Давно планую відкрити рольову за оригінальним світом (щось типу Кіберпанку/сайфай/постапокаліпсису одночасно), але там дуже великий лор і багато тонкощів. Ось моє питання: чи грали б ви в гру, де вам спочатку потрібно прочитати 5-10 сторінок волдбілдінгу чи це вже занадто?

я розумію проблему юарпу, але коли я публікую пошук в інші групи, мені просто ніхто ніколи не відповідає, і виникає ситуація — або пиши все-таки в юарп, або не роли взагалі. хотілось би, щоб власники не-юарп груп краще взялися за свої проекти і збільшими актив й учасників рекламою, інтерактивами, чатами, бо це абсолютно неюзабельно.

На гральній дошці укрролу з'явилась нова фігура – Дахейм, який якщо не помиляюсь раніше був Данхеймом здається. Що думаєте з приводу цього проекту? Я думав там буде більше людей після відкриття, бо давно не було чогось нового ще й такого масштабу та якості, але таке як минулого разу проект мав більший успіх рік чи скільки тому. По крайній мірі новий сайт це дійсно щось неймовірне, але чи варто вступати, як вважаєте?

1. Як би ви поставилися до тематичного конкурсу в нашій спільноті з призами? Задля збереження анонімності — це не про посилки. Виграшем, наприклад, могло б бути оплачене замовлення на арт вашого персонажа в місцевого художника.

2. А як вам ідея командних квестів чи турнірів? Знаю, що більшості це явище незнайоме, коли діло доходить до текстовок, але я спробую пояснити: це коли учасники об’єднуються у невеликі команди і протягом кількох днів або тижнів проходять серію творчих завдань тощо у межах теми спільноти.

Якщо в обох варіантах виникнуть питання щодо системи оцінювання, то наперед можу прокоментувати цей момєнтік: це могло б бути спільна праця обʼєктивного оцінювання адмінами за певними критеріями та субʼєктивного від аудиторії (типу глядацьких симпатій))

p.s. автор просто скучив за інтерактивами, де брала участь вся спільнота і хоче запустити новий проєкт, який заповнить певні проґалини в укрролі — не кроком вперед, а одразу з пробиванням дверей чимось цікавим та зовсім свіжим.

Завчасно всім дякую за участь в опитуванні.

Мені не вистачає рольових 1 на 1, які зосереджуються на сторітелінгу і character study, а не романтиці та сексі. Всі ігри такого роду, яких і так мало, зазвичай проходять у групах, а я мегаінтроверт гігасоціофоб 😔 Можливо, хтось теж має таку проблему та не проти трохи поговорити в пп?

Кожного разу фраза в оголошеннях про те, що автор має купу готових персонажів для майбутньої гри асоціюється у мене з борделем. Типа, приведу тобі двадцять шлюх на огляд, обери з якою буде секс.

Заготований заздалегідь персонаж для гри це взагалі цікава тема. Як далеко ви заходите? Як детально будуєте лор? В скількох випадках ця робота того вартує? Чи можна добудувати чи змінити щось на прохання співгравця? Під час гри безпосередньо? ...багато запитань

Який з персонажей іншого гравця найбільше вразив вас за вашу рольову кар’єру?

Поділіться геніальними цитатами ваших персонажів прямо з ігор.

Хочу поговорити про проблему, яка мені горить... Зветься фемслеш. Я дуже люблю жіночих персонажів, і я насолоджуюсь їх глибиною, як у стражданнях, так і в радості. Але в йобаному фемслеші такі жінки це щось з категорії містики. Панує думка, що стосунки між жінками є виключно теплими, милими, що жінки не можуть бути маньячками, агресорками і так далі, та й взагалі, відігрувати тяжкі теми з жінками — це бо-бо, тригерно, варто залишити для слешу. Блять, я в ахуї кожен раз, чому у гравців ФЕМУ таке сприйняття жінок? Чому любителі ЛЕСБІЙОК самостійно зводять їх до плаского дроч-матеріалу? Не дають їм розвитку і тригеряться на все підряд?
Чому я, бляха муха, маю грати слеш, якщо я хочу щось глибше, цікавіше, динамічніше за "сюсі пусі"?
Чому лавхейт не є опцією, коли під питанням жінки??? Чому я не можу пограти жиночий трилер, бо це вічно всім активує травми, а чоловічий вже так, чоловічий можна, ура ура слеш???
А??????????
АААААААА????????????

Я вже надсилала це в одну з анонімок по РП, але хотілось б почути думку різних сторін, тому продублюю. Коротко: мені в голову прийшла ідея РП з апокаліптичними-біблійними мотивами і я думаю чи вона не прогорить, якщо я візьмусь за це

Не коротко:
Зрив першої печатки (а всього їх сім) та утворення Розлому були стимульовані війною та використанням зброї масового знищення, це рівносильно, наприклад, Вавилонській моделі, яка показує, що за людською гординею та спробою «взяти те, що людям не належить» слідує Божий суд. Вслід за першою печаткою падають ще дві, разом з кожною з яких приходять і Вершники Апокаліпсису. Це довгий, але жорстокий процес. Війни, знищення економіки, обмеженість ресурсів, мародери і нова проблема в особі потвор з Розлому. Я коротко ввела в курс справ, інші деталі поки що знати не обов'язково
На тлі кризи та руйнувань залишки влади, військові, вчені тощо формують спецзагін на базі одного з небагатьох HQ, розкиданих по всій Європі. Події в РП обертаються навколо одного загону, що вже ускладнює процес, оскільки конфа розрахована на певну кількість людей (12 або менше). Перед загоном стоїть завдання зачистки, вивчення, допомога і все, що йде в комплекті, але і всередині все не так гладко. Загін абсолютно різномастний, зіткнення інтересів неминучий. Не заспокоює і те, що на плечах членів загону (майже) лежить завдання врятувати людство. Напружено, так?
Але не хвилюйтеся, можливо, виявиться, що рятувати всіх зовсім не обовʼязково і буде набагато краще дозволити статися тому, що призначено долею. Зрештою, зустрітися віч-на-віч з наслідками своїх дій і знайти спокій

Можете не сумніватися, що все буде на рівні. І, до речі, читати Біблію не обов'язково ;)

панове, а що сталося з пліткаркою?

Чи є тут рольовики, які полюбляють грати із ботами (character ai, janitor тощо)? Що зараз в тенденціях такої новоспеченої культури: найкраща платформа, стиль гри, може навіть найпопулярніши фандоми, оріджинал тропи чи окремі персонажі? І чи хтось може коротко розповісти про досвід користування Status (ака рольового твітера), як вихідця цієї ж культури?

Всі рольові – це дуже продумані серйозні світи в котрих треба грати серйозно, як обличчя колишньої. А є групи в котрих можна просто пограти бидлопіхтурою, лайтово подойобуватись до інших персів накшталт “Гроші є? А якщо знайду?”, попиздіти у флуді і не стати скотиною, яка адмінам, котрі в ролку все життя вклали, це життя зламали?

як сильно ви відчуваєте вікову різницю зі своїм співгравцем? мені виповнилось 23, я тепер легко можу сказати, якщо людина не з мого покоління. різниця в цінностях помітна вже навіть з тими, кому 18-20 х)))).

У вас бувало таке, що от є у вас ідея для гри, але це щось настільки нішове і непопулярне, що ви навіть не сподіваєтесь знайти гравців?
Запостив десь четверту об'яву поспіль (різні фд, але однаково непопулярні), і я знаю що нікого не знайду по цьому фандому і на цих персонажів, але бодай душу відведу. Тому навіть пощу це лише на одному сайті, а не кидаю в усі пошуковики світу.

А що ви робите з такими ідеями? Тримаєте їх при собі? Пишете фанфіки? Чи таки пробуєте відшукати свого гравця?

Всім вечору. А які живі групи з притомною адміністрацією можете порадити? Реклами багато, але хочеться відгуків реальних людей. Тільки не повсякдення-марвел-магічні академії, пліз.

чи ви бачили колись оригінальні рольові натхненні геншин імпактом?
бо вони або реально є (при тому відносно популярні), або мене вже глючить

Розумію, що шанси невеликі, але раз тут таке питають...
Є хтось з рольовки по пітьмі/кісткам? Мені шось хочеться і колеться, бо ніби цікаво, але процес гри звучить дивно(
От і думаю, варто чи ні. Є якісь відгуки?

Раз я вже згадав за writober...
(для тих, хто не в курсі — це челендж для письменників, який триває увесь жовтень. Концепт: один день — одна обставина/троп, в якому опиняються персонажі, ну і, власне, треба написати невелику замальовку)

Хотіли б відіграти щось подібне зі співгравцем? Короткими сесіями, з вашими персонажами, але щодня в нових обставинах?)

ЯК НАПИСАТИ ПЕРСОНАЖА З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ?🧑‍🦽

Нещодавно я подивилася "Принца Дракона" і була дещо розчарована тим, як автор шикарнючого сценарію "Легенди про Аанга" забув як писати об'ємні характери. Особливо це відчувається по персонажці Амайї. В серіалі вона німа і це написано просто... Ніяк. Тут я хочу розібратися чому така персонажка є невдалою репрезентацією людини з обмеженими можливостями порівнюючи її з іншою персонажкою цього ж самого сценариста — Тоф Бейфонг із "Легенди про Аанга".

Амайя глухо-німа. Тоф абсолютно сліпа від народження. Обидві героїні мають дещо, що полегшує їм існування: у Амайї це її перекладач з мови жестів, а у Тоф — магія землі, що дозволяє їй відчувати світ навколо ногами. Але різниця в якості їх написання колосальна.

Німота Амайї абсолютно ніяк не впливає на її існування, принаймні, серіал нам цього не показував у першому сезоні (далі я не дивилась). Вона якимось дивовижним чином успішно виконує функції капітанки королівської гвардії навіть коли її перекладач відсутній. І при цьому вона мечниця. Я, звісно, не професійна фехтувальниця, але хіба в ближньому бою чітко чути звуки навколо і реагувати на них не є чимось надважливим? Я не кажу, що глуха людина не зможе стати хорошим мечником, просто їй доведеться пройти зовсім інший шлях і пристосуватися до особливостей свого тіла, битися не так, як усі.

З іншого боку ми маємо Тоф. Сценарій не перекреслює її сліпоту, навпаки — ми часто бачимо як Тоф стикається з різними проблемами. Наприклад, вона не вміє читати, боїться висоти, води і загалом відривати ноги від землі, прикидається, що їй начхати на власну зовнішність, котру не може побачити, і що найважливіше — вона б'ється не так, як інші маги землі. Вона спирається не на зір, а на відчуття ґрунту під ногами, і саме це зробило її найвеличнішим магом землі в історії і першим магом, що підкорив метал. Без сліпоти вона би цього не досягла. Сліпота є частиною неї, а не просто декорацією.

Заберіть німоту у Амайї і нічого в ній не зміниться, окрім хіба у глядача відпаде багато питань. Заберіть сліпоту у Тоф — і вона вже стане зовсім іншою людиною.

Джейме Ланністер не перестав би бути егоїстичним виродком, якби не втратив руку. Чарльз Ксав'єр не навчився би терпінню, якби і далі ходив на своїх двох. Брати Елріки не стали би відповідальніше застосовувати алхімію, якби колись не пожертвували заради експерименту власними тілами.

Це не означає, що треба постійно акцентувати увагу на проблемах героя, але коли вони стикаються з труднощами, не полегшуйте їм життя штучними інструментами. Чим складніше персонажу долати труднощі — тим цікавіше за цим спостерігати. Коли героям складно, коли вони відчувають себе не такими як усі, коли їм доводиться боротися за своє місце у світі — це робить їх сильніше. Якщо ви пишете персонажа з обмеженими можливостями, не знецінюйте їх намагання вижити, дозвольте їм повністю прожити цей досвід, аби вирости і показати, що навіть у такому стані вони все ще продовжують боротися.

Зараз нас оточує багато людей, що пережили важкі незворотні поранення, і тому нам особливо важливо усвідомити і показувати їм, що їх відмінність це не щось погане. Це тепер просто частина їх життя, з якою треба навчитися існувати. Бо так, сліпота це неймовірно важко, але одного дня вона зробила маленьку дівчинку найвеличнішим магом землі в історії.

Автор: @white_book_wizard

#Статті