Якщо серед вас є письменники...

Забудь фразу "Я просто письменник"

Тобто "просто"? Ти буквально будуєш цілі світи з нічого. Ти не просто вигадник. Ти приносиш людям шлях до нових світів, таких, що деякі не зможуть просто уявити самостійно, бо вони потребують когось такого як ти. Ти вдихаєш повітря в звичайні сторінки. Тож забудь слово "просто". Це не про тебе

Скільки серед вас письменників?

❤️ - я лише читаю

🔥 - я письменник/письменниця

Момент, коли все зламалось. Версія ПтА — Аделаіда Мінакс

Я не плакала. Не тоді. Не після.
Сльози — для тих, хто має на це право. А я втратила довіру, коли вперше промовчала. а все чому? Бо сама злякалась...
Я бачила, як вони падали — ті, хто довіряв мені. І продовжувала мовчати. Продовжувала говорити собі, що це потрібно для виживання. Для мене. Для майбутнього.
Але коли Шейла дивилась на мене після того як дізналась правду… Я зрозуміла. Майбутнє, про яке я мріяла, вже зруйноване.
І я зруйнувала його власноруч.

#голос_персонажа

Kara Labert | Mother of Realms

Писати книги це весело, до моменту коли тобі доводиться описувати кімнату...

Найскладніший момент під час створення книги?

Дати ім'я персонажу...

Персонажі та їх мотивація: що ними рухає?

Коли я створюю персонажа, я не питаю себе одразу "яким він має бути".
Я питаю: чому він таким став?
Бо жодна рана не з’являється просто так. І жодна мотивація не народжується з повітря.

У кожного — своя прірва

Хтось хоче влади не тому, що жадібний, а тому, що в дитинстві був безсилим.
Хтось прагне справедливості, бо сам пережив несправедливість.
Хтось бореться до останнього, бо один раз вже втратив усе — і більше не дозволить цьому статись знову.

Мотивація — це особиста війна, що рухає героя.
Це причина, чому він іде вперед, навіть коли боїться.
Це відповідь на запитання: “Чому ти ще не зламався?”

Жодна дія не випадкова
Коли персонаж мовчить, це не через байдужість — це через те, що він навчився мовчати, коли його голос не чули.
Коли злиться — він не агресивний, він боїться втратити тих, кого любить.
Коли вибирає не розповісти щось важливе — він не брехун, він охоронець чужих таємниць.

Кожна дія — це тінь минулого.
І я не розказую історію просто заради подій. Я показую внутрішню причину — те, що не видно очима, але відчувається шкірою.

Герої — не інструменти
Я не “вигадую персонажів, щоб рухати сюжет”.
Я слухаю їх, і саме вони ведуть мене до кульмінацій, конфліктів, зрад, зізнань.
Бо сюжет без мотивації — це декорація без душі.
А персонаж без внутрішнього болю або цілі — це порожня оболонка.

✍️ Як я прописую мотивацію:
Я завжди ставлю три питання:

Чого герой хоче? (на поверхні — влади, помсти, любові)
Чого він насправді хоче? (прийняття, прощення, свободи)
Чого він боїться втратити більше за все? (і отут — найболючіше)

Якщо ці відповіді щирі — герой живе.

А які мотивації найбільше чіпляють тебе як читача? Чия мотивація з моїх персонажів тобі найближча?

#поради

Kara Labert | Mother of Realms

Письменники, як би ваш персонаж сказав "Я тебе кохаю", не говорячи цього напряму?

Отже! Новина дня, котра вимагає вашого репосту!

"ТІНЬ ТА ЖАХІТТЯ" вже на Goodreads

Друга частина трилогії вже знайшла своє місце в найбільшій бібліотеці. Тож можете додавати в свої "want to read"

Хто ще не встиг передзамовити, у вас ще є час!

Ну хочеться на поличку, чи не так?

Нагадую тим хто забув, ось тут є спільнота для письменників

https://news.1rj.ru/str/writingacademyua

https://news.1rj.ru/str/writingacademyua

https://news.1rj.ru/str/writingacademyua

Доки люди почали тікати з каналу, я написала перший розділ до 3 частина войовничих народів (так, тієї самої заключної частини)

#КровТаСпокута

Як би ви закінчили книгу, аби читач почав сумніватись у всьому?