Вже за два тижні, Роберт Гроссмарк запропонує нам лекцію, в основі якої є культова стаття Дональда Віннікта «Страх розпаду». Сам автора відіграє ключову роль в становленні реляційної перспективи.
Праці Віннікотта містять теоріії емоціийного розвитку, зокрема: інтеграція его, розвиток особистості, особистість у тілі та потенціийне виникнення справжньоії особистості; перехід від абсолютної залежності до незалежності, яка ніколи не є абсолютною, та розвиток почуття провини, турботи та здатності бути наодинці; екологічні аспекти нормального розвитку, зокрема: первинна материнська турбота, сприятливе середовище, достатньо хороше материнство та взаємність; теорії кордонів та простору, зокрема: сфера ілюзії; потенційний простір, перехідний простір (та перехідні об'єкти), а також терапевтичне значення гри та парадоксу в психоаналізі.
Нарешті, теорії екологічних невдач включають наслідки вторгнень, травм, порушених або гнітючих кордонів або патології, що виникають в результаті цього: розлади фальшивого «я», страх розпаду або тривога дезінтеграції та психосоматичні захворювання. Він також багато говорив про психоаналітичне лікування, включаючи вдосконалення ігрової терапії. Ці та інші внески продовжують відлунювати у сучасній реляціиній психоаналітичній теорії.
Тож нагадуємо вам та чекаємо на реєстрації до зустрічі 19 листопада з Робертом Гроссмарком о 15:00!
https://forms.gle/GBLZJ6a3z19QjeKF9
Праці Віннікотта містять теоріії емоціийного розвитку, зокрема: інтеграція его, розвиток особистості, особистість у тілі та потенціийне виникнення справжньоії особистості; перехід від абсолютної залежності до незалежності, яка ніколи не є абсолютною, та розвиток почуття провини, турботи та здатності бути наодинці; екологічні аспекти нормального розвитку, зокрема: первинна материнська турбота, сприятливе середовище, достатньо хороше материнство та взаємність; теорії кордонів та простору, зокрема: сфера ілюзії; потенційний простір, перехідний простір (та перехідні об'єкти), а також терапевтичне значення гри та парадоксу в психоаналізі.
Нарешті, теорії екологічних невдач включають наслідки вторгнень, травм, порушених або гнітючих кордонів або патології, що виникають в результаті цього: розлади фальшивого «я», страх розпаду або тривога дезінтеграції та психосоматичні захворювання. Він також багато говорив про психоаналітичне лікування, включаючи вдосконалення ігрової терапії. Ці та інші внески продовжують відлунювати у сучасній реляціиній психоаналітичній теорії.
Тож нагадуємо вам та чекаємо на реєстрації до зустрічі 19 листопада з Робертом Гроссмарком о 15:00!
https://forms.gle/GBLZJ6a3z19QjeKF9
Google Docs
Роберт Гросмарк. Страх розпаду, розігрування та терапевтична дія (2025-11-19, 15:00)
Реляційний Клуб — це простір, де ми обговорюємо актуальні питання психоаналізу в реляційній перспективі. Це гарне розширення дискусій, та знання про сучасний психоаналіз. Цей формат передбачає проведення тематичних лекцій-дискусій, на яких ми будемо дізнаватися…
❤3
Колеги, залишайте свої заявки на супервізії під час Осінньої Реляційної Школи. В формі реєстрації, є для того слот. https://forms.gle/8fjFRY3zAr729AiY9Або ж пишіть на електронну адресу uarppgo@gmail.com
❤4
Мамі потрібна мама
Бути мамою це ніби і природна роль, але одночасно дуже важка, особливо, якщо вона стається вперше. Є вислів, що «мамі потрібна мама» і на нього можна дивитися по різному. Це не просто про спілкування в якому можна дізнатися про різні способи вкладання або годування. Воно ще й про те, що поки мама тримає дитину в своїй голові, переймається її станом як фізичним так і емоційним, мамі треба простір в якому хтось може потримати її, звільнити її від надмірних переживань з якими вона стикається. Чим спокійніша мама всередині, чим вільніше вона почуває себе емоційно, тим краще почувається малюк.
Тому, ми (Марія Панькова та Катерина Баган) вирішили відкрити групу підтримки для вагітних і мам з дітками до 5 років. Хочемо створити простір, в якому мами будуть почуватися вільно в приймаючій спільноті. Це не буде навчання або вказівки, радше простір в якому можна буде краще себе зрозуміти і не лишатися наодинці зі своїми переживаннями.
Реєструйся та поширюй 🤗
https://forms.gle/fVqK18Yt7xr7ukQ57
Бути мамою це ніби і природна роль, але одночасно дуже важка, особливо, якщо вона стається вперше. Є вислів, що «мамі потрібна мама» і на нього можна дивитися по різному. Це не просто про спілкування в якому можна дізнатися про різні способи вкладання або годування. Воно ще й про те, що поки мама тримає дитину в своїй голові, переймається її станом як фізичним так і емоційним, мамі треба простір в якому хтось може потримати її, звільнити її від надмірних переживань з якими вона стикається. Чим спокійніша мама всередині, чим вільніше вона почуває себе емоційно, тим краще почувається малюк.
Тому, ми (Марія Панькова та Катерина Баган) вирішили відкрити групу підтримки для вагітних і мам з дітками до 5 років. Хочемо створити простір, в якому мами будуть почуватися вільно в приймаючій спільноті. Це не буде навчання або вказівки, радше простір в якому можна буде краще себе зрозуміти і не лишатися наодинці зі своїми переживаннями.
Реєструйся та поширюй 🤗
https://forms.gle/fVqK18Yt7xr7ukQ57
❤11
«Іншого необхідно визнати як іншого суб’єкта, щоб Я могло повністю пережити власну суб’єктивність у присутності іншого.»
(Jessica Benjamin, 1995)
Реляційна школа — 16 листопада, Київ.
Реєструйся 👉🏻 https://bit.ly/492ygoz
(Jessica Benjamin, 1995)
Реляційна школа — 16 листопада, Київ.
Реєструйся 👉🏻 https://bit.ly/492ygoz
❤6
Як впливає переїзд, переміщення, еміграція? 💔
"Коли людина чи тварина залишається у знайомому середовищі, вона відразу знає, де можна знайти їжу і воду. І не лише в різні сезони звичайного року, а й під час винятково поганих років. Вона знає, де можна знайти притулок від негоди, де є дерева, скелі чи печери. Як можна забезпечити собі прихисток, з яких сторін може прийти потенційна загроза"
Так пише Боулбі про прив'язаність до звичного середовища. Так, прив'язаність може бути не лише до людини. А й до оточення, побуту, тварин...
Втрата цього є травматичною. Вона так і називається: травма географічного переміщення.
Про це будемо читати в групі по роботі з травмою в реляційному підході. А також про те, як з цим працюють, що допомагає опрацювати травму, які основні траєкторії можливі ❤️🩹
🌱 Зараз починаємо статтю "Травма географічного переміщення: відʼїзд, приїзд, скорбота та становлення", Салман Ахтар.
❗️Буде цікаво психологам, психотерапевтам, психоаналітикам, які працюють з внутрішньо-переміщеними особами та емігрантами. А також всім, хто хоче глибше зрозуміти психічні процеси. В групі читаємо текст, обговорюємо прочитане, ділимося думками та досвідом.
📅Зустрічі щосереди, 10:00 - 11:30.
👉Найближча - 12 листопада.
💰Вартість - 500 грн/зустріч
Ведучі:
Зозуля Анна, навчаюча психотерапевтка в методі "Інтерперсональна та реляційна психотерапія"
Бартош Альона, психологиня психоаналітичного напряму.
✅ Години сертифікуються Інститутом реляційного психоаналізу, психотерапії та групових процесів як години теорії з реляційного підходу.
Реєстрація за посиланням https://forms.gle/zq233dHNWmVErJLM9
Реєструйтеся і до зустрічі на читаннях! 🫶
"Коли людина чи тварина залишається у знайомому середовищі, вона відразу знає, де можна знайти їжу і воду. І не лише в різні сезони звичайного року, а й під час винятково поганих років. Вона знає, де можна знайти притулок від негоди, де є дерева, скелі чи печери. Як можна забезпечити собі прихисток, з яких сторін може прийти потенційна загроза"
Так пише Боулбі про прив'язаність до звичного середовища. Так, прив'язаність може бути не лише до людини. А й до оточення, побуту, тварин...
Втрата цього є травматичною. Вона так і називається: травма географічного переміщення.
Про це будемо читати в групі по роботі з травмою в реляційному підході. А також про те, як з цим працюють, що допомагає опрацювати травму, які основні траєкторії можливі ❤️🩹
🌱 Зараз починаємо статтю "Травма географічного переміщення: відʼїзд, приїзд, скорбота та становлення", Салман Ахтар.
❗️Буде цікаво психологам, психотерапевтам, психоаналітикам, які працюють з внутрішньо-переміщеними особами та емігрантами. А також всім, хто хоче глибше зрозуміти психічні процеси. В групі читаємо текст, обговорюємо прочитане, ділимося думками та досвідом.
📅Зустрічі щосереди, 10:00 - 11:30.
👉Найближча - 12 листопада.
💰Вартість - 500 грн/зустріч
Ведучі:
Зозуля Анна, навчаюча психотерапевтка в методі "Інтерперсональна та реляційна психотерапія"
Бартош Альона, психологиня психоаналітичного напряму.
✅ Години сертифікуються Інститутом реляційного психоаналізу, психотерапії та групових процесів як години теорії з реляційного підходу.
Реєстрація за посиланням https://forms.gle/zq233dHNWmVErJLM9
Реєструйтеся і до зустрічі на читаннях! 🫶
Google Docs
Реєстрація на групу з реляційних читань «Про травму»
Відкриваємо набір до групи читань статей провідних психоаналітиків про роботу з травмою. Ідеально підійде фахівцям, які працюють з травмою переміщення, складними випадками, дисоціативними станами. Особливо актуально в контексті сучасних викликів – війни,…
❤6
Колеги, залишайте свої заявки на супервізії під час Осінньої Реляційної Школи. В формі реєстрації, є для того слот. https://forms.gle/8fjFRY3zAr729AiY9Або ж пишіть на електронну адресу uarppgo@gmail.com
👍1
Друзі, ми вже рахуємо дні в очікуванні! Всього за тиждень знову зустрінемось з Робертом Гроссмарком!
На лекції будемо говорити про страх розпаду, розігрування та терапевтичну дію. Чому це важливо зараз? Бо розігрування – це наша щоденна клінічна реальність. Це «несказаність» про «неминуче», тобто не розповідь, а відтворення без усвідомлення минулого, яке відсутнє. Це розповідь у дії без свідомості чи наміру травми та нехтування, які ще не були пережиті та інтегровані.
Буде цікаво психоаналітикам, психологам та психотерапевтам різних шкіл. Посилання на реєстрацію: https://forms.gle/GBLZJ6a3z19QjeKF9
На лекції будемо говорити про страх розпаду, розігрування та терапевтичну дію. Чому це важливо зараз? Бо розігрування – це наша щоденна клінічна реальність. Це «несказаність» про «неминуче», тобто не розповідь, а відтворення без усвідомлення минулого, яке відсутнє. Це розповідь у дії без свідомості чи наміру травми та нехтування, які ще не були пережиті та інтегровані.
Буде цікаво психоаналітикам, психологам та психотерапевтам різних шкіл. Посилання на реєстрацію: https://forms.gle/GBLZJ6a3z19QjeKF9
❤5
«Реляційна модель пропонує інші категорії — інші базові структури, у які може бути організований досвід. Форми стосунків розглядаються як фундаментальні, а життя розуміється передусім як безліч метафор, що виражають і розігрують реляційні патерни: відкриття, проникнення, домінування, здача, контроль, прагнення, уникнення, одкровення, поглинання, злиття, диференціація тощо.»
(Stephen A. Mitchell, 1988)
Реляційна школа — 16 листопада, Київ. Реєструйся 👉🏻 https://bit.ly/492ygoz
(Stephen A. Mitchell, 1988)
Реляційна школа — 16 листопада, Київ. Реєструйся 👉🏻 https://bit.ly/492ygoz
❤5
Друзі,
в цю середу довгоочікувана зустріч Реляційного Клубу. Всі хто реєструвався, вже отримали Zoom Link зустрічі. Тож перевіряйте свої електронки.
Ще є можливість зареструватися завтра, до кінця дня.
До зустрічі у світі цікавих дискусій! 😉
https://forms.gle/GBLZJ6a3z19QjeKF9
в цю середу довгоочікувана зустріч Реляційного Клубу. Всі хто реєструвався, вже отримали Zoom Link зустрічі. Тож перевіряйте свої електронки.
Ще є можливість зареструватися завтра, до кінця дня.
До зустрічі у світі цікавих дискусій! 😉
https://forms.gle/GBLZJ6a3z19QjeKF9
❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❗️ На цих вихідних вже починаємо! Ще можна доєднатися до курсу з психотерапевтичного консультування.
22-23 листопада проведемо перший практичний семінар.
Вся програма складається з 5 дводенних семінарів:
🔸 Основи консультування
🔸 Діагностика
🔸 Первинне інтерв’ю
🔸 Психотерапевтичні інтервенції
🔸 Психотерапевтичні стосунки.
На цьому блоці практичних семінарів ви зможете познайомитися з тим, як працює консультування в реляційному підході. Ми розберемо проведення першої зустрічі та інтерв'ю, діагностику, психотерапевтичні інтервенції та побудову психотерапевтичних стосунків, акцентуючи саме на особливостях реляційного підходу.
Якщо вам давно цікаво, що таке реляційне консультування і де можна повчитися на практиці, цей блок створений саме для цього.
22-23 листопада проведемо перший практичний семінар.
Вся програма складається з 5 дводенних семінарів:
🔸 Основи консультування
🔸 Діагностика
🔸 Первинне інтерв’ю
🔸 Психотерапевтичні інтервенції
🔸 Психотерапевтичні стосунки.
На цьому блоці практичних семінарів ви зможете познайомитися з тим, як працює консультування в реляційному підході. Ми розберемо проведення першої зустрічі та інтерв'ю, діагностику, психотерапевтичні інтервенції та побудову психотерапевтичних стосунків, акцентуючи саме на особливостях реляційного підходу.
Якщо вам давно цікаво, що таке реляційне консультування і де можна повчитися на практиці, цей блок створений саме для цього.
❤1
Формат і умови:
📅 Коли: кожні четверті вихідні місяця (дводенка), 10:00–18:00. Старт 22–23 листопада.
📍 Де: онлайн або офлайн (Київ).
⌛️ Тривалість: 5 дводенних семінарів = 80 акад. год / 2,5 ECTS (кожен модуль — 16 год / 0,5 ECTS).
💰 Вартість: 4000 грн за семінар (оплата помісячно).
Реєстрація: https://forms.gle/Fx2X5C8KpJvA5ExY6 🫶
📅 Коли: кожні четверті вихідні місяця (дводенка), 10:00–18:00. Старт 22–23 листопада.
📍 Де: онлайн або офлайн (Київ).
⌛️ Тривалість: 5 дводенних семінарів = 80 акад. год / 2,5 ECTS (кожен модуль — 16 год / 0,5 ECTS).
💰 Вартість: 4000 грн за семінар (оплата помісячно).
Реєстрація: https://forms.gle/Fx2X5C8KpJvA5ExY6 🫶
Google Docs
АНКЕТА СТУДЕНТА ІНСТИТУТУ РЕЛЯЦІЙНОГО ПСИХОАНАЛІЗУ, ПСИХОТЕРАПІЇ ТА ГРУПОВИХ ПРОЦЕСІВ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «АСОЦІАЦІЯ ПСИХОЛОГІВ…
❤1
Реляційний Клуб продовжує свій розвиток. І в минулу середу, нам знову вдалося заслухати доповідь Робертоа Гроссмарка, задати йому питтаня з теми: «Страх розпаду, розігрування та терапевтична дія».
Деякі короткі підсумки з зустрічі, а більше можна переглянути в записі.
- Час виступає Іншим;
- Важливо дочекатися голосу тієї частини Self, що потребує терапевтичної дії;
- Не сайт є основним в терапії, а збереження та проживання емоційної реальності;
- Поетам та художникам найбільше відомий страх розпаду;
- Багато клієнтів мають страх смерті на самоті та в очікуванні того, що раптово щось станеться «погане»;
- Страх розпаду пов’язаний з тим, що сталося, але не було прожитим;
- Терапевтові важливо створити такий простір, в якому він буде не тільки спостерігаючим, а й залученим та розхитаним, щоб не прожитий досвід, міг бути в результаті осмисленим;
- Роберт Гроссмарк, також вживав поняття «невимовна мука» для страху розпаду. Що стало таким, адже не було поруч такого об’єкту, що був здатний розділити, заспокоїти, відзеркалити, вчуватися тощо;
- Ми всі маємо моменти «страху розпаду»;
- В результаті кожної події, що супроводжується «страхом розпаду», в нас утворюється «виживаючий об’єкт», що дає нам можливість виживати від події до події;
- Терапевтичним вже є те, коли в такі моменти, є поруч хтось, хто здатен проходити разом, як Компаньйон, зберігаючи темп та вчування в тілі.
Дякуємо, що залишаєтесь разом з нами, розвиваючи простір Реляційноко Клубу. І до нових зустрічей. ☺️ #реляційнийклуб
Деякі короткі підсумки з зустрічі, а більше можна переглянути в записі.
- Час виступає Іншим;
- Важливо дочекатися голосу тієї частини Self, що потребує терапевтичної дії;
- Не сайт є основним в терапії, а збереження та проживання емоційної реальності;
- Поетам та художникам найбільше відомий страх розпаду;
- Багато клієнтів мають страх смерті на самоті та в очікуванні того, що раптово щось станеться «погане»;
- Страх розпаду пов’язаний з тим, що сталося, але не було прожитим;
- Терапевтові важливо створити такий простір, в якому він буде не тільки спостерігаючим, а й залученим та розхитаним, щоб не прожитий досвід, міг бути в результаті осмисленим;
- Роберт Гроссмарк, також вживав поняття «невимовна мука» для страху розпаду. Що стало таким, адже не було поруч такого об’єкту, що був здатний розділити, заспокоїти, відзеркалити, вчуватися тощо;
- Ми всі маємо моменти «страху розпаду»;
- В результаті кожної події, що супроводжується «страхом розпаду», в нас утворюється «виживаючий об’єкт», що дає нам можливість виживати від події до події;
- Терапевтичним вже є те, коли в такі моменти, є поруч хтось, хто здатен проходити разом, як Компаньйон, зберігаючи темп та вчування в тілі.
Дякуємо, що залишаєтесь разом з нами, розвиваючи простір Реляційноко Клубу. І до нових зустрічей. ☺️ #реляційнийклуб
❤9
Лігво снів: перша мапа колективного несвідомого! Вже за декілька місяців ви поділились з нами понад 70-ти снами. І ось що з цього вийшло:
🔮
Несподіване відкриття №1:
43% снів містять "регресивні елементи" — повернення в дитинство, спогади про батьківську хату, шкільні ситуації, дитячі страхи. Ми думаємо, це спосіб психіки знайти безпечне місце. Або, можливо, частина психічного функціонування, коли актуальні події неминуче будуть викликати спогади про минулі.
Можливо, у вас є свій варіант відповіді? Пишіть в коментарях.
😳
Несподіване відкриття №2:
Найчастіша емоція, яка супроводжувала сон, і емодзі, що обирали більше користувачів - 😳
Щось, що важко визначити до кінця (сором? спантеличення? здивування?) — домінує в наших снах. Можливо, це взагалі нова емоція, народжена нашим часом? Що означає цей емодзі для вас?
🏠
Несподіване відкриття №3:
Тема родини присутня майже в кожному сні. Ми думаємо про близьких навіть коли спимо.
Але найцікавіше:
Сни про війну — лише 13% (психіка фільтрує травму).
🔮
Несподіване відкриття №1:
43% снів містять "регресивні елементи" — повернення в дитинство, спогади про батьківську хату, шкільні ситуації, дитячі страхи. Ми думаємо, це спосіб психіки знайти безпечне місце. Або, можливо, частина психічного функціонування, коли актуальні події неминуче будуть викликати спогади про минулі.
Можливо, у вас є свій варіант відповіді? Пишіть в коментарях.
😳
Несподіване відкриття №2:
Найчастіша емоція, яка супроводжувала сон, і емодзі, що обирали більше користувачів - 😳
Щось, що важко визначити до кінця (сором? спантеличення? здивування?) — домінує в наших снах. Можливо, це взагалі нова емоція, народжена нашим часом? Що означає цей емодзі для вас?
🏠
Несподіване відкриття №3:
Тема родини присутня майже в кожному сні. Ми думаємо про близьких навіть коли спимо.
Але найцікавіше:
Сни про війну — лише 13% (психіка фільтрує травму).
❤7