"Сон собаки" - події, які пережив персонаж або персонажі насправді трапились уві сні. Сюди ж, напевно, віднесу і несправжні смерті, коли смерть не ставить крапку на житті персонажа, той легко повертається за деякий час, знову помирає - знову повертається, і т. д. допоки його чергова смерть стане не трагедією, а "Ну скільки він там возиться, міг би вже і воскреснути". На мій погляд, це величезне знецінення того, що персонаж зробив, який шлях пройшов, що пізнав і що втратив.
А як до цього ставитесь ви?

І знову про сюжет. Звісно ж головна мета рольових пройтися по сюжету від початку до кінця. Зіграти в гру, розкрити персонажа, його характер, мету і тд, додати щось своє до історії. Майже разом з ним прожити то все, що там відбувається. І дуже прикро, коли стільки часу летить в сміттєвий бак, бо рольова закривається, або на якийсь час забувають/заморожується. Доки не з'явиться хтось або щось, щоб дати тому чи іншому задуму сюжету другий шанс. Але питання дещо в іншому:
- Коли ви самі розумієте, що немає сенсу писати пости далі? Коли варто зупинитися й припинити рольову, попрощавшись з нею назавжди? Які абсурдні ситуацій змушували вас відмовитися від рольової? Чи були ці причини пов'язані з персами (власним, за якого ролите, сорола чи іншого рольовика або ж нпс), яким вже немає куди рости. Чи власне через сорола/рольовика, типу наче сюжет хороший, а ось людину ви помилково" вибрали - не ту для цього, ну або з часом зрозуміли, що тут каші не звариш. Чи сюжет, що вичерпав всі можливі варіанти свого розвитку, й краще підти, ніж мучитися вигадуючи як його розворушити/оживити. Чи раптова зміна жанру/теми/якихось нових елементів в сюжеті, що на вашу думку лише зіпсували оригінальний задум рольової. Чи є інші на то причини?

(Тема стосується як рольових особистих, так і в групах. Думаю враховуючи цей фактор, відповідей та думок теж можить бути чимало)

Популярний пошук наразі забороняє рекламитися групам-флудам по якійсь тематиці. Як до цього ставитесь? Я не можу визначитись. З одного боку, флуд не рольова, а з іншого, рольовий флуд - тематика навколорольова, тобто вони також є частиною світу рольових ігор, чи не так?

Бачила думку, що в рольові грають люди, котрим чогось не вистачає по життю.
Тож... Чому граєте у рольові ви?

Чи мали ви, гравці, досвід у історичних рольових на подобі оспіваних у недавніх коментарях – по османській імперії?
Чи існує у рольовому світі попит на них, як, умовно, ті ж 1-2 роки тому?

В мене нещодавно сталась ситуація. З співролом довго вже не ролили, логічно що ми завершили рольову, вона сама про це написала. Я не заперечував, написав удачі і тд. Потім і помітив що чат видалили і заблокували. Я не тримаю ніякої обіди на неї, але не розумію навіщо😭😭 там була така анкета афігєнна, її вже немає🆘🆘

Зізнавайтесь, скільки по часу у вас бере написання поста? Як зазвичай виглядає цей процес в реалі?

Відтворення робочого процесу якої професії вам, ladies and gentlemen, дався найтяжче? Танцівник? Матір? Драконознавець?

А давайте про "pay gap" з точки зору вибору персонажа 😂 Яке у вас співвідношення між жіночими та чоловічими ролями?

Як ставитеся до нагадувань про пост? Або до картинок де пише "ти не відписав пост"? Чи використовуєте ви їх? Або можливо вони вас дратують? 🎤

За мотивами обговорення:
Чи існує життя поза ролками?
Яке у вас співвідношення реалу і гри?

Гетерофоби. Окей це звучить надто голосно, але інколи здається що на просторах пошуку рольовиків так і є. Типу коли гравець шукає когось на слеш/фемслеш і вказує що він грає тільки це і не інакше всі такі окей гуд твоє право. Коли людина вказує шо вона ролить тільки гетеро зразу такі🫢😧😳🤨

Це виглядає як той прікол з тіктоку: це місце для геїв і тобі не місце тут😔😔

Скільки гравців - стільки й стилів письма. У вас є найкращий пост? Саме час здути з нього пил, і похизуватись ним на широкий загал!
У вас немає найкращого поста? Тоді хай ваш останній пост вважається найкращим.
Похизуйтесь всім своїм стилем, бо серед нас немає не талановитих! =)

Скільки ігор у вас наразі? Про що вони? Є серед них ті, які вам більш цікаві?

Давно звикла до того, як багато рольовиків наче вогня бояться розкриття особистості. Куди там реальній! Навіть банально зв'язку між якимись попередніми ролями та нинішньою.
А мені так файно і легко дихається, не ховаючись. І це для мене свобода, і це для мене більш яскраве життя.
Як ви думаєте, наскільки це нетипово? Чи багато серед нас моїх "одновідчуттівців"?
А на якій ділянці шкали знаходитесь ви?

...Бо середа то маленька п'ятниця. Розвантажимось?
(кредіти чемно залишаю)

Скиньте найкращу свою анкету