Персонажі бувають різні, хороші та погані, цікаві і нудні. Але мої думки останнього часу займає цікавий парадоксальний тип персонажів. Я називаю їх недоречними або не підходящіми, і ні це не ті котрі зовсім не вписується в рамки сюжету або світу, накшталт кіборга у фентезі. Я кажу про тих що начебто і вписані в світ і все з ними добре на перший погляд але є щось що ускладнює а іноді і унеможливлює гру з ними або за них.
Напевно одним із най відоміших прикладів подібних персонажів є мовчазні одинаки (в темному кутку таверни). Але це єдиний варіант, ця дивна недоречність може проявлятися по різному.
Цікаво чи зустрічали ви подібних персонажів а можливо і самі створювали?

Я хочу поговорити про проблематичних персонажів. Що я маю на увазі під проблемністю - педофілія, аб'юз, насилля фізичне, моральне, знущання, вбивця який ще і кайфую від процесу, інцест, неправильні погляди ( нацист, наприклад ) , гомофоб, ненавидить жінок , транс в все інше. Типу, я вважаю, що подібні персонажі повинні існувати. Бо я спостерігаю картину де хтось баче не доброго персонажа і все, це капець, автора пиздять словесно за це. І я з цим не згоден!
Світ не ідеальний, в ньому є погане ,хороше і щось по середині. Без подібних персонажів історії були б не цікаве. Вони доповнюють історію.

Поговоримо про хорошу драму у рольових? Який епізод з вашої гри ви вважаєте найбільш щирим, щемним і гострим за весь ваш рольовий шлях?

Шукаєш пригоди та нові враження у світі рольових ігор? Приєднуйся до Гільдії Рольовиків – місця, де кожен головний герой своєї історії.
Знайомся з однодумцями, розміщуй оголошення про пошук співгравців або просувай свою власну рольову групу. В Гільдії твої ідеї стають живими, а пригоди – незабутніми!

Доброї ночі, шановні!

Хотілося б винести на обговорення тему типажів персонажів
Як на вашу думку - яким міг би бути їх загальний перелік? І, за бажанням, можна додати - які підводні камені чекають на людину, що обрала той чи інший типаж для свого перса?

Я так навскидку можу назвати лише невелику кількість, а саме:

-Колишній вояка – тертий калач , що за волею долі вимушений знову взятись за старе. 
-Фатальна жінка. Ну ,тут зрозуміло. Вся така вражаюча чарівна красуня, що полонить серце з якихось егоїстичних мотивів+Фатальний чоловік - те ж саме тіки інша стать.
-Дівчина/хлопець/істота із психічною хворобою.  Тут складно якийсь загальний типаж скласти бо відмінності можуть бути колосальні. Але суть ви зрозуміли. Вчинки цього персонажа не будуть вписуватися у рамки "нормального". 
-Завучка - дівчина/хлопець/інша істота. Цей персонаж , звісно ж,  буде говорити завумно і мати проблеми з соціалкою.
-Мачомен/мачовумен . Тут, гадаю теж загалом зрозуміло. Такі всі із себе привабливі класні чуваки/чувихи.
-Гіперактивне базікало – уявіть собі дитину з відповідною поведінкою, а тепер накладіть це на дорослу людину. Отримаєте цей типаж.
- Дурнуватий качок – не особливо розумна, але надзвичайно фізично розвинена особа. Тут , здається, все зрозуміло..
-Міс/містер серединка  - у цього персонажа не буде особливих відмінних рис характеру.  Він ніби створений, аби  примітні  риси інших ще більше виділялись на його тлі. 
-- Бандит/бандитка. Для них закон  єдиний - порушувати закони.  Мотивація при цьому дуже різною

- Природжений боєць – сприймає життя як поле битви. Зосереджений на протистоянні у всіх сферах. Скоріш за все, цей герой буде солдатом, але не обов'язково . 
- Гросмейстер -  людина, у якої завжди є план(привіт, Бетмен!). Такі найчастіше є ігровими лідерами. 
- Соціофоб - думаю, з одного слова вже зрозуміло.
- Монах - духовність і святість, його/її другі ім'я та прізвище.

Звісно ж, вказані вище типи можуть переміщуватися у різних цікавих комбінаціях
Все згадане мною є вельми приблизно і я розумію, що перелік дуууже далекий від повноти, тож... Якщо є настрій і бажання - було б цікаво побачити ваші відповіді. 😉

Ваш персонаж щасливчик? Чи настраждався так, що навіть вовчок за бочок його кусати посоромиться, якщо він ляже на краю ліжка?..
Помінялись би з ним/нею місцями прямо ось тут і зараз?

Цікавить одна річ. Є багато рольовиків, котрі ролять суто за фандомами, або суто за оріджиналами.
Із останніми мені (особисто) все ясно.
Однак.. як відбувається гра по фандомі?

Жанри, сетінги, оріджинали та фандоми, того в що можна грати і того в що грають багато. Є люди що грають тільки в одному жанрі, сетінгу, а є ті що мандрують різними світами.
Який ваш улюблений жанр, сетінг чи може фандом, і чим саме він вам так подобається?
А можливо навпаки у вас є те що не до вподоби, тож що це і чим воно заслугувало неприязнь?

Багато часу минуло, імен не вказую, тож... Хочете історію? Так ось: грали ми якось чистий імпровіз сюжета. Співгравець був дуже молодий, а тому, напевно, зі страху все зіпсувати, вибрав тактику "гарно переписувати пости співгравця своїми словами". Трошки помучавшись з читанням переказів своїх же постів, написала, мовляв, нє, я теж хочу цікавостей, а не вести когось за ручку... І почався треш: роялі вже не вилітали з кущів - вони падали просто з неба у кожному пості. Типажі бідних НІПів (яких до цього грала виключно я) викручували так, що тріски летіли, а не прив'язані друг до друга події нашаровувались сніговою кулею з реалістичністтю літаючих жирафів. Ніби людина просто вкидає в гру все, що спадає їй на думку, абсолютно не перечитуючи, що відбувалось до цього у її ж постах. Ну і, не витримавши ці "пекельні борошна" я запропонувала згортати гру.
Так ось. Зізнавайтесь, що такого робили ваші партнери по рольовим, що стало для вас останньою краплиною, після котрої ви зрозуміли, що більше не хочете грати з цією людиною?

Які ваші улюблені злодії серед книг, фільмів та інших прикладів мистецтва? Чому саме вони? Який парадокс злодіїв , доприкладу парадокс людей з ангельською зовнішністю, але з гнилою душою, вам подобається?
Але цим питанням, я хочу перейти до іншого питання, до процесу створення головних антагоністів. Чим ви надихаєтеся під час їхнього створення? Чи ви створюєте їх виливаючи свій досвід спілкування з різними (не)дуже приємними людьми? Випускаєте свою темну натуру? Що взагалі виділяє гарного антагоніста, чи пояснена історія того, як він став злодієм, чи урок, який він надасть головному герою?

Емпатичність включає в себе багато понять, зокрема допомогти іншим, але і з тим це розумію під собою другий шанс. Чи всі заслуговують його?
Це поняття розуміє під собою дарування ще одного шансу людині з надією на те, що вона виправиться. Що якщо людина ще з свого народження все руйнувала?

Так, до прикладу (я уникатиму імен персонажів) персонаж Х народився у жахливій родині, а в результаті перейняв найгірше від своїх батьків. У майбутньому він прославився на весь світ у своїй професії, але сам не помічав того, як часто він маніпулював, думав виключно про себе, користуючись іншими, та все завжди руйнував, навіть життя людей поруч. Так, від зради своїм найкращим друзям Х доходив часом до того, що користувався становищем інших, і одного разу ледь не переспав з підлітком.
Персонаж Х відчував провину за скоєне та навіть намагався починати все спочатку, але врешті решт, руйнував все більше аж допоки просто не зжився з думкою про те, що протягом усього життя всередині нього був гній.

Ви б дали такому персонаж другий шанс? У чому полягає його проблема? Чи виправдовує його депресія?

З чого ви починаєте побудову світу? Як би Ви відштовхувались від фандомної рольової з ориганільними персонажами, чия історія заслуговує окремої книги і свого авторського світу?
Чи траплялись випадки, коли ви створювали комфорт персонажа, який би описував ваш духовний стан? Або випадки, коли персонажі ставали такими звичними, що починали жити у вашій голові, навіть тоді коли ви не думали про рольову?

Чи ролили ви коли-небудь іншими мовами?
Штука не популярна, дуже, однак я вважаю її прекрасним способом вивчення мови, що допомагає мені особисто.

Власних розмірковувань пост.
Постійно бачу оголошення про набір людей в рольові групи. Групи, які створено зовсім молоддю, регулярно оновлюються за рахунок того, що їхня аудиторія швидко втрачає цікавість до однієї теми, шукає нових вражень, і створює нові групи по новим сетінгам (де зараз рольові по Венздей, засилля яких ми бачили після виходу серіалу, мм..?). А ось більш серйозні проекти, розраховані на гру роками, потерпають від шаленої нестачі гравців. Бо їх... Немає. Найбільші рольові пошуки в телеграмі не нараховують навіть двох тисяч гравців. І ця цифра майже не росте після перших місяців війни, коли була зібрана основна маса аудиторій таких каналів. В таких умовах втрата навіть одного непоганого постійного гравця для рольових - власна міні-драма, бо нових просто немає і звідки їх брати - невідомо. Старше покоління гравців більш схильне до усталеності, важче вчиться, і більше турбується про власний комфорт - саме тому левова частка українських "олдів" рольової спільноти залишається російськомовною і в російськомовних спільнотах відповідно. І в україномовних проектах грати не будуть. Відняти від загальної кількості людей в групах-пошуках гравців, які шукають саме рольову группу, саме такої тематики, і саме з правилами, які влаштовують саме цього гравця (частота і розмір постів, власні побажання і вподобання, атмосфера в колективі і т. і.), і... Картина для адміністраторів ігрових груп малюється якась не дуже весела.

Познайомимось ближче?
Назвіть три факти про себе, як гравця, які ще не зустрічались ні у кого з коментаторів під цим постом. Може, ви пишете пости лише з котиком на колінах? Завжди йдете по-англійські? Рахуєте кількість строчок співгравця, щоб, не дай Боже, не написати йому меньше? Ваші персонажи жартують у кожному пості, або, навпаки, виглядають так, що при їхній появі кисне молоко?..
Пропоную всім на власні очі подивитися наскільки різних людей об'єднують текстові ігри!

Питання із розряду «Чи поганець я, якщо..» :
Недавно з'явився пост про 3 пункти про себе, як гравця (надто у подробиці не вдавався). Запитав й себе. Зрозумів, що я спокійно можу покинути гравця, якщо мені не цікаво ролити з ним. Це абсолютно адекватно, однак варто вдатися у подробиці.
Розглянемо дійсний приклад:
Я ролив з людиною близько кількох місяців. Рольова, пости, сюжет, персонажі – прекрасні. Ось рольова доходить до логічного завершення, співгравець пропонує новий сюжет, однак.. я не можу, чи ж то не хочу знову ролити з ним.
Здавалося мені раніше що це звична штука, але коли дізнався, що, виявляється, є люди, котрі ролять у особистих й по року-двох, тому..
Яка ваша думка стосовно цього?

Час лицарів минув?

Хотілося б поговорити про проблему загалом добрих персонажів.

Не секрет, що наразі у масовій культурі популярний типаж антигероя із сірою моралю. З яким "все не так однозначно" . Це торкнулося багатьох сфер. Певен, і рольових ігор також.

В мене є підозра, що в ситуаціях, коли гравець створює персонажа без будь-яких значних вад або проколів в житті, то це нібито може робити героя прісним, неправдоподібним. Неправдоподібним з точки зору тих, хто звик до постійних антигероїв.

Для мене така думка неприйнятна. Бо, гадаю, реалістичність персонажа залежить не від того злодій він , герой чи антигерой,а від глибини розкриття власне нашого "чара". Бо можна зробити неймовірно неоднозначного антигероя, який при цьому здаватиметься картонним. А можна – добряка. Утім настільки гарно прописанного що віриш у його існування.

Тож...
Гадаю, нам не потрібні саме ходульні лицарі без будь-якого страху і догани, якісь супермени. Але лицарі, які подаються як живі люди – потрібні . Лицарі , яким страшно. Лицарі, яким може бути за що посоромитись в житті. Лицарі, у яких є дивацтва і дрібні грішки. Власне, все як у кожного з нас. Але все ж саме лицарі з усіма витікаючими...

Тож моя відповідь питання у заголовку буде – рішуче ні!

Але то я. Що скажете ви?

Граю НЦу давно, і одне питання так само давно не дає спокою. Народ, вам теж здається, що щось сильно не так з жіночими персонажами у гетеросексуальній НЦ-і або пасивах у слеші/фемслеші? Якщо скласти середньостатистичний образ умовно "нижнього" персонажа на сюжетні ігри з високим рейтингом, то це майже завжди людина, яка нічого з себе не являє, окрім милого обличчя і гарного тіла. "Бонусом" вміння втопитися у склянці води. А найсумніше те, що і у самих рейтингових сценах пости за таких персонажів майже завжди можна переказати декількома словами: "Тут вона/він стогнала/ахав, потім вільний переказ попереднього поста співгравця". Якщо є домовленість про більший обсяг тексту, йде просто більше переказу поста співгравця або рефлексія/флешбеки, доцільність яких близька до нуля. І особисто в мене все частіше виникає відчуття того, що цей типаж - своєрідний шаблон. Наче одна і та ж людина періодично змінює імена і зовнішність одному і тому ж абсолютно ніякому персонажу, якого підкладає під усіх підряд...

Мені здається, він є у всіх рольовиків - ТОЙ САМИЙ сюжет, котрий інколи хочеться зіграти роками. Час йде, інколи ти повторюєш нові і нові спроби його зіграти з різними людьми, можливо, в трохи інших варіаціях, але все не те і не так. З'являються і граються інші теми і замальовки, але бажання зіграти саме ЙОГО не відпускає.
Розкажіть про свою неприступну Галатею і ваші спроби її оживити, пігмаліони. Який співавтор зміг би вдихнути в неї життя?

У рекламному оголошенні цієї групи вам обіцяли спроби подумати разом як потроху змінювати рольовий світ на краще. Хороша людина з Гільдії Рольовиків підкинула тему для роздумів. Групи з пошуку співгравців і груп доволі однакові, і тому, набрав знову ж таки "критичну масу" в 1-1.8 тис. людей багато у чому повторюють одна одну. Тому... А давайте в "мозковий штурм", народ? Гоу уявляти себе адміністраторами такої спільноти? Як би виглядала унікальна група з пошуком на основі вашого, як гравця, котрий 100% когось шукав, досвіду? Чого не вистачає, або що хотілось би змінити у існуючих групах-пошуках? Хотілось би вам додати у них якісь періодичні інтерактиви, статті, чати знайомства, івенти, теги?.. Топ-10 гравців місяця, чорний список, ялинку на аватарці групи в новорічний період..? Франкенштейн з усього вищеперерахованого плюс цукерки від адміна?