ДТП за участю службового авто поліції сталася 2 березня у селі Тростянець Ківерцівського району.

Про це Інформаційному агентству Волинські Новини повідомили очевидці.

Зі слів свідків, близько 17 години на виїзді з Тростянця у напрямку Любешева, за 60 метрів від перехрестя, поліцейські на службову авто з увімкнутими проблисковими маячками на великій швидкості наздоганяли БМВ Х5. Побачивши їх, водій кросовера почав гальмувати. Натомість поліцейські, йдучи на обгін, не впоралися з керуванням та в’їхали передньою правою частиною службового авто у лівий бік БМВ.

Як розповів водій позашляховика, поліцейські пояснили йому, що наздоганяли його авто, бо буцімто він порушив ПДР. Натомість сам водій каже, що не помітив порушення. Та підтвердив, що поліцейські їхали за ним на шаленій швидкості, і коли він почав гальмувати, то зіткнулися з його авто.

"Я ще досі в шоці. Вони кажуть, що я порушив Правила дорожнього руху. Але я цього не помітив. Коли я побачив їхнє авто позаду, то почав пригальмовувати, а вони, ймовірно, йдучи на обгін, втратили керування. Хоча я не втікав від них, тому не розумію, чому вони гналися за моною на такій швидкості", - розповів водій.

На місце викликали швидку. Зі слів свідків, нібито постраждав один із поліцейських.

Наразі обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04 березня близько 02 години ночі на перехресті вул. Гвардійців Широнінців та вул. Валентинівській встановлює слідчо-оперативна група.

Учасниками ДТП стали автомобіль патрульної поліції TOYOTA PRIUS та автомобіль LEXUS GS 250. За попередньою інформацією, патрульний автомобіль прямував на виклик для надання допомоги з увімкненими проблисковим маячком синього кольору та звуковим спеціальним сигналом. Під час проїзду перехрестя сталося зіткнення з автомобілем LEXUS GS 250. Внаслідок ДТП водій та пасажири автомобіля TOYOTA PRIUS, водій автомобіля LEXUS GS 250 отримали незначні тілесні ушкодження та були доставлені до лікарні.

Всі обставини події встановлюють слідчі.

Поліція Києва викрила «сходку» кримінальних авторитетів

Злодій у законі на прізвисько «Сфан» організував зустріч із іншими представниками злочинних організацій, аби установити та поширити свій вплив у кримінальному світі.

Столичні оперативники навідалися в один із ресторанів міста Києва на бульварі Верховної Ради, щоби завадити кримінальним авторитетам обговорити розподіл їхньої влади та впливів на території України.

Очолював цю «сходку» уродженець Грузії та злодій у законі Джачвліані Лаша, якого коронували у 1985 році у місті Тбілісі. Зловмисник намагався налагодити зв’язки з іншими авторитетами та стати «куратором» квартирних крадіїв і розбійників.

Встановлено, що «Сфан» до 2017 року перебував у міжнародному розшуку за вчинення вимагання та хабарництва у Італійській Республіці. Крім того, його раніше затримували в Києві з наркотиками.

Правоохоронці перевіряють законність його перебування на території України.
https://www.facebook.com/1972387736319092/posts/2830237577200766?sfns=mo

#НяшкиСБУ 👏
Служба безпеки України підтверджує факт виведення на підконтрольну територію України найманця російських НЗФ на Донбасі Світлани Дрюк, «начальника штабу танкового батальйону 11 ОМСП 1 АК НМ ДНР» з позивним «Ветерок».

Перехід став завершальним етапом тривалої операції контррозвідки #СБУ, внаслідок якої отримано цінного очевидця російської військової агресії в Україну, а також важливі матеріали щодо керівної ролі кадрових офіцерів ЗС РФ і співробітників російських спецслужб в організації терористичній діяльності на Донбасі.
Також СБУ отримано додаткову інформацію про організаційно-штатну структуру та укомплектованість підрозділів НЗФ, кількісний склад військової техніки і бойові позиції, місця зберігання паливно-мастильних матеріалів, боєприпасів та важкого озброєння, яке постійно надходить з РФ.

Фактично вся операція відбувалася в умовах жорсткого контррозвідувального режиму ФСБ РФ на тимчасово окупованій території, у зв’язку з чим вимагала від співробітників СБУ безпрецедентного рівня конспірації та майстерності в умовах високого психологічного навантаження.

Як зазначив Голова СБУ Василь Грицак: «Ця операція була змаганням інтелекту і професіоналізму між російськими та українськими спецслужбами, а отриманий результат – черговий доказ російської збройної агресії».

Досудове розслідування триває.
https://www.facebook.com/1972387736319092/posts/2830352323855958?sfns=mo

Смерть через пакет з наркотиками: у поліцейських вимагають 7,5 мільйонів гривень

У Львові триває слідство стосовно шести патрульних, яких звинувачують у смерті 22-річного Володимира Клима. Торік під час відпрацювання грального закладу на вул. Куліша у Львові він проковтнув пакетик з наркотиками. Задихнувся і помер. Рідні звинувачують у його смерті патрульних.

Поліцейські зайшли у гральний заклад, проводили поверхневий огляд усіх клієнтів. Володимр Клим спокійно дістав ключі від машини, гаманець, цигарки, краплі для очей. Патрульний намацав у його кишені якийсь згорток. Клим різко відвернувся, хотів втекти, але перед тим проковтнув пакет. Патрульні вимагали його віддати.


“Він затиснув зуби і не хотів відкрити рот. Раптом йому стало погано. Ми вивели його на вулицю, почали робити непрямий масаж серця, викликали швидку”, – розповідають поліцейські.

Та до приїзду медиків затриманий помер.

Експертиза встановила, що причиною смерті став поліетиленовий пакет, розміром 3 на 9 см, який перекрив дихальні шляхи. У ньому було 2 г канабісу.

Батьки вважають винними у смерті сина. Кажуть, через фізичний тиск пакет з ротової порожнини перемістився у гортань.


“Моя дитина казала: «Будь ласка, відпустіть», плакала, а поліцейські його катували», – казала в суді мама померлого Наталія.

Шістьох патрульних підозрюють у перевищенні службових повноважень. Їх двічі відсторонювали від роботи, хоч службова перевірка у їх діях порушень не знайшла. Досудове слідство тягнеться більше року. Нещодавно справу передали СБУ у Львівській області. Тепер з’явилася нова вимога – відшкодувати потерпілим 7,5 млн грн.

За матеріалами Еспресо

Конкурси до #ДБР: Рада громадського контролю повідомила про грубі порушення

Секретар конкурсної комісії №2 повідомила, що члени комісії отримували вказівки голосувати за певних кандидатів.

27 лютого 2019 року відбулося чергове засідання Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, де обговорювалися робочі питання діяльності Бюро. Про це повідомляє Рада громадського контролю на своїй сторінці у Facebook.

«Незважаючи на буденність порядку денного, засідання проходило гостро, адже розгляд більшості питань завершувався невтішним висновком: ДБР із органу, від якого чекали якісного, незаангажованого та чесного розслідування кримінальних проваджень відносно «недоторканої української еліти», перетворюється на правоохоронний орган, слідчі якого можуть робити все, що їм заманеться, і не несуть за це покарання.
Проблема у відсутності законного механізму впливу на дебеерівців, адже Дисциплінарна комісія — єдиний орган, який має право застосовувати дисциплінарні стягнення до працівників ДБР (в т. ч. слідчих), до цього часу не створена. Відповідно до ст. 25 Закону про Державне бюро розслідувань, склад та положення про Дисциплінарну комісію ДБР затверджуються директором ДБР на основі Типового положення про Дисциплінарну комісію центрального органу виконавчої влади, затвердженого КМУ. На виконання п. 3 ч. 3 ст. 28 Закону Рада громадського контролю, утворена у квітні 2017 року, делегувала до складу Дисциплінарної комісії трьох своїх представників — Олександра Вольвака, Наталю Мамченко та Ярослава Романенка.


Проте Роман Труба, призначений на посаду понад рік тому, так і не спромігся виконати норми Закону, очікуючи від КМУ затвердження типового положення про Дисциплінарну комісію ЦОВВ. І це попри те, що обрані РГК представники до складу Дисциплінарної комісії отримали від Кабміну офіційне роз’яснення, що розроблення такого положення є недоцільним, а розробити і затвердити його у межах Бюро повинен самостійно сам керівник Бюро.
При цьому, проявляючи «принциповість», Роман Труба дав вказівку керівникам теруправлінь ДБР самостійно створювати «дисциплінарні комісії» з числа працівників Бюро, що взагалі не передбачено законом! Адже працівники Бюро можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності виключно на підставі висновку Дисциплінарної комісії, троє членів якої з п’яти мають бути членами Ради громадського контролю.
Тобто очільник ДБР позбавляє РГК права брати участь у розгляді питань дисциплінарної відповідальності працівників Бюро та здійснювати громадський контроль у цій сфері, натомість він разом з керівництвом теруправлінь отримав повний контроль за діяльністю таких «дисциплінарних комісій». Це дасть можливість на свій розсуд, без громадського контролю вирішувати, «покарати незручних» чи «помилувати покірних». При цьому якщо така «дисциплінарна комісія» застосує стягнення до працівника ДБР у вигляді звільнення, то останній має всі шанси не просто поновитися на роботі в судовому порядку, а й отримати значну компенсацію за вимушений прогул. І це за кошти платників податків!


Надія Корінна, секретар РГК при ДБР, яка також є секретарем конкурсної комісії №2 ДБР, повідомила членів ради, що на засіданні конкурсної комісії під час голосування за переможців конкурсу на посади слідчих та керівників слідчих підрозділів теруправлінь ДБР до членів Конкурсної комісії від директора ДБР та його радника Олександра Удовиченка надходили вказівки голосувати за певних кандидатів. Серед них особи, яких і близько не можна підпускати до роботи в ДБР через їх професійну невідповідність: повне нерозуміння, до якого органу вони йдуть працювати і чим будуть займатися, майже нульовий рівень знань профільного законодавства та наявність ознак недоброчесності.
Н. Корінна навела приклад, як один із переможців конкурсу, який проходив співбесіду 5 лютого 2019 року, був «обраний» на посаду слідчого одного з теруправлінь. Під час співбесіди з ним участь у засіданні комісії брали 3 членів комісії з п’яти (в т.ч.

Корінна), при цьому сама вона була категорично проти цієї кандидатури. А виявилось, що «проголосували» за призначення цієї особи на посаду слідчого троє з п’яти членів комісії, тобто один із членів комісії, що нібито проголосував, навіть не був присутній на співбесіді. При цьому конкурсант розповів, що вже неодноразово брав участь у конкурсі до ДБР, і хоча залюбки б пішов працювати до будь-якого іншого правоохоронного органу, проте вимушений ыти саме до ДБР, оскільки без стажу беруть лише сюди. На запитання членів комісії конкурсант не надав майже жодної правильної відповіді, у порядку та строках досудового розслідування не орієнтується (підозрювану особу триматиме під вартою стільки років, стільки така особа може отримати у вигляді покарання — 3 так 3, 5 так 5!!!), та відповів, що сторони кримінального провадження зможуть ознайомитися з усіма матеріалами справи лише… в суді, та й то за 3 години до початку її розгляду...


Попри те, що голова конкурсної комісії №2 Олег Шрам та секретар комісії Надія Корінна оголошували перерви у засіданні, закликаючи інших трьох членів комісії до здорового глузду, — все марно: їхніми руками того дня було оголошено переможцями чимало таких «кваліфікованих» слідчих. Найприкріше ж те, що Роман Труба за «непокору» та «невиконання його вказівок» змусив Олега Шрама написати заяву про звільнення, що останній у присутності Надії Корінної і зробив».

Джерело: «Судово-юридична газета»