#інтерактив від Kara Labert

Уявіть, що цей арт — кадр із книги, якої ще не існує.
Якою була б її назва? 📚✨

Пишіть свої варіанти в коментарях і пересилайте пост друзям, щоб побачити, які ідеї вони запропонують!

🙄🤕🤑 ©️ 1️⃣1️⃣

Kara Labert | Mother of Realms

#інтерактив від Kara Labert

Уявіть, що цей арт — кадр із книги, якої ще не існує.
Якою була б її назва? 📚✨

Пишіть свої варіанти в коментарях і пересилайте пост друзям, щоб побачити, які ідеї вони запропонують!

🙄🤕🤑 ©️ 1️⃣2️⃣

Kara Labert | Mother of Realms

🤩
опис придумайте самі

Роль флешбеків у сюжеті

або чому минуле іноді важливіше за теперішнє

Пам’ять — це не просто тло. Це те, що визначає, ким ми стали.
Те саме працює і з персонажами: вони не народжуються на першій сторінці книги. Вони вже несуть у собі минуле.

Флешбеки — це не просто зручний літературний прийом. Це можливість показати:

чому герой боїться саме цього
чому він не довіряє саме цій людині
чому іноді мовчить тоді, коли мав би кричати

🔖 Що дає флешбек?
1️⃣ Контекст рішень

Герой зрадив? Але в дитинстві його зрадили першим.
Героїня тягне на собі війну? Бо одного разу її слабкість уже вбила когось.
Флешбек показує не “що трапилось”, а “чому зараз саме так”.

2️⃣ Зміцнення емоційного зв’язку з читачем
Ти інакше дивишся на персонажа, якщо знаєш, що він уже пережив.
Навіть найжорсткіший стає живим, якщо показати, що він був іншим — до втрати, до болю, до зламу.

3️⃣ Ритм і пауза в сюжеті
Флешбек — це ніби вдих у потоці дій.
Це можливість притишити темп, заглибитись і зібрати емоційні оберти перед новою кульмінацією.

🔖 Як я використовую флешбеки?
Я не вірю в “флешбек заради флешбеку”. Він завжди має:

емоційне підґрунтя (герой не просто згадує, а тікає в пам’ять, шукає там відповідь або біль)
структурну мету (флешбек щось розкриває, нагадує, або контрастує з теперішнім)

Ідеальні флешбеки — це не окремі епізоди.
Це дзеркала, у яких краще видно справжнє обличчя персонажа.

Минуле не змінити. Але можна його пережити ще раз — і змінити себе в теперішньому.
І саме тому флешбеки мають силу.

А яка сцена з минулого героїв найбільше закарбувалась у твоїй пам’яті? У які моменти ти хотів би повернутись — як читач?

#поради

Kara Labert | Mother of Realms

Є невтримне бажання сідати за останню частину трилогії. Але хочу почати рівно з 1 вересня, зробіть таймскіп хтось?🤩

Порекомендуйте ютуб канали про трукрайм в коментах🙄

Вгадайте хто забув про інтерактив🤔

Зате.... зафіксована база всіх книг, котрі я планую написати😙

Буду вдячна, якщо поширите пост в інстаграм 💔

https://www.instagram.com/p/DM2Ct57sdfZ/?igsh=aTVmMDB3eXZjcWh6

Що говорять між рядками: сила підтексту у діалогах

Я завжди знала: найсильніші слова — це ті, які не були вимовлені вголос.

У хорошому діалозі читач чує не лише репліки, а й паузи між ними, тон голосу, той погляд, що тривав на секунду довше, руку, що сіпнулась, але так і не торкнулась плеча іншого героя.

Це і є підтекст.
Все те, що говорить серце, але не промовляє рот.

🔖 Коли персонаж каже одне, а має на увазі зовсім інше

— Я в порядку.
— Добре.
(обоє брешуть, і обоє це знають)

— Вибач.
— Не треба.
(він прощає, але біль ще тримає її за горло)

— Якщо щось станеться — я подбаю.
(він не впевнений, що виживе сам, але обіцяє все)

Я пишу такі діалоги не заради красивої драми.
Я пишу їх, бо люди не завжди чесні — навіть із собою. І персонажі мають право на ту ж саму людську складність.

🔖 Як я працюю з підтекстом у книгах
Дивлюсь, чого герой не може сказати прямо:
— соромиться
— боїться зруйнувати стосунки
— ще не розуміє, що саме відчуває
— не довіряє
— навпаки, надто глибоко довіряє й не хоче травмувати іншого

Будую сцену так, щоб підтекст був гучніший за слова:
— показую реакції, а не пояснення
— вставляю паузи, зміну теми, неочікувані переходи
— використовую короткі речення замість монологів, коли герой емоційно пригнічений

Редагую з запитанням: “А що він насправді хотів сказати?”

🔖 Чому це важливо?
Бо коли читач сам відчуває те, що герой не сказав — з’являється зв’язок. Довіра. Співпереживання.
А такі емоції не забуваються.

Насправді між рядками — живе правда.
Іноді болюча, іноді ніжна, іноді зла. Але завжди справжня.

Ідеальні діалоги — це не коли всі все розклали по поличках.
Це коли читач закриває книгу, а серце ще чує фразу, якої там не було, але яка промовлялась кожною паузою.

А ти читаєш між рядками?

#поради

Kara Labert | Mother of Realms