#Зіркова_хвилинка
Вітаю! Хочу поділитися своїм психологічним портретом по фандому "Alien stage". Можливо тут знайдуться поціновувачі.

Приємного читання!
https://telegra.ph/Psiholog%D1%96chnij-portret--Sua-03-01

@F3fff_0

#Зіркова_хвилинка
Темно та зірки мерехтять за вікном,
Місяць сліпить сонні очі.
За вікном виють не тільки вовки,
А «інші», вони теж живі істоти.

Мавки та русалки бродять по лісу,
Лісовик зітхає голосно.
Люди — вони все більше шкодять лісу,
А відьмам за це, все більше соромно.

Люди не люблять «інакших»,
Вони їх навіть ненавидять.
Знищують і змушують зникнути,
Виганяють і переписують правила.

Інакші — це хто? Всі хто не люди,
Та навіть деякі люди, як відьми.
Відьми, знають більше чим просто люди,
Знають, що з лісом можна жити у мирі.

Вона, була останньою відьмою тут,
Берегла цей ліс від дурних людей.
Тримала у руках травичок жмут,
Й не чекала таких гостей.

Та згубила її людська лють,
Вони вважали її інакшою.
Не знала вона, що люди все більше гниють,
Не знала вона, що буде останньою.

08-10.04.2025

@OleksOwlArt

#Зіркова_хвилинка
Хтось одиноко сидів у бара кидаючи сумні погляди на танцювальний майдачик. Хтось вже танцював на тому самому майданчику. Хтось вже з кимось обжимався у куточку. Або навіть не куточку, а за столом, активно вивчаючи.. анатомію нового чи не дуже нового знайомого. Сірі очі Ланґе оглядають весь цей заклад, і вже через хвилину чи дві сам сидить біля бара. Замовляючи марґаріту у милої бар-леді. І потім сидить п'ючи своє замовлення та спостерігаючи, за тим що відбувається навкруги.
У той час інший відвідувач клубу ковтав не перший коктейль. Так саме ковтав, тому ще з якою швидкістю зникали напої зі склянки блондина, що сидів по далі від всіх помітити було не складно. Особливо бар-леді, яка і виконувала нові замовлення. І навіть були сумніви чи витримає той молодий чоловік ще ті кілька коктейлів які замовляв одразу ж після спустошення минулих склянок. Але по правді кажучи, у цьому клубі, він, Алоїс Гідлер, з'явився вже не тверезим. А добряче він випившим. Що було не складно помітити. Але блондин одразу сховався у найбільш далекому від входу кутку бару. Навіть будучи п'яним, залишками тверезого розуму він розумів, що це за такий цікавий заклад. І було страшно, що якщо він буде сидіти десь ближче до світла, його помітять зайві очі. Ті які потім, зможуть докласти "кудись", за таку цікаву новину. Що таку людину як Алоїса бачили у ґей клубі! Це здається був найбільший страх його наразі. Втім, продовжуючи поглинати солодкий алкоголь він спостерігав за залом. Тим які там люди з'являлись. Хто уходив, а хто приходив. Хто йшов сам, а хто з кимось "під руку". Поки на очі не потрапила одна людина. І така бляха гарна.. блакитні очі німця і були прикуті до тієї фігури, що сиділа сама за баром. Хоча не зовсім сама, а переодично з якимись чоловіками чи молодими хлопцями, що підсідали до того, схоже пригощаючи напоєм. І так було не одноразово. І поки Алоїс спостерігав за цим, то щось неприємне їло його зсередини. Щось таке, що аж бісило. А потім змусило підвестися на ноги та скрізь натовп пробиратися до свого об'єкту уваги. Зблизька він зміг роздивитися те, що це здається його одноліток, з світло-русявим волоссям, яке у кольоровому світлі клубу взагалі не здавалося таким. Блондин кілька хвилин стоїть непоміченим через галас у клубі, але потім шумно видихнув повітря носом та всівся на барний стілець біля того симпатичного чоловіка.

Це шматочок драбла, по моїх оригінальних персонажах, який зараз у процесі написання. Буквально сьогодні - завтра вже буде готовий для читання ☺️

@OleksOwlArt

#Зіркова_хвилинка

Рандомний скетч з навчання, коли було нудно))
@OleksOwlArt

Класний вийшов день!
І все - завдяки вам. Дякуємо кожному автору, котрий знайшов час, сили й настрій поділитися рідним.
Було цікаво, тепло, і натхненно. Буде дуже приємно побачити всіх вас знову, за місяць, з новими роботами, а також зустріти тих, хто ще соромиться демонструвати чи просто ще дошліфовує свої шедеври.
З ранку паблік повертається до свого стандартного формату, і буде радий бачити не лише талановитих творців, а й коментаторів, авторів, читачів.
Зустрінемось в обговореннях! 😊

Як ваші герої зізнаються у коханні без слів «я тебе кохаю»?

Які чужі не граматичні помилки і формулювання в анкетах пошуків ви бачите і розумієте, що шукати потрібне такими темпами будуть ще довго?

Коли був в російськомовній рольовій спільноті (19-22 роки) я бачив тенденцію використання спеціальної фрази чи слова, яке ховали в правилах, щоб потім при вступі в рольову його називали. Так підтверджували, що ознайомлені з правилами. І от вже скільки знаходжусь в українській рол. спільноті не бачив такого ніде.
Тепер до питання. Чому власники/адміністратори не додають це?

Бісять гравці, які не розуміють поняття часу. На кой мені пост на три ліміта, якщо твій перс вже все зробив за мене? Найгірше тоді коли мене у ньому взагалі не згадують, а події були важливі. Ось що робив мій перс, поки твій все це вирішував? Мовчав і дивився? Ну нахуй!

блін я серйозно вам кажу у моїй бульбашці мені здається, що рольове ком'юніті не поповнюється новими якимись молодшими людьми, всі виросли.

раніше не було такого, що в рольових одразу 10 людей здають нмт і ще 20 здають його наступного року. раніше ніхто навіть не знав, що таке нмт

а тепер усі якісь... навіть не тінейджери... вони підлітки...

це більше як жарт-тейк якщо що, я розумію, що просто у різному віці людей різне цікавить. це лише спостереження того, що як я росту, так і рольовики поряд зі мною ростуть...

Хто грає nc скажіть як змінились ваші смаки з першого разу?

Для людини, котра влилася в ролки відносно нещодавно і не розуміє деяких сталих в спільноті традицій, поділ на активів і пасивів звучав завжди чимось дивним. Для мене персонажі бувають різні, ситуації між героями теж різні, різні почуття і різні настрої. Чому один має завжди стояти рачки, а інший тягти на собі увесь "сюжет" нц сцени? Хіба ви не підбираєте поведінку окремого персонажа інтуїтивно під кожну подію?

Цікаво почути, як досвідчені олди ставляться до цього поділу. Чи не набридало брати на себе завжди тільки одну роль? Звідки взагалі цей поділ взявся? Як складно раніше було знайти співгравця з протилежною роллю? Здається, я пропустив цілу епоху...

Ваша думка щодо купи нових груп тг з анонімками для рольовиків

Чи є у вас дуже епатажні або суперечливі персонажі? Такі, що ви аж думали чи грати за них?

В мене уявлення, шо анонки це один фандом, по якому я хочу написати дико крінжовий фанфік і зняти пару скетчей
Але перед цим я запитаю в усіх їхню думку

Пане адміністраторе Рол Толкс, доєднаєтесь до такого цікавого заходу?

Перша частина фанфіка готова! Скоро буде друга!

Світ анонімних королівств

Теги:
#хуманізація
#анонімки #джен

Рольовий світ поділявся на 7 частин.

Рожеве та м'яке королівство Пліток виглядало мило та дружелюбно, але лицемірство, бажання осудити усіх своїх та чужих - головний атребут народу.

Пацюче Кодло – звучить.. Страшно правда? Але вони насправді милі та добрі хвостики,але закон про дозвіл деанонити людей насторожує. Поки цей закон - просто букви на папері. Всі сподіваються, що і далі так буде.
Це звичайне королівство,яке ні чим не примітне,окрім пацючих ознак народу та королівни Пацюкеси,яка допоможе доброю порадою.

Десь далеко в небі є два князівства.
Одне здебільшого серйозне, не дуже люблять його деякий народ (не будемо тикати пальцем), але вигляд має гарний достойний, про своїх підданих піклується і завжди запитує думку. Править там Сорока з своїми любими помічниками - пані Пугачем та Голубкою.

Друге князівство - найменше на данних момент це Голубятня. Недавно з'явились в цьому світі абсурду, але очі і крила горять потенціалом. Часто не думає про шо говорить Головний Голуб..
Обидва народи пернатих мають крила, як і пацюки мають вуха з хвостами.

Перейдемо до темної сторони рольового світу.
Храм Ериди - місце, де панують Боги. Шикарна Ерида, прекрасна і холодна, як лезо панує хоч і недавно, але впевнено і точно, разом з своїми преспішниками - Фобосом і Деймосом. Не менш хороші в своїй справі.
Вислуховують вони усіх - без осуду.

Наступна станція Опущені.
Усі народи аноніму знають, що говорити про них заборонено.
Кажуть, що вони загрібають людей до себе і вони більше не повертаються.
З цього місця пахне чимось дивним, вулиці схожі на кримінальний, бідний, закинутий район.
Головний ООпущених - Голопуск вважається найбільшим покидьком серед усього рольового світу..

Тож,ми забули про ще дещо - королівство Рол Толкс. Світле, добре, про нього мало що говорять, бо про щось хороше не говорять. Тим і славиться Рол Толкс.
Править Толком чудова сімейна пара - Алекс і Аресса.

В центрі Всесвіту Анонімних королівств є білий палац, який оздоблений золотом. Палац призначений для важливих нарад правителів.
Звісно ПАК (палац анонімних королівств) не єдине, що є в центрі.
Місто ЮАрп,важлива частина рольового світу. Вони фінансують королівства, допомгають у розвитку і збирають ті самі наради.

Тож, з усім розібрались, тепер переходимо до сюжету...

Восьмий збір правителів.
Усі сидять по своїх місцях за круглим столом в очікуванні початку.
Пліткарка пиляла нігтики і надувала бульбашку з гумки бабл-гам, Еріда дивилась не шибко задоволено на своїх колег,Пацюкеса заварила собі чайок і пила його, поділившись з Сорокою. Алекс розмовляв з дружиною по телефону.
В залу заходить Маргарита Валерівна - мер міста ЮАрп, за спиною в неї хтось йде.
«Знову новенькі» – подумала Пліткарка,закотивши очі,вона заховала пилочку і виплюнула жуйку.
Пацюкеса з Сорокою згорнули чаювання, Алекс припинив розмови по телефону. Усі встали в знак вітання.
— Вітаю – спокійно сказала жінка і показала на парубка поруч — це ваш новий колега, Головний Голуб,князь нового князівства Голубятні і від нині сусід Сороки.
Між Сорокою і Пліткаркою з'явився стілець. Маргарита поклала на стіл свиток — Це тема обговорення на сьогоднішнє зібрання, дуже важливе. Тож будь ласка будьте серйозні. – після цих слів мер пішла.
Голуб сів на своє місце, привітно посміхаючись усім. Пліткарка цокнула «Які всі нині однотипні»
— Хто відкриває свиток? – трохи з переживаючим тоном запитала Пацюкеса, на що Пліткарка сміливо взяла в руки свиток, хоча це хотів зробити Алекс.
— І так.. – дівчина посерйознішала, відкинувши усі свої "фе" в сторону.
— Почекай. – перебила її Пацюкеса і повернулась до Головного Голуба — ти ж в курсі останніх новин?
— Звісно, важко не знати – хмикнув сірий.

— Сьогодні ми зібрались, щоб обговорити одну важку для нас усіх тему – продовжила пліткарка — Ви усі знаєте ім'я, яке не варто називати, надійшли новини про нього. Тож, наші СМІ зібрали усю інформацію про Опущених. Так, їх не було чути пару років, але останнім часом стали пропадати люди та антропоморфні істоти з своїх королівств. Одна дівчина з Мо гла вибратись, але їй потрібна психічна допомога. Майже ніякої інформації окрім нецензурної лексики ми від неї не отримали. – дочитала Пліткарка і поглала свиток на стіл.
— І що ж робити?.. – прикрила рот лапкою Пацюкеса. Вона оглянула усіх присутніх.
— Бити? – запропонував Голуб.
— Якби ж все так просто було. Але просто так його не знищити. – заперечила Ерида і дістала з сумки планшет і відкрила карту анонімного рольового світу. — навіть їхнього точного положення немає на картах. Тим більше він може переховуватись де завгодно.
Сорока зітхнув, згадуючи колишню дружбу з Голопуском,він тоді не до кінця розумів, що це за людина.
— Є одна ідея,від них сильно смердить,але цей сморід може почути тільки хтось з дуже добрим ньохом. Його запах, як радіо хвилі. Доступний не кожному. – вийшов з роздумів Сорока. Всі звернули увагу на Пацюкесу. Дівчина скривилась.
— Чому я? – вона склала руки на грудях, підкреслюючи їх.
— Бо ти миша, в них нюх хороший розумієш? – сказав Голуб і підійшов до неї, поклавши руку їй на плече — От тільки ти нас точно виведеш на точний слід.
— Єдине, що я знаю, так це те, що він знаходиться десь на темній частині Всесвіту, тобто не моїй. На світлу він не сунеться 100% – сказала Ерида, не відводячи погляду від планшета
— Найголовніше питання: чому йому не сидиться на місці, як
пару років тому? – возмутилась Пліткарка. Найбільше це стосувалось її, адже з її королівства було викрадено зо 10 підданих.
— Ви будете приступати до цього плану? – запитав король Рол Толкс, постукуючи пальцем по столу. Його цей двіж не стосувався. Королівство захищене, багато охорони. Все, як потрібно.
— Напевно та, але його треба продумати – Сорока постукував по своїй тростині, яку носив, як елегантний аксесуар.
— Ти нас лишаєш? – засмучено запитала юна королева пліток.
— Вимушений. Удачі вам з зупиненням Голопуска. – Алекс вийшов за двері, залишаючи молодих людей самих.


Поки юні правителі думали над своїм планом знищенням Голопуска, сам цар сидів в своєму кріслі, закритій чорній кімнаті і єдине світло тут - світло від ноутбука. Чоловік з мавп'ячим хвостом і вухами дивився в монітор і хитро посміхався. Він давно встановив камери по всьому анонімному світу, щоб знати абсолютно усе. Він досі пам'ятає, як його вигнали з офіційних правителів. План помсти вистроювався довго, але йому допоміг Кабанчик. Вони зустрілись, коли Кабанчика вигнали з королівства Пліток. Блукаючи вулицями парнокопитний спочатку зустрів Сороку,але потім натрапив на Голопуска. Той люб'язно приютив Кабанчика в себе. Чоловіки разом придумали план помсти..

У мене є запитання, за яке мене зжере частина людей

Як налаштувати чат гпт/грока/джеміні, щоб вони були норм співгравцями? Які ви їм параметри задаєте? Як описуєте персонажа? Чи є спосіб обійти фільтр на 18+ контент?

(З людьми в мене ролити не дуже виходить, вимбачте...)

Після вчорашнього фіку в мене з’явилось одне дике питання:
Як ви собі уявляєте хуманізацію анонімок? Типу... якби вони були людьми? Хто це? Що це? Яке в них життя?