BDSM Dungeon for Mentally Disabled
Я тільки 1 раз був п'яним на інтерв'ю і мене взяли. Микола, іді нахуй
Ставте 6 усміхнутих йобл і я розкажу цю кулсторі
🥴1
BDSM Dungeon for Mentally Disabled
Ставте 6 усміхнутих йобл і я розкажу цю кулсторі
Ладно, діло було півтора роки тому, коли я безуспєшно намагався найти роботу в ІТ шаразі.
Подаєте резюме, приходить відповідь мол давай ми поговорим, йдете світити єблом по відеозв'язку, потім робите тестове і вас ігнорять тижні два, після чого посилають нахуй.
В мене так було вже третій чи четвертий місяць, тож кукуха свистіла порядочно. Настрою не додавало те, що я фактично вже проїв свою фінансову подушку і живу за кошти жінки. Я вже думав йти влаштовуватись в якийсь Ашан грузчиком, але до мене написав рекрутер з якоїсь фірми, що займається перекладом мед.літератури. Поговорив по телефону з ними, зробив тестове і мене запросили в офіс, куди їхати мені довелось хвилин сорок. Хуй з ним, гроші пропонували нормальні, тож я поїхав. На місці десь годину розмовляв з 2 клушами, котрі задавали доволі дивні питання по типу "а це нічого що у нас жіночий колектив? смущатса не будєш?".
Єбанаріум конкретний, робота по типу "вьорстка 4000 листів у фотошопі", тож я був мега радий, коли через 5 хвилин після закінчення бесіди мені зателефонували з 11bit studios(хто знає той знає) і запропонували пройти тестове.
Я його зробив в той же вечір, надіслав і чекав відповідь. Рекрутер сказав що треба десь ще тиждень, а з попередньої контори вже звонили питати коли я вийду на роботу. Все піджимало конкретно і я зробив найтупіший (як мені тоді здавалось) мув евер.
Я відмовився від посади в отій медичній залупі.
Тоді мені здавалось що проход в геймдев у мене в руках, надо трохи почекать. Через тиждень мене запросили на розмову з шишками з 11bit, де я їм пояснював свій макет, а ще через тиждень мені прийшла відмова. За участіє дали ключ для першого фростпанку.
Я тоді думав що йобнусь. Відмовитись від 9к злотих на тупорилій, але стабільній посаді заради примарного шансу в геймдеві. На таке міг погодитись виключно єбанат.
Десь два дні я був сам не свій, але позвонити і попроситись назад я вже не міг. Тупо лежав як овоч на підлозі. Під кінець робочого тижня я нормально накидався і тупив в стелю, доки мені не позвонили. Чел з того боку запитав чи я ще не знайшов роботу, бо йому сподобалось портфоліо і він має для мене місце. Ми поговорили хвилин десять, він назвав ціну від якої в мене полізли очі на лоба і весь алкоголь вивітрився моментально.
Через два тижні я вже там працював. Працюю і дотепер.
Моралі не буде
Подаєте резюме, приходить відповідь мол давай ми поговорим, йдете світити єблом по відеозв'язку, потім робите тестове і вас ігнорять тижні два, після чого посилають нахуй.
В мене так було вже третій чи четвертий місяць, тож кукуха свистіла порядочно. Настрою не додавало те, що я фактично вже проїв свою фінансову подушку і живу за кошти жінки. Я вже думав йти влаштовуватись в якийсь Ашан грузчиком, але до мене написав рекрутер з якоїсь фірми, що займається перекладом мед.літератури. Поговорив по телефону з ними, зробив тестове і мене запросили в офіс, куди їхати мені довелось хвилин сорок. Хуй з ним, гроші пропонували нормальні, тож я поїхав. На місці десь годину розмовляв з 2 клушами, котрі задавали доволі дивні питання по типу "а це нічого що у нас жіночий колектив? смущатса не будєш?".
Єбанаріум конкретний, робота по типу "вьорстка 4000 листів у фотошопі", тож я був мега радий, коли через 5 хвилин після закінчення бесіди мені зателефонували з 11bit studios(хто знає той знає) і запропонували пройти тестове.
Я його зробив в той же вечір, надіслав і чекав відповідь. Рекрутер сказав що треба десь ще тиждень, а з попередньої контори вже звонили питати коли я вийду на роботу. Все піджимало конкретно і я зробив найтупіший (як мені тоді здавалось) мув евер.
Я відмовився від посади в отій медичній залупі.
Тоді мені здавалось що проход в геймдев у мене в руках, надо трохи почекать. Через тиждень мене запросили на розмову з шишками з 11bit, де я їм пояснював свій макет, а ще через тиждень мені прийшла відмова. За участіє дали ключ для першого фростпанку.
Я тоді думав що йобнусь. Відмовитись від 9к злотих на тупорилій, але стабільній посаді заради примарного шансу в геймдеві. На таке міг погодитись виключно єбанат.
Десь два дні я був сам не свій, але позвонити і попроситись назад я вже не міг. Тупо лежав як овоч на підлозі. Під кінець робочого тижня я нормально накидався і тупив в стелю, доки мені не позвонили. Чел з того боку запитав чи я ще не знайшов роботу, бо йому сподобалось портфоліо і він має для мене місце. Ми поговорили хвилин десять, він назвав ціну від якої в мене полізли очі на лоба і весь алкоголь вивітрився моментально.
Через два тижні я вже там працював. Працюю і дотепер.
Моралі не буде
👍5🥴1