Служба на Границі
«Нам слід зробити для них все можливе, звичайно ж. Але, боюся, Остланд втрачено, адже наших зусиль недостатньо»
— Імператор Карл-Франц
Остланд є, напевно, найменш гостинною частиною Імперії, що межує з Кіслівом і суворою Країною Тролів. Таке сусідство зробило Остланд найменш населеною провінцією. Окрім всіх позбавлень та труднощів, недавнє вторгнення Хаосу зрівняло Вольфенбург з землею, багато людей загинули як в бою, так і від голоду та чуми, що настала після війни. Тепер Остланд є лише тінню колишньої могутності. Переведення в цей несприятливий край мало стати для кар'єристів покаранням, але Маркус сприйняв зміну в житті з благословенням. Він вважав, що на новому місці зможе проявити себе як здібний командир і вмілий боєць. Його надії справдилися, коли Крубер був призначений сержантом 8-го Остландського підрозділу Мечників. Його стиль керівництва був дещо нетрадиційним. Він був проти муштри та надихав солдатів своєю впевненістю і лояльністю, а також вродженою харизмою та гострим розумом, що робило його надзвичайно популярним серед своїх людей. Підрозділ Марка демонстрував себе як один з найкращих у боях, незалежно від того, проривалися вони через орди зеленошкірих, ревучі зграї звіролюдів чи загони північних племен.
«Нам слід зробити для них все можливе, звичайно ж. Але, боюся, Остланд втрачено, адже наших зусиль недостатньо»
— Імператор Карл-Франц
Остланд є, напевно, найменш гостинною частиною Імперії, що межує з Кіслівом і суворою Країною Тролів. Таке сусідство зробило Остланд найменш населеною провінцією. Окрім всіх позбавлень та труднощів, недавнє вторгнення Хаосу зрівняло Вольфенбург з землею, багато людей загинули як в бою, так і від голоду та чуми, що настала після війни. Тепер Остланд є лише тінню колишньої могутності. Переведення в цей несприятливий край мало стати для кар'єристів покаранням, але Маркус сприйняв зміну в житті з благословенням. Він вважав, що на новому місці зможе проявити себе як здібний командир і вмілий боєць. Його надії справдилися, коли Крубер був призначений сержантом 8-го Остландського підрозділу Мечників. Його стиль керівництва був дещо нетрадиційним. Він був проти муштри та надихав солдатів своєю впевненістю і лояльністю, а також вродженою харизмою та гострим розумом, що робило його надзвичайно популярним серед своїх людей. Підрозділ Марка демонстрував себе як один з найкращих у боях, незалежно від того, проривалися вони через орди зеленошкірих, ревучі зграї звіролюдів чи загони північних племен.
❤2
Піррова Перемога
Усе має свій кінець, і удача Марка не є винятком. Одного разу Імперія зіткнулася з арміями нежиті і запекло вступила в бій. Восьме відділення наступало настільки рішуче і смертоносно, що швидко почало відтискати крихких скелетів на східному фланзі. Раптом сержант помітив старця, який вів в бій орди мерців. Некромант кинув у Маркуса згорток темної енергії, і через війська пролетів величезний темно-фіолетовий шар, що висмоктував душі з тих, хто потрапляв під нього. Історія Крубера могла б закінчитися тут, якби не хоробрий солдат з його підрозділу, який відштовхнув свого командира від смертоносного снаряда. Борець видав крик жаху, і його тіло безжиттєво впало в траву біля ніг Марка. Незабаром, оговтавшись від несподіванки, підійшли основні сили Імперії, і нежить була знищена. Але сержант вже не зміг оговтатися, його підрозділ був повністю знищений. В шоковому стані Марк подав у відставку, бажаючи покінчити з військовим життям і просто повернутися додому, але йому відмовили.
Усе має свій кінець, і удача Марка не є винятком. Одного разу Імперія зіткнулася з арміями нежиті і запекло вступила в бій. Восьме відділення наступало настільки рішуче і смертоносно, що швидко почало відтискати крихких скелетів на східному фланзі. Раптом сержант помітив старця, який вів в бій орди мерців. Некромант кинув у Маркуса згорток темної енергії, і через війська пролетів величезний темно-фіолетовий шар, що висмоктував душі з тих, хто потрапляв під нього. Історія Крубера могла б закінчитися тут, якби не хоробрий солдат з його підрозділу, який відштовхнув свого командира від смертоносного снаряда. Борець видав крик жаху, і його тіло безжиттєво впало в траву біля ніг Марка. Незабаром, оговтавшись від несподіванки, підійшли основні сили Імперії, і нежить була знищена. Але сержант вже не зміг оговтатися, його підрозділ був повністю знищений. В шоковому стані Марк подав у відставку, бажаючи покінчити з військовим життям і просто повернутися додому, але йому відмовили.
❤2
Убершрайк
Випиваючи щоб заглушити горе в черговій таверні, Крубер отримав пропозицію конвоювати відьму від мисливця на відьом Віктора Зальцпайра. Віктор перебував у місті за дорученням і, побачивши, як Маркус впорався з кількома бандитами, вирішив найняти його. Цього дня скавени вирішили напасти на нічого не підозрюючих жителів поверхні, місто потрібно було рятувати. Так колишній сержант і потрапив до «П’ятірки Убершрайка».
Справжній час
Прибувши до руїн Убершрайка і усвідомивши, що його близьких більше немає в живих, він виливав свій гнів на скавенів разом з новими союзниками. Зараз Маркус знайшов нових товаришів і напевно дуже радий цьому. Він добродушний і намагається підтримати розмову з усіма. Віктора Зальцпайра глибоко поважає його за сміливість і цілеспрямованість. З ельфійкою спілкується на відволікаючі теми, хоч і трохи дратується через її колкості. З гномом перебуває в дружніх стосунках через схожість характерів. З Сіенною контактує не дуже сильно, але загалом теж дружелюбний. Товариство по нещастю змогло заповнити пустоту в його душі, і він завжди готовий захистити і допомогти їм.
Випиваючи щоб заглушити горе в черговій таверні, Крубер отримав пропозицію конвоювати відьму від мисливця на відьом Віктора Зальцпайра. Віктор перебував у місті за дорученням і, побачивши, як Маркус впорався з кількома бандитами, вирішив найняти його. Цього дня скавени вирішили напасти на нічого не підозрюючих жителів поверхні, місто потрібно було рятувати. Так колишній сержант і потрапив до «П’ятірки Убершрайка».
Справжній час
Прибувши до руїн Убершрайка і усвідомивши, що його близьких більше немає в живих, він виливав свій гнів на скавенів разом з новими союзниками. Зараз Маркус знайшов нових товаришів і напевно дуже радий цьому. Він добродушний і намагається підтримати розмову з усіма. Віктора Зальцпайра глибоко поважає його за сміливість і цілеспрямованість. З ельфійкою спілкується на відволікаючі теми, хоч і трохи дратується через її колкості. З гномом перебуває в дружніх стосунках через схожість характерів. З Сіенною контактує не дуже сильно, але загалом теж дружелюбний. Товариство по нещастю змогло заповнити пустоту в його душі, і він завжди готовий захистити і допомогти їм.
❤2
Рицар Грааля
Сам факт, що у Маркуса Крубера є зв’язки в Бретоннії, здивував багатьох. А сам Крубер, бурчачи у свою пивну кружку, не здивований. Однак обмін родством через кордон Імперії і Бретоннії трапляється набагато частіше, ніж здається.
Коли за нашими хитрунками приходять захисники порядку, вони перетинають «Перевал Вирубаного Секирою» і починають нове життя в Бретоннії. Правда, і до нас досить багато народу тікає. Було таке селище, Ейльхарт, де кожна друга сім’я мала бретоннське ім’я — і якщо подумати, гордості у них також було не займати. Як говорили, вони - нащадки слуг якогось вигнаного барона.
Проте Маркус Крубер явно не з селян. Надійні джерела вважають, що він — єдиний живий спадкоємець самого Форикарла де Манделота. Форикарл був відомим героєм. Він особисто врятував Парравон від дракона, і навіть гобелени зробили в його честь. Я чув, що він ще користувався популярністю у дам. Коли він виїжджав на турніри, його спис було не видно за стрічками наречених. Проблема полягала в тому, що деякі з його братів-рицарів не дуже його поважали.
Виллибальд, син герцога Парравонського, був найбільше одержимий рицарем з зеленими очима. Не те щоб він був боягузом, але кому є діло до вбивці звіролюдів, коли в найкращій таверні Парравона всі воспівають переможця драконів? Ходили чутки, що король наполягав, щоб герцогство Парравон перейшло Форикарлу, а не Виллибальду. Той король ненавидів драконів, бо кілька років тому дракон відняв у нього дочку, руку і гордість. Проте незабаром король помер, а всі докази вели до Форикарла. Щоб не попрощатися з головою, бідний Форикарл змушений був тікати з міста. З часом правда все ж виплила, і заздрісника перетворила в жабу сама Чарівниця Фей. Коли правда вийшла на поверхню, всі почали шукати Форикарла. Але його не було ніде. Він, втративши надію довести свою невинність, перейшов кордон, став відлюдником на Холмах Убершрайка і продовжив свою справу по вбивству чудовиськ. Але він знайшов час, щоб залишити спадкоємця, і так і з’явився наш Крубер.
Однак це тільки половина історії.
Сам факт, що у Маркуса Крубера є зв’язки в Бретоннії, здивував багатьох. А сам Крубер, бурчачи у свою пивну кружку, не здивований. Однак обмін родством через кордон Імперії і Бретоннії трапляється набагато частіше, ніж здається.
Коли за нашими хитрунками приходять захисники порядку, вони перетинають «Перевал Вирубаного Секирою» і починають нове життя в Бретоннії. Правда, і до нас досить багато народу тікає. Було таке селище, Ейльхарт, де кожна друга сім’я мала бретоннське ім’я — і якщо подумати, гордості у них також було не займати. Як говорили, вони - нащадки слуг якогось вигнаного барона.
Проте Маркус Крубер явно не з селян. Надійні джерела вважають, що він — єдиний живий спадкоємець самого Форикарла де Манделота. Форикарл був відомим героєм. Він особисто врятував Парравон від дракона, і навіть гобелени зробили в його честь. Я чув, що він ще користувався популярністю у дам. Коли він виїжджав на турніри, його спис було не видно за стрічками наречених. Проблема полягала в тому, що деякі з його братів-рицарів не дуже його поважали.
Виллибальд, син герцога Парравонського, був найбільше одержимий рицарем з зеленими очима. Не те щоб він був боягузом, але кому є діло до вбивці звіролюдів, коли в найкращій таверні Парравона всі воспівають переможця драконів? Ходили чутки, що король наполягав, щоб герцогство Парравон перейшло Форикарлу, а не Виллибальду. Той король ненавидів драконів, бо кілька років тому дракон відняв у нього дочку, руку і гордість. Проте незабаром король помер, а всі докази вели до Форикарла. Щоб не попрощатися з головою, бідний Форикарл змушений був тікати з міста. З часом правда все ж виплила, і заздрісника перетворила в жабу сама Чарівниця Фей. Коли правда вийшла на поверхню, всі почали шукати Форикарла. Але його не було ніде. Він, втративши надію довести свою невинність, перейшов кордон, став відлюдником на Холмах Убершрайка і продовжив свою справу по вбивству чудовиськ. Але він знайшов час, щоб залишити спадкоємця, і так і з’явився наш Крубер.
Однак це тільки половина історії.
❤2
«Рицар Грааля» — це не просто звання, це святе обличчя, заслужене в боротьбі з якимось огидним чудовиськом, а іноді і з цілою їх купою. Говорять, що Владика Озера посилає достойним кандидатам видіння і наставляє їх на праведний шлях битви. Якщо вони виживають, то вона дозволяє їм напитись з Грааля і нагороджує їх святою силою. І це саме те, що сталося з Крубером. Він з правильного роду, а чудовиськ він вбив чимало. Ось і розібралися, тільки не приставайте до Марка, йому і так є про що подумати.
❤2
Оффтоп
Все ж закінчивши з військовою службою, Маркус став найманцем. За цей довгий час сутичок і наймачів він бачив безліч боягузливих командирів, які були так схожі один на одного — жалюгідні, слабовільні, пихаті...
Одного разу, коли він вирушив на пиво в таверну, його помітив Зальцпайр, а після, за його рекомендацією, посвятився в рицарі, отримавши комплект броні та звання сера, Маркус продовжив знищувати ворогів Імператора.
Через деякий час, усвідомивши, що його покликання — жити під наглядом Таала, Крубер став мисливцем. Живучи в глибині лісів і харчуючись підстреленою дичиною, він хоч на деякий час зміг забути про загиблих у восьмому відділенні.
Хронологія цих подій не встановлена
Все ж закінчивши з військовою службою, Маркус став найманцем. За цей довгий час сутичок і наймачів він бачив безліч боягузливих командирів, які були так схожі один на одного — жалюгідні, слабовільні, пихаті...
Одного разу, коли він вирушив на пиво в таверну, його помітив Зальцпайр, а після, за його рекомендацією, посвятився в рицарі, отримавши комплект броні та звання сера, Маркус продовжив знищувати ворогів Імператора.
Через деякий час, усвідомивши, що його покликання — жити під наглядом Таала, Крубер став мисливцем. Живучи в глибині лісів і харчуючись підстреленою дичиною, він хоч на деякий час зміг забути про загиблих у восьмому відділенні.
Хронологія цих подій не встановлена
❤2
Ось така вийшла розповідь, сподіваюсь вам сподобалось. А я вирушив збирати для вас нові розповіді.
Ваш Оповідач
Ваш Оповідач
❤2
А ось і вся команда в зборі в такому забавному арті, а я закінчив для вас розповіді про наших героїв, а хто ваш улюбленний герой?
#Warhammer #Vermintide #art
#Warhammer #Vermintide #art
🥰4❤1🔥1
❤4
Настав вечірній спокій, час відпочивати
Надобраніч любі друзі
Бажаємо тихої та мирної ночі😴
Зустрінемось завтра
#Battletech #Mech #art
Надобраніч любі друзі
Бажаємо тихої та мирної ночі😴
Зустрінемось завтра
#Battletech #Mech #art
❤6