Зараз скажу непопулярну думку, але тікати не буду. Раптом буде корисно.

Останні кілька днів спостерігаю дуже багато контенту щодо Сум, а саме: що там немає ліній оборони, здійснюються недоцільні закупівлі, а замість барикад – насипано трішки піску. Не буду це підтверджувати або спростовувати – мене в Сумах немає. Однак, там є інші люди, котрі бачать реальний стан речей.

На жаль, дописи про відсутність оборонних ліній, без контексту – контпродуктивні: вони викликають злість, страх, апатію. Є невдоволення діями влади, бажання знайти і покарати винних, бо ворог за 20км від Сум.

У тому й річ, ворог у 20 км від Сум, а це значить, що є критична потреба вистояти. До Сум не звозять працівників з умовного Львова, щоб ті накидали там трішки піску і поїхали геть. Це відбувається на місцях. А значить – на місцях також точно мали б бути люди, котрим не байдуже.

Дозвольте нагадати лютий 2022 року. Що відбувалось?

Усі небайдужі підірвались: хтось йшов в лави Сил Оборони, хтось готував їжу, знаходив речі, зі смітників робили барикади, розпилювали заброшки на матеріал для протитанкових їжаків, готували коктейлі молотова. Я розумію, що зараз нібито війна стала більш «традиційною», такою, як намагаються описати у книжках. Однак для чогось у нас створювали центри нацспротиву та культивували військову підготовку серед цивільних. Точно не для того, щоб жалітись у телеграмі перед обличчям загрози.

Жалітись то можна, але цього мало щоб вижити. Навіть якщо от прямо зараз візьмуть і почнуть переставляти владу на місцях – це вже нічого не змінить. Потрібна залученість громади.

У Сумах є небайдужі, є люди з технічною освітою та власними медійними ресурсами. Діяти самотужки вони, звісно, аж ніяк не повинні, бо є таке правило – коли хочеш допомогти – не зроби гірше. Не можна допустити такого, що Сили Оборони йдуть в певне місце, а там народ збудував стихійну барикаду, яка заважає, а не допомагає. А ось контакт, нехай навіть з місцевою владою – був би дуже доречний.

Це не питання, де слід соромитись. Йдеться про виживання рідного міста. «Що потрібно для оборони?»

Треба напиляти протитанкових їжаків? Супер, робим. Треба натягати блоків? Позичаєм трактор, тягаєм блоки. Треба пісок? Навряд чи це та ситуація, коли соромно взяти його з дитячої пісочниці. Треба ще що-небудь? Окей, подумаємо, за потреби знайдемо знайомого знайомих, котрий має це у населеному пункті Х і привезе прямо в Суми.

Ми не перший день у війні. Нам не треба вигадувати. Достатньо – пригадати. Ми не стали слабшими чи гіршими з 2022 року. Не забуваймо, що всі дії служать одній меті - вистояти, не впасти перед ворогом

💡Ліхтарі, кліщі та Конституція🏛

Лекція на правову тематику, де ви не помітите різниці між законом та реальним життям.

Хто спікер?

Адміністраторка каналу Splendoris Apparent. Так, такий канал існує і йому вже 5 років. Має завершену вищу юридичну освіту та досвід роботи у сфері права – волонтерської: 5 років, професійної – 2 роки.

Де і коли?

15 червня, 18:00
Бар "Офензива", Київ, вул. Межигірська, 20

Для кого?

Для всіх. Для тих, хто має юридичну освіту, для тих, хто не має і навіть для тих, хто загалом освіти не має, бо навіть немовлята впливають на право.

Про що поговоримо?

💠Чи є право і чи має воно сенс в умовах глобальних змін? Для чого потрібні угоди, якщо міжнародного права не існує?
💠Непомітні правила законодавства. Як знайти закон? Як зрозуміти законопроект? Чому так часто виникають ситуації, коли у законопроекті пишуть одне, а в мережі – інше? Чому ми пропускаємо справді важливі законопроекти.
💠Вуличні ліхтарі, брикети від сказу і скляні зупинки – предмети як уособлення «закону цілісності системи». Чому нам потрібні вузькопрофільні фахівці? У чому важливість громадських обговорень? Навіщо вам подавати пропозиції до Національних стратегій? Для чого потрібен друг, який знає друга, у якого друг допомагає у розробці інструкцій та підручників?
💠Живе право як інструмент побудови суспільства та індивідуального зростання людини.

Орієнтовна тривалість лекції – 60 хв + блок Q&A де можете спитати, що вас цікавить.

Вхід безкоштовний, за попередньою реєстрацією