Просимо також долучитися до збору на тепловізійний приціл AGM Rattler TS25-256 для 241 бригади ТРО, яка зараз на східному напрямку.
Збирає колишня однокласниця адмінші, яка ще й зголосилася взяти дружню банку у нашому вже закритому зборі на машину й закривала два збори одночасно💪
Ціна питання : 60.000 грн , зараз вдалося зібрати уже половину.
Приціл треба передати до кінця місяця.
Вдячні за вашу активність ❤️
Реквізити:
Моно : https://send.monobank.ua/jar/24HNMG5nUt
Номер банки : 5375411213024503
Заздалегідь дякуємо усім!
Збирає колишня однокласниця адмінші, яка ще й зголосилася взяти дружню банку у нашому вже закритому зборі на машину й закривала два збори одночасно💪
Ціна питання : 60.000 грн , зараз вдалося зібрати уже половину.
Приціл треба передати до кінця місяця.
Вдячні за вашу активність ❤️
Реквізити:
Моно : https://send.monobank.ua/jar/24HNMG5nUt
Номер банки : 5375411213024503
Заздалегідь дякуємо усім!
👍3
Хай уже й вечір, але вітаємо з Днем батька!
Знаємо, що батьки тут є)
Хто ще не батько, то як то кажуть «працюймо». І це не про звичайне розширення демографії, бо батько – це трохи не те, що «особа_1»/«особа_2». Батько – це про модель поведінки, відповідальність, значення в житті дитини. Старайтеся, аби це значення мало позитивний вплив і допомагало виростити нове покоління свідомим та повноцінним. Це більш ніж про одну сім’ю. Корисна для глобального майбутнього дія – також є способом батька потурбуватися про дитину.
Колись дід адміна казав: "син завжди повинен хотіти перевершити батька". Це нормальна позиція, але наша задача, світоглядна позиція, повинна бути не "вирватися з соціального дна", а "зробити краще, вдосконалити", оскільки саме від нас і залежить те, яку модель поведінки відіграватимуть наші діти.
Водночас, пам’ятаймо й те, що багато хто зараз думає про батька як про загиблого. Це також вклад у нашу колективну свідомість і вплив на майбутнє. Є й ті батьки, яких ми знаємо як полонених. Це ті, хто потребує, щоб ми про них не забували і зробили все, щоб повернути.
Будьмо вдячні батькам і, якщо пощастило мати таку можливість - не забудьмо привітати, якщо ще цього не зробили.
Знаємо, що батьки тут є)
Хто ще не батько, то як то кажуть «працюймо». І це не про звичайне розширення демографії, бо батько – це трохи не те, що «особа_1»/«особа_2». Батько – це про модель поведінки, відповідальність, значення в житті дитини. Старайтеся, аби це значення мало позитивний вплив і допомагало виростити нове покоління свідомим та повноцінним. Це більш ніж про одну сім’ю. Корисна для глобального майбутнього дія – також є способом батька потурбуватися про дитину.
Колись дід адміна казав: "син завжди повинен хотіти перевершити батька". Це нормальна позиція, але наша задача, світоглядна позиція, повинна бути не "вирватися з соціального дна", а "зробити краще, вдосконалити", оскільки саме від нас і залежить те, яку модель поведінки відіграватимуть наші діти.
Водночас, пам’ятаймо й те, що багато хто зараз думає про батька як про загиблого. Це також вклад у нашу колективну свідомість і вплив на майбутнє. Є й ті батьки, яких ми знаємо як полонених. Це ті, хто потребує, щоб ми про них не забували і зробили все, щоб повернути.
Будьмо вдячні батькам і, якщо пощастило мати таку можливість - не забудьмо привітати, якщо ще цього не зробили.
❤7
Панове підписники, ми уже з вами досить старі, щоб балакати про пенсійну реформа (а точніше її анонс).
Вся інформація не поміститься в один допис, читайте, будь ласка, букви, мені довелося їх писати.
Що зробилось?
У Мінсоцполітики сказали готуватись працювати доти, доки зможете і відкладати гроші на пенсію.
Давайте розбиратись.
Почнемо з нормативної бази:
Пенсійний вік – це міф. Щоб вийти на пенсію в 60 років – треба мати не менше 30 років ТРУДОВОГО стажу. Основним документом, що підтверджує трудовий стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності якої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. В умовах, коли у нас багато хто працює неофіційно, або неправильно оформлений (ну от отримує зарплату, але не вписаний як штатний працівник), сподіватись виходу на пенсію в 60 – було б наївно. На жаль. Єдина причина, чому це ще не помітили - 60-річні люди – це ті, які народились і почали працювати ще за совка, коли праця була значно більш стабільним явищем і люди працювали за один напрямком (а часто і на одному місці) усе життя. Всі, хто не працює за трудовим договором – мали б страшний гемор з підтвердженням трудового стажу за теперішньої системи.
Якщо трудового стажу менше 15 років – то ви в принципі ні на що не можете розраховувати. Трудовий стаж можна докупити, це законно, але його вартість – майже 3 000 грн за 1 місяць роботи (а докупити можна тільки стандартний стаж, тож фактично, ви б заплатили за стаж більше, ніж вам би потім прийшло пенсії).
*це не поширюється на військових, у них окрема система.
Наразі Пенсійний Фонд каже, що середня пенсія по Україні – 5 743, 27грн. Максимальна – 23 610 грн.
Що роблять пенсіонери з середньою пенсією, щоб вижити?
Це ті самі дідусі/бабусі, яких ви можете бачити з відрами квітів, домашніми сирами і іншими продуктами, які вони здатні самостійно виростити/виготовити/зловити. Альтернативний варіант – їх забезпечують діти (це в кращому разі). Ви також могли помітити, що пенсіонери рідко купують нові речі, зазвичай просто використовуючи те, що нажили раніше. Можна зіпхнути це на «совкове мислення», але це не буде до кінця правдою: навіть ті самі сервізи, які ніхто ніколи не витягає з шафи, починають використовувати, коли бачать, що все нормально і продавати їх на блошиному ринку – не доведеться.
Також пенсіонери часто все ж мають власне житло. Частково їх це рятує, бо орендувати навіть однушку за 6 000 – дуже проблематично, незалежно від того, як ви економите на комуналці.
Який з цього висновок?
Те що ми з вами вийшли б на пенсію в 60 і горя не знали – брехня. Ми б або не вийшли в 60, або почувалися б дуже погано. Ми були б такими самими пенсіонерами, як ті, кого бачимо зараз.
Вся інформація не поміститься в один допис, читайте, будь ласка, букви, мені довелося їх писати.
Що зробилось?
У Мінсоцполітики сказали готуватись працювати доти, доки зможете і відкладати гроші на пенсію.
Давайте розбиратись.
Почнемо з нормативної бази:
Пенсійний вік – це міф. Щоб вийти на пенсію в 60 років – треба мати не менше 30 років ТРУДОВОГО стажу. Основним документом, що підтверджує трудовий стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності якої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. В умовах, коли у нас багато хто працює неофіційно, або неправильно оформлений (ну от отримує зарплату, але не вписаний як штатний працівник), сподіватись виходу на пенсію в 60 – було б наївно. На жаль. Єдина причина, чому це ще не помітили - 60-річні люди – це ті, які народились і почали працювати ще за совка, коли праця була значно більш стабільним явищем і люди працювали за один напрямком (а часто і на одному місці) усе життя. Всі, хто не працює за трудовим договором – мали б страшний гемор з підтвердженням трудового стажу за теперішньої системи.
Якщо трудового стажу менше 15 років – то ви в принципі ні на що не можете розраховувати. Трудовий стаж можна докупити, це законно, але його вартість – майже 3 000 грн за 1 місяць роботи (а докупити можна тільки стандартний стаж, тож фактично, ви б заплатили за стаж більше, ніж вам би потім прийшло пенсії).
*це не поширюється на військових, у них окрема система.
Наразі Пенсійний Фонд каже, що середня пенсія по Україні – 5 743, 27грн. Максимальна – 23 610 грн.
Що роблять пенсіонери з середньою пенсією, щоб вижити?
Це ті самі дідусі/бабусі, яких ви можете бачити з відрами квітів, домашніми сирами і іншими продуктами, які вони здатні самостійно виростити/виготовити/зловити. Альтернативний варіант – їх забезпечують діти (це в кращому разі). Ви також могли помітити, що пенсіонери рідко купують нові речі, зазвичай просто використовуючи те, що нажили раніше. Можна зіпхнути це на «совкове мислення», але це не буде до кінця правдою: навіть ті самі сервізи, які ніхто ніколи не витягає з шафи, починають використовувати, коли бачать, що все нормально і продавати їх на блошиному ринку – не доведеться.
Також пенсіонери часто все ж мають власне житло. Частково їх це рятує, бо орендувати навіть однушку за 6 000 – дуже проблематично, незалежно від того, як ви економите на комуналці.
Який з цього висновок?
Те що ми з вами вийшли б на пенсію в 60 і горя не знали – брехня. Ми б або не вийшли в 60, або почувалися б дуже погано. Ми були б такими самими пенсіонерами, як ті, кого бачимо зараз.
👍2😢1
Продовжимо уявляти себе старими
Що про пенсії каже Стратегія демографічного розвитку?
Ну, по-перше, ця Стратегія – до 2040 року. Можливо, її розробники у той час уже підуть на пенсію, але адміни і їм подібні – ще будуть надто дрібними. Однак загальні тенденції можна зрозуміти.
Передбачається, що до 1 січня 2041 року у нас 21% населення буде у віці 65+, а до 1 січня 2051 року – це буде 23%.
Там є така «Стратегічна ціль 5. Адаптація соціуму до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття»
Основними завданнями для забезпечення реалізації цієї цілі є:
1) забезпечення підтримки здоров’я та благополуччя осіб похилого віку: профілактика та лікування захворювань, стимулювання здорового способу життя, сприяння фізичній активності.
Тут же у нас модернізація пенсійної системи з метою посилення її фінансової спроможності та забезпечення гідного рівня пенсійного забезпечення; (що це за така система, поки не кажуть)
2) створення умов для самореалізації та активної життєдіяльності осіб похилого віку: заохочення до продовження трудової діяльності (включно із заохоченням наймати літніх людей на роботу), можливості для навчання та громадської діяльності.
3) сприяння соціальній інтеграції осіб похилого віку та створення передумов для формування суспільства для всіх вікових груп: формування поваги до старших, відповідальності за них, інклюзивність.
Примітка: 3 пункт як частина демографічної стратегії – шикарний. Чому? Більшість пенсіонерів, які мають хороший рівень життя – це ті, що утримуються дітьми. Один зі страхів, чому люди не бажають дітей - це те, що у старості ці діти їх облапошать, заберуть всю можливу спадщину, включно з єдиним житлом ще до смерті і кинуть на призволяще. Такі історії – не поодинокі, на жаль. Насправді, в сучасного молодого покоління (і навіть в людей середнього віку), ризик значно менший, ніж у теперішніх пенсіонерів, оскільки ми вже трошки підковані в цьому плані, маємо інтернетик і певний рівень недовіри, достатній, щоб хоч перевірити, що відбувається.
Водночас, підхід, що діти мають піклуватися про своїх літніх батьків дійсно може спонукати на створення сім’ї і народження та належне виховання більшої кількості дітей.
Оскільки у Стратегії передбачено і піклування про дітей, то в комплексі воно могло б дати хороший результат, хоча ключовим залишається те, чи будуть дії послідовними та грамотними.
Якщо ж у людини дітей немає, трудового стажу – немає, але й бажання працювати у старості – теж немає, то щоб вийти на пенсію у 60, треба за життя назберігати близько 30 млн грн (якщо людина планує дожити до 100). І це в кращому разі. Нахіба стільки – в наступному дописі.
Що про пенсії каже Стратегія демографічного розвитку?
Ну, по-перше, ця Стратегія – до 2040 року. Можливо, її розробники у той час уже підуть на пенсію, але адміни і їм подібні – ще будуть надто дрібними. Однак загальні тенденції можна зрозуміти.
Передбачається, що до 1 січня 2041 року у нас 21% населення буде у віці 65+, а до 1 січня 2051 року – це буде 23%.
Там є така «Стратегічна ціль 5. Адаптація соціуму до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття»
Основними завданнями для забезпечення реалізації цієї цілі є:
1) забезпечення підтримки здоров’я та благополуччя осіб похилого віку: профілактика та лікування захворювань, стимулювання здорового способу життя, сприяння фізичній активності.
Тут же у нас модернізація пенсійної системи з метою посилення її фінансової спроможності та забезпечення гідного рівня пенсійного забезпечення; (що це за така система, поки не кажуть)
2) створення умов для самореалізації та активної життєдіяльності осіб похилого віку: заохочення до продовження трудової діяльності (включно із заохоченням наймати літніх людей на роботу), можливості для навчання та громадської діяльності.
3) сприяння соціальній інтеграції осіб похилого віку та створення передумов для формування суспільства для всіх вікових груп: формування поваги до старших, відповідальності за них, інклюзивність.
Примітка: 3 пункт як частина демографічної стратегії – шикарний. Чому? Більшість пенсіонерів, які мають хороший рівень життя – це ті, що утримуються дітьми. Один зі страхів, чому люди не бажають дітей - це те, що у старості ці діти їх облапошать, заберуть всю можливу спадщину, включно з єдиним житлом ще до смерті і кинуть на призволяще. Такі історії – не поодинокі, на жаль. Насправді, в сучасного молодого покоління (і навіть в людей середнього віку), ризик значно менший, ніж у теперішніх пенсіонерів, оскільки ми вже трошки підковані в цьому плані, маємо інтернетик і певний рівень недовіри, достатній, щоб хоч перевірити, що відбувається.
Водночас, підхід, що діти мають піклуватися про своїх літніх батьків дійсно може спонукати на створення сім’ї і народження та належне виховання більшої кількості дітей.
Оскільки у Стратегії передбачено і піклування про дітей, то в комплексі воно могло б дати хороший результат, хоча ключовим залишається те, чи будуть дії послідовними та грамотними.
Якщо ж у людини дітей немає, трудового стажу – немає, але й бажання працювати у старості – теж немає, то щоб вийти на пенсію у 60, треба за життя назберігати близько 30 млн грн (якщо людина планує дожити до 100). І це в кращому разі. Нахіба стільки – в наступному дописі.
👍2
Для чого нам потрібні літні мільйонери?
Тим більше, якщо середня зарплата по Україні у 2024 – 21 809 грн і якось же люди на ці гроші живуть, включно з орендою житла. Тобто, на рік це 261 708 грн. А 30 млн на 40 років – це 750 000 на рік. Це ж уже з жиру біситись можна.
На жаль, ні.
По-перше, ✨ІнФлЯцІя✨. У грудні 2004 середня зарплата була 703 77 грн. Лише у Києві вона була більш 1000 на місяць. Толкового інфо про споживчі набори за той період я не знайшла, але у 2004 1кг свинини коштував 15-18грн, а зараз – 175-190грн. 1 кг гречки був по 2 грн, а зараз по 25.
Це різниця всього за 20 років. Щоб зібрати з цього 60 років – треба три таких періоди. А потім ще два – сам строк пенсії (знову ж, якщо прикинути, що ми зможемо не лише вижити до пенсії, але й дожити до 100 років).
Так що маючи 30 млн на 40 років ви будете жити приблизно те саме життя, що зараз маєте з середньою зарплатою.
По-друге, мені доводилося наглядати за старшими людьми. За життя збирається купа всяких болячок. Зазвичай літні люди їх ігнорують. Якщо хвороба не має стрімкого розвитку з летальним результатом – людина просто живе з нею 5-10-15 років, постійно потребуючи ліків. Звісно, її фізичні можливості поступово знижуються. Це значить, що для того самого «активного довголіття» треба більше ніж просто виживати. Треба лікувати хвороби, коли вони з’являються (часто це ще у зрілому віці), що, на жаль, теж часто недоступно, особливо в умовах війни. Отже, у літньому віці треба буде, ймовірно, більше витрат на ліки, аніж зараз здійснюють пенсіонери.
По-третє, навіть маючи багато родичів, які зможуть за вами наглядати, є чисто життєві ризики. На жаль, ми знаємо історії, як цілі сім’ї гинули одночасно і залишався тільки хтось один живий. Тобто, треба розраховувати, що ситуація може скластися так, що необхідно буде хоча б певний час самого себе доглянути або бодай мати досить грошей/майна, щоб передати себе під договір довічного утримання (щось з юридичної: договір довічного утримання – це коли людина передає іншій свою власність, але під умову, що набувач власності буде цю людину до смерті утримувати).
Є, звісно, ще багато нюансів, які можуть впливати на витрати. Це і ризики потреби термінового медичного втручання, ризики потреби допомогти комусь із молодших родичів (страховка не завжди все покриє), ризики втрати дорогого майна тощо.
Звучить страшно, правда? Зокрема, зважаючи, що як накопичити за життя ці 30 млн (або більше) – не ясно. Несподівано ж виявилось, що в дорослому житті, маючи 20к зарплати – не зберігаєш за 5 місяців 100к. Та й навіть якби припустити, що живеш на хлібі і воді – все одно не зберігається навіть 15к, бо треба витратитись на транспорт, на який-небудь одяг.
Врешті решт, треба кинути донат на ЗСУ, оскільки подальші збереження будуть марними (донат на ЗСУ це так то взагалі інвестиція в те, щоб подальше життя цивільних мало сенс).
Тобто, ми не можемо жити повністю тим майбутнім, ігноруючи теперішнє. Як жить? Хороше питання, я, як виявилось, сама жити вмію не так добре як здавалося років 5 тому. Однак спробуємо подумати.
Тим більше, якщо середня зарплата по Україні у 2024 – 21 809 грн і якось же люди на ці гроші живуть, включно з орендою житла. Тобто, на рік це 261 708 грн. А 30 млн на 40 років – це 750 000 на рік. Це ж уже з жиру біситись можна.
На жаль, ні.
По-перше, ✨ІнФлЯцІя✨. У грудні 2004 середня зарплата була 703 77 грн. Лише у Києві вона була більш 1000 на місяць. Толкового інфо про споживчі набори за той період я не знайшла, але у 2004 1кг свинини коштував 15-18грн, а зараз – 175-190грн. 1 кг гречки був по 2 грн, а зараз по 25.
Це різниця всього за 20 років. Щоб зібрати з цього 60 років – треба три таких періоди. А потім ще два – сам строк пенсії (знову ж, якщо прикинути, що ми зможемо не лише вижити до пенсії, але й дожити до 100 років).
Так що маючи 30 млн на 40 років ви будете жити приблизно те саме життя, що зараз маєте з середньою зарплатою.
По-друге, мені доводилося наглядати за старшими людьми. За життя збирається купа всяких болячок. Зазвичай літні люди їх ігнорують. Якщо хвороба не має стрімкого розвитку з летальним результатом – людина просто живе з нею 5-10-15 років, постійно потребуючи ліків. Звісно, її фізичні можливості поступово знижуються. Це значить, що для того самого «активного довголіття» треба більше ніж просто виживати. Треба лікувати хвороби, коли вони з’являються (часто це ще у зрілому віці), що, на жаль, теж часто недоступно, особливо в умовах війни. Отже, у літньому віці треба буде, ймовірно, більше витрат на ліки, аніж зараз здійснюють пенсіонери.
По-третє, навіть маючи багато родичів, які зможуть за вами наглядати, є чисто життєві ризики. На жаль, ми знаємо історії, як цілі сім’ї гинули одночасно і залишався тільки хтось один живий. Тобто, треба розраховувати, що ситуація може скластися так, що необхідно буде хоча б певний час самого себе доглянути або бодай мати досить грошей/майна, щоб передати себе під договір довічного утримання (щось з юридичної: договір довічного утримання – це коли людина передає іншій свою власність, але під умову, що набувач власності буде цю людину до смерті утримувати).
Є, звісно, ще багато нюансів, які можуть впливати на витрати. Це і ризики потреби термінового медичного втручання, ризики потреби допомогти комусь із молодших родичів (страховка не завжди все покриє), ризики втрати дорогого майна тощо.
Звучить страшно, правда? Зокрема, зважаючи, що як накопичити за життя ці 30 млн (або більше) – не ясно. Несподівано ж виявилось, що в дорослому житті, маючи 20к зарплати – не зберігаєш за 5 місяців 100к. Та й навіть якби припустити, що живеш на хлібі і воді – все одно не зберігається навіть 15к, бо треба витратитись на транспорт, на який-небудь одяг.
Врешті решт, треба кинути донат на ЗСУ, оскільки подальші збереження будуть марними (донат на ЗСУ це так то взагалі інвестиція в те, щоб подальше життя цивільних мало сенс).
Тобто, ми не можемо жити повністю тим майбутнім, ігноруючи теперішнє. Як жить? Хороше питання, я, як виявилось, сама жити вмію не так добре як здавалося років 5 тому. Однак спробуємо подумати.
👍3🗿1
Forwarded from Український Наступ | #УкрТг ∆
Розпочато розслідування за фактом наруги над могилами захисників України
За процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури м. Києва розпочато кримінальне провадження за фактом наруги над могилами захисників України (ч. 2 ст. 297 КК України).
20 червня зранку на території Аскольдової могили в м. Києві невідома жінка вчинила акт вандалізму на могилах загиблих захисників України – Дмитра Коцюбайла с позивним "Да Вінчі", Андрія Пильщикова з позивним "Джус", а також Павла Петриченка.
На могилах зірвані та поламані пам’ятні таблички, розбиті лампадки та понівечено державний прапор України.
Здійснюються оперативні слідчі та розшукові дії для встановлення особи жінки.
Санкція статті передбачає до 5 років позбавлення волі.
Досудове розслідування проводять слідчі Печерського управління поліції м. Києва.
Пресслужба Київської міської прокуратури
За процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури м. Києва розпочато кримінальне провадження за фактом наруги над могилами захисників України (ч. 2 ст. 297 КК України).
20 червня зранку на території Аскольдової могили в м. Києві невідома жінка вчинила акт вандалізму на могилах загиблих захисників України – Дмитра Коцюбайла с позивним "Да Вінчі", Андрія Пильщикова з позивним "Джус", а також Павла Петриченка.
На могилах зірвані та поламані пам’ятні таблички, розбиті лампадки та понівечено державний прапор України.
Здійснюються оперативні слідчі та розшукові дії для встановлення особи жінки.
Санкція статті передбачає до 5 років позбавлення волі.
Досудове розслідування проводять слідчі Печерського управління поліції м. Києва.
Пресслужба Київської міської прокуратури
😢2👍1
Продовження теми пенсій буде завтра (сподіваюсь). Адмінша працює як псина уже майже добу без перерв. Хіба що адмінша завершить працювати в якийсь розумний час сьогодні.
До речі, пан адмін сьогодні добув машину, на яку ми тут усі збирали. Тепер чекатимемо відеозвіт.
До речі, пан адмін сьогодні добув машину, на яку ми тут усі збирали. Тепер чекатимемо відеозвіт.
👍1🔥1
Forwarded from KRAKEN¹⁶⁵⁴ | ПБС 3 Армійського Корпусу
20 червня 2024 року у місті Дніпро відбулась сутичка групи осіб у балаклавах та чоловіком у цивільному, якого утримували проти його волі.
На місце події прибула поліція.
З огляду на суспільний розголос інциденту повідомляємо, що чоловіком у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишній військовослужбовець спецпідрозділу “KRAKEN”.
За фактом події відкрито кримінальне провадження, тривають слідчі дії. Ми не втручаємось у хід слідства, але уважно стежимо за його перебігом.
Наслідком подібних інцидентів має бути реальне встановлення справедливості.
Слава Україні!
KRAKEN | Долучитися | Підтримати
На місце події прибула поліція.
З огляду на суспільний розголос інциденту повідомляємо, що чоловіком у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишній військовослужбовець спецпідрозділу “KRAKEN”.
За фактом події відкрито кримінальне провадження, тривають слідчі дії. Ми не втручаємось у хід слідства, але уважно стежимо за його перебігом.
Наслідком подібних інцидентів має бути реальне встановлення справедливості.
Слава Україні!
KRAKEN | Долучитися | Підтримати
🫡2
Реакція насправді, правильна, але хотілось би...
Ну може ще буде))
Шкода що в країні багато розслідувань починаються не за фактом правопорушення, а за фактом розголосу в нижніх інтернетах
Шкода що в країні багато розслідувань починаються не за фактом правопорушення, а за фактом розголосу в нижніх інтернетах
👍1
Forwarded from KOSHELNYK_TV (Денис Кошельник)
В Києві був жорстоко побитий ветеран бойових дій, колишній військовослужбовець 32 ОМБр
.
Подія сталася 22.06.2024, час +- 00:30.
Олександр вигулював свою собаку та повертався додому, до нього підійшли три людини та наймолодший з них почав предʼявляти за ЗАЧІСКУ. Через декілька миттєвостей, Олександр отримав удар, був дезорієнтований та не міг чинити опір.
Била одна людина, дві інші стояли та страхували на випадок, якщо цей не впорається.
На місце події приїхала поліція та швидка допомога.
Всіх повезли на Кошицю, взяли покази… та відпустили.
.
Нападники вели себе у відділку поліції, як у себе вдома, з деякими поліцейськими спілкувалися як старими знайомими.
Власне, тому немає особливої надії на те, що без розголосу цієї справи, цю справу не спустять на гальма. У Олександра зламаний ніс та численні гематоми на обличчі та тілі.
.
З початку повномасштабного вторгнення, вся чоловіча частина сімʼї Олександра (батько, брат, дядько та він сам) записалися добровольцями. Дядько загинув, брат зниклий безвісти. Сам він був у серйозних боях, має УБД, державні нагороди. Після звільнення, продовжив свою діяльність як волонтер та на роботі, повʼязаній з допомогою нашій армії.
.
Якщо суспільство та мілітарі спільнота проігнорує це, завтра за СТРИЖКУ будуть предʼявляти вже тобі, або твоїй дитині на вулиці.
МИ ВИМАГАЄМО ВІДКРИТОГО ТА СПРАВЕДЛИВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЦІЄЇ СПРАВИ ТА ПОКАРАННЯ ЗЛОЧИНЦІВ ЗГІДНО ЗАКОНУ!
.
Подія сталася 22.06.2024, час +- 00:30.
Олександр вигулював свою собаку та повертався додому, до нього підійшли три людини та наймолодший з них почав предʼявляти за ЗАЧІСКУ. Через декілька миттєвостей, Олександр отримав удар, був дезорієнтований та не міг чинити опір.
Била одна людина, дві інші стояли та страхували на випадок, якщо цей не впорається.
На місце події приїхала поліція та швидка допомога.
Всіх повезли на Кошицю, взяли покази… та відпустили.
.
Нападники вели себе у відділку поліції, як у себе вдома, з деякими поліцейськими спілкувалися як старими знайомими.
Власне, тому немає особливої надії на те, що без розголосу цієї справи, цю справу не спустять на гальма. У Олександра зламаний ніс та численні гематоми на обличчі та тілі.
.
З початку повномасштабного вторгнення, вся чоловіча частина сімʼї Олександра (батько, брат, дядько та він сам) записалися добровольцями. Дядько загинув, брат зниклий безвісти. Сам він був у серйозних боях, має УБД, державні нагороди. Після звільнення, продовжив свою діяльність як волонтер та на роботі, повʼязаній з допомогою нашій армії.
.
Якщо суспільство та мілітарі спільнота проігнорує це, завтра за СТРИЖКУ будуть предʼявляти вже тобі, або твоїй дитині на вулиці.
МИ ВИМАГАЄМО ВІДКРИТОГО ТА СПРАВЕДЛИВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЦІЄЇ СПРАВИ ТА ПОКАРАННЯ ЗЛОЧИНЦІВ ЗГІДНО ЗАКОНУ!
🤬3😢2
✙splendoris △pparent✙
Для чого нам потрібні літні мільйонери? Тим більше, якщо середня зарплата по Україні у 2024 – 21 809 грн і якось же люди на ці гроші живуть, включно з орендою житла. Тобто, на рік це 261 708 грн. А 30 млн на 40 років – це 750 000 на рік. Це ж уже з жиру…
Ого, є електрохарчування, можна зробити пост-продовження теми пенсій.
Раніше я вже сказала, що на 40 років пенсії треба мати хоча б 30млн грн. Однак, я не фінансист і навіть не інтернет-шарлатан, щоб сказати, де їх взяти. Якби знала – ми б тут збори закривали, не відкриваючи.
Єдине що можу сказати з досвіду, вклади (депозити, облігації, валюта) – мають певний сенс, але теж з нюансами. Треба або дуже велику суму одразу вкладати, щоб вона видавала за рік так само/більше, ніж ви заробляєте, або мати багато витримки і терпіння, щоб не знімати абсолютно нічого з депозиту і лише додавати до нього регулярно новий вклад (тоді уже за років 5-10 воно, можливо, почне працювати в плюс). В іншому разі у вас не покриється навіть інфляція і за рік будете мати щось типу кишенькових грошей на додатковий обід.
У збережень є ще одна проблема. Якщо то готівка, то це гроші, які не знаходяться в обігу, вони виведені з ринку і просто собі лежать. Це провокує стагнацію економіки, бо ринок потребує певної кількості грошей в обігу і, як наслідок, Нацбанк таки мусить вмикати свій друкувальний станок ( передовсім на соціалку та ОВДП. Про це напишу окремо)
Отже, раціональніше це робити шляхом вкладів у певний процес: ті ж облігації чи інвестиції. І тут знову є ризики, що гроші пропадуть через знецінення або провал проекту. Депозит у банку – теж варіант, бо фактично, гроші з нього банк запускає в обіг, просто, якщо вам треба буде їх забрати у визначений момент – банк їх вам видасть (банк може збанкрутувати, але Кодекс з Питань Банкрутства передбачає те, що вклади мають бути повернені. Є навіть така штука як Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вони займаються поверненням вкладів перед виведенням банку з ринку).
Якось так, але більш персонально кожен уже сам може вивчати і вирішувати, як він хоче і може поводитись зі своїми грошима. Хтось вміє працювати з криптою, хтось знається на інвестиціях, хтось знає, як вести прибутковий бізнес і ще багато чого. Це не дозволяє надати релевантні персоналізовані поради в дописі в тг каналі.
Втім, було б наївно думати, що ми всі і кожен з нас назбирає більше 30 млн на пенсію. Отже, треба таки шукати систему, здатну підстрахувати людей.
Першою відповіддю є уже згадана Стратегія демографічного розвитку. Створення міцної великої сім’ї, наразі залишається складним процесом, але напрямок – хороший. Мати 2+ дітей – вимагає терпіння, фінансових та часових витрат, але це також і підвищує шанси, що залишиться хоч хтось з них, готовий підтримати вас у старості. Діти – це нереально велика інвестиція. Поки я сама їх не маю, і, скажу відверто, колись на питання «а хто тобі подасть склянку води у старості?», відповідала «робот», - втім, шляхом раціонального аналізу все ж дійшла висновку, що планую зважитися.
Головне, мати що цим дітям дати. Навіть якщо то не про безмежне фінансове забезпечення, то передати можна цінності, ремесло, просто врешті-решт, бути поряд. Ми зараз бачимо круту тенденцію, як діти перетворюють на бізнес старі батьківські хати. Тобто підходити до питання репродукції можна не лише суто математично, але й з урахуванням того, де фінанси можна замінити психологічним внеском чи натурою. На мою особисту думку, якщо рахувати лише грошима – то їх ніколи не буде достатньо.
Що ж до альтернативних варіантів, то можна подумати над перетвореннями пенсійної системи, що і спробуємо зробити в наступному дописі.
Раніше я вже сказала, що на 40 років пенсії треба мати хоча б 30млн грн. Однак, я не фінансист і навіть не інтернет-шарлатан, щоб сказати, де їх взяти. Якби знала – ми б тут збори закривали, не відкриваючи.
Єдине що можу сказати з досвіду, вклади (депозити, облігації, валюта) – мають певний сенс, але теж з нюансами. Треба або дуже велику суму одразу вкладати, щоб вона видавала за рік так само/більше, ніж ви заробляєте, або мати багато витримки і терпіння, щоб не знімати абсолютно нічого з депозиту і лише додавати до нього регулярно новий вклад (тоді уже за років 5-10 воно, можливо, почне працювати в плюс). В іншому разі у вас не покриється навіть інфляція і за рік будете мати щось типу кишенькових грошей на додатковий обід.
У збережень є ще одна проблема. Якщо то готівка, то це гроші, які не знаходяться в обігу, вони виведені з ринку і просто собі лежать. Це провокує стагнацію економіки, бо ринок потребує певної кількості грошей в обігу і, як наслідок, Нацбанк таки мусить вмикати свій друкувальний станок ( передовсім на соціалку та ОВДП. Про це напишу окремо)
Отже, раціональніше це робити шляхом вкладів у певний процес: ті ж облігації чи інвестиції. І тут знову є ризики, що гроші пропадуть через знецінення або провал проекту. Депозит у банку – теж варіант, бо фактично, гроші з нього банк запускає в обіг, просто, якщо вам треба буде їх забрати у визначений момент – банк їх вам видасть (банк може збанкрутувати, але Кодекс з Питань Банкрутства передбачає те, що вклади мають бути повернені. Є навіть така штука як Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вони займаються поверненням вкладів перед виведенням банку з ринку).
Якось так, але більш персонально кожен уже сам може вивчати і вирішувати, як він хоче і може поводитись зі своїми грошима. Хтось вміє працювати з криптою, хтось знається на інвестиціях, хтось знає, як вести прибутковий бізнес і ще багато чого. Це не дозволяє надати релевантні персоналізовані поради в дописі в тг каналі.
Втім, було б наївно думати, що ми всі і кожен з нас назбирає більше 30 млн на пенсію. Отже, треба таки шукати систему, здатну підстрахувати людей.
Першою відповіддю є уже згадана Стратегія демографічного розвитку. Створення міцної великої сім’ї, наразі залишається складним процесом, але напрямок – хороший. Мати 2+ дітей – вимагає терпіння, фінансових та часових витрат, але це також і підвищує шанси, що залишиться хоч хтось з них, готовий підтримати вас у старості. Діти – це нереально велика інвестиція. Поки я сама їх не маю, і, скажу відверто, колись на питання «а хто тобі подасть склянку води у старості?», відповідала «робот», - втім, шляхом раціонального аналізу все ж дійшла висновку, що планую зважитися.
Головне, мати що цим дітям дати. Навіть якщо то не про безмежне фінансове забезпечення, то передати можна цінності, ремесло, просто врешті-решт, бути поряд. Ми зараз бачимо круту тенденцію, як діти перетворюють на бізнес старі батьківські хати. Тобто підходити до питання репродукції можна не лише суто математично, але й з урахуванням того, де фінанси можна замінити психологічним внеском чи натурою. На мою особисту думку, якщо рахувати лише грошима – то їх ніколи не буде достатньо.
Що ж до альтернативних варіантів, то можна подумати над перетвореннями пенсійної системи, що і спробуємо зробити в наступному дописі.
👍2
Так-с, наша хороша подруга має збора, який треба закрити (як і будь-який інший)
Ми особисто бужемо вдячні тим, хто , за можливості , долучиться і допоможе закрити решту суми 🙏🏼
Ціна питання : 60.000 грн
Будь-яка активність вітається : поширення, лайки, репости (моя інста @allieptk, ФБ https://www.facebook.com/profile.php?id=100008686962558), донати і дружні банки❣️
Деталі 👇🏼:
Моно : https://send.monobank.ua/jar/24HNMG5nUt
Номер банки : 5375411213024503
Дякємо усім заздалегідь🙏🏼
Ми особисто бужемо вдячні тим, хто , за можливості , долучиться і допоможе закрити решту суми 🙏🏼
Ціна питання : 60.000 грн
Будь-яка активність вітається : поширення, лайки, репости (моя інста @allieptk, ФБ https://www.facebook.com/profile.php?id=100008686962558), донати і дружні банки❣️
Деталі 👇🏼:
Моно : https://send.monobank.ua/jar/24HNMG5nUt
Номер банки : 5375411213024503
Дякємо усім заздалегідь🙏🏼
👍2❤1
Forwarded from Український Наступ | #УкрТг ∆
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍1😁1