Путін не бізнесмен: чому фінансові «пряники» від США не зупиняють російсько-українську війну?

Президент РФ Володимир Путін не погоджується на мирний план адміністрації Дональда Трампа щодо України, попри те, що запропоновані умови були винятково вигідними для Москви. Йшлося про поетапне зняття санкцій, повернення РФ до глобальної економіки, розмороження приблизно $300 млрд резервів Центробанку РФ та допуск американських інвесторів до російських проєктів, зокрема у сфері дата-центрів і рідкоземельних металів.

Причини цієї відмови проаналізував американський дослідник Кріс Міллер у статті для The Wall Street Journal. На думку автора, ключова помилка Вашингтона полягає у хибному припущенні, що Путін мислить категоріями бізнесу. Насправді ж російський президент керується імперською логікою і не вважає економічні вигоди достатнім стимулом для завершення війни.

Міллер наголошує, що за майже чотири роки повномасштабної війни та санкційного тиску Москва зберегла незначний профіцит зовнішньої торгівлі, стабільні нафтові доходи та рубль, який не зазнав катастрофічного падіння. Не в останню чергу, через те, що західні країни не наважилися остаточно припинити експорт російської нафти, остерігаючись глобальних цінових шоків і повторення інфляційної кризи.

Головний висновок колонки — стратегія «миру через прибуток» є хибною. Путін погодиться на припинення вогню лише тоді, коли буде переконаний, що воєнна перемога неможлива. Тому, якщо США прагнуть результату, їм варто зосередитися не на економічних поступках Кремлю, а на послабленні російських наступальних можливостей і посиленні підтримки України.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

234 роки американсьому Біллю про права

У цей день в 1791 р. штат Вірджинія ратифікував документ, який згодом став першими 10 поправками до Конституції США.

Нагадаємо, що штатів не завжди було 50. На той момент їх було 14. Тому саме Вірджинія була 11 штатом, тобто 2/3.

Ще цікаве фото для любителів англійської мови.

Чому на старих американських документах “Congrefs”, а не “Congress”?

Насправді, писали Congreſs — з літерою, схожою на f.

Це не помилка і не інша назва. Як виявляється,
тоді використовували довге “s” (ſ) — типографічну норму епохи.

Воно виглядало дуже схоже на f, але читалося як звичайне s.


🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

🇻🇪 Як американські медіа по-різному висвітлюють атаку на Венесуелу

🎥 CNN
Фокус на візуальній драмі та негайних наслідках: відео з Каракаса, вибухи, паніка серед цивільного населення. Акцент — гуманітарний вимір і ризик ескалації.

Також вони пишуть, що для Трампа, який багато обурювався через два десятиліття кривавого американського втручання у внутрішню політику інших держав, це був разючий розворот.

📰 The New York Times
Редакція заявляє різко: атака на Венесуелу названа незаконною та нерозумною.

Видання визнає, що режим Мадуро є репресивним і недемократичним, але наголошує — насильницька зміна режимів історично лише погіршувала ситуацію. NYT проводить паралелі з Іраком, Лівією, Афганістаном і попередніми втручаннями США в Латинській Америці.

Трамп діяв без згоди Конгресу, порушивши Конституцію США та міжнародне право, а аргументи про «наркотероризм» називає слабкими й маніпулятивними. Окремий акцент — на доктрині Монро та стратегії Нацбезпеки, яку NYT трактує як неоімперський курс.

Тому операція загрожує регіональною дестабілізацією, новою хвилею міграції, економічними потрясіннями та підриває глобальну легітимність США, створюючи небезпечний прецедент для інших авторитарних держав.

💼 The Wall Street Journal

WSJ подає захоплення Мадуро як виправдану зміну режиму, що «надсилає корисний сигнал ворогам США».

Видання наголошує: повалення Мадуро демонструє відновлення американського стримування, але тепер Трамп має зробити окупацію успішною, інакше ризики хаосу лише зростуть.

Редакція називає операцію «гігієною півкулі» проти диктатора, пов’язаного з Росією, Китаєм, Кубою та Іраном, і вважає, що після публічного протистояння Трамп не міг відступити без втрати довіри. Водночас WSJ підкреслює: справжній виклик починається після військового успіху — у перехідному управлінні та стабілізації Венесуели.

📺 Fox News
Наголос на рішучості Трампа 🇺🇸 із захоплення Мадуро, підкреслюючи, що в місії було задіяно понад 150 літаків і що серед американських військових не було втрат.

Тут детально описується успішно скоординована робота армії та розвідки, рішучість Дональда Трампа, який особисто санкціонував операцію, та подає подію як демонстрацію сили й спроможності США діяти швидко та безкомпромісно.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Чому кадри Heritage Foundation переходять до Майка Пенса?

Вчора минула 5-та річниця подій штурму Капітолію, але замість банальної згадки, пропонуємо вам дещо цікаве про сучасне та майбутнє учасників тих подій

Понад десяток високопосадовців впливового консервативного аналітичного центру Heritage Foundation залишили організацію та приєдналися до структури Advancing American Freedom (AAF), створеної колишнім віцепрезидентом США Майком Пенсом, що дедалі активніше позиціонує себе як альтернативу персоналістському курсу MAGA.

Масовий відхід став прямим наслідком внутрішньої кризи, викликаної відео президента Heritage Кевіна Робертса, у якому він публічно захистив телеведучого Такер Карлсон після його «дружнього» інтерв’ю з ультраправим інфлюенсером Ніком Фуентесом, відомим антисемітськими висловлюваннями та симпатіями до нацизму. Попри подальші вибачення Робертса, значна частина консерваторів сприйняла цей крок як символічну межу, за якою організація остаточно віддалилася від класичних консервативних принципів.

Майк Пенс відреагував на переходи до AAF схвально, зазначивши, що «нові члени приносять багатий досвід, любов до країни та глибоку відданість Конституції та Консервативному руху, що сприятиме справі свободи». Натомість у Heritage спостерігається різка критика. Так, директор з розвитку організації Енді Олівастро звинуватив колишніх колег у «нелояльності», але додав, що кадрове очищення відкриває шлях до «сильнішої та більш цілеспрямованої команди».

Аналітики наголошують, що попри те, що низка зовнішніх партнерів уже розірвала співпрацю з Heritage, що лише підкреслює глибину кризи, її наслідки виходять далеко за межі однієї інституції. Чи зможе альтернативний полюс AAF стати справді впливовою силою, залежатиме від готовності суспільства й донорів підтримувати та інвестувати в її принципи.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Навіщо все ж Трампу Венесуела?

Коли емоції від операції США трохи втихли, уже можна робити хоч якісь змістовні висновки про наслідки.

Про те, що означає для нас історія зі захопленням Мадуро Владислав Фарапонов поділився з Deutsche Welle https://youtu.be/UAK32FnFgvo?si=cGpGNo8xCdRpCFW1

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Сенат визначив «червону лінію» для Трампа щодо Венесуели

Сенат США проголосував за резолюцію, яка забороняє президенту Дональду Трампу здійснювати подальші військові дії проти Венесуели без окремого схвалення Конгресу. За проголосували 52 сенатори, проти — 47. Ініціаторами рішення виступили демократ Тім Кейн та республіканець Ренд Пол, а також лідер меншості Чак Шумер.

Показово, що до демократів приєдналися п’ятеро республіканців: Сьюзан Коллінз, Ліза Мурковскі, Тодд Янг, Джош Гоулі та Ренд Пол.

Тому голосування стало одним із небагатьох випадків, коли частина Республіканської партії виступила проти дій президента в контексті застосування сили.

Як наголошує Axios, ще в листопаді минулого року республіканська більшість у Сенаті заблокувала аналогічну резолюцію. Тоді адміністрація Трампа обґрунтовувала авіаудари поблизу узбережжя Венесуели боротьбою з наркотрафіком, а сама операція призвела до загибелі понад сотні людей.

Хоча сьогоднішнє голосування має процедурний характер, воно демонструє наявність у Сенаті достатньої підтримки для ухвалення повноцінної резолюції вже найближчими днями. Водночас Білий дім заявив, що у разі остаточного схвалення документа президент збирається накласти на нього вето.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Як американський бізнесмен переконав Трампа захопити Гренландію?

Ідею придбати Гренландію Дональду Трампу ще під час його першого президентського терміну запропонував давній друг та спадкоємець імперії Estée Lauder, Рональд Лаудер, повідомляє The Guardian.

Після втручання мільярдера команда Білого дому почала вивчати шляхи посилення впливу на контрольовану Данією арктичну територію.

Коли ініціатива Трампа викликала хвилю критики, Лаудер публічно став на його захист, переконуючи суспільство у потенційних вигодах такої стратегії. Він називав Гренландію важливою через поклади рідкісноземельних ресурсів, нові морські маршрути та значення для оборони й технологій.

З часом Трамп став дедалі серйозніше перейматися цією ідеєю, заявивши під час другого свого терміну, що США отримають Гренландію «м’яким або жорстким шляхом».

Тим часом, на фоні погроз анексувати Гренландію, Лаудер придбав там комерційні активи. За даними данських реєстрів, деякі американські інвестори, серед який є і Лаудер, уже вклали кошти в гренландські проєкти.

Угода про корисні копалини та слід Лаудера

У листопаді 2023 р. Лаудер був згаданий як учасник консорціуму, який планує розробку українського літієвого родовища. Сам бізнесмен заперечував обговорення українських надр із Трампом, але визнавав, що роками просував цю тему серед американських та українських стейкхолдерів.

Згодом сам Трамп став головним публічним лобістом угоди між Києвом та Вашингтоном про спільну розробку корисних копалин.

Першим об’єктом цієї угоди стало літієве родовище, виставлене на тендер, який виграв консорціум за участі Лаудера.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Ліцензії, погрози, тиск: як команда Трампа бере під контроль телеканали США

У США загострюється конфлікт між адміністрацією Дональда Трампа та найбільшими телевізійними мережами — ABC, NBC і CBS. Як пише журналіст Джим Рутенберг у матеріалі The New York Times, Федеральна комісія зі зв’язку (FCC) почала застосовувати давні й маловідомі регуляторні інструменти для посилення тиску на контент і редакційну політику мереж.

Ключовою фігурою в цьому став голова FCC Брендан Карр — консервативний республіканець, що публічно вимагав від ABC тимчасово зняти з ефіру ведучого «Jimmy Kimmel Live!» після резонансного монологу, що викликав хвилю обурення серед прихильників MAGA. Зрештою через тиск Disney, материнської компанії, ABC справді призупинила шоу на тиждень.

Ситуація стала настільки напруженою, що голова Комітету Сенату з питань торгівлі Тед Круз викликав Карра на слухання. Круз, який тривалий час позиціонував себе як захисник Першої поправки, назвав подібні сигнали з боку регулятора «небезпечними» і такими, що можуть спричинити «охолоджувальний ефект», коли медіа починають вдаватися до самоцензури через страх санкцій.

Варто зазначити, що FCC формально не ліцензує самі національні мережі (ABC, NBC, CBS), але має ключовий вплив через ліцензування сотень локальних телевізійних станцій, які транслюють мережевий контент у «громадському ефірі». Ці ліцензії видаються за стандартом «суспільного інтересу», який у минулому використовувався для вимог до балансованості та якості мовлення. Саме це й намагаються використати консервативні структури.

Матеріал The New York Times підсумовує, що політика MAGA щодо телебачення — це масштабна стратегія, яка лише стартує. Її мета не у формальній цензурі, а в створенні системи, у якій мережі «добровільно» коригуватимуть контент перед загрозою тиску.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Католицькі ієрархи сумніваються в моральності політики США

Троє найвпливовіших римо-католицьких кардиналів у Сполучених Штатах різко розкритикували напрям американської зовнішньої політики, повідомляє The New York Times.

Кардинали Блейз Купіч (Чикаго), Роберт МакЕлрой (Вашингтон) і Джозеф Тобін (Ньюарк) заявили, що «моральна роль Америки у протистоянні злу у світі» опинилася під серйозним сумнівом.

У спільній заяві вони наголосили, що США вступили в період найглибших дебатів щодо етичних основ своєї міжнародної поведінки з часів холодної війни. Кардинали застерегли від зростання глобального порядку, заснованого на силі, примусі та домінуванні, замість миру й діалогу між народами.

Священнослужителі зазначили, що їхня позиція певною мірою сформувалася після зустрічі в Римі на закритій нараді, скликаній Папою Левом XIV за участю всіх кардиналів світу. Під час обговорень, за їхніми словами, відчувалася глибока тривога щодо глобальних тенденцій та подій у США, як от політика стосовно іммігрантів та обмеження іноземної допомоги.

Кардинал Джозеф Тобін у коментарі висловив занепокоєння поширенням «майже дарвінівської» логіки, коли сильні вважаються такими, що заслуговують на виживання, а слабкі ні.

Раніше Трамп заявляв, що йому “не потрібне міжнародне право", а його рішення як головнокомандувача обмежуються лише його «власною мораллю».

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Від «Little Marco» до головного дипломата Трампа: перезавантаження Рубіо

Державний секретар США Марко Рубіо, який у 2016 році був суперником Дональда Трампа на праймеріз і отримав від нього прізвисько «маленький Марко», тепер активно захищає зовнішньополітичний курс американського президента. Видання The New Yorker опублікувало детальний аналіз такої трансформації.

Безумовно, найбільш яскравим свідченням цього стали події у Венесуелі. Після нічного штурму Каракаса на прес-конференції у Мар-а-Лаго Рубіо назвав Трампа «президентом дії» та «президентом миру». Держсекретар і за сумісництвом радник з національної безпеки виправдав безпрецедентну операцію із захоплення венесуельського лідера, пояснивши, що ще у 2020 році в США проти Мадуро були висунуті обвинувачення в наркоторгівлі. Крім цього, це нелегітимний президент — його не визнають члени Європейський Союз та багато інших держав. Рубіо нагадав, що Держдепартамент США свого часу призначив винагороду в 50 мільйонів доларів за арешт Мадуро.

Зрештою сам держсекретар виглядає неочікуваною фігурою для реалізації цього курсу. Справ в тому, що Рубіо будував репутацію як прихильник глобального лідерства США та демократичних союзів. Однак у нинішній адміністрації, пише New Yorker, саме він виконує функцію «перекладача» рішень Трампа для союзників і медіа, тобто заспокоює партнерів, легітимізує найсуперечливіші кроки та надає їм дипломатичну форму.

Дипломати й експерти, яких цитує видання, по-різному оцінюють роль Рубіо. Хтось бачить у ньому стримувача найрадикальніших президентських поривів, а хтось архітектора нового зовнішньополітичного курсу, здатного підірвати довіру до США як передбачуваного союзника, проте ключовий висновок матеріалу в тому, що Венесуела продемонструвала масштаб змін.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Чи всі республіканці підтримували ідеї Трампа щодо Ґренландії?

Конгресмен-республіканець від штату Юта Блейк Мур став одним із ключових голосів у Республіканській партії, які публічно виступили проти заяв Дональда Трампа про можливе захоплення Ґренландії.

Коментуючи риторику Трампа, Мур заявив, що «будь-яке військове втручання проти союзника по НАТО — абсурд». Він підкреслив, що Данія вже багато років співпрацює зі США у сфері безпеки, а Вашингтону «не потрібно володіти Ґренландією, щоб гарантувати стабільність у регіоні».

Водночас Мур вважає, що чинні домовленості з Данією вже забезпечують оборонні інтереси США, тож питання контролю над територією не має практичної необхідності.

Окремо Мур наголосив на серйозному ставленні Копенгагена до відносин зі США. «Треба віддати данцям належне — вони дуже серйозно ставляться до наших відносин», — зазначив він. За його словами, хоча Данія й не очікувала реального військового сценарію, її представники прагнули переконатися, що Вашингтон «якомога далі відійде від подібної риторики».

Раніше Трамп погрожував запровадити 10% мита проти семи країн НАТО, доки не буде досягнуто домовленостей щодо Ґренландії, і не виключав застосування сили. Напруга дещо спала після його поїздки на Всесвітній економічний форум у Давосі, де президент відкинув військовий сценарій і оголосив про «рамкову угоду».

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Віткоф, чи Вітькоф, як його іноді називають в Україні, знову в стилі Трампа сказав, що була хороша зустріч з Дмитрієвим.

Для нас поки це нічого нового не означає.

Що насправді треба не пропустити?

Важливе інше, що цього тижня вперше Україна вустами міністра закордонних справ Сибіги заявила, чого очікує від перемовин.

Конкретно, він сказав, що Україна хоче укласти двостронню угоду з США, і очікує, що Росія укладе також угоду з Америкою.

Це хоча б якась конкретика, якої довго не було публічно та і непублічно з українського боку.

Ти не можеш перемогти, якщо не знаєш чого хочеш. Американський менталітет завжди налаштований на результат. І їх треба направляти на цей результат.

І те, що Рубіо фактично захотів дистанціюватись від перемовин та трохи відпочити не означає, що Америка йде з процесу. Зверніть увагу, що саме він заявив про те, що американців не буде на завтрашніх перемовинах.

Просто він хоче, так само, як і рік тому показати, що дії команди Трампа настільки проривні порівняно з Байденом.

Для довідки: Рубіо хвалився одразу після відомої зустрічі в Овальному кабінеті 28.02.2025, що вони тепер не організовують зустрічі, а лише долучаються до тих, які проводять інші.

Звісно, тоді теж всі боялись, що Америка виходить з процесу, але цього не сталось.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Трамп пояснює «економічне піднесення/повернення Америки» ефектом власних тарифів

У колонці для The Wall Street Journal Трамп подає власне пояснення економічних результатів своєї тарифної політики.

За його логікою, мита стали не покаранням для американської економіки, а важелем її перезапуску: вони змусили компанії переносити виробництво до США, інвестувати у заводи й робочі місця, а також скоротили торговельний дефіцит.

Трамп пише, що всупереч попередженням економістів тарифи не спровокували інфляційного шоку й не зруйнували зростання.

Навпаки — він пов’язує позитивну динаміку фондового ринку, промислового виробництва та доходів бюджету саме з жорсткою торговельною лінією, яку раніше називали ризикованою.

Фактично у тексті простежується головний меседж: тарифна політика, яку критикували як «податок для американців», у трактуванні Трампа перетворюється на доказ ефективного економічного націоналізму — і ключовий аргумент на користь того, що тиск на зовнішніх партнерів може працювати на внутрішній успіх США

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Файли Епштейна: що варто знати про контекст

Як ви знаєте, було оприлюднено понад 3 млн нових записів.

Фактично Мін’юст США доповнив свою ж колекцію: вона тут

Нагадую: у 2025 році ухвалили цілий закон про доступ до файлів Епштейна, тож це не просто одноосібне рішення адміністрації.

Що взагалі означає вся ця сага? Відповідально буде сказати, а у нас тут саме так, поки що, та нічого.

Тому що нових розслідувань не було, або принаймні публічно не ведеться. Була боротьба за те, публікувати чи ні.

Буквально годину тому на допит до Комітету з нагляду (Oversight Committee) Палати представників, де республіканці мають більшість, а отже й голови всіх комітетів — саме вони, погодилися прийти Гілларі та Білл Клінтони — 26 та 27 лютого відповідно. Це вперше за 40 років колишній президент буде свідчити у Конгресі.

Голова комітету — доволі молодий конгресмен із Кентакі Джеймс Комер. Очоливши комітет у 2023-му, він не підтримував розслідування щодо Трампа, зате запустив їх проти Байдена та його родини.

Після виходу Байдена з перегонів він почав розслідування щодо Камали Гарріс і Тіма Волза.

Просто щоб ви розуміли, скільки там важливого — і водночас незрозумілого — в усіх цих матеріалах.

І ще нюанс, чому не варто поспішати з висновками. Більшість цих листів — це листи Епштейна самому собі.

Такий собі дивний спосіб тримати нотатки під рукою. Там є ще дивні листи від третіх осіб до третіх осіб, де чомусь відкрито вказані персональні дані четвертих осіб.

Просто подивіться на цей лист, майже випадково знайдений адміном каналу за ключовим словом “Путін”.

Таких листів там багато, до яких купу запитань.

Тому попереду — велика журналістська і правоохоронна робота: знайти щось по-справжньому нове і, як то кажуть, connect the dots, щоб допомогти правоохоронним органам багатьох країн.


🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Трамп боїться поразки на проміжних виборах у листопаді і закликає «націоналізувати» вибори

Дональд Трамп заявив, що Республіканська партія може втратити позиції на проміжних виборах до Конгресу, якщо не зможе мобілізувати прихильників. Він нагадав, що історично партія чинного президента часто зазнає поразок на таких виборах, а можливі втрати республіканців можуть поставити під загрозу реалізацію його політичного порядку денного, пишуть The Hill та The New York Times.

Паралельно Трамп закликав республіканців «націоналізувати» вибори, фактично пропонуючи зробити їх центральною темою загальнонаціональної кампанії та посилити контроль над виборчими процесами.

Справа в тому, що штати адмініструють вибори, а не федеральний уряд. Можливо, буде ідея створити певний орган і поставити туди лояльного керівника.

Загалом, федеральна влада має обмежений вплив у цій сфері. Можливо, Трамп все ж захоче проштовхнути ідею вихідного на день виборів, адже республіканці виступають проти ранніх голосувань та голосувань поштою, а закликають свій електорат голосувати в день виборів.

Ці занепокоєння виникли на фоні того, що на закритих зустрічах Трамп знову повторив твердження про порушення під час голосування, не навівши конкретних доказів і не пояснивши юридичних механізмів реалізації таких пропозицій.

Оглядачі вважають, що поєднання риторики про можливі поразки та жорстких заяв щодо виборів є частиною стратегії Трампа напередодні кампанії — для мобілізації електорату, зниження очікувань і демонстрація контролю над ситуацією.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Чому звільнення працівників Washington post стане політичною історією вже зараз для Трампа?

Три сотні журналістів сьогодні звільнили, а всього за даними української журналістки в США Марії Ульяновської іх близько 800.

Справа в тому, що інша компанія власника WP Джефа Безоса, Amazon, заплатив 40 мільйонів доларів за права на документальний фільм «Melania», який святково представили декілька днів тому.

А додатково зобов’язався витратити ще 35 мільйонів доларів на просування, тобто суми, що виглядають разюче високими для документального кіно.

Саме це сьогодні обговорюють американці на додачу на критику змісту фільму за такі гроші.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

А сьогодні Меланія зустрілась зустрілася зі звільненим американо-ізраїльським заручником Кітом Сігелом, а також із його дружиною.

Він перебував у полоні 484 дні.

Вибори точно наближаються, і ситуація важка для Трампа, раз Меланія вперше стає такою активною з 2016 року.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Тут у нас всі обурились заяві Трампа, що, мовляв, у першій половині року треба точно завершувати війну.

Не те, щоб це було прям еврикою. А ви думали Росія чим займається? Тягне час спеціально. Лише точково нагадую, оці дзвінки Путіна Трампу, Віткофа Ушакову і Дмитрієву, вони ж не просто так відбуваються у певний таймлайн.

Отже, в чому логіка має бути української сторони? Дуже пришвидшитись, якщо нам дійсно треба участь Трампа та Конгресу. Друга половина року в США дійсно буде про вибору кампанію. Там республіканці серйозно ризикують втратити більшість у Палаті, а як пишуть тепер цілком серйозно американські медіа ще й Сенат, де Демократам треба аж 4 голоси переваги.

Думаю, що Трамп розраховує вийти на пік кампанії в серпні-вересні, у цей час він їздитиме країною і збиратиме свої ралі, а одним з поштовхів до сплеску уваги до виборів має стати святкування 250 років незалежності США 4 липня.

Глобально нічого не змінилось, українська влада це і так мала знати, що у 2026 в кінці року у Трампа будуть пріоритети інші.

І не те, щоб ми Трампу пишемо повідомлення, але про це говоримо в ефірах публічно вже 1.5 роки. Один з них на “24 каналі” вашій увазі.

https://www.youtube.com/watch?v=C3X6WXaUq4k

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

ФБР не знайшло «списку клієнтів» Епштейна та доказів сексуальної мережі для еліт — нові документи

Федеральне бюро розслідувань США після багаторічного розслідування не виявило доказів існування так званого «списку клієнтів» Джеффрі Епштейна або організованої мережі сексуальної експлуатації для впливових чоловіків. Про це свідчать внутрішні документи Міністерства юстиції, з якими ознайомилося агентство Associated Press, пише Newsmax.

Слідчі детально перевірили банківські записи, електронну пошту фінансиста, а також провели обшуки в його будинках у Нью-Йорку, Флориді та на Віргінських островах. Вони підтвердили численні факти сексуального насильства щодо неповнолітніх, однак не знайшли достатніх доказів того, що Епштейн організував систему «передачі» жертв іншим впливовим особам. У вилучених відео та фото також не було виявлено матеріалів, які б прямо вказували на причетність інших людей до його злочинів.

У документах зазначається, що деякі заяви про можливу участь інших осіб перевірялися, але доказів для висунення федеральних обвинувачень не вистачило, тому окремі випадки передавалися місцевим правоохоронцям. Водночас слідчі прямо повідомили, що під час розслідування не було знайдено жодного «списку клієнтів», про який раніше часто говорили у медіа.

Розслідування справи Епштейна почалося ще у 2005 році після заяви батьків 14-річної дівчини. Згодом правоохоронці встановили щонайменше 35 постраждалих. У 2019 році фінансиста заарештували за федеральними звинуваченнями, однак за місяць він помер у камері попереднього ув’язнення. У 2021 році його давню соратницю Гіслейн Максвелл засудили до 20 років тюрми за вербування неповнолітніх для сексуальної експлуатації.

Оприлюднені матеріали показують, що слідчі роками перевіряли версії про можливих співучасників, але у більшості випадків не знайшли достатніх підтверджень для висунення обвинувачень. Водночас перегляд мільйонів сторінок раніше засекречених документів триває, і не виключено, що нові деталі можуть з’явитися пізніше.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Трампівське оточення під вогнем критики із власної партії

Республіканський сенатор від Північної Кароліни Том Тілліс розпочав публічну кампанію жорсткої критики ключових представників адміністрації Дональда Трампа, повідомляє The New York Times.

Його заяви стали одними з найгучніших внутрішніх випадів проти трампівського оточення за останній час. Найбільше дісталося міністерці внутрішньої безпеки Крісті Ноем, дії якої Тілліс назвав "аматорськими", заявивши, що не може згадати жодного її рішення за рік, яким варто було б пишатися.

Не менш різко він висловився про радника Трампа Стівена Міллера, охарактеризувавши його як "втілення некомпетентності" та назвавши підлабузником.

Причину своєї жорсткої позиції Тілліс пояснює прагненням уберегти Республіканську партію від політичних поразок і, парадоксально, допомогти самому Трампу, який, за його словами, стає жертвою "поганих порад" свого оточення.

У відповідь за нападки на Ноем Трамп публічно назвав Тілліса "невдахою", на що сенатор демонстративно не звернув великої уваги, заявивши, що це рівень "середньої школи".

Тілліс, який перебуває на останньому році свого другого терміну та не балотується далі, фактично звільнений від електорального тиску з боку MAGA-крила партії. Його різка риторика дедалі більше виглядає як спроба повернення до ролі внутрішнього критика Трампа, що може мати вплив на внутрішню динаміку Республіканської партії напередодні проміжних виборів у Конгрес.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"