Forwarded from Zelenskiy / Official
Наші вдома.
Українці повертаються додому з російського полону. Сьогодні розпочався обмін, який триватиме в декілька етапів ще найближчими днями.
Серед категорій тих, кого повертаємо зараз, – поранені та важкопоранені, а також молодші 25 років. Процес доволі складний, багато чутливих деталей, перемовини тривають фактично щодня.
Розраховуємо, що будуть повністю реалізовані домовленості щодо гуманітарних питань, досягнуті в межах зустрічі в Стамбулі. Робимо максимум, щоб повернути всіх. Працюємо для цього на всіх рівнях.
Маємо повернути додому кожного, хто в полоні. Дякую всім, хто допомагає.
Українці повертаються додому з російського полону. Сьогодні розпочався обмін, який триватиме в декілька етапів ще найближчими днями.
Серед категорій тих, кого повертаємо зараз, – поранені та важкопоранені, а також молодші 25 років. Процес доволі складний, багато чутливих деталей, перемовини тривають фактично щодня.
Розраховуємо, що будуть повністю реалізовані домовленості щодо гуманітарних питань, досягнуті в межах зустрічі в Стамбулі. Робимо максимум, щоб повернути всіх. Працюємо для цього на всіх рівнях.
Маємо повернути додому кожного, хто в полоні. Дякую всім, хто допомагає.
❤6
✙splendoris △pparent✙
Мда, навіть адмінша проснулась
Контекст для нових підписників: адмінша тут не чує, тому дрихне і може самостійно проснутись хіба на дуже лютий двіж
Хотілось би сказати, що страшно, але в мене з цим складно, бо у нас є ми і цього не можна забрати. Може ми з вами і не маємо статусів світових лідерів, гегемонів і т.д., але ми маємо спільний досвід і формуємо колективну свідомість. Важко і поступово, але доходить усвідомлення, що українці всі тут в одній біді і треба з цею бідою впоратися.
На жаль, ніхто з нас зараз повністю не контролює своє життя, його дуже легко можна відібрати, однак, поки ми живі – то здатні контролювати принаймні самих себе і відповідати за власні дії й способи реагування на ситуацію.
Тож, плани незмінні: донатимо на збори, волонтеримо, займаємось діяльністю, корисною для України, допомагаємо тим, хто цього потребує, не дозволяємо страху і стресу взяти гору.
У нас скоро буде новий збір, до котрого ви теж зможете (і треба буде) долучитись.
Поки що – приходьте, реєструйтеся на лекцію в неділю. Поговоримо не просто про право, а з акцентуацією на роль кожної окремої людини і про комунікацію, що здатна зміцнювати суспільство
На жаль, ніхто з нас зараз повністю не контролює своє життя, його дуже легко можна відібрати, однак, поки ми живі – то здатні контролювати принаймні самих себе і відповідати за власні дії й способи реагування на ситуацію.
Тож, плани незмінні: донатимо на збори, волонтеримо, займаємось діяльністю, корисною для України, допомагаємо тим, хто цього потребує, не дозволяємо страху і стресу взяти гору.
У нас скоро буде новий збір, до котрого ви теж зможете (і треба буде) долучитись.
Поки що – приходьте, реєструйтеся на лекцію в неділю. Поговоримо не просто про право, а з акцентуацією на роль кожної окремої людини і про комунікацію, що здатна зміцнювати суспільство
Google Docs
Лекція про право в житті 15.06
Реєстрація на лекцію про право в житті, що відбудеться 15 червня о 18:00 у барі Офензива (Київ)
Про що поговоримо?
- Чи є право і чи має воно сенс в умовах глобальних змін? Для чого потрібні угоди, якщо міжнародного права не існує?
- Непомітні правила…
Про що поговоримо?
- Чи є право і чи має воно сенс в умовах глобальних змін? Для чого потрібні угоди, якщо міжнародного права не існує?
- Непомітні правила…
❤3
‼️Новий етап великого обміну - Україна повертає важкопоранених та тяжкохворих Захисників
Сьогодні відбувся перший етап обміну полоненими в категорії “важкопоранені та тяжкохворі”.
В рамках домовленостей у Стамбулі, Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України повернуто з російської неволі групу Захисників, які зазнали важких поранень та мають серйозні проблеми зі здоров’ям.
➡️На рідну землю повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, СБС, Прикордонної служби, Нацгвардії та Державної спеціальної служби транспорту.
Серед визволених сьогодні Захисників є оборонці Маріуполя, які провели у неволі більше 3 років. Крім представників солдатського та сержантського складу вдалося звільнити і офіцерів.
Усі звільнені сьогодні Оборонці мають важкі поранення та тяжкі хвороби: ампутовані кінцівки, проблеми із зором, абсцеси, інфекції, травми, осколкові поранення та хронічні хвороби. У частини визволених діагностований гепатит та туберкульоз.
☝️Повернуті Захисники будуть доправлені до медичних центрів для проходження всіх необхідних обстежень та направлені на подальше лікування і медичну реабілітацію. Усі звільнені будуть забезпечені необхідною допомогою, їм відновлять документи та виплатять належне грошове забезпечення за перебування у неволі.
Великий обмін полоненими триває. З міркувань безпеки операції точна кількість звільнених осіб буде оголошена після завершення процесу обміну.
Координаційний штаб продовжує роботу і найближчим часом буде проведено наступний етап звільнення українських бранців.
Працюємо над поверненням усіх!
🇺🇦Слава Україні!
Сьогодні відбувся перший етап обміну полоненими в категорії “важкопоранені та тяжкохворі”.
В рамках домовленостей у Стамбулі, Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України повернуто з російської неволі групу Захисників, які зазнали важких поранень та мають серйозні проблеми зі здоров’ям.
➡️На рідну землю повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, СБС, Прикордонної служби, Нацгвардії та Державної спеціальної служби транспорту.
Серед визволених сьогодні Захисників є оборонці Маріуполя, які провели у неволі більше 3 років. Крім представників солдатського та сержантського складу вдалося звільнити і офіцерів.
Усі звільнені сьогодні Оборонці мають важкі поранення та тяжкі хвороби: ампутовані кінцівки, проблеми із зором, абсцеси, інфекції, травми, осколкові поранення та хронічні хвороби. У частини визволених діагностований гепатит та туберкульоз.
☝️Повернуті Захисники будуть доправлені до медичних центрів для проходження всіх необхідних обстежень та направлені на подальше лікування і медичну реабілітацію. Усі звільнені будуть забезпечені необхідною допомогою, їм відновлять документи та виплатять належне грошове забезпечення за перебування у неволі.
Великий обмін полоненими триває. З міркувань безпеки операції точна кількість звільнених осіб буде оголошена після завершення процесу обміну.
Координаційний штаб продовжує роботу і найближчим часом буде проведено наступний етап звільнення українських бранців.
Працюємо над поверненням усіх!
🇺🇦Слава Україні!
❤5
Зараз скажу непопулярну думку, але тікати не буду. Раптом буде корисно.
Останні кілька днів спостерігаю дуже багато контенту щодо Сум, а саме: що там немає ліній оборони, здійснюються недоцільні закупівлі, а замість барикад – насипано трішки піску. Не буду це підтверджувати або спростовувати – мене в Сумах немає. Однак, там є інші люди, котрі бачать реальний стан речей.
На жаль, дописи про відсутність оборонних ліній, без контексту – контпродуктивні: вони викликають злість, страх, апатію. Є невдоволення діями влади, бажання знайти і покарати винних, бо ворог за 20км від Сум.
У тому й річ, ворог у 20 км від Сум, а це значить, що є критична потреба вистояти. До Сум не звозять працівників з умовного Львова, щоб ті накидали там трішки піску і поїхали геть. Це відбувається на місцях. А значить – на місцях також точно мали б бути люди, котрим не байдуже.
Дозвольте нагадати лютий 2022 року. Що відбувалось?
Усі небайдужі підірвались: хтось йшов в лави Сил Оборони, хтось готував їжу, знаходив речі, зі смітників робили барикади, розпилювали заброшки на матеріал для протитанкових їжаків, готували коктейлі молотова. Я розумію, що зараз нібито війна стала більш «традиційною», такою, як намагаються описати у книжках. Однак для чогось у нас створювали центри нацспротиву та культивували військову підготовку серед цивільних. Точно не для того, щоб жалітись у телеграмі перед обличчям загрози.
Жалітись то можна, але цього мало щоб вижити. Навіть якщо от прямо зараз візьмуть і почнуть переставляти владу на місцях – це вже нічого не змінить. Потрібна залученість громади.
У Сумах є небайдужі, є люди з технічною освітою та власними медійними ресурсами. Діяти самотужки вони, звісно, аж ніяк не повинні, бо є таке правило – коли хочеш допомогти – не зроби гірше. Не можна допустити такого, що Сили Оборони йдуть в певне місце, а там народ збудував стихійну барикаду, яка заважає, а не допомагає. А ось контакт, нехай навіть з місцевою владою – був би дуже доречний.
Це не питання, де слід соромитись. Йдеться про виживання рідного міста. «Що потрібно для оборони?»
Треба напиляти протитанкових їжаків? Супер, робим. Треба натягати блоків? Позичаєм трактор, тягаєм блоки. Треба пісок? Навряд чи це та ситуація, коли соромно взяти його з дитячої пісочниці. Треба ще що-небудь? Окей, подумаємо, за потреби знайдемо знайомого знайомих, котрий має це у населеному пункті Х і привезе прямо в Суми.
Ми не перший день у війні. Нам не треба вигадувати. Достатньо – пригадати. Ми не стали слабшими чи гіршими з 2022 року. Не забуваймо, що всі дії служать одній меті - вистояти, не впасти перед ворогом
Останні кілька днів спостерігаю дуже багато контенту щодо Сум, а саме: що там немає ліній оборони, здійснюються недоцільні закупівлі, а замість барикад – насипано трішки піску. Не буду це підтверджувати або спростовувати – мене в Сумах немає. Однак, там є інші люди, котрі бачать реальний стан речей.
На жаль, дописи про відсутність оборонних ліній, без контексту – контпродуктивні: вони викликають злість, страх, апатію. Є невдоволення діями влади, бажання знайти і покарати винних, бо ворог за 20км від Сум.
У тому й річ, ворог у 20 км від Сум, а це значить, що є критична потреба вистояти. До Сум не звозять працівників з умовного Львова, щоб ті накидали там трішки піску і поїхали геть. Це відбувається на місцях. А значить – на місцях також точно мали б бути люди, котрим не байдуже.
Дозвольте нагадати лютий 2022 року. Що відбувалось?
Усі небайдужі підірвались: хтось йшов в лави Сил Оборони, хтось готував їжу, знаходив речі, зі смітників робили барикади, розпилювали заброшки на матеріал для протитанкових їжаків, готували коктейлі молотова. Я розумію, що зараз нібито війна стала більш «традиційною», такою, як намагаються описати у книжках. Однак для чогось у нас створювали центри нацспротиву та культивували військову підготовку серед цивільних. Точно не для того, щоб жалітись у телеграмі перед обличчям загрози.
Жалітись то можна, але цього мало щоб вижити. Навіть якщо от прямо зараз візьмуть і почнуть переставляти владу на місцях – це вже нічого не змінить. Потрібна залученість громади.
У Сумах є небайдужі, є люди з технічною освітою та власними медійними ресурсами. Діяти самотужки вони, звісно, аж ніяк не повинні, бо є таке правило – коли хочеш допомогти – не зроби гірше. Не можна допустити такого, що Сили Оборони йдуть в певне місце, а там народ збудував стихійну барикаду, яка заважає, а не допомагає. А ось контакт, нехай навіть з місцевою владою – був би дуже доречний.
Це не питання, де слід соромитись. Йдеться про виживання рідного міста. «Що потрібно для оборони?»
Треба напиляти протитанкових їжаків? Супер, робим. Треба натягати блоків? Позичаєм трактор, тягаєм блоки. Треба пісок? Навряд чи це та ситуація, коли соромно взяти його з дитячої пісочниці. Треба ще що-небудь? Окей, подумаємо, за потреби знайдемо знайомого знайомих, котрий має це у населеному пункті Х і привезе прямо в Суми.
Ми не перший день у війні. Нам не треба вигадувати. Достатньо – пригадати. Ми не стали слабшими чи гіршими з 2022 року. Не забуваймо, що всі дії служать одній меті - вистояти, не впасти перед ворогом
❤4