Далі буде уже завтра, бо світло пішло ще в 19 годині і поки не бажає повернутись

Шановне панство!

Ми трохи застрягли на одній позначці, тому просимо вашої допомоги.

Наразі нам ще тримають екофлоу за нижчою ціною, але якщо ми не встигнемо - доведеться брати за ринковою ціною. зараз ще потрібно добрати 27426 грн.

а загалом не вистачає 53 226 грн.

Тому, дуже просимо вашої допомоги. Донат, репост (ми знаємо, ви це добре вмієте), або спільна банка. Навіть на 1000. Зараз це дійсно допоможе.

Посилагня для тих, хто може поширити в інсті: https://www.instagram.com/p/C90GxlROruR/?igsh=bHNjYTN2dnd3Y20x

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/6ubEWrU7YF
Картка банки: 5375 4112 2098 4624

Що намагались запропонувати у законопроекті?

Звання Герой України присвоюється посмертно кожному громадянину України (інтернаціональний легіон та бійців з іноземним громадянством чомусь оминають, хоча вони теж мають право бути нагороджені згідно Статуту), який загинув під час безпосередньої участі в АТО/ООС, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, в тому числі - участі у військовій операції ЗСУ на території Курської області (а якщо ЗСУ на Білгород підуть чи ще кудись, то поширювалось би?).

Коментар: все ще існує проблема визначення безпосередньої участі. У нас є законодавство щодо цього, однак, хто безпосередньо знайомий навіть отриманням УБД, знає який гемор – довести, що ти там і був і що щось робив. На жаль, це також спричиняє корупційні ризики навіть при присвоєнні звання для всіх, оскільки можливо не вказати, що людина загинула при безпосередній участі і не подати її в списку.

Для осіб, які загинули ще в АТО/ООС - присвоєння звання Героя України - не пізніше 60 робочих днів з дати набрання чинності законом.

Для осіб, які загинули після набрання чинності законом - присвоєння звання не пізніше 30 робочих днів з дня встановлення факту смерті особи.

Коментар: особисто моя думка – це нереалістично з фінансової точки зору незалежно від того, наскільки обгрунтовано морально та практично (в розумінні спрощення процедур). Як альтернатива – можливо, подумати над створенням окремого статусу, який би саме демонстрував повагу до факту, що особа загинула при участі в захисті Батьківщини. Однак, у нас є День Пам’яті (29 серпня) для вшанування подвигу ВСІХ загиблих за таких умов, а також в Україні передбачено матеріальну допомогу для сімей незалежно від того, чи присвоєно загиблому звання Героя України.

На цьому загалом з розбором все. На основі викладених протягом тижня матеріалів можете зробити власний висновок щодо чіткості, реалістичності, доцільності даної ініціативи. Можливо, маєте якісь коментарі чи запитання, то можете висловити під дописом.

Не до кінця розумію кіпіш навколо того, що Монголія не виконує рішення МКС та не арештовує путіна. Які саме події у реалізації приписів міжнародного права змусили вас думати, що воно стало сильнішим після 24.02.2022?

Щодо офіційних заяв про те, що Україна такі дії не схвалює і так робити погано - треба виконувати рішення - все правильно, ми і повинні були висловити своє "фе". А от емоції з цього приводу - незрозумілі: здається, вони мали б виникнути тільки в разі, якби арешт відбувся, бо то була б дійсно епохальна подія, ну а так - нічого екстраординарного.

Повідомили , що на сьогодні вже досить крові.

Але слідкуємо за новинами

Знаєте, сьогодні сталася подія, яка доволі мене тригенула.

І найстрашніше в ній те, що це - проста буденність, з якою ми стали стикатися кожного дня, в умовах повномасштабної війни з країною-агресором.

Коли я йшов до метро - побачив, що дорогою їде кортеж “на щиті”. Звичайно ж, першою моєю реакцією було стати на коліно і прикласти руку до серця, щоб віддати шану звитязі воїну, що поклав своє життя у боротьбі за нашу країну.

Коли я оглянувся - побачив, що окрім мене, тільки декілька людей на всю вулицю (і то в однострої) повторили ту ж саму дію, що й здійснив я для вшанування.

І, знаєте... Образливо за цю байдужість. Водночас, стає страшно за те, що такі події стали настільки буденними, що люди перестали звертати звертати увагу.

Але ми повинні пам’ятати про наших воїнів. Це наш прямий обов’язок.

І, звичайно підтримувати живих.

Підтримаємо наших воїнів.

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/6ubEWrU7YF
Картка банки: 5375 4112 2098 4624

Львів! Важливо поширити!

Якщо є хтось на місці, і має інфо, то скажіть чи вже досить людей, бо пан Андрій поки не дає відбій на сьогодні

Все, дякую за інфо, що сьогодні їхати не треба, людей уже достатньо

Я тут трошки виговорюсь сьогодні не по частині законодавства.

Знаєте, наше суспільство повне парадоксів. Ми одночасно бачимо байдужість і небайдужість. Іноді це може спричинити ті ще емоційні гойдалки.

Мені +- вдається дистанціюватись від емоційного сприйняття, можливо, тому, що вважаю важливим передовсім те, що я роблю, а вже тоді те, що роблять інші. На жаль (або на щастя) я не можу контролювати хто що робить і змушувати людей донатити, не хавати іпсо, поширювати збори, не брати і не давати хабарі і т.д.

Хоча мушу сказати, що отримано дуже цікавий мод на кукуху – трігерюсь, коли бачу, що підприємство зареєстроване на т.о. територіях або на лінії фронту і було припинене після 24.02.22.

Сьогодні зловила себе на думці, що коли відбувається обстріл і з’являються контакти та інформація про потребу в допомозі, особливо якщо це донорство крові – потреба закривається дуже швидко і вже за півгодини я думаю, що треба би дізнатися, чи потреба все ще актуальна, адже знаючи людей – вони вже могли її закрити.

Дуже прикро, що з 300млн на Охматдит почалася епопея щодо цільового використання, але, з іншого боку, це дало поштовх до дослідження ситуації. Ми б певно і не знали, що там якась проблема, якби це не всплило.

Розумію, що далі життя буде тільки складніше, принаймні, в досяжному майбутньому на кшталт цієї зими, але водночас, вірю, що в нас стане сил це пройти. Колись я багато лазила по всяких лісах і було таке правило, що зайти до лісу - просто, але вийти – ціла проблема. І от зараз я бачу, що чим ближче до розв’язки, до того, щоб дістатися саме туди, куди треба, а не туди, куди обставини намагаються змусити йти – тим стає складніше й страшніше.

Звісно, постійні обстріли, тривоги й відключення світла на мене теж негативно впливають, але водночас дають і певну життєствредність, бо, на жаль, багатьох людей, зокрема і важливих мені, уже немає, їх забрала війна, але я ще є, отже ще можу щось зробити, щось змінити, позмагатися за можливість щось означати для майбутнього.

А втім, я розумію, що з багатьма нині живими людьми - мені по дорозі, навіть якщо ми особисто не знайомі. І я б хотіла (і стараюсь реалізовувати, сподіваюсь, виходить нормально) щоб ці люди могли на мене покластися, бо раптом (хотілося б в це вірити), мені випаде честь бути однією з тих, хто бодай комусь даватиме надію, що в цій країні ще не все пропало, навіть якщо ситуація здається відверто паршивою.

Всіх причетних - з днем воєнної розвідки!

Всіх іншим (і нам з п. адміншою у т.р.) - співчуваємо

Дуже і дуже нагадую про збір і прошу про донат та поширення. Уже два місяці не закривається і я трошки не знаю, на скільки ще вдасться притримати другий екофлоу за меншою ціною ніж на ринку. На жаль, зі своїх не можу таку суму дозакрити. Тому буду дуже вдячна за допомогу🤍

Актуальна потреба станом на цей момент - 45 304 грн. (екофлоу + старлінк). Для вашої зручності зараз додам реквізити окремим дописом, щоб легше було скопіювати

Банка: 
https://send.monobank.ua/jar/6ubEWrU7YF

Картка банки: 5375 4112 2098 4624

Основний допис збору в інстаграмі, на випадок, якщо вам зручніше поширювати в сторіс. Незалежно від обсягу та способу сприянні - дуже вдячні кожному, хто не заігнорив і долучився🤍