За надані матеріали українською мовою хочемо подякувати подякувати адміну Оксамитового Ціника та нашому підписнику @Kinger_33.
Telegram
Оксамитовий Цинік
📢АХТУНҐ📢
Всі думки, пости та інші словосполучення на цьому каналі є абсолютно і повністю суб'єктивними. Слава цинізму!
Адмініструє його величність @Echte_bovdur :3
Всі думки, пости та інші словосполучення на цьому каналі є абсолютно і повністю суб'єктивними. Слава цинізму!
Адмініструє його величність @Echte_bovdur :3
Вчора ми таки провели екскурсію до музею “Київська фортеця”, а тому повинні відзвітувати.
Завітали до косого капоніру, подивились на умови у яких тримали тамошних в'язнів... Що можна сказати?
На жаль, мало хто з самих киян колись був, або й знав, що такий музей взагалі є. Це й не дивно, коли він схований за гігантськими новобудовами. Власне, те ж можна сказати про весь центр Києва. Втім, це не тема цього допису. Якщо цікаво, то тут ми писали про урбаністику.
Що ж найбільше здивувало? Історія про швейцарського туриста, котрий приїхав до Києва саме заради цього музею, бо цікавився історією фортифікацій. Незважаючи на мовний бар’єр, наш екскурсовод зміг провести цікаву та захопливу екскурсію для нього.
Крім того, слід зазначити, що самі працівники докладають левових зусиль для розвитку музею «Київська фортеця», попри те, що багато з них - вже люди літнього віку, хоч є й молоді ентузіасти-фахівці, як пан Юрій, що присвячують свій час цій справі.
Втім, є ще одне. При чому, те ж саме стосується і Львова. У такі просвітницькі проекти вкладаються більше поляки, ніж наша українська або місцева влада. Насправді, це заслуговує поваги, адже вони вкладають гроші у місця важливі для власної історії та власної національної самоіндентифікації. До того ж незалежно від територіального розміщення. Проходячи стендами, що були збудовані на польські гроші - мимохіть задумуєшся: “А чому їм, полякам, якийсь закордонний музей, хай і з місцем, що пов’язаний з історією національного творення, важливіший ніж нам, українцям?”. І дійсно, чому ми, українці так байдуже ставимося до власної історії, хоча декламуємо її і на словах возвеличуємо? Ми радіємо поверненню Скіфського золота, але водночас купа пам’яток на нашій землі руйнується чи то умисно, для зведення новобудов, чи то через байдужість.
Звісно, йдеться не про геть усіх: наші герої-атовці, слід відмітити, долучаються до створення експозиції. У тому ж косому капонірі наявна експозиція приурочена російсько-українській війні. Там є речі як живих, так і нині полеглих героїв. Поряд і захоплені ними бойові трофеї. Біля всюдиходу, що пройшов Ілловайськ, група схилила голову та жоден з нас не міг сказати ні слова, хоч власник його нині живий та іноді забирає свою техніку (вона в робочому стані).
Підсумуємо? Не полініться сходити і підтримати, взяти екскурсію та неодмінно розповісти про музей у соціальних мережах. Він дійсно того вартий.
Та й загалом, привертайте увагу до місць так чи інакше пов’язаних з українською історією. І до людей, котрі долучаються до збережання пам’яті. Цікавтесь ними, відвідуйте - так ви робите вклад у функціонування та розвиток. А це - дійсно дуже потрібно.
Завітали до косого капоніру, подивились на умови у яких тримали тамошних в'язнів... Що можна сказати?
На жаль, мало хто з самих киян колись був, або й знав, що такий музей взагалі є. Це й не дивно, коли він схований за гігантськими новобудовами. Власне, те ж можна сказати про весь центр Києва. Втім, це не тема цього допису. Якщо цікаво, то тут ми писали про урбаністику.
Що ж найбільше здивувало? Історія про швейцарського туриста, котрий приїхав до Києва саме заради цього музею, бо цікавився історією фортифікацій. Незважаючи на мовний бар’єр, наш екскурсовод зміг провести цікаву та захопливу екскурсію для нього.
Крім того, слід зазначити, що самі працівники докладають левових зусиль для розвитку музею «Київська фортеця», попри те, що багато з них - вже люди літнього віку, хоч є й молоді ентузіасти-фахівці, як пан Юрій, що присвячують свій час цій справі.
Втім, є ще одне. При чому, те ж саме стосується і Львова. У такі просвітницькі проекти вкладаються більше поляки, ніж наша українська або місцева влада. Насправді, це заслуговує поваги, адже вони вкладають гроші у місця важливі для власної історії та власної національної самоіндентифікації. До того ж незалежно від територіального розміщення. Проходячи стендами, що були збудовані на польські гроші - мимохіть задумуєшся: “А чому їм, полякам, якийсь закордонний музей, хай і з місцем, що пов’язаний з історією національного творення, важливіший ніж нам, українцям?”. І дійсно, чому ми, українці так байдуже ставимося до власної історії, хоча декламуємо її і на словах возвеличуємо? Ми радіємо поверненню Скіфського золота, але водночас купа пам’яток на нашій землі руйнується чи то умисно, для зведення новобудов, чи то через байдужість.
Звісно, йдеться не про геть усіх: наші герої-атовці, слід відмітити, долучаються до створення експозиції. У тому ж косому капонірі наявна експозиція приурочена російсько-українській війні. Там є речі як живих, так і нині полеглих героїв. Поряд і захоплені ними бойові трофеї. Біля всюдиходу, що пройшов Ілловайськ, група схилила голову та жоден з нас не міг сказати ні слова, хоч власник його нині живий та іноді забирає свою техніку (вона в робочому стані).
Підсумуємо? Не полініться сходити і підтримати, взяти екскурсію та неодмінно розповісти про музей у соціальних мережах. Він дійсно того вартий.
Та й загалом, привертайте увагу до місць так чи інакше пов’язаних з українською історією. І до людей, котрі долучаються до збережання пам’яті. Цікавтесь ними, відвідуйте - так ви робите вклад у функціонування та розвиток. А це - дійсно дуже потрібно.
Шановне панство та панянство! Вже завтра, о 15:00 відбудеться круглий стіл на тему "Консерватизм та інновації", на якому ми матимемо слово.
Всіх запрошуємо!
Зареєструватися можна за цим посиланням .
Всіх запрошуємо!
Зареєструватися можна за цим посиланням .
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Трохи статистик по опору РФ у разі нападу на місто/село опитуваних осіб.
Кажуть, що краще, ніж у 2015 році, але 50,2% які опиратимуться, серед яких лише 33,3% - збройний опір – це не діло. Серйозно: акції, демонстрації проти військової інтервенції РФ?? Ще ж не забувайте, про тих, хто відповідаючи «нічого не робитиме» - фактично сприяв би ворогу.
Ще й формулювання «…у разі російської збройної інтервенції у ваш населений пункт».
Так?
А до того, як це буде ваш населений пункт – нічого робити не треба? Треба чекати, поки ворог дійде до вашого населеного пункту, коли вже опір з великою вірогідністю не матиме сенсу??
Чому так?
1) Багато людей належать до груп, які для опору не підходять: пенсіонери, діти, додамо туди також інвалідів. Насправді, вік та інвалідність – не підстава нічого не робити. Це заважає збройному опору, але цивільний опір – теж хороша штука, хоч і не у вигляді демонстрацій. Зрештою, випадковий професор може допомагати, не виходячи зі свого кабінету, хай би йому було під 80 років.
2) Незрозумілий статевий розрив. На 58% чоловічого збройного опору – лише 12,8% жіночого. Це було б прийнятно, якби при цьому був високий відсоток громадянського опору у вигляді акцій. Але ні, громадянський опір такий же, як і відсутність дій. А жінок в Україні більше ніж чоловіків.
3) Люди неготові до стресових умов. Для них важливіше зберегти життя/роботу і т.д. Деякі просто бояться зброї.
4) Люди не вважають нинішню державу чимось достатньо вартісним, щоб віддати життя. Щоб боротися – потрібен сенс і щось важливе, що хочеться захистити.
5) Для декого інтервенція була б навіть вигідною можливістю емігрувати. Ті, хто не має грошей чи підстав, зробити це зараз, змогли б отримати статус біженця, різні види допомоги.
6) Ну і, звичайно, інертна маса, якій все одно у якій країні жити. Така маса вважає, що у разі операції - їхнє життя не зміниться.
Більше спойлерів не буде, результати опитування можна подивитися тут.
Ті, хто готовий оборонятися мають берегти одне одного, бо ті, хто бореться – найбільш вірогідно, хочуть будувати майбутнє.
Кажуть, що краще, ніж у 2015 році, але 50,2% які опиратимуться, серед яких лише 33,3% - збройний опір – це не діло. Серйозно: акції, демонстрації проти військової інтервенції РФ?? Ще ж не забувайте, про тих, хто відповідаючи «нічого не робитиме» - фактично сприяв би ворогу.
Ще й формулювання «…у разі російської збройної інтервенції у ваш населений пункт».
Так?
А до того, як це буде ваш населений пункт – нічого робити не треба? Треба чекати, поки ворог дійде до вашого населеного пункту, коли вже опір з великою вірогідністю не матиме сенсу??
Чому так?
1) Багато людей належать до груп, які для опору не підходять: пенсіонери, діти, додамо туди також інвалідів. Насправді, вік та інвалідність – не підстава нічого не робити. Це заважає збройному опору, але цивільний опір – теж хороша штука, хоч і не у вигляді демонстрацій. Зрештою, випадковий професор може допомагати, не виходячи зі свого кабінету, хай би йому було під 80 років.
2) Незрозумілий статевий розрив. На 58% чоловічого збройного опору – лише 12,8% жіночого. Це було б прийнятно, якби при цьому був високий відсоток громадянського опору у вигляді акцій. Але ні, громадянський опір такий же, як і відсутність дій. А жінок в Україні більше ніж чоловіків.
3) Люди неготові до стресових умов. Для них важливіше зберегти життя/роботу і т.д. Деякі просто бояться зброї.
4) Люди не вважають нинішню державу чимось достатньо вартісним, щоб віддати життя. Щоб боротися – потрібен сенс і щось важливе, що хочеться захистити.
5) Для декого інтервенція була б навіть вигідною можливістю емігрувати. Ті, хто не має грошей чи підстав, зробити це зараз, змогли б отримати статус біженця, різні види допомоги.
6) Ну і, звичайно, інертна маса, якій все одно у якій країні жити. Така маса вважає, що у разі операції - їхнє життя не зміниться.
Більше спойлерів не буде, результати опитування можна подивитися тут.
Ті, хто готовий оборонятися мають берегти одне одного, бо ті, хто бореться – найбільш вірогідно, хочуть будувати майбутнє.
Панство та панянство! Тут спеціально для людей цивільних, зробили пояснення куди йти, а куди не йти воювати уразі чого, а також, як долучитися до військової справи у будь-який час)
Радимо ознайомитися !
Радимо ознайомитися !
Forwarded from Родезійський Фронт
Вітаю, друзі!
Маю для вас серйозну розмову. І цього разу, РАПТОВО, не про Родезію. Іноді доводиться згадувати, що я не тільки родезіолог (лол), але ще й який-не-який колишній військовий та резервіст ОР-1.
На фоні всіх цих розмов про майбутній наступ кацапів, а також після опублікування статистики про те, що більшість українців готові воювати за державу, постійно зіштовхують з відверто шкідливими для майбутніх солдатів постами в мережі. Якісь дивні люди, які до війни жодного стосунку не мають, спішать ділитися з усіма своєю "важливою" думкою з питання.
Хайп трохи вщух, а тому з чистою совістю можна говорити про потрібні речі.
Вирішив звернутися за допомогою статті до тих з моїх підписників, що морально та фізично готуються до можливої масштабізації війни. Що робити і куди бігти, якщо раптом бомбане? Це вирішувати, звичайно, вам. Але якщо вам потрібна порада- ось вона, за посиланням знизу.
https://telegra.ph/Kudi-jti-voyuvati-yakshcho-ti-civ%D1%96lnij-Rozyasnennya-dlya-ohochih-kraj-boroniti-12-20
Маю для вас серйозну розмову. І цього разу, РАПТОВО, не про Родезію. Іноді доводиться згадувати, що я не тільки родезіолог (лол), але ще й який-не-який колишній військовий та резервіст ОР-1.
На фоні всіх цих розмов про майбутній наступ кацапів, а також після опублікування статистики про те, що більшість українців готові воювати за державу, постійно зіштовхують з відверто шкідливими для майбутніх солдатів постами в мережі. Якісь дивні люди, які до війни жодного стосунку не мають, спішать ділитися з усіма своєю "важливою" думкою з питання.
Хайп трохи вщух, а тому з чистою совістю можна говорити про потрібні речі.
Вирішив звернутися за допомогою статті до тих з моїх підписників, що морально та фізично готуються до можливої масштабізації війни. Що робити і куди бігти, якщо раптом бомбане? Це вирішувати, звичайно, вам. Але якщо вам потрібна порада- ось вона, за посиланням знизу.
https://telegra.ph/Kudi-jti-voyuvati-yakshcho-ti-civ%D1%96lnij-Rozyasnennya-dlya-ohochih-kraj-boroniti-12-20
Telegraph
Куди йти воювати, якщо ти цивільний? Роз'яснення для охочих край боронити.
Бажаю міцного здоров'я, панове резервісти! Не дивуйтесь подібному тону. Саме так варто вітатися рішуче з усіма, особливо перед загрозою повномасштабного російського вторгнення. Адже кожен з вас, незалежно від власного бажання, є потенційним солдатом на цій…
Кілька слів про військовий облік жінок з погляду жінки (@Skarlet_fire).
Це класно!
Незрозуміло, чому цього не було раніше. Фемінізм чи подібні рухи не мають до цього жодного стосунку. Жінки наразі мають низький потенціал у війську, частково це спричинено біологічними особливостями, частково – сучасними умовами життя.
Військовий облік, звісно, не передбачає, що всіх жінок заберуть на фронт чи перетворять в машини для вбивства чи ще щось. Проте можна буде провести бодай базову підготовку і надати необхідні знання у сфері.
І це в інтересах самих жінок.
Якщо ворог вирішить сунутися на нашу землю – задіяні будуть всі. Жінки, ознайомлені з найнеобхіднішою інформацією будуть мати значно більше шансів вижити, ніж не ознайомлені. Більш того, коли чоловік знаходиться поряд з непідготовленою жінкою – він мусить її захищати, відповідає за неї, а вона ще й може заважати через відсутність знань.
Водночас, коли йдеться про підготовлену жінку – вона, як мінімум не заважатиме, як максимум – буде такою ж ефективною бойовою одиницею (друге, звісно, стосується лише добре вишколених жінок зі стажем).
Взагалі ми вважаємо, що вміти захищатися, зокрема, вміти володіти зброєю, повинні усі, незалежно від статі. Ми б ще додали до цього патріотичне виховання.
Це однозначний плюс для організованості в момент небезпеки, а також сприяє самодисципліні й індивідуальній відповідальності.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋
Це класно!
Незрозуміло, чому цього не було раніше. Фемінізм чи подібні рухи не мають до цього жодного стосунку. Жінки наразі мають низький потенціал у війську, частково це спричинено біологічними особливостями, частково – сучасними умовами життя.
Військовий облік, звісно, не передбачає, що всіх жінок заберуть на фронт чи перетворять в машини для вбивства чи ще щось. Проте можна буде провести бодай базову підготовку і надати необхідні знання у сфері.
І це в інтересах самих жінок.
Якщо ворог вирішить сунутися на нашу землю – задіяні будуть всі. Жінки, ознайомлені з найнеобхіднішою інформацією будуть мати значно більше шансів вижити, ніж не ознайомлені. Більш того, коли чоловік знаходиться поряд з непідготовленою жінкою – він мусить її захищати, відповідає за неї, а вона ще й може заважати через відсутність знань.
Водночас, коли йдеться про підготовлену жінку – вона, як мінімум не заважатиме, як максимум – буде такою ж ефективною бойовою одиницею (друге, звісно, стосується лише добре вишколених жінок зі стажем).
Взагалі ми вважаємо, що вміти захищатися, зокрема, вміти володіти зброєю, повинні усі, незалежно від статі. Ми б ще додали до цього патріотичне виховання.
Це однозначний плюс для організованості в момент небезпеки, а також сприяє самодисципліні й індивідуальній відповідальності.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋
Адміни поїхали в надзвичайної краси місця.
Поки відпочивайте, перечитуйте статті, які не встигли прочитати протягом року. Останні півроку були дуже активними в житті каналу й адмінів зокрема. Ми дізналися багато нового і ще більше нас чекає попереду. Наразі ми маємо великий список планових статей, який, звісно, доповнюватиметься й неочікуваними викликами реальності.
Настав час внести більше організованості і спокою у наш творчий безлад, зробити контент якіснішим і доступнішим для вас. Протягом року ми багато спілкувалися з підписниками і врахували вашу критику та побажання.
Зараз деякий час серйозних постів не буде, хіба вже трапиться ключовий форс-мажор. Проте вже в січні ми повернемося з оновленим контентом і покращеними функціями каналу. Зробимо його так би мовити, більш зручним для вас.
Також нас чекатиме дещо нове, що виникло випадковим чином і що може створити багато цікавих можливостей. Але всьому свій час)
Поки відпочивайте, перечитуйте статті, які не встигли прочитати протягом року. Останні півроку були дуже активними в житті каналу й адмінів зокрема. Ми дізналися багато нового і ще більше нас чекає попереду. Наразі ми маємо великий список планових статей, який, звісно, доповнюватиметься й неочікуваними викликами реальності.
Настав час внести більше організованості і спокою у наш творчий безлад, зробити контент якіснішим і доступнішим для вас. Протягом року ми багато спілкувалися з підписниками і врахували вашу критику та побажання.
Зараз деякий час серйозних постів не буде, хіба вже трапиться ключовий форс-мажор. Проте вже в січні ми повернемося з оновленим контентом і покращеними функціями каналу. Зробимо його так би мовити, більш зручним для вас.
Також нас чекатиме дещо нове, що виникло випадковим чином і що може створити багато цікавих можливостей. Але всьому свій час)
Шановні підписники! Минає ще один рік і варто підбити деякі підсумки.
Якщо рік минулий, можна сказати, народив ідею, то той, що минає – започаткував реальне наповнення матчастиною.
Цього року було багато нових знайомств, перших заходів і, як не дивно – хаосу .
Насправді, ми самі не очікували отримати ті можливості, які випадковим чином виникали навколо.
Минулого року вас було13 . Наразі – вас майже 700.
Про складність цього року вам й так скажуть інші. Так само як і пафосні слова.
Ми ж скажемо інше.Лише помічаючи можливості, діючи, намагаючись досягти чогось – людина починає дійсно впливати на світ. Неможливо покращити становище держави й своє власне, якщо помічати лиш перешкоди на шляху. Навпаки – треба знаходити, що ви можете зробити, як ви можете долучитися.
Створіть класний проект з поширення українського контенту, організуйте команду і займіться чесним бізнесом, вступіть до українського ВНЗ і змінюйте його на краще, будьте активними, пишіть наукові роботи, займайтеся спортом, знаходьте час насолодитися природою. Так можна побачити багато краси й надихнутися.
У новому році чекайте від нас ще більше контенту. Настав час приборкати хаос і створити творчий порядок.
Ми ж вам побажаємо надалі бути людьми гідними. Здобувайте верх над самими собою, розвивайтеся та хай серця ваші сповняться бажанням більшого для себе й своєї Батьківщини.
З Новим Роком!🎄🎄🎄
Якщо рік минулий
Цього року було багато нових знайомств, перших заходів
Насправді, ми самі не очікували отримати ті можливості, які випадковим чином виникали навколо.
Минулого року вас було
Про складність цього року вам й так скажуть інші. Так само як і пафосні слова.
Ми ж скажемо інше.
Створіть класний проект з поширення українського контенту, організуйте команду і займіться чесним бізнесом, вступіть до українського ВНЗ і змінюйте його на краще, будьте активними, пишіть наукові роботи, займайтеся спортом, знаходьте час насолодитися природою. Так можна побачити багато краси й надихнутися.
У новому році чекайте від нас ще більше контенту. Настав час приборкати хаос і створити творчий порядок.
Ми ж вам побажаємо надалі бути людьми гідними. Здобувайте верх над самими собою, розвивайтеся та хай серця ваші сповняться бажанням більшого для себе й своєї Батьківщини.
З Новим Роком!🎄🎄🎄
Там МВС проект постанови про зміни до ПДР внесла
Заборона експлуатації автомобіля в період з 1 жовтня по 31 березня. Хто має машину, той трохи розбирається в гумі і в кіпіші навколо її сезонної зміни. Тобто, якщо все так і залишити - власникам авто треба буде вже десь в середині вересня, коли часто стоїть спека їхати і змінювати гуму з літньої на зимову і чекати до початку квітня, коли температура вже теж може перевалювати за +20, щоб зимову гуму зняти.
МВС каже, що такий захід допоможе запобігти ДТП, але це взагалі не факт. На теплій дорозі зимова гума втрачає властивості, тому і важливо міняти її залежно від погоди.
Це означає, що в обмін на дуже гіпотетичне зменшення ДТП люди отримають потребу постійно витрачатися на постійну купівлю зимових шин, бо вони будуть швидше псуватися. Зате можна було б відловлювати за невчасну заміну гуми, це так.
Але ж там є щось про «всесезонку» може просто поставити її і не паритися? Ні, цей варіант нормальний від -10 до +5/+10, при сильному холоді і спеці доведеться купувати нові раз на півроку. По-факту, те саме, що міняти, тільки купувати нові. До того ж вони погано переживають екстремальні умови та бездоріжжя.
Коротше, економити за умов схвалення постанови – не вийде + ризики пов’язані із застосуванням зимової гуми на теплому покритті.
Погана постанова, несіть нову.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋
Заборона експлуатації автомобіля в період з 1 жовтня по 31 березня. Хто має машину, той трохи розбирається в гумі і в кіпіші навколо її сезонної зміни. Тобто, якщо все так і залишити - власникам авто треба буде вже десь в середині вересня, коли часто стоїть спека їхати і змінювати гуму з літньої на зимову і чекати до початку квітня, коли температура вже теж може перевалювати за +20, щоб зимову гуму зняти.
МВС каже, що такий захід допоможе запобігти ДТП, але це взагалі не факт. На теплій дорозі зимова гума втрачає властивості, тому і важливо міняти її залежно від погоди.
Це означає, що в обмін на дуже гіпотетичне зменшення ДТП люди отримають потребу постійно витрачатися на постійну купівлю зимових шин, бо вони будуть швидше псуватися. Зате можна було б відловлювати за невчасну заміну гуми, це так.
Але ж там є щось про «всесезонку» може просто поставити її і не паритися? Ні, цей варіант нормальний від -10 до +5/+10, при сильному холоді і спеці доведеться купувати нові раз на півроку. По-факту, те саме, що міняти, тільки купувати нові. До того ж вони погано переживають екстремальні умови та бездоріжжя.
Коротше, економити за умов схвалення постанови – не вийде + ризики пов’язані із застосуванням зимової гуми на теплому покритті.
Погана постанова, несіть нову.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋
mvs.gov.ua
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил дорожнього руху»
Повідомляємо про оприлюднення 30 грудня 2021 року на офіційному вебсайті Міністерства внутрішніх справ України проєкт постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до Правил дорожнього
Шановне панство, раді вам представити наших колег по цеху, молодих і гарячих істориків з Львівського Медієвістичного Клубу.
Чим вони займаються? Доводять, що наука, зокрема історія – не обов'язково уділ похмурих старих професорів, а й у неї є майбутнє серед нашого покоління. На своїх сторінках вони регулярно постять базовану історичну годноту. Підпишіться, поки це безкоштовно.
Інст: https://www.instagram.com/lviv_medieval/
ТГ: https://news.1rj.ru/str/lviv_medieval
Сподіваємось на плідну співпрацю в нелегкій справі повернення науки в середовище студентів. Чи то скоріше навпаки. Втім, це не так важливо.
Слідкуйте за оновленнями, буде весело)
Чим вони займаються? Доводять, що наука, зокрема історія – не обов'язково уділ похмурих старих професорів, а й у неї є майбутнє серед нашого покоління. На своїх сторінках вони регулярно постять базовану історичну годноту. Підпишіться, поки це безкоштовно.
Інст: https://www.instagram.com/lviv_medieval/
ТГ: https://news.1rj.ru/str/lviv_medieval
Сподіваємось на плідну співпрацю в нелегкій справі повернення науки в середовище студентів. Чи то скоріше навпаки. Втім, це не так важливо.
Слідкуйте за оновленнями, буде весело)
Христос ся рождає! Славімо його!
Святий Вечір приходить до наших хат чи то вже квартир, об'єднуючи українські родини за святковим столом. Це момент, коли надходить відчуття споріднення усього: живого та неживого, духовного з реальним. Різдво покликане об’єднувати покоління, чого зараз нам так не вистачає. І тих, хто з якихось причин втратив зв’язок із родиною, ми не повинні залишати осторонь.
За традицією, Святий Вечір відбувається в напівтемряві, як таїнство. Голова сім’ї запалює свічки, відкладає кутю та інші страви вже померлим… Духи пращурів, які з покоління в покоління робили так століттями - сьогодні з нами, за нашими столами.
Сьогодні ми хочемо поділитися з вами деякими вибірками з описів української різдвяної традиції та її відтворення, розуміння. Бо розуміння, спорідненість, а не механічне відтворення, продовжує традиції. Сліпе відтворення - веде до занепаду: традиція має не тільки існувати, але й розвиватися.
Що важливо: свято актуальне для всіх, а не лише для старшого покоління українців і нам необхідно відчувати суть аби не втратити на майбутнє свою ідентичність.
Святий Вечір приходить до наших хат чи то вже квартир, об'єднуючи українські родини за святковим столом. Це момент, коли надходить відчуття споріднення усього: живого та неживого, духовного з реальним. Різдво покликане об’єднувати покоління, чого зараз нам так не вистачає. І тих, хто з якихось причин втратив зв’язок із родиною, ми не повинні залишати осторонь.
За традицією, Святий Вечір відбувається в напівтемряві, як таїнство. Голова сім’ї запалює свічки, відкладає кутю та інші страви вже померлим… Духи пращурів, які з покоління в покоління робили так століттями - сьогодні з нами, за нашими столами.
Сьогодні ми хочемо поділитися з вами деякими вибірками з описів української різдвяної традиції та її відтворення, розуміння. Бо розуміння, спорідненість, а не механічне відтворення, продовжує традиції. Сліпе відтворення - веде до занепаду: традиція має не тільки існувати, але й розвиватися.
Що важливо: свято актуальне для всіх, а не лише для старшого покоління українців і нам необхідно відчувати суть аби не втратити на майбутнє свою ідентичність.