Зараз в розробці фентезі рольова з вайбом середньовіччя, гри престолів та тому подібне. Готовий вже трейлер 🤘🏻

Шукаю людину котра вміє малювати карти в інтернеті хто хотів би допомогти напишіть @nyraxdd🙏🏻🙏🏻

Чому гравці часто хочуть саме фото, і проти артів з зовнішністю персонажа, поясніть? На відміну від арта, на фотографіях зняті люди, котрі існують в реальному світі. Мені якраз навпаки дивним здається те, що реальна людина знялася на фото, і тут якісь ліві люди вже придумали їй трагічну біографію, зробили її алкоголіком, наприклад, катують або трахнули у всіх можливих позах...

Ви любите подорожувати? Які міста нашої рідної Землі вам довелося освоїти заради гри?

Майже встигли=)
Сьогодні у нашого друга, Гільдії Рольовиків, своє власне міні-свято: кількість підписників групи перевалила за шість сотен. Великий шлях, велика цифра, велика відповідальність. І ви повністю її виправдовуєте.
Role Talks вітає вас з новими учасниками, і безмежно дякує за постійну підтримку, котру ви надаєте з перших днів нашого існування.
Пані і панове підписники, якщо маєте вільну хвилинку, приєднуйтесь до вітання у коментарях. Гадаємо, керівнику Гільдії і нашому підписнику буде приємно почитати ваші теплі слова. І, звісно, якщо ви ще не є членом спільноти цього пошука, закликаємо вас приєднуватись і будувати спільний рольовий простір разом.
Вітаємо, друзі! Ростіть великими-великими!

Чи бували у Вас «рольові ломки» (коли дуже хочеться грати, а нема можливості через життєві обставини/тощо)? У мене якраз зараз. Маю відпочинок, мені прям супер кайф, але боже, стільки натхнення зловила, а до кінця ще мінімум 6 днів 😭😭😭...
+ Таке іноді буває, коли маю багато ігор, а з'являється ЩЕ ідея...

Що можна сказати і під час сексу, і на місці злочину? 😏

СРАЧУ БУТИ!!
Чому, на Вашу не сором'язливу думку, українське рольове ком'юніті досі не так сильно розвинуте?

ТРІ-спрівгравець за гроші.
Хто мав досвід? Хто прирівняє до проституції? Особисто мені дивно, що при популярності АІ ця тема ще періодично спливає.

Ділитесь своїми особистими фішками, щоб піймати оголошенням най-най-найкращого співгравця. Як часто спрацьовує?

Кураторське.
Доброго вечора, спільното! Оскільки нас потроху більшає, ми вирішили ввести внутрішню систему тегів. Теги спільноти будуть додані у першопост групи, щоб бути бачними новим учасникам.

Теги:
#Творчість - Сміливо ставте його під власні замальовки, меми, гуморески, поезію, і все, що створено вами і стосується текстових рольових ігор.

#Інтерактив - Є ідеї як цікаво повзаємодіяти зі спільнотою? Тепер вони легко знайдуться при пошуку для всіх, хто хоче приєднатися!

#Пліткуємо - В рольовому світі сталось щось надзвичайно важливе, і хочеться цим поділитися? Це сюди.

#Статті - Авторський систематизований аналітичний контент від наших учасників, який може допомогти нам стати краще.

З пропозиції @Frontierrs додаємо в нашу спільноту тег

#Рольовий_оСуд - Маєте не дуже гарну рольову історію? Поділіться нею анонімно з цим ґештегом - і нехай спільнота визначить чи є ви тим самим "рольовим засранцем" або ж просто невиною жертвою обставин.

Як і все в цій групі, додавання тегів не є обов'язковим. Їх мета - комфортний пошук для вас по групі і виділення певних тем. У декотрих випадках куратор може поставити відповідний тег власноруч, щоб вашу тему було легше знайти.
В майбутньому цей список може розширюватись, оскільки RoleTalks відкриті для ваших ідей і пропозицій.
Дякуємо за увагу!

#Інтерактив

Спробуйте описати вашу останню чи нинішню гру в емодзі. Дайте іншим коментаторам вгадати, що ж у вас там відбувається.))

Коментар Akagitsune наштовхнув на цікаву думку для обговорення. Змоделюємо ситуацію: ви даєте оголошення, і на нього відгукується не одна людина, а декілька. Як ви вчиняєте зазвичай? Починаєте гру з усіма одразу в сподіванні, що не всі будуть грати? Якщо так, то чи не призводить це до вигорання з часом, бо сценарії, хоч і розвиваються по-різному, але душа все ж з часом захоче різноманіття? Відмовляєте певним людям? Відмовляєте всім, окрім одного/однієї? Якщо так, то поділіться (можна прямо цитатою) як ви це робите.
І туди ж: ви були у "ситуації навпаки" - коли в грі відмовляли вже вам? Які з варіантів відмови, які ви отримали, засмучують найменше?

Чув не позбавлені цікавості думки. Гадаю, слід поділитись. Що б ви відповіли на таку тезу :

-"Популярність таких серіалів як "Хлопаки" , "Гра престолів" , "Гра у кальмара", "Пуститися берега" і популярність рольових з дуже неоднозначними персонажами свідчить про зниження моральних норм суспільства. Адже раніше (наприклад на початку нульових ) настільки неоднозначні протагоністи не були у тренді. Важливий момент – часто антигерої у даних проєктах не еволюціонують у кращий бік... Чи не сприяє це поступовому насадженню нігілізму, ніцшеанства чи загалом моральному релятивізму на підсвідомому рівні. І люди – захоплюючись такими особами або напряму відіграючи їх несвідомо стають менш морально стійкими . Адже навіть якщо ми вважаємо себе" міцними горішками" повсюдна жорстокість і сіра мораль у вигаданих світах може зробити тебе дещо менш емпатичним коли стикаєшся з проблемами реального світу, але ти цього навіть не помітиш. Відбувається така собі "десенсивізація", зниження чутливості при згадці про жахливі речі. При цьому у групі ризику діти та підлітки. Адже всі ми розуміємо, що вони будуть дивитись подібне кіно / гратися в подібні рольові в інтернеті, ігноруючи вікові обмеження. А вони навряд чи є морально стійкими ".

Що думаєте про романтичні стосунки які час- по -час виникають на основі гри спільної. Особисто я за збалансоване ставлення до цього питання. З одного боку не вважаю що таке потрібно стигматизувати і якимось чином перешкоджати . З іншого боку мені здається що першочергово важливо розуміння від самих гравців що будь-яка рольова гра - це не "tinder*. і перша мета – пограти , а не завести знайомство романтичне . також важливий пункт – щоб люди не плутали романтичні стосунки між персонажами із з стосунками між гравцями. Отже, мені здається якщо гравець підходить свідомо і не шукає у рольовій спільноті альтернативу "тіндеру" але вже так складається що є певне романтика саме між гравцями, то в принципі тут нема нічого кримінального. взагалі любов - це прекрасно і все таке. але тут важлива відповідальність і розуміння ситуації ,її контексту

Отже. Як би ви сприйняли можливість пограти білоруською ? Я думаю в такій ситуації мова йшла б радше про голосову гру, бо відіграш текстом ускладнюється тим, що треба добре знати правопис. А от звучить білоруська насправді доволі схоже на українську. Так , що навіть по нашому телебаченню запрошені білоруси розмовляли своєю мовою і все було досить добре зрозуміло . І друге питання .. Може , хтось чув про якісь текстові або голосові ігри білоруською, хоча знаючи як занедбана на жаль їх мова, це має бути малоймовірно. Проте всяке буває.. .

Я щось так загорілась Baldur's Gate 3. І хочу вас, любі друзі, запитати.
1.  Може ви грали або граєте у настолки? Вони взагалі бувають українською? Як ця тема поширена? Давайте про них поговоримо. Може хтось з вас ГМ у настолках?😊
Я прям захопилась так що хочу на англійськой колись пограти.

2. Телеграмні гравці - як ви ставитесь до систем з характеристиками у текстових рольових?  Як в D&D або таких систем типу як у World of Darkness.
 
1)Ні, важко, нафіг надо, це вбиває бажання грати.
2)Норм, але щоб не дуже багато написано було правил, бо лінь читати рулбук на 100 сторінок. Можна скоротити щось з того що є у системах.
3)Пф, я грав\граю за якоюсь системою і норм.

Я десь на 2 варіанті. Мені досить важко без дайса робити висновок так щоб не подумали що я маю якихось "улюбленців" коли справи стосуються пвп. А так є закон. Хоч якась на колінці спрощена система робить це легшою роботою для мене. 

Просто дайс без модифікатора мені не подобається, мене дуже дратувало, тому що мій перс майстер у текстової ролці не міг попасти 10 разів по якомусь щуру. Просто рандом 1-20. Я себе відчувала так, начебто граю у Морровінд за напівсліпого скуфа.)) 

Але ось в D&D досить високий поріг входження новачків, тому що треба прочитати багато. Бій це 1д20+характеристика + очки броні + навички... Ще треба характеристики розкидати. Вони завиють. Мінус у тому, що там суцільний матан, ось щоб грати візардом мені треба вивчити формули заклинань усі, як ботан. Я б набагато це спростила.

Є декілька систем які я бачу цікавими, наприклад FATE, де є "аспекти", усе спрощено, не як в D&D. Мені здається вона більше підходить для текстовок. Та теж є дайс.
Якщо хтось має схожі думки, то прошу поділитися своїм конструктивом та досвідом. Може ви граєте у настолки? Що саме людям важко сприйняти у них?

Чому гришаверс досі не закенслили. Авторка книги офіційно підтвердила що надихалась російською імперією створюючи одну з країн. А наші улюблені чати з пошуку рольовиків котрі забороняють все що повʼязане з країною терористкою нормально піарять цей фд

А вас теж дратує це? Коли в об'яві проекту людина прикріпляє оцей повний і довгий перелік ролей — тобто не лише ключових персонажей, як-то країни, міста, загальне число учасників, а от прям намагається запхати всі можливі позиції, яких явно більше 10-15. Воно-то безумовно потрібне для організації рольової, але більш актуально це вішати в групі й оновлювати в одному місці, а не перетворювати пошукову стрічку в сувій кінцевих титрів після фільмів. Як на мене, то це тупо.

Пссс, бажаєте трохи срачу?
Чому нормальних жіночих персонажів у рольових (та і в кіно, і в серіалах) набагато меньше, ніж нормальных чоловічих? Чому вони, здебільшого, або скучні, або всі такі-нітакі, або безкінечно страждають, або, як протилежність, такі перебільшено-сильні, що ніби забрали тестостерон у всіх чоловічих героїв історії?

Знову підіймаю тему толерантності "пікселів" та рамок шипінгу. Де закінчується фікшен і починається реальність? Бо шось я, знову плутаюсь.😦 Якась маса людей кричить, що фікшин повинен бути толерантним і не переходити рамок норми, а якась маса кричить, що фікшин на то і фікшин, що там нема рамок, бо воно вигадане і кожна людина в може вивалити свій смітник в голові якщо бажає на загал. То ж як зрозуміти хто в цій системі джедаї, а хто ситхи?

Тому все ще замість поста я створюю цей мем для співгравця)) Але все не настільки погано, насправді.

От знаєте, може обговорення особистого поза грою не всі люблять, але ще ніхто не відмовлявся від творчості поза грою на основі гри. Принаймі, на моєму досвіді. Вважаю це вже невідʼємним процесом, коли гра вам обом настільки цікава, що ви часто ділитеся якимись додатковими фантазіями сприводу взаємовідносин героїв, якимись кумедними ситуаціями, які б могли виникнути на основі різних темпераментів, можливо навіть сюжетними поворотами, котрі вплинуть на них. Мені це допомагає не тільки підживлювати власний інтерес до рольової, а й бачити таку ж зацікавленність у віддачі співгравця/співгравчині — та й гра стає до серце тепліша, коли ви не просто обмінюєтесь раз на тиждень постами і тільки гадаєте, що там в голові у автора по ту сторону екрана.

А ви що думаєте? І яке у вас відношення до подібного?