Подивіться, яка штука потрапила на очі. Ігровий симулятор такмеду.
Можна отримати повну версію безкоштовно через Дію. Звісно, це не те саме, що очний захід з інструктором, який навчить і руки направить, якщо будете неправильно робити, але як на мене - доволі крута фіча в ролі доповнення до тренінгів

Ми чекали на це голосування півроку.
Ці півроку видались нам дуже важкими. Невимовно важкими.

Але тепер хоч якийсь позитив. Хоч і з гіркотою післясмак

Сьогодні ми отримали рішення, якого очікували: про пакет американської підтримки. За яке так ми боролися. Дуже вагомий пакет, який відчують і наші воїни на передовій, наші міста і села, які потерпають від російського терору.

Сьогодні відбулось голосування Палати представників Сполучених Штатів. Дякую кожному й кожній, хто підтримав наш пакет: це рішення для захисту життя. Дякую особисто спікеру Майку Джонсону, усім американським серцям, які, так само як і ми в Україні, відчувають, що російське зло точно не повинно вигравати. Сподіваюсь, що розгляд пакету в Сенаті США і направлення Президенту Байдену будуть достатньо швидкими.

Ми цінуємо кожен прояв підтримки нашої держави і незалежності, наших людей і життя нашого, яке Росія так хоче закопати в руїнах. Америка від перших днів війни проявляла своє лідерство. Саме таке американське лідерство є життєво важливим для того, щоб у світі зберігся міжнародний порядок, заснований на правилах і передбачуваності життя для всіх народів. Безперечно, ми використаємо американську підтримку, щоб зміцнити обидва наші народи і наблизити справедливе завершення цієї війни – війни, яку Путін повинен програти.

І я дякую всій команді України, кожному й кожній, хто працює і робить усе, щоб наблизити цей результат. Дякую всім представникам нашої держави, усім нашим дипломатам, які працюють заради збільшення підтримки України, усім представникам громадського сектору, кожному волонтеру, який працює, всім друзям України. Дякую моїй команді.

Світ обʼєднується заради України, коли українці обʼєднуються заради незалежності.

Ми помітили, що в інфопросторі , наразі шириться інформація про часткове призупинення надання консульських послуг усіх дипломатичних установ. Нібито це доручення першого заступника міністра зовнішніх справ Андрія Сибіги.
Почнемо з того, що цей документ посилається на норми, які не те, щоб стосуються конкретного питання, але й не відноситься до повноважень дип. установ та консульств. Зауважимо, що Порядок виконання закордонними дипломатичними установами України консульських функцій визначається Консульським статутом України.
Крім того, виникають і питання до самого формату документу за відсутністю підстав його видання, дати та чіткого окреслення його дії.
Поки що виглядає як вкид, проте, якщо підтвердиться - ми зробимо детальний аналіз на цю тему.
А поки що - пам’ятайте про власну інформаційну гігієну)

На каналі всього має бути порівну: один адмін турбується про юридичну коректність і допустимість заходів, інший адмін цікавиться фактичними наслідками

Комунікація з державою як завжди на висоті))
Замість того, щоб опублікувати на сайті МЗС повідомлення, ну хоча б у форматі новини в розділі "прес-центр", спочатку публікується якась муть через ЗМІ, з листом заступника Міністра, а аж наступного дня Міністр робить анонс у соціальній мережі, що скоро щось буде сказано і на сайті Міністерства. При тому без чіткості і навіть посилання на документ, опублікований вчора в медіа (там дата 17.04, а Міністр каже "вчора").

Об'єктивно засуджую порушення принципу правової визначеності.

Якщо вам цікава позиція щодо мобілізації, то я за мобілізацію, але не в такому ж вигляді. У разі, якщо за кордоном чоловікам 18-60 не будуть надаватися послуги, окрім повернення в Україну - ми навряд чи побачимо натовп мобілізаційного ресурсу. Скоріш натовп людей з підробленими паспортами🥲

Я думаю, ви вже помітили, що з юридичної точки зору, тема з припиненням надання майже всіх консульських послуг для чоловіків призовного віку за кордоном – абсолютна дурня. Серйозно, право таке не схвалює. Перебування чоловіків за кордоном під час воєнного стану, щоправда, не схвалює Конституція України.

Але мушу сказати, що законодавство на цю тему у нас було таке, наче в нас не кордон, а залізна завіса, бо як інакше можна очікувати, що всі чоловіки призовного віку на момент запровадження воєнного стану будуть в Україні?

Так само і законодавства на тему воєнного стану у нас майже не було. Ми його на ходу робимо. І саме тому ми постійно будемо зіштовхуватися з тим, що обов’язки, які виникли через війну, перетинатимуться з правами, які начебто гарантовані. В Європі законодавство на випадок воєнного стану краще? Ні. Міжнародне регулювання війни краще? Теж ні. Це скоріш просто «так є».

Чи мало б законодавство бути змінено раніше? Так. Ще з 14 року могло. Але ми б усе одно його виправляли відповідно до поточних потреб.

З власної позиції, я, звісно, виступаю за захист держави. Уже було сказано, що в даних умовах ми від цієї, нехай і неідеальної держави – дуже залежимо, бо у разі її втрати частину населення знищать одразу, частину – депортують, частина буде мобілізована для подальших воєн русні, ті хто за кордоном – будуть примушені до асиміляції.

Втім, хотілося б сказати, що зобов’язання держави у мирний і у воєнний час – теж різні. Чомусь, багато хто згадує про права людини на кшталт вільно переміщатися, але ніхто не згадує, що держава у воєнний час має забезпечувати права інакше. Це передовсім – створення системи армії, де люди зможуть почувати себе, наскільки це можливо, комфортно. Тобто це про матеріальне забезпечення, адекватну комунікацію, добре організовану дисципліну і ієрархічну комунікацію (в розумінні, що умовний мобік теж повинен мати змогу захистити свої права і достукатись до тих, хто вище).

Це те, на що б хотілося спрямувати увагу. Держава хоче самозберегтися і це потрібно. Чим більше ухилення від мобілізації, тим, скоріш за все, жорсткіше вона діятиме. Багато хто каже про необхідність переходу на воєнні рейки у всіх сферах, але коли це реально стається – починає працювати захисний механізм, що каже противитися змінам. Найімовірніше, це теж одна з причин, чому після 8 років війни ми не були готові до повномасштабки. І зараз так само багатьом хочеться зберегти той «колишній» устрій життя. Однак набагато раціональніше – прийняти ситуацію і адаптувати. Передовсім, працювати саме над тим, щоб держава (а це і ми всі також, а не якась окрема незрозуміла структура) добре справлялася з викликами воєнного стану і забезпечувала права, які найбільш потрібні для підтримки морального духу та можливості чинити ефективний спротив агресору.

Панове, якщо тут є люди, які є членами ГО, що займаються демографічними питаннями і їх вивченням та готові попрацювати з двома юристами – плюсик поставте в коменти.

З якоїсь причини вільний народ вільної країни (тм), був вражений тим, що Україна подала до Ради Європи заяву про часткове призупинення в країні дії Європейської Конвенції з прав людини.

При тому, якщо подивитись саму заяву, яка, щоправда, не державною, то у ній вказано, що воєнний стан введено о 5:30 24 лютого 2022 року. І що тоді ж було введено обмеження, перелічені у заяві. Тобто, від цієї заяви не змінюється абсолютно нічого для українців.

Чому подали аж зараз?

Все просто. Її не подали аж зараз.

Крім того, у нас не було зобов’язання повідомляти РЄ. У ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» вказано зобов’язання повідомити Генерального секретаря ООН.

Осьо:

Стаття 24. Інформування Генерального секретаря ООН та іноземних держав
1. Україна відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права у разі введення воєнного стану негайно повідомляє через Генерального секретаря ООН державам, які беруть участь у цьому пакті, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов’язань за Міжнародним пактом, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.
2. У повідомленні зазначається також дата припинення дії відповідних відхилень від зобов’язань, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права.
3. Про зміни межі відхилень від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права або строку дії обмежень прав і свобод та причин прийняття такого рішення Україна повідомляє Генерального секретаря ООН у порядку, визначеному частинами першою та другою цієї статті.

І, відповідно до доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 27 вересня 2022 року, 1 березня 2022 року Україна повідомила Генерального секретаря ООН про відступ від деяких зобов'язань у галузі прав людини відповідно до ст.4 МПГПП та ст.15 Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) на час дії воєнного стану.

До речі, як можна було помітити, обмеження «можуть» застосовуватись, а не «застосовуються». Указ Президента, на основі ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та Конституції України, наперед визначає потенційні обмеження, інтенсивність яких (як і в принципі потреба застосування), визначається вже по ходу справи. На практиці так воно і є, бо, наприклад, мирні зібрання і масові заходи регулярно відбуваються.

Так що, панове, для нас з вами нічого не змінюється, шум на рівному місці.

Панове, до нас звернулися з проханням допомогти зі збором на "Мураху" (се такий вітчизняний дрон-медевак, на фото) і два пікапи для 5 Слободжанської бригади.

Закиньте воякам грошів, мдрон-едевак це дуже потрібна штука в умовах, коли ворог застосовує тактику накривати евакуаційну групу, що приїхала забрати поранених.

Банка:
https://send.monobank.ua/jar/4WLQcia43T

Для запитань/зв'язку:  @MikeBondarenkoY

Нас просили поширити таке опитування:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdUiBw0LBm4VeFTfb8vG_c-EmeGAEoE0X3RF4VDdEdr3WxEWg/viewform

Якщо маєте хвилинку, то пройдіть. Автор планує на основі ціього зняти відос. Так що, має бути цікаво:)

ЗСУ не мають тилових смуг оборони перед наступом Росії, — The Associated Press

Про це агентству розповіли численні військові, урядовці та керівники будівельних компаній.

За словами заступника командира 47-ї бригади, будувати укріплені лінії слід було починати задовго до початку наступу російської армії:

До цього підійшли безвідповідально. Люди не розуміли, що укріплення можуть урятувати життя, якщо зробити це заздалегідь. Багато хто думав, що нам не потрібно буде готувати такі лінії оборони.

Військовослужбовець 67-ої бригади ЗСУ, що займає позиції в районі Часового Яру, розповів, що при ротації на нові позиції солдати «очікували побачити бліндажі, лабіринти траншей та вогневих позицій, але виявили низку ям, ледве достатніх, щоб у них можна було сховатися під час артилерійського обстрілу». Через це бригад не змогла закріпитися і була змушена відступити на 2 км.

Будівництво оборонних смуг також гальмується звичними проблемами України — інженерні війська не забезпечені достатньою кількістю техніки, а приватні підрядники не отримують державного фінансування. До того ж в деяких районах чиновники, перебуваючи під тиском Києва, «приписують» кілометри зведених фортифікацій, видаючи вигаданий прогрес за реальні темпи будівництва.

Ви ж не думали, що ми просто так на екскаватор збираємо?
Два дні до кінця збору на основну банку лишилось (або трохи більше 200 000). Ми, звісно, збирали не самі, а долучались допоміжною банкою, але основний збір все ще відкритий.
Гривенів сюди:
https://send.monobank.ua/jar/gL1f76ipA

Найближчим часом мав би ожити постинг. Особливо, якщо я зможу застосувати магістерську на практиці, над чим зараз і працюю з другим адміном

Щиро вітаємо усіх причетних)

Що робить адмінша в ніч перед Великоднем

А то ще думатимете, що я тільки поней малюю😁

Христос воскрес!

Щиро вітаємо християн східного обряду з нагоди Великодня! Хай мир та злагода будуть у вашій хаті, а звістка про Воскресіння Господнє наблизить нащу перемогу

Вітаємо всіх причетних з цією річницею) Ви - супер!

«Азову» — 10 років.

Це шлях від кількох десятків добровольців, що мали лише мотивацію і віру в справедливість, до бригади спеціального призначення — одного з найбільш ефективних підрозділів Сил оборони.

Маріуполь, Мар’їнка, Іловайськ, Широкине, Бердянське, Водяне, Сопине, Гнутове, Лебединське, Пікузи, Павлопіль, Світлодарська дуга. І знову Маріуполь. Велика Новосілка, Оріхівський напрямок, Кремінські ліси.

Цей шлях не був простим, нам є кого шанувати, є про кого згадати, але немає часу складати руки. Бо наш обов'язок — продовжувати справу тих, хто не дожив до цього дня. Наша найбільша мотивація — помста і боротьба за побратимів, які досі знаходяться в полоні.

Сьогодні «Азову» — 10 років.

Попереду нас чекають важкі бої. «Азов» готовий прийняти їх із честю.

Слава Україні.