Раз я вже згадав за writober...
(для тих, хто не в курсі — це челендж для письменників, який триває увесь жовтень. Концепт: один день — одна обставина/троп, в якому опиняються персонажі, ну і, власне, треба написати невелику замальовку)

Хотіли б відіграти щось подібне зі співгравцем? Короткими сесіями, з вашими персонажами, але щодня в нових обставинах?)

ЯК НАПИСАТИ ПЕРСОНАЖА З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ?🧑‍🦽

Нещодавно я подивилася "Принца Дракона" і була дещо розчарована тим, як автор шикарнючого сценарію "Легенди про Аанга" забув як писати об'ємні характери. Особливо це відчувається по персонажці Амайї. В серіалі вона німа і це написано просто... Ніяк. Тут я хочу розібратися чому така персонажка є невдалою репрезентацією людини з обмеженими можливостями порівнюючи її з іншою персонажкою цього ж самого сценариста — Тоф Бейфонг із "Легенди про Аанга".

Амайя глухо-німа. Тоф абсолютно сліпа від народження. Обидві героїні мають дещо, що полегшує їм існування: у Амайї це її перекладач з мови жестів, а у Тоф — магія землі, що дозволяє їй відчувати світ навколо ногами. Але різниця в якості їх написання колосальна.

Німота Амайї абсолютно ніяк не впливає на її існування, принаймні, серіал нам цього не показував у першому сезоні (далі я не дивилась). Вона якимось дивовижним чином успішно виконує функції капітанки королівської гвардії навіть коли її перекладач відсутній. І при цьому вона мечниця. Я, звісно, не професійна фехтувальниця, але хіба в ближньому бою чітко чути звуки навколо і реагувати на них не є чимось надважливим? Я не кажу, що глуха людина не зможе стати хорошим мечником, просто їй доведеться пройти зовсім інший шлях і пристосуватися до особливостей свого тіла, битися не так, як усі.

З іншого боку ми маємо Тоф. Сценарій не перекреслює її сліпоту, навпаки — ми часто бачимо як Тоф стикається з різними проблемами. Наприклад, вона не вміє читати, боїться висоти, води і загалом відривати ноги від землі, прикидається, що їй начхати на власну зовнішність, котру не може побачити, і що найважливіше — вона б'ється не так, як інші маги землі. Вона спирається не на зір, а на відчуття ґрунту під ногами, і саме це зробило її найвеличнішим магом землі в історії і першим магом, що підкорив метал. Без сліпоти вона би цього не досягла. Сліпота є частиною неї, а не просто декорацією.

Заберіть німоту у Амайї і нічого в ній не зміниться, окрім хіба у глядача відпаде багато питань. Заберіть сліпоту у Тоф — і вона вже стане зовсім іншою людиною.

Джейме Ланністер не перестав би бути егоїстичним виродком, якби не втратив руку. Чарльз Ксав'єр не навчився би терпінню, якби і далі ходив на своїх двох. Брати Елріки не стали би відповідальніше застосовувати алхімію, якби колись не пожертвували заради експерименту власними тілами.

Це не означає, що треба постійно акцентувати увагу на проблемах героя, але коли вони стикаються з труднощами, не полегшуйте їм життя штучними інструментами. Чим складніше персонажу долати труднощі — тим цікавіше за цим спостерігати. Коли героям складно, коли вони відчувають себе не такими як усі, коли їм доводиться боротися за своє місце у світі — це робить їх сильніше. Якщо ви пишете персонажа з обмеженими можливостями, не знецінюйте їх намагання вижити, дозвольте їм повністю прожити цей досвід, аби вирости і показати, що навіть у такому стані вони все ще продовжують боротися.

Зараз нас оточує багато людей, що пережили важкі незворотні поранення, і тому нам особливо важливо усвідомити і показувати їм, що їх відмінність це не щось погане. Це тепер просто частина їх життя, з якою треба навчитися існувати. Бо так, сліпота це неймовірно важко, але одного дня вона зробила маленьку дівчинку найвеличнішим магом землі в історії.

Автор: @white_book_wizard

#Статті

Кураторське.
Доброго вечора, спільното. Нагадуємо, що завтра, в останній день місяця, стартує наша #Зіркова_хвилинка - день неанонімної (якщо, звісно, ви не бажаєте інакше щодо своїх робіт) творчості читачів і учасників групи. День, в котрий ви можете на загал показати свої роботи всім учасникам. Хизуйтесь чудовими фанфіками і іграшками ручної роботи, картинами і унікальним мейкапом, стрімами і віршами - будь-якому формату тут будуть раді. І, звісно, давайте посилання на свої сторінки і світи, якщо маєте для них окремі групи.
Всі рольові повідомлення будуть дбайливо перенесені на перше число жовтня. Останній день місяця для вас, творці=)

Спробував щось написати в моєму улюбленому жанрі філософської наукової фантастики . Якщо ризикнете вирішите почитати цікава ваша думка.
P..S. : Короткий зміст твору : 42.
Жарт для тих хто читав " Путівник по Галактиці для космотуристів". Хто не читав – дуже раджу 😉

#Зіркова_хвилинка

Останній день вересня закінчується, а разом з ним закінчується і наша Зіркова_хвилинка. Дякуємо, автори і читачі, за ваше тепло, за креативність, і просто за хороший день у вашій присутності. 
З першого числа Role Talks повертаються у свій звичний формат розмов і дискусій навколо рольового світу. Нагадуємо, що запропонувати тему на обговорення завжди можна у нашому боті - https://news.1rj.ru/str/Leveria_bot
До зустрічі у жовтні! 😊

Піймали красиве число 😁

Ну що, я знову зі своїм бурчанням про пошук 18+. Пам’ятаю, як казали, що це не тільки про порно, а й про насильство чи інші дорослі теми. Добре, ок. Але тепер там усе підряд — флуди, ролки, що завгодно. І виходить, що замість чогось особливого це просто черговий звичайний пошук, де навіть соромно когось ловити з тегом 18+

Що в рольових ви любите, але його майже не існує?

Мій варіант: авторські раси, частково базовані на наукових фактах, які відрізняються від людей в першу чергу біологією та екологічною роллю. Наприклад, друїди, що живляться фотосинтезом, виділяють кисень, розмножуються насінням, протягом року змінюють колір від зеленого до жовтого і на зиму лягають в сплячку. Або антро-зорі, чий життєвий цикл починається з формування з пилу, а закінчується вибухом, що живуть «на небі» і слугують земним расам за богів.

Дивно, що я не бачу людей, які надихаються багатогранністю нашого світу, адже у дитинстві кожен з нас точно читав енциклопедії і відчував захоплення до космосу/природи/тварин.

Бісить, коли рольовики намагаються підвищити свою значущість, розказуючи свої психотравми 24/7 у всіх доступних чатах. Через таких і здається, що всі поголовно рольовики якісь нещасні, ображені, по життю травмовані. Я нормальна людина і граю тому, що мені це, блять, подобається!!!

Чи хтось колись зберігав чужі пости для того, щоб потім перечитувати або мати цільну картинку історії?