«Азову» — 10 років.

Це шлях від кількох десятків добровольців, що мали лише мотивацію і віру в справедливість, до бригади спеціального призначення — одного з найбільш ефективних підрозділів Сил оборони.

Маріуполь, Мар’їнка, Іловайськ, Широкине, Бердянське, Водяне, Сопине, Гнутове, Лебединське, Пікузи, Павлопіль, Світлодарська дуга. І знову Маріуполь. Велика Новосілка, Оріхівський напрямок, Кремінські ліси.

Цей шлях не був простим, нам є кого шанувати, є про кого згадати, але немає часу складати руки. Бо наш обов'язок — продовжувати справу тих, хто не дожив до цього дня. Наша найбільша мотивація — помста і боротьба за побратимів, які досі знаходяться в полоні.

Сьогодні «Азову» — 10 років.

Попереду нас чекають важкі бої. «Азов» готовий прийняти їх із честю.

Слава Україні.

Кожного разу, коли думаю про контент, з'являється новий збір 🌚

Можна вважати це анонсом😁

Загальний збір не екскаватор, до речі, вчора закрився і скоро по ньому буде звіт. Дякуємо всім, хто долучався

Іноді мені випадає таке щастя, як долучитись до збереження локальних традицій. З паном адміном потрапили на виведення овечок на полонину.

Зараз всі думки і дії направлені в основному на волонтерку або інші способи долучитись до захисту країни, однак вважаю, що коли є змога долучитись до культурних подій, то це варто робити.

Дуже крута подія, насправді. З культурної точки зору досить цікаво: спершу на фермі проводиться молитва, щоб з овечками все було добре в горах і священик кропить отару свяченою водою. Але коли овець виводять на дорогу, то проганяють над ватрою, що є повністю язичницькою травневою традицією у народів, які займаються скотарством. Поки отара підіймається в гори - дійсно люди збираються всім селом, гарно вбрані, хто не йде разом з овечками з ферми на полонину, той хоча б виходить до дороги, діти бігають, махають руками до процесії. Соціалізація10/10. Той випадок, коли приємно бути разом з іншими людьми.

Вважаю, що це чудово, що традиціями займаються і популяризують навіть в умовах війни. До речі, щоб ви знали, вівчарство в Карпатах теж потрапило під репресії в часи совка. По-перше, депортації людей і колективізація. По-друге, змішування: я достеменно не знаю, чим не догодили овечки карпатської породи, але їх заміщували кавказькими. По-третє, корови більше схвалювалися як худоба, ніж овечки.

Кілька років тому знімали сюжети про те, що найближчим часом вівчарство в Карпатах в принципі зникне, але якраз після цього воно почало відроджуватись. Так що, схоже, привернення уваги людей – працює. А ще приємно бачити, що такі от традиційні ініціативи, навіть коли оформлені як бізнеси – це свідомі бізнеси, які також допомагають ЗСУ (деякі навіть засновані ветеранами) і з повагою ставляться до навколишнього середовища, не тільки зберігаючи традицію як вона була, але й розвиваючи і вдосконалюючи її.

Овечки мають довгі хвости, approved✅

Хм, долучення до традицій цього вечора зайшло трохи задалеко, повертаємося до типових занять часів палеоліту. Або хоча б 2022 року. Настав час згадати, як писати руками і відправляти документи поштою🌚

Щоб ви розуміли, деякі статті 2022-2023 були записані спершу вручну, а тоді вже переписані на ноут і це був не те, щоб жахливий в емоційному плані час. Тоді ще й зв'язок зникав разом зі світлом, неможливо було навіть з волонтеркою рішати через мобільний інтернет. І залишалося буквально читати+писати руцями. Щось у цьому було такого медитативного, мушу сказати, бо світ буквально ніби завмирав

Адмін оновився

Оновіться і ви

❗️❗️❗️Панове, збір❗️❗️❗️

Цього разу ми вперше збираємо на АВТО!

До нас звернулися бійці 4 БрШР Рубіж. Збиратимемо на Mitsubishi L200 2008р. Загальна сума: 250 000 грн.

І ми маємо місяць на закриття цієї потреби.

Тож просимо про максимальну активність: донат, поширення, долучитись дружньою банкою)

Реквізити:
https://send.monobank.ua/jar/4LejukTRC4

5375 4112 1833 4725

Для зв’язку і ваших питань: @ViazovchenkoB і @Skarlet_fire

Щоб у Верховній Раді не реєстрували таких дибільних законопроектів як податок на бездітність (який окрім того, що непрохідний, на практиці призвів би до збільшення випадків умисного заподіяння собі безпліддя), адмінша подала пропозиції до Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.

Сподіваюся, лист почитають, бо я рахую, що оновлення системи пільг для багатодітних сімей, навчання побудові ненасильницких сімейних стосунків, свідомому батьківству/материнству та розвиток програм у сфері репродуктивної медицини - будуть мати кращий ефект ніж  податок в 1% за відсутність дітей (ніхто не буде народжувати 3 дитини, щоб не платити 1% від зп. Народити і виростити дитину - значно дорожче).

На жаль, демографія - це трошечки не сфера простих рішень в сучасному світі.

Повідомляють, що НБУ готує обмеження для вихідних переказів між фізичними особами (р2р перекази). Планується, що ліміти на вихідні P2P-перекази можуть скласти 100 000 грн та 30 операцій на місяць для одного рахунку. Обмежувати вхідні транзакції не планують, аби не ускладнювати діяльність волонтерам. За наявності підстав та підтверджень ліміти, як виключення, зможуть збільшувати.

Це буде проект рішення. До проектів рішень, коли вони публікуються, можна подавати правки. Думаю, ви здогадуєтесь, що адмінша буде стежити і, за потреби – це й робити.

Нещодавно Монобанк випустив новий інструмент для волонтерів – «дружні» банки. Тепер можна доєднуватися до колективного збору, не відкриваючи окремої власної банки, і не мусити потім пересилати на основну та переживати чи не подумає чогось поганого податкова. Долучаючсь до спільного збору, ви одразу бачите загальну суму та свій особистий прогрес.

Але зупиняє… Страх. Страшно щось зробити не так, відкрити «надто малу» банку або поставити велику ціль і не досягти її.

Ні, страшно – не відкрити банку. Навіть зовсім маленькі банки, на 1-2-3 тисячі гривень – це ціль. Банку можна збільшити. Ставлячи ціль, ви також активуєте прагнення її досягти і це чудово. Колективні банки передбачають також створення спільних чатів, де учасники можуть поділитися досвідом, поставити запитання, допомогти тим, у кого банки «застрягли». Ви долучаєтесь до групи, де вам, у разі чого, підкажуть і допоможуть.

Якщо ж не відкрити банку взагалі – ви ніколи не дізнаєтесь на що дійсно були здатні. Крім того, зібравши навіть 1000 грн ви зробите дуже великий внесок у загальну суму. 250 людей можуть закрити збір на 250 000 за один день, долучившись банкою у 1000 грн. І це відбудеться виключно за рахунок наявності різного кола спілкування та не потребуватиме великої кількості підписників. Більш того, збір на 250 банок по 1000 грн закривається швидше, ніж збір з 25 банок по 10 000. Отака от математика)

Навіть якщо ви поставите ціль, яку в результаті, все ж не встигнете або не зможете досягти – внесок матиме значення. Військові дуже цінують навіть спробу допомогти. Ігнорування завжди буде гірше, аніж навіть найменша допомога. У нас самих таке траплялось. У 2023 році ми взяли дуже великий збір і закрити його повністю у нас не вийшло, але на зібрану суму ми закупили форму і снарягу. Того ж року ми не могли більш як місяць закрити збір на всього лиш 15 000. У той же час, була ситуація, коли відкрили збір в метро на Майдані Незалежності, а поки доїхали на Оболонь – вся сума була на банці. Є багато факторів, від яких залежить закриття зборів і не всі вони залежать від організаторів, тому найкращий спосіб – не боятися, а діяти.

Не соромтеся поширювати перевірені збори. Поширення у приватні повідомлення або в дірект працює КРАЩЕ, аніж сторіс (у випадку інстаграму). Це може здаватися трохи наглістю, але насправді, найгірше, що ви можете отримати – це ігнорування або пояснення, чому людина не може долучитись. Наші воїни за нас не бояться йти в бій, де вони можуть загинути, тож ми точно не маємо боятися заради них писати комусь в приватні.

Ми займаємося волонтерством самостійно з грудня 2021 року (адмін - зареєстрований волонтер). Дуже вдячні всім, хто долучається до зборів поширенням чи навіть найменшими сумами. Закриття будь-якого збору – це завжди про спільноту. Про людей, які, можливо, навіть не знайомі, але яким небайдуже. Будучи волонтерами - не вважаємо, що всім все одно на війну, багато хто долучається, і водночас, завжди можна зробити більше. Багато людей просто не знає як долучитись або соромиться, а інший – боїться поширити, думаючи, що аудиторії байдуже. Не бійтесь запрошувати своїх друзів і знайомих до волонтерства.

І насамкінець, нехай збір не викликає у вас страху, а навпаки – мотивує досягати і дає енергію переступати власні межі та комплекси. Оновити старі знайомства, здобути нові, відвідати заходи, наважитися розіграти щось зроблене своїми руками, можливо, провести власний благодійний захід. Волонтерство – це не лише про допомогу нашим воїнам, але й про можливості для самовдосконалення. Тож, страшно не відкрити збір)