Вітаємо, панство, наш екскурсовод до музею «Київська Фортеця» одужав і готовий провести екскурсію цієї неділі.

❗️Екскурсія: неділя 12.12 ополудні (12:00) зустріч біля метро Печерська. Тривалість близько 1,5 години.❗️

Ціна: Дорослі - 60 грн. Пільгові групи – 30 грн. Для власників «Картки киянина», що не належать до пільгових груп – 51 грн.

🦠Для осіб старше 18 років обов’язкова наявність сертифікату про вакцинацію /негативного ПЛР тесту/ довідки про одужання від коронавірусу.

Після зустрічі буде живе спілкування.

Охочих відвідати просимо до суботи 11.12 до 19:00 написати @ViazovchenkoB

Пам’ятаєте, ми влітку виставляли пост про тварин? Ось цей.

Тоді була актуальна тема – Закон про захист тварин. Проте, хто ми такі, щоб дозволити собі згадувати про когось лише коли навколо теми – хайп?

Почалася зима. У багатьох регіонах вже лежить сніг, вода замерзає, а та, що не замерзає – засмічена.
Зробіть у себе біля дому чи під’їзду годівницю для птахів. Якщо така вже є з минулих сезонів - заглядайте, щоб там щось було. Птахам краще підходить пшоно, синиці їдять також сало)

Для наземних тварин, котів, наприклад, варто поставити у сухому місці під навісом миску з кормом. Дешевий корм є доволі доступним, у крайньому разі тварини все ще не проти поїсти те, що залишилося від людського обіду, звісно, в межах свого власного типового раціону.

Біля миски з їжею слід поставити миску для води/молока. Її треба перевіряти і регулярно наповнювати, оскільки рідина замерзає, якщо є мороз.

Якщо тварини перебувають біля вашого помешкання постійно (нікому не заважають, не становлять небезпеки), то варто зробити їм будиночок бодай з картонних коробок й утеплити пледом/рушником/непотрібним одягом. Для будиночка потрібно виділити місце під навісом, але не біля труб: у випадку аварії чи прориву труби тварина може отримати ушкодження.

Також, якщо ви маєте домашнього улюбленця, якого вигулюєте – не залишайте його прив’язаним біля супермаркету надовго. Тварина може отримати переохолодження чи обмороження (тут не лише про турботу. Чи хотіли б ви витрачатись на ветеринара, хоча цього можна було уникнути?). У машині теж залишати не можна: утруднений доступ кисню + переохолодження салону. І не залишайте надворі своїх улюбленців, якщо вони не мають відповідної схованки (напр. будки).

Якщо ви побачили надворі травмовану тварину, таку, що когось шукає (часто це домашні тварини, загублені/покинуті господарями) або ж просто хочете знайти їй господарів:

- Ви можете звернутися до служби порятунку тварин з номером: 0-800-302-303, однак, вона ще не всюди і не завжди працює, тож можна завчасно дізнатися і записати у телефон номер служби, що діє конкретно у вашому населеному пункті
- А також поширити в соцмережах про цей випадок

За надані матеріали українською мовою хочемо подякувати подякувати адміну Оксамитового Ціника та нашому підписнику @Kinger_33.

Вчора ми таки провели екскурсію до музею “Київська фортеця”, а тому повинні відзвітувати.

Завітали до косого капоніру, подивились на умови у яких тримали тамошних в'язнів... Що можна сказати?
На жаль, мало хто з самих киян колись був, або й знав, що такий музей взагалі є. Це й не дивно, коли він схований за гігантськими новобудовами. Власне, те ж можна сказати про весь центр Києва. Втім, це не тема цього допису. Якщо цікаво, то тут ми писали про урбаністику.

Що ж найбільше здивувало? Історія про швейцарського туриста, котрий приїхав до Києва саме заради цього музею, бо цікавився історією фортифікацій. Незважаючи на мовний бар’єр, наш екскурсовод зміг провести цікаву та захопливу екскурсію для нього.

Крім того, слід зазначити, що самі працівники докладають левових зусиль для розвитку музею «Київська фортеця», попри те, що багато з них - вже люди літнього віку, хоч є й молоді ентузіасти-фахівці, як пан Юрій, що присвячують свій час цій справі.

Втім, є ще одне. При чому, те ж саме стосується і Львова. У такі просвітницькі проекти вкладаються більше поляки, ніж наша українська або місцева влада. Насправді, це заслуговує поваги, адже вони вкладають гроші у місця важливі для власної історії та власної національної самоіндентифікації. До того ж незалежно від територіального розміщення. Проходячи стендами, що були збудовані на польські гроші - мимохіть задумуєшся: “А чому їм, полякам, якийсь закордонний музей, хай і з місцем, що пов’язаний з історією національного творення, важливіший ніж нам, українцям?”. І дійсно, чому ми, українці так байдуже ставимося до власної історії, хоча декламуємо її і на словах возвеличуємо? Ми радіємо поверненню Скіфського золота, але водночас купа пам’яток на нашій землі руйнується чи то умисно, для зведення новобудов, чи то через байдужість.

Звісно, йдеться не про геть усіх: наші герої-атовці, слід відмітити, долучаються до створення експозиції. У тому ж косому капонірі наявна експозиція приурочена російсько-українській війні. Там є речі як живих, так і нині полеглих героїв. Поряд і захоплені ними бойові трофеї. Біля всюдиходу, що пройшов Ілловайськ, група схилила голову та жоден з нас не міг сказати ні слова, хоч власник його нині живий та іноді забирає свою техніку (вона в робочому стані).

Підсумуємо? Не полініться сходити і підтримати, взяти екскурсію та неодмінно розповісти про музей у соціальних мережах. Він дійсно того вартий.
Та й загалом, привертайте увагу до місць так чи інакше пов’язаних з українською історією. І до людей, котрі долучаються до збережання пам’яті. Цікавтесь ними, відвідуйте - так ви робите вклад у функціонування та розвиток. А це - дійсно дуже потрібно.