Друзі,

в цю середу довгоочікувана зустріч Реляційного Клубу. Всі хто реєструвався, вже отримали Zoom Link зустрічі. Тож перевіряйте свої електронки.
Ще є можливість зареструватися завтра, до кінця дня.
До зустрічі у світі цікавих дискусій! 😉

https://forms.gle/GBLZJ6a3z19QjeKF9

❗️ На цих вихідних вже починаємо! Ще можна доєднатися до курсу з психотерапевтичного консультування.

22-23 листопада проведемо перший практичний семінар.
Вся програма складається з 5 дводенних семінарів:
🔸 Основи консультування
🔸 Діагностика
🔸 Первинне інтерв’ю
🔸 Психотерапевтичні інтервенції
🔸 Психотерапевтичні стосунки.

На цьому блоці практичних семінарів ви зможете познайомитися з тим, як працює консультування в реляційному підході. Ми розберемо проведення першої зустрічі та інтерв'ю, діагностику, психотерапевтичні інтервенції та побудову психотерапевтичних стосунків, акцентуючи саме на особливостях реляційного підходу.
Якщо вам давно цікаво, що таке реляційне консультування і де можна повчитися на практиці, цей блок створений саме для цього.

Формат і умови:
📅 Коли: кожні четверті вихідні місяця (дводенка), 10:00–18:00. Старт 22–23 листопада.
📍 Де: онлайн або офлайн (Київ).
⌛️ Тривалість: 5 дводенних семінарів = 80 акад. год / 2,5 ECTS (кожен модуль — 16 год / 0,5 ECTS).
💰 Вартість: 4000 грн за семінар (оплата помісячно).
Реєстрація: https://forms.gle/Fx2X5C8KpJvA5ExY6 🫶

Реляційний Клуб продовжує свій розвиток. І в минулу середу, нам знову вдалося заслухати доповідь Робертоа Гроссмарка, задати йому питтаня з теми: «Страх розпаду, розігрування та терапевтична дія».
Деякі короткі підсумки з зустрічі, а більше можна переглянути в записі.
- Час виступає Іншим;
- Важливо дочекатися голосу тієї частини Self, що потребує терапевтичної дії;
- Не сайт є основним в терапії, а збереження та проживання емоційної реальності;
- Поетам та художникам найбільше відомий страх розпаду;
- Багато клієнтів мають страх смерті на самоті та в очікуванні того, що раптово щось станеться «погане»;
- Страх розпаду пов’язаний з тим, що сталося, але не було прожитим;
- Терапевтові важливо створити такий простір, в якому він буде не тільки спостерігаючим, а й залученим та розхитаним, щоб не прожитий досвід, міг бути в результаті осмисленим;
- Роберт Гроссмарк, також вживав поняття «невимовна мука» для страху розпаду. Що стало таким, адже не було поруч такого об’єкту, що був здатний розділити, заспокоїти, відзеркалити, вчуватися тощо;
- Ми всі маємо моменти «страху розпаду»;
- В результаті кожної події, що супроводжується «страхом розпаду», в нас утворюється «виживаючий об’єкт», що дає нам можливість виживати від події до події;
- Терапевтичним вже є те, коли в такі моменти, є поруч хтось, хто здатен проходити разом, як Компаньйон, зберігаючи темп та вчування в тілі.
Дякуємо, що залишаєтесь разом з нами, розвиваючи простір Реляційноко Клубу. І до нових зустрічей. ☺️ #реляційнийклуб

Лігво снів: перша мапа колективного несвідомого! Вже за декілька місяців ви поділились з нами понад 70-ти снами. І ось що з цього вийшло:

🔮
Несподіване відкриття №1:
43% снів містять "регресивні елементи" — повернення в дитинство, спогади про батьківську хату, шкільні ситуації, дитячі страхи. Ми думаємо, це спосіб психіки знайти безпечне місце. Або, можливо, частина психічного функціонування, коли актуальні події неминуче будуть викликати спогади про минулі.
Можливо, у вас є свій варіант відповіді? Пишіть в коментарях.

😳
Несподіване відкриття №2:
Найчастіша емоція, яка супроводжувала сон, і емодзі, що обирали більше користувачів - 😳
Щось, що важко визначити до кінця (сором? спантеличення? здивування?) — домінує в наших снах. Можливо, це взагалі нова емоція, народжена нашим часом? Що означає цей емодзі для вас?

🏠
Несподіване відкриття №3:
Тема родини присутня майже в кожному сні. Ми думаємо про близьких навіть коли спимо.

Але найцікавіше:

Сни про війну — лише 13% (психіка фільтрує травму).

Парадокс: і щасливі, і сумні сни бачать люди з вищою задоволеністю життям. А от гнів і страх у снах — маркери низької задоволеності (1.5 та 1.06 з 5).
Осінні сни найемоційніші, весняні — найсумніші.

Якщо вам зацікавили ці висновки, приєднуйтесь до проєкту! Ваш сон — не просто сон. Це частинка колективної історії, яку ми пишемо разом.
Веб-версія: https://www.ligvosniv.com.ua/
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.ligvosniv
App Store: https://apps.apple.com/us/app/id6745471950

P.S. Так, 95% наших учасників — психологи. Але несвідоме не має професії 😉

Колеги! Цього тижня розпочала роботу група з реляційних супервізій!
Зустрічалися в понеділок, попрацювали над випадком.
Маємо ще 2-3 місця в групі, тож приєднуйтесь! Скоро група буде закритою.

Графік та умови участі:
📅 Щопонеділка, 13:00 - 14:30, онлайн.
💰 Вартість: 500 грн, пропуски традиційно сплачуються.
☝️ Години участі у групі сертифікуються Інститутом реляційного психоаналізу, психотерапії та групових процесів як години групової супервізії.

Реєстрація за посиланням https://forms.gle/hCv8FwDZRzeZeKiT7

Чекаємо на зустріч! 🫶

Зберігайте посилання, щоб знайти свого фахівця у реляційному підході 💞
Тут зібрано профілі наших психотерапевтів, консультантів та кандидатів в консультанти/психотерапевти.
Ми принципові у питаннях професійної етики, наші спеціалісти дотримуються усіх необхідних для роботи нормативів та вимог 💪
Сподіваємося, завдяки цій сторінці ви знайдете свого спеціаліста.
Можливо, саме тут почнеться ваш шлях до самих себе та змін в житті ☺️

Сторінка на сайті АПУ - організації, з якої розвинулась УАРПП:
https://www.uapsy.org/psihoanalitiki

Нещодавно прочитала, що салат "шуба" краще перемішувати перед тим, як їсти.
Не прокладати тонку межу між морквою та яйцем, а саме змішувати шари.
Це звучало незвично, як на мене.

На лекції на Реляційній школі говорили про горювання, депресію, виснаження. Про новий діагноз - "Розлад пролонгованого горювання", про чітке розрізнення горя і депресії, і про те, чому непроживання горя недоцільно інтерпретувати як спротив.
Я слухала з подивом, легким відчуттям нереальності того, що відбувається, і великою цікавістю.

Як терапевти, ми зустрічаємося з багатьма різними досвідами. Одна людина може переживати втрату гостро: з болем, сльозами, відмовою від їжі, неможливістю навіть помити посуд. Інша може заморозитися на пів року, та жити так, ніби нічого не сталося, аж поки не прорве. На когось біль накочується хвилями, між якими можна помітити відблиск сонця, смак кави, теплоту обіймів. Хтось носить те цунамі болю в собі постійно, воно ниє та давить в грудях. Ні на що інше не лишається сил, окрім, як витримувати цю важкість.
Але і це ще не все. Як терапевти, ми також маємо свої травми та втрати. Відносно давні та відносно свіжі. Буває, що хотілося б перерахувати все, але вже і пальців не вистачає.

Приходячи в кабінет чи під'єднуючись в зум іноді думаєш "А чим я можу допомогти, якщо сама відчуваю цей погляд безодні?". А інша частина виконує свою роботу - слухає, аналізує, шукає контакт, торкається душі іншого. Чи намагається торкнутися.

Слухаючи представлення випадку я загалом думала про нашу вразливість перед Життям. Перед тими подіями та досвідами, через які ми проходимо. Буває, хочеться, зробити більше, бути ефективнішою в своїй роботі. Але іноді розкішний максимум - це привести себе до ладу та доїхати в кабінет, ковтнувши каву по дорозі.
Буває, стримуєш (чи ні) сльози, слухаючи про чергові втрати і торкаючись свого болю. Або їдеш додому і плануєш, що приготуєш на вечерю. Провідуєш могили, щось метушливо кажеш про прапор та пам'ятник. Зустрічаєшся з друзями, смієшся та обіймаєшся. Шукаєш нову сумку. Жахаєшся новин. Заряджаєш повербанки. Задумуєш новий проєкт і він (о диво!) реалізується.

Я намагаюся існувати між всім цим. Довіряюсь актуальній ситуації, дивлюсь, що згадається чи створиться. Багато залежить від слухача. Чим більше він відкритий досвіду, тим більше різних змістів може з'явитися між нами.

Мені уявляється, що учасники школи приходять зі своїми складними, багаторівневими переживаннями. Й іноді вдається щось з цього зрозуміти та чогось торкнутися. Вслухатися в іншу історію чи відгук, відчути через них, як живеться іншій людині, сприйняти її за "свою".
Іноді сидиш посеред всіх цих різних досвідів - локального сенсу чи безсенсовності власної праці, проживання та непроживання втрати, роботи та виснаження, колективної героїзації та індивідуального руйнування, надії, творчості та зневіри й розпаду, безсилля, рішучості, тримання на невідомо чому і навіщо - і просто охрініваєш, одночасно тихо радіючи, що не сама в цьому.

Текст - Анна Зозуля, навчаюча психотерапевка в інтерперсональному та реляційному підході
Фото - Володимир, @zerokko_07q

«Я заснув», — так Шерман починає опис випадку 😲
Мабуть, кожному терапевту доводилося під час роботи відчувати сонливість, сплутаність, застиглість. А хтось і справді міг заснути.

У Реляційному підході терапевти дозволяють собі більше занурюватися в емоції пацієнта, ніж це було прийнято в традиційному психоаналізі 💞 Тому ми стикаємося з широким спектром різних станів. Серед них: трансові переживання, дисоціації, ступори, відчуття хаосу, нездатність до концентрації уваги тощо. Іноді це може бути тимчасовою перешкодою, іноді - шляхом до розкриття переживань, які інакше залишилися б недоступними.

🧐Про один із таких станів будемо читати дуже цікаву статтю Метта Айбеля - «Аналітик, що спить, намагається прокинутися: дисоціація, розігрування, регресія та змінені стани у пацієнтів з травмою». Ми торкнемося того, що робить ці стани можливими, як вони формуються у діаді і чим це може допомогти під час психотерапевтичної роботи.

Зараз в групі з Реляційних читань, де досліджуємо роботу з травмою, починаємо цю статтю Айбеля і це найкращий час приєднатися до групи 🌱
Під час зустрічей читаємо (наперед самостійно проходити текст не потрібно), обговорюємо, ділимося думками та клінічним досвідом.

❗️ Буде цікаво психологам, психотерапевтам, психоаналітикам, які працюють з травмою. А також всім, хто хоче глибше зрозуміти психічні процеси.

👉 Зустрічі щосереди, 10:00 - 11:30.
📅 Найближча - 10 грудня.
💰 Вартість - 500 грн/зустріч

Ведучі:
Зозуля Анна, навчаюча психотерапевтка в методі «Інтерперсональна та реляційна психотерапія»
Бартош Альона, психологиня психоаналітичного напряму.

✅ Години сертифікуються Інститутом реляційного психоаналізу, психотерапії та групових процесів як години теорії в Реляційному підході.

Реєстрація за посиланням https://forms.gle/zq233dHNWmVErJLM9
Реєструйтеся і до зустрічі на читаннях! 🫶

...Удо Хок, віцепрезидент Європейської психоаналітичної федерації (до якої, до речі, входить Українське Психоаналітичне Товариство), вирішив нагадати всім про поняття нейтральності.

...Різноманітні відповіді на це питання більш-менш відомі: «слухання без пам'яті та бажання» Біона, «технічна нейтральність» Кернберга, «об'єктивність» Сігал та Бріттона (в останньому прикладі це означає спостереження з позиції виключеного третього) тощо.

...У кляйніанській традиції тема нейтральності була піддана критиці щонайменше з трьох сторін:

По-перше, сприйнявши серйозно пізню фройдівську теорію інстинкту смерті, Кляйн, Мані-Кірл, Сігал та інші дійшли точки зору, яка у філософії називається природною моральністю. Вона означає, що ми вроджено наділені здатністю розрізняти добро та зло, а утримання від такого судження, швидше за все, означатиме підтримку зла.

Саме це мали на увазі Кляйн та Мані-Кірл, описуючи етичні девіації мюнхенського «пацифізму». Сігал мала на увазі те саме, називаючи мовчання «справжнім злочином» (у політичній площині) і говорячи, що ненавидить поняття нейтральності як нерозпізнавання деструктивності у пацієнті (у клінічній реальності).

По-друге, починаючи з робіт Хайманн, Мані-Кірла, Розенфельда, Біона і далі до Бренман Пік, Стайнера та інших, відбулось переосмислення поняття контрпереносу крізь призму поняття проективної ідентифікації.
«Ми не нейтральні в значенні відсутності емоцій та відгуків», — проголосила Хайманн, якій вторили Пік та інші.

Тобто залученість — неминуча та необхідна частина аналітичної взаємодії. Однак важлива також і «вилучена» позиція. Отже, питання куди ми повертаємось/вилучаємось із проективно-інтроективних взаємодій з іншою людиною потребує нової відповіді. Чи підходить класична «нейтральність» у якості такої?

І, нарешті, по-третє, традиційно в его-психології поняття нейтральності поєднувалося з ідеєю вільних від конфлікту сфер его (Гартманн), терапевтичного альянсу (Штерба, Грінсон) тощо.
Дослідження Джозеф, а також, що цікаво, таких стовпів его-психології, як Бреннер та Гілл, показали, що це небезпечна ілюзія. Жодних вільних від конфлікту сфер не існує, а терапевтичний альянс зазвичай є змовою задля уникнення зустрічі з найбільш проблемними царинами досвіду пацієнта.

Що знову-таки викликає запитання — а як тоді можливий аналіз без нескінченних розігрувань? (Як одного разу сказала на семінарі Д. Мілтон, «у світ без пам'яті та бажання ми потрапити не можемо, але принаймні прикрутити радіо у своїй голові можливо».)

Джерело: Психоаналіз і світ (фрагмент).

❓ Як обрати психолога чи психотерапевта?
Це дуже непростий шлях 🤷‍♂️
Зараз звідусіль лунає, що має бути вища психологічна освіта, сертифікація в методі (для психотерапевта), наявність власної терапії, супервізій, тривале навчання (а не двохмісячні курси).

Але як це реалізувати на практиці? Чи будете ви питати у фахівця довідку про кількість годин особистої терапії? Чи наважитеся навіть поставити питання про наявність особистої терапії? Чи буде зручно просити показати диплом? 😵‍💫

На сайті Асоціації психологів України ми зробили цю частину роботи.

В розділі "Знайти спеціаліста" ви бачите фахівців, які виконали всі необхідні вимоги (години індивідуальної та групової терапії, індивідуальної та групової супервізії, інтервізій, години теоретичного навчання та практики, вища академічна освіта з психології), пройшли сертифікацію та отримали відповідний статус ✅
Тут ви точно можете бути впевнені, що за цими параметрами все гаразд.

Також на нашому сайті є спеціалісти, які розпочинають свій шлях (студенти, кандидати в консультанти). Можливо, в них ще не виконано щось з вимог, але вони точно зможуть гарантувати вам включеність в роботу, велике бажання допомогти, можливість більше сил приділити саме вам ❤️‍🩹 Ще один плюс - невисока ціна чи можливість працюваати за соціальною ціною.

Окрім всього, в Асоціації психологів України діє етичний комітет. Він регулює дотримання спеціалістами етичних норм і, в разі необхідності, приймає відповідні заходи: не допускає до сертифікації, виключає з реєстрів та Асоціації.

Сподіваємося, завдяки цій сторінці ви знайдете свого спеціаліста.
Можливо, саме тут почнеться ваш шлях до самих себе і конструктивних змін☺️

https://www.uapsy.org/psihoanalitiki