Салют, товариство, потрібна допомога.

Горбенко Олександр, нині боєць 10 ОГШБр, потрапив під арт.обстріл в районі селища Нью Йорк Донецької області. Має опіки 3-4 ступеня на площі 80% тіла. Наразі в стані медикаментозної коми.

Лежить в Харкові, в опіковому центрі

Стан вкрай важкий

Карта допомоги (його сестра):
4441114443465289

Детальніше:
https://nashemisto.dp.ua/2021/07/17/v-harkove-spasajut-bojca-iz-dnepropetrovshhiny-s-80-ozhogami-tela/?utm_source=facebook&utm_medium=social&utm_campaign=td&utm_content=td&utm_term=v-harkove

Шановне панство та панянство! Просимо підтримати воїна у цю тяжку для нього хвилину.

Так, ми писали про те, що подібні питання потрібно вирішувати більш комплексно, але зараз, коли ми не маємо змоги це зробити в один момент, ми можемо допомогти людині, українському бійцю.
Малими кроками ми можемо досягнути того, щоб наша держава змогла , в подальшому, своїми силами рятувати життя. Але, наразі , коли відповідальність лежить на нас, ми можемо внести лепту для порятунку нашого воїна.

Велике - починається з малого. Без нього - не досягнути великого

Шановне панство та панянство! Товариство!

Є пропозиція організувати вебінар на будь яку цікаву вам тему. Також є можливість запросити діючого депутата Верховної Ради України.

Це абсолютно безкоштовно і не залежить від вашого вашого віку, а лише від бажання почути нове.

Якщо когось цікавить участь у подібному дійстві, а також внести пропозиції щодо теми вебінару, а також висловити інші побажання - ви можете написати нам в коментарях, або особисто комусь з адмінів:
@ViazovchenkoB
@Skarlet_fire

Дякуємо за увагу!

На превеликий жаль, Горобенко Олександр, боєць 10 ОГШБр, допомогти якому ми просили раніше, - пішов у вічність сьогодні о 3:30 ранку...
Вічна пам'ять нашому воїну, захиснику України!

Іноді доводиться приймати і негативні новини. Життя і смерть знаходяться поза межами нашого контролю. Людина може намагатися вижити або може спробувати позбавити когось життя, але, зрештою, все це знаходиться під волею випадку. Смерть, особливо якщо вона забрала зі світу гідну людину, приносить біль, проте вона, так само як і інші елементи життя, є природною ситуацією.
Ми можемо допомогти, але кінець все одно буде визначено багатьма умовами, що лежать поза межами нашої компетенції. Проте, що знаходиться в межах цієї компетенції?
Зробити так, щоб смерть наших військовослужбовців не була марною і не траплялася марно. Це значить забезпечувати їм належний матеріальний та інформаційний тил, розвивати державу, зробити все, щоб командування було компетентне, щоб військовослужбовці отримували належну підготовку, спорядження, щоб вироблялося нове, більш ефективне озброєння і засоби захисту для них. Не можна казати, що вся відповідальність за оборону нашого мирного життя лежить на військових. Відповідальність за життя і боєздатність армії залежить напряму від кожного громадянина. І не лише в плані добровільних внесків та волонтерства. Залежно від того, який склад ВРУ, якого президента та й навіть якого мера виберуть люди – військовослужбовцям буде надаватися більша чи менша увага. Залежно від того, яку діяльність ми будемо проводити онлайн та офлайн, залежить, куди буде спрямована увага суспільства, які будуть панувати настрої, яка думка про наших військовослужбовців побутуватиме серед населення.
Тож, можливо, ми не можемо врятувати всіх і кожного, проте завжди можемо взяти на себе відповідальність і довести, що все це було не даремно. Ми маємо самі належно пом’янути всіх, хто віддав життя та здоров’я за нашу свободу в усі часи! Ми маємо самі зробити свою історію!

Часто люди сприймають владу, як щось непомірно важке. І цим непомірно важким такі люди виставляють саме правління на благо власного народу та держави. Втім, хто може сприйняти цей тягар за інструмент, що надає можливість зробити благо, та якою повинна бути така людина. Це ви дізнаєтеся у цій статті.

#влада #держава
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Шановне панство та панянство!
Перший вебінар вирішили провести в голосовому чаті, щоб краще познайомитися з нашими підписниками і максимально відповісти на всі питання, які можуть виникнути у вас.
Тема вебінару: "Теорія Гідних держав. Заперечення і альтернатива теорії відкритого суспільства".
Коли? 23 липня в 20:00 за Київським часом
Де? В нашому чаті. Просимо підписуватися та паралельно вести активну дискусію
Чекаємо всіх!

P. S.
Наступні зустрічі будемо проводити, як і було обіцяно, із запрошеними гостями.

Хтось фанатизмом захоплюється, хтось - засуджує. Проте, коли фанатизм є доцільним? Про це ви дізнаєтесь із сьогоднішньої статті.

#фанатизм #філософія
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

А ми нагадуємо , що лекція на тему "Теорія Гідних Держав. Заперечення і альтернатива теорія відкритого суспільства".
Лекція пройде у нашому чаті в 20:00.
Запрошуємо всіх!

Починаємо

Які професії - не потрібні? Цікаве питання, але, радше, риторичне. Одразу з'являються питання: для кого, для чого, коли... А, втім, скажімо відверто, ми розділяємо професії на ті, що престижні та непрестижні. В яких сферах ми хотіли-б працювати та тих, що не цікаві для нас. Але чи є ці професії непотрібними? Про це ми скажемо в цій статті.

#робота #суспільство #держава
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Сьогодні віряни святкують день Хрещення Русі князем Володимиром.

Звісно, це торжественний день з точки зору християнської віри, з чим хотілося б черговий раз привітати, проте значення його значно більше ніж просто поява монотеїстичної релігії. Додамо також, що «день Хрещення» - доволі відносне поняття, оскільки хрещення на всій території Русі відбувалося неодночасно і не за якимось строгим планом, через що в нас дуже багато язичницьких елементів в релігії. Проте, вочевидь, це було початком хрещення, себто «запуском» самого процесу.
І процес цей був важливий далеко не тільки в площині релігії.

Це дозволило фактично створити державу, яка має єдине віросповідання.
У дохристиянській історії в різних племенах могли фігурувати різні божества, різнилася також їх ієрархія, тож християнство зробило значний внесок в уніфікацію божественної сутності, а отже і в єдність племен. Також це допомогло уніфікувати календар, а отже спростило роботу центральних інституцій, які часто відраховували дні від якогось свята чи природного явища. Відповідно, це сприяло також порозумінню з іншими сформованими державами Європи, які послуговувалися тою ж релігією (хоч і ділилися за конфесією, але на той час сприймали одне одного як «своїх», на яких нападати не треба). Відповідно, міг бути налагоджений обмін інформацією, яка часто містилася саме в храмових книгах і Русь могла вступити у міжнародне співтовариство як цілісний і вагомий суб’єкт.

Тож, день Хрещення має велике значення для історії України відтоді і аж до сьогодні. Не важливо, до якої ви конфесії належите і чи належите взагалі, але відкидати важливу роль цього свята і християнської релігії для формування української державності було б виявом невігластва.

Усіх, хто святкує, вчергове вітаємо)
Водночас, усім рекомендуємо витратити трохи часу на те, щоб ознайомитися з реальною теологічною доктриною, щоб мати свідоме уявлення про основоположні засади релігії, і не думати, що цитати з Біблії означають буквально те, що написано. Це допоможе у релігійних холіварах і для раціонального сприйняття)

Чому людина займається самонагнітаннням та психосоматикою, якщо їй передбачили смерть? Найцікавіше, що вона сама себе приведе до неї, у більшості випадків. Бо провідна думка в такої людини буде не "а як уникнути?, - а, навпаки, "Все. Така моя доля". В цьому дописі ми спробуємо таке питання перенести на більший та глобальніший масштаб, з'ясувавши, чому це дії на нації, держави та світ загалом.

#людина #пророцтва
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

"Хто в гості ходить зранку, той робить справу мудро", - мабуть, всі чули цю пісеньку Віні Пуха. Але мудро він робить тільки якщо господар сам запросив відвідати його оселю зранку. Втім, тут постає питання щодо мудрості самого господаря, тобто, чи прийме він гостя тільки тому, що він прийшов, чи не прийме. У цій статті ми розберемо відмінність "хорошого" господаря від гідного, а, також, який типаж гостей приймати не слід.

Попередження: Всі паралелі (асоціації) з сучасним світом - не випадкові.

#філософія #держава #політика #дипломатія
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Що може врятувати людину від хвороби? Профілактика цієї хвороби.
Коли ми говоримо про запобіганню виникненню чогось, ми, перш за все, говоримо про відповідальність самої людини перед соціумом, її оточенням. Чому ми направляємо свої потуги на те, чому могли-б самі запобігти?
У сьогоднішній статті ми поговоримо про те, чому саме відповідальність є універсальними ліками.

(Ми не пропагуємо відмову від традиційної медицину)

#ідеологія #відповідальність #держава #суспільство #людина
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Поставимо просте питання: "Чи повинні правила суперечити поставленій меті?". Доволі просте питання, проте з нього ми виведемо ще.
Чи може діяти дурне неприродне правило і що буде, якщо його дотримуватися?
Як це зв'язано з італійським страйком?
Що казав про це Цицерон?

Бачите, як багато можна поставити на таке, здавалось-би, просте питання. Втім, відповідь ви можете дізнатися у нашій сьогоднішній статті.

#філософія #мета
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Як вам відомо, сьогодні вранці ветеран “Айдару” Володимир Прохнич прийшов до будівлі Кабінету Міністрів України з гранатою та бажанням підірвати себе разом з будівлею.

Безперечно, ця подія жахлива сама по собі, але більш жахливо те, що подібні “терористичні” акти (пишемо в лапках, бо не вважаємо українських ветеранів терористами, а вчиненне вважаємо актом привернення уваги до своїх проблем) стаються систематично і доволі часто. Тут і захоплення мосту Метро, і акти самопідпалу, і погрози адмінбудівлям…

І не дивно, бо людина, що кожного дня бачить смерть на війні та втрачає здоров’я й час, що могла б провести з близькими, після повернення бачить не тільки людську байдужість, але й відмежування від держави за яку жертвував собою.

Повертаючись з війни, часто, нашому ветерану не надають не тільки психологічної підтримки та реабілітації, а, банально, статусу учасника бойових дій. Що вже казати про зобов’язання, які влада нібито бере на себе, але виконує дуже проблематично. Держава навіть звичайному громадянину його базові права забезпечити не в змозі. Яке ж щастя, що в нас буде транш від МВФ у розмірі близько 1800 грн на людину, може, нарешті Україна розквітне! (сарказм)

Як бачимо, багато хто з військовослужбовців розчаровується у реаліях (не в ідеях та ідеалах, бо завжди готові повернутися та боротися за Україну в яку вони вірять, а саме в дійсності) та у власному житті. Як під час будь-якої війни, а для конкретної людини - після проходження бойових дій, наступає посттравматичний синдром, який можна подолати за рахунок допомоги та адаптації, коли вона проведена вчасно та належно.
Втім, який сенс узагалі просто реабілітувати людину і пояснювати їй, що сучасний стан речей – нормальний? «Так, ви були на фронті аби дати нам час збудувати міцну державу, яка може забезпечити вам тил, а потім і допомогу для контрнаступу, але зрозумійте, це надскладна задача, ми не можемо так просто її вирішити, та й узагалі, вам потрібно зрозуміти, що це лиш ваші індивідуальні уявлення, ми не зобов’язані виправдовувати нічиї очікування. Ось такий-то бієць нормально все сприйняв, значить все ок, тож спустіться на землю і не чекайте, що ми будемо розвивати державу, нам такої вимоги не ставили».

Така фраза звучала б аморально і огидно, якби була сказана прямо, проте її завжди подають або завуальовано, або ветеран розуміє її з реального життя без усяких розмов. І так не повинно бути. Ми повинні бути вдячні нашим військовим і в нашу вдячність та повагу апріорі входить розвиток. Як ми вже казали в одній із наших статей: не можна сидіти склавши руки і намагатися задовільнити свої поточні проблемки, користуючись тим, що нам утримують мир. Держава повинна централізовано долучитися до розвитку самої себе і своїх громадян, аби ветерани не бачили, що час, який вони нам вибороли був витрачений на якісь сумнівні ігрища і розвал держави, а знали, що люди відповідально поставилися до цього.

Проте влада не робить цього і число нещасних випадків зростає.

Як це змінити? Солдат і після служби повинен відчувати, що він потрібен. І не лише словесним нагадуванням: «ви потрібні» (при тому ще й маючи на увазі, що воїни потрібні для того, щоб просто служити «щитом безпеки»). Ми не повинні кидати його на призволяще. Бо це наш воїн і якщо про нього не потурбується держава, яку він захищав, то хто? То для чого таку державу захищати? Ми повинні вносити частку до створення умов адаптації ветеранів.

Ми будуємо державу для нас, українців. А, отже, повинні будувати її так, щоб воїн надихався не тільки ідеалами майбутнього, а й захищав та боровся за реальність.

Щиро перепрошуємо читачів за казус, що відбувся з посиланнями