Сьогодні 7 число, а значить варто нагадати, що триває передзамовлення😌🫶

Як почати писати книгу?

#поради

Якщо ви читаєте це далі, значить ви маєте бажання. Але це не значить, що ви маєте мотивацію. Тому раджу дочитати це до кінця.

Почнемо з того, що писати книгу це не легкий процес. Я б навіть сказала, що це найбільш вимоглива робота. Адже сами ми самі, найбільш вимогливі до самих себе. Тому у вашій голові можуть з'являтись думки "я не достатньо хороша в цьому" або ж "я не зможу". І знаєте що? Шліть ці думки під три чорти й коту під хвіст.

Скоріш за все одразу виникає питання "чому"? Бо ти ніколи не знатимеш чи можеш, якщо навіть не намагаєшся. І не кажи мені про мотивацію. Візьми, бляха, себе в руки. Ти сам собі мотивація. В теье завжди є лише ти. Не треба сподіватись, що в твоє життя прийде такий собі янгол, що буде твоєю мотиваційною батарейкою. Бери і роби.

Не знаєш як робити? А хто знав? Ти не знаєш як користуватись інтернетом? Ми не в кам'яному віці, ти маєш доступ до безмежної кількості інформації. Та скористайся вже тим ШІ, він теж може дати пораду з чого почати. Все залежить від того чи ти дійсно хочеш.

Якщо хочеш, то зробиш це якісно. Це чудово проглядається на прикладі, коли ти потрапляєш в письменницькі спільноти. Є люди, котрі пишуть, вичитують, редагують текст до стану цукерочки. І вони дійсно письменники в моїх очах. А є ті, хто вважає, що лише придумати сюжет і викласти думку на папері достатньо. Ні, панове, це зовсім не так...

Я не кажу, що ці тексти будуть зовсім жахливими, доволі часто вони мають в собі до біса цікавий сюжет, що перевертає тебе з ніг на голову. Але це не значить, що читач забуває про ті самі сюжетні дири, чи елементарну орфографію. Часом лише ці помилки змушують зупинитись. Тому перестань жаліти себе відсутністю мотивації чи знань. Все це залежить тільки від тебе.

Після такої промови варто підмітити... Не бійся помилитись. Так, я це кажу, хоча сама від думки про помилку починаю накручувати себе, але не бійся цього. Помилки завжди будуть, хочеш ти того чи ні. Головне не закривати на це очі.

Хочеш писати книгу? Тоді візьми себе в руки і зроби це нарешті.

Буду вдячна за взаємодію з відео в тік ток) https://vm.tiktok.com/ZMBRQvo9Q/

Що вам сьогодні дати?

😍 Трохи про нового персонажа
❤️ Якусь цитату
🔥 Довгий пост на цікаву тему

Доброго вечора, маю важливе опитування нижче.

Сталась дивна (як для мене) ситуація... Людина, котра стала переможцем в розіграші моєї книги "Попіл та апатія", хоч і виконала розіграші, вирішила вийти з каналу. Підписка була обов'язковою умовою.

Тепер я думаю буде не справедливо все ж таки надсилати книгу цій людині. Але хочу врахувати вашу думку.

Проголосуйте в опитуванні будь ласка.

Коли буде 20 голосів за переобрання, робимо.

А доки лишається ще один голос, я нагадую про передзамовлення, яке триватиме до 13 квітня включно

Переобрання переможця о 21:30

Список учасників було взято з бота, який формував розіграш. Вітаю нового переможця!

Не забувайте, що все ще можете оформити передзамовлення

🔥 якщо збираєте на цю книгу

Звісно я знала, що не буде великої хвилі передзамовлень на «Попіл та апатія», але сувора реальність демотивує з кожним днем.

Передзамовлення відкрите вже 20 днів... лише 2 екземпляри знайшли своїх власників. Ще 5 окремо передзамовлені мною.

Чесно? Надія потроху зникає. Руки опускаються. Я знала, що не буде вау ефекту, але покладала очікування на мінімум 10 передзамовлень, і звісно, час ще є...

Побачимо...

Варто заборонити той емоджі, чи хто там сміливості набрався?

Чому важливо писати щодня (і як це зробити звичкою)

#поради

Якщо ти читаєш це далі, значить, ти хочеш писати. Але хочеш і робити — це різні речі. Бажання саме по собі нічого не дає, якщо за ним не йдуть дії. А дії — це постійна робота.

Тому ось жорстка правда: якщо ти не пишеш регулярно, ти не станеш хорошим автором. Писати лише тоді, коли є натхнення? Це як ходити в спортзал раз на місяць і чекати результатів. Ні, друже, так це не працює.

Чому важливо писати щодня? Бо це твій мозок привчає до процесу. Це тренування стилю, витривалості, мислення. Це як навчитися грати на фортепіано — ти не зіграєш шедевр із першої спроби, але якщо щодня працюватимеш над цим, через рік ти побачиш колосальну різницю.

А тепер питання: як зробити це звичкою?

1. Виділи час.
Не треба чекати, поки всесвіт подасть тобі ідеальну можливість. Просто візьми і виділи 30 хвилин, годину — скільки можеш. Запиши в графік.

2. Пиши навіть, якщо виходить лайно.
Серйозно. Це нормально. Будь-який перший варіант тексту — це лише матеріал для подальшої роботи. Головне — не зупинятись.

3. Заведи ритуал.
Кава, улюблена музика, блокнот, певний час доби — що завгодно. Це дасть сигнал мозку: "О, час писати".

4. Відключи все зайве.
Соцмережі, повідомлення, YouTube — все, що краде твою увагу. Під час письма твій ворог — відволікання.

5. Не чекай мотивації.
Бо вона не прийде. Ну, прийде раз на місяць. А писати треба щодня. Тому просто сядь і зроби.

Немає натхнення? Пиши про те, як у тебе немає натхнення. Все ще нічого не виходить? Пиши про те, що ти ненавидиш писати. Головне — писати.

І знаєш, що буде через місяць? Через три? Це стане частиною тебе. Це буде так само природно, як чистити зуби.

Тож досить чекати і жалітися, що немає часу чи натхнення. Візьми і зроби.

Ух, красота...

Про які перемовини та мирні угоди взагалі може йти мова?

Вам набридли історії де магічним чином слабка головна героїня стає вирішенням всіх проблем? Ви хочете прочитати про істинно сильних персонажів? Жадаєте високого фентезі, що захоплює з перших рядків?

Тоді Вам потрібен мій телеграм канал.

Мене звати Кара Лаберт. Я українська письменниця високого фентезі (але це не значить, що я не можу писати міське фентезі чи дистопію, або навіть класичну історію про мафію). Окрім цього, я розповідаю про письменництво. Справжній процес, а не романтизовану гидоту.

Тож, не витрачай час, тицяй та підписуйся, доки не пропустив щось мега ексклюзивне!

можете шерити всюди де можете (за це + в карму)

Ще шматочок з «Попіл та апатія»
(Передзамовлення триває)

— Можливо ти права, але врахуй те, що він знає про форамен і принцип його роботи.
— Це не заважатиме використати його слабкість до Аделаіди аби пройти в палац.
Еміль задумався.
— В нас буквально немає іншого варіанту. Леон буде на полі бою. Аделаіду ти призначила на північні землі. Які ще пропозиції?
— Хочеш лишитись в столиці? — я сказала серйозним тоном хоча звісно жартувала.
— В жодному, бляха, разі. — Еміль аж прокинувся від гучності власного голосу.