продовжується. Розриває.
Плачу.
Вікторія, Сумська область
😢83❤18💩9🤡4🍾4🙏3🤣2💊2👍1
1000 днів
Всім мої вітання.
Сьогодня 1000 днів надії і поневірянь, болю і супротиву, 1000 днів аду, який нам принесли сусіди.
Ми звикли до війни. Так, ми жахаємось, нам боляче, але ми знов навчились жити, спати і мріяти.
Ми добре розуміємо хто з нами поряд.
Ми цінуємо життя.
Ми тягнемось до тих, хто більш схожий на нас, тому що тоді легше опиратись ворогу.
Ми шуткуємо, юмор допомогає пережити біль, суцільний біль, яким заповнени наші серця ці 1000 днів та ночей.
Ми знайшли слова підтримки всередені себе, ми тримаємось хто на мрії про помсту, хто на ненависті, хто на любові.
Ніколи не буде як було " до".
Як хочеться, щоб скоріше настало " після".
І щоб ми були гідні всіх випробувань, яки проходимо зараз.
Бажаю собі і всім нам бути справжніми українцями, нести у світ любов, вихованість, толерантність, чуйність, силу духа і фізичну красу тіла.
Бажаю вистояти і не зламатись.
Ми зможемо, то наша доля - перемогти.
Дякую, Лікарю, за змогу спілкування і допомогу у лікуванні.
Всіх обійняла, у кого в серці Україна.
Світлана.
Всім мої вітання.
Сьогодня 1000 днів надії і поневірянь, болю і супротиву, 1000 днів аду, який нам принесли сусіди.
Ми звикли до війни. Так, ми жахаємось, нам боляче, але ми знов навчились жити, спати і мріяти.
Ми добре розуміємо хто з нами поряд.
Ми цінуємо життя.
Ми тягнемось до тих, хто більш схожий на нас, тому що тоді легше опиратись ворогу.
Ми шуткуємо, юмор допомогає пережити біль, суцільний біль, яким заповнени наші серця ці 1000 днів та ночей.
Ми знайшли слова підтримки всередені себе, ми тримаємось хто на мрії про помсту, хто на ненависті, хто на любові.
Ніколи не буде як було " до".
Як хочеться, щоб скоріше настало " після".
І щоб ми були гідні всіх випробувань, яки проходимо зараз.
Бажаю собі і всім нам бути справжніми українцями, нести у світ любов, вихованість, толерантність, чуйність, силу духа і фізичну красу тіла.
Бажаю вистояти і не зламатись.
Ми зможемо, то наша доля - перемогти.
Дякую, Лікарю, за змогу спілкування і допомогу у лікуванні.
Всіх обійняла, у кого в серці Україна.
Світлана.
❤167👍12💩7🖕4🤣3🥰2💊2😁1🎃1
Здравствуйте, Доктор!
Здравствуйте, все!
Привет, это Макс.
143 Неделя Войны.
День 992. Ордеры МУС. №6: Герасимов
День 993. 187 курских дел
День 994. Интервью Собчак — Шлосберг
День 996. Приговорëнные Трибуналом: Герман Геринг
День 997. Битый час
День 998. Шествуя Берлином
======
Война. День 992. Ордеры МУС. №6: Герасимов
Он не завхоз и не бухгалтер,
Не из гражданских, не чекист,
В строю показывал характер
И в нëм писал в свой чистый лист:
«Танкист. Герасимов. Лейтëха».
Семнадцать лет и — Генерал.
Не ждал от лестницы подвоха,
Не ждал повестки в Трибунал.
Бывал по роду и в казарме,
И службу видел, что тяп-ляп,
Но пентаграмма к пентаграмме —
Дошëл. Конечная. Генштаб.
И Раб, вернувшись на галеру,
Загрезил множеством идей,
Он сделал ставку на Валеру,
А тот — на вежливых людей.
«Не смей»? Он выбрал шкуру Йодля,
Отдавши честь под козырёк,
Придумал план ударом подлым
Разрезать вдоль и поперëк.
Царëк умоет, склеив ласты,
Наступит тишь и благодать,
Но генерал военной касты
(Не веришь?) будет отвечать.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
11.11.2024
======
Война. День 993. 187 курских дел
Гулял проспектом Серафима
Краснознамëнный политрук,
В другие дни прошëл бы мимо,
Но он — с проверкой на испуг.
Зашел, суров, немногословен,
Звездой вахтëра ослепя,
И, как умел, нахмурив брови,
Сквозь зубы бросил: «У себя?..»
— Аллах, Акбар, Ахмат и сила
— Героям Слава!.. Или как?..
— Ну, говори, как дело было?
Грабëж, угон, разбой, бардак?
И генерал, хозяин Главка,
Вопросом получивши в лоб,
С улыбкой сдал дела и явки —
Мол, от греха подальше чтоб:
— Вот стопка битых, стопка мятых,
Вот тех ещё не заносил…
Всë — без твоих, без бородатых.
Держались. Из последних сил.
Тринадцать дел — и будет двести.
И генерал остался рад.
И политрук, ведь, хоть ты тресни,
Ему, что сила, то Ахмат.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
12.11.2024
======
Война. День 994. Интервью Собчак — Шлосберг
Я переслушивать устал
По кругу вновь и вновь.
Вот так, не думал, не гадал,
Текла ушами кровь:
«Ни государство, ни народ —
Никак не жертвы, нет!
Покуда в лоб, из-за, из-под
Даëт отпор, ответ
Тот, кто не сдался, кто восстал,
Не дал себя убить,
Кто пережил девятый вал
И продолжает жить,
Тот, кто стрелять посмел в окно,
Разбитое извне,
Тот, кто не думал “суждено…” —
Не жертва на войне.
Я вижу, ты теряешь нить.
Не дело. Дело в том,
Что жертва даст себя убить
Покорно и молчком!»
Равны на яблочных весах
И жертва, и маньяк.
Кричит обоим впопыхах —
Остановись! — чудак.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
13.11.2024
======
Война. День 996. Приговорëнные Трибуналом: Герман Геринг
Über alles! Он главный на этой скамье.
Балагур, облачённый в мундир из атласа.
И Война для него, что ружьë на стене —
Лицемерно молчит до урочного часа.
«Ерунда! Мы солдаты в пехоте Вождя,
И кому нас судить, мол, служили ретиво?
Мы виновны? Без шляпки не будет гвоздя!
Или вам не знаком адресант директивы?
Лишних тысячи слов и вопросов суда.
Обратите на зеркало властные очи
И спросите: “А сами?” — молчите? Ну, да…
Über alles!» — и шоу на этом закончил.
Благородно на мертвых повесив собак,
Обвиняемых фюрер зевает от скуки:
«Что вам нужно? Я сам не хотел. Но никак!
Кабы мне возразить… но повязаны руки»
И вертелся ужом, понимая — петля.
И ушёл на своих, до сих пор — всë в тумане.
Закусивший стеклом аромат миндаля,
Палачу упростил эстафету в аркане.
Лабиринт. Заблудились. Не видно ни зги.
Über alles — Услышим знакомые речи.
Шаг за шагом он множит и множит долги —
Агрессивный пожар, оплавляющий свечи.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
#приговорëнные
12.01.1893 — 15.10.1946 | 15.11.2024
======
Здравствуйте, все!
Привет, это Макс.
143 Неделя Войны.
День 992. Ордеры МУС. №6: Герасимов
День 993. 187 курских дел
День 994. Интервью Собчак — Шлосберг
День 996. Приговорëнные Трибуналом: Герман Геринг
День 997. Битый час
День 998. Шествуя Берлином
======
Война. День 992. Ордеры МУС. №6: Герасимов
Он не завхоз и не бухгалтер,
Не из гражданских, не чекист,
В строю показывал характер
И в нëм писал в свой чистый лист:
«Танкист. Герасимов. Лейтëха».
Семнадцать лет и — Генерал.
Не ждал от лестницы подвоха,
Не ждал повестки в Трибунал.
Бывал по роду и в казарме,
И службу видел, что тяп-ляп,
Но пентаграмма к пентаграмме —
Дошëл. Конечная. Генштаб.
И Раб, вернувшись на галеру,
Загрезил множеством идей,
Он сделал ставку на Валеру,
А тот — на вежливых людей.
«Не смей»? Он выбрал шкуру Йодля,
Отдавши честь под козырёк,
Придумал план ударом подлым
Разрезать вдоль и поперëк.
Царëк умоет, склеив ласты,
Наступит тишь и благодать,
Но генерал военной касты
(Не веришь?) будет отвечать.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
11.11.2024
======
Война. День 993. 187 курских дел
Гулял проспектом Серафима
Краснознамëнный политрук,
В другие дни прошëл бы мимо,
Но он — с проверкой на испуг.
Зашел, суров, немногословен,
Звездой вахтëра ослепя,
И, как умел, нахмурив брови,
Сквозь зубы бросил: «У себя?..»
— Аллах, Акбар, Ахмат и сила
— Героям Слава!.. Или как?..
— Ну, говори, как дело было?
Грабëж, угон, разбой, бардак?
И генерал, хозяин Главка,
Вопросом получивши в лоб,
С улыбкой сдал дела и явки —
Мол, от греха подальше чтоб:
— Вот стопка битых, стопка мятых,
Вот тех ещё не заносил…
Всë — без твоих, без бородатых.
Держались. Из последних сил.
Тринадцать дел — и будет двести.
И генерал остался рад.
И политрук, ведь, хоть ты тресни,
Ему, что сила, то Ахмат.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
12.11.2024
======
Война. День 994. Интервью Собчак — Шлосберг
Я переслушивать устал
По кругу вновь и вновь.
Вот так, не думал, не гадал,
Текла ушами кровь:
«Ни государство, ни народ —
Никак не жертвы, нет!
Покуда в лоб, из-за, из-под
Даëт отпор, ответ
Тот, кто не сдался, кто восстал,
Не дал себя убить,
Кто пережил девятый вал
И продолжает жить,
Тот, кто стрелять посмел в окно,
Разбитое извне,
Тот, кто не думал “суждено…” —
Не жертва на войне.
Я вижу, ты теряешь нить.
Не дело. Дело в том,
Что жертва даст себя убить
Покорно и молчком!»
Равны на яблочных весах
И жертва, и маньяк.
Кричит обоим впопыхах —
Остановись! — чудак.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
13.11.2024
======
Война. День 996. Приговорëнные Трибуналом: Герман Геринг
Über alles! Он главный на этой скамье.
Балагур, облачённый в мундир из атласа.
И Война для него, что ружьë на стене —
Лицемерно молчит до урочного часа.
«Ерунда! Мы солдаты в пехоте Вождя,
И кому нас судить, мол, служили ретиво?
Мы виновны? Без шляпки не будет гвоздя!
Или вам не знаком адресант директивы?
Лишних тысячи слов и вопросов суда.
Обратите на зеркало властные очи
И спросите: “А сами?” — молчите? Ну, да…
Über alles!» — и шоу на этом закончил.
Благородно на мертвых повесив собак,
Обвиняемых фюрер зевает от скуки:
«Что вам нужно? Я сам не хотел. Но никак!
Кабы мне возразить… но повязаны руки»
И вертелся ужом, понимая — петля.
И ушёл на своих, до сих пор — всë в тумане.
Закусивший стеклом аромат миндаля,
Палачу упростил эстафету в аркане.
Лабиринт. Заблудились. Не видно ни зги.
Über alles — Услышим знакомые речи.
Шаг за шагом он множит и множит долги —
Агрессивный пожар, оплавляющий свечи.
Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
#приговорëнные
12.01.1893 — 15.10.1946 | 15.11.2024
======
❤71💩11👍6💊3🔥1