Станіславський Гранд Каньйон, Каньйон Станіслав і тд, але правильно це місце зветься Балки Байдиха, місцеві ж називають їх просто Херсонські гори.
Знаходиться в Херсонській області між селами Станіслав та Широка Балка.
Знаходиться в Херсонській області між селами Станіслав та Широка Балка.
Нобель - село в Україні, у Рівненській області на березі Прип'яті й озера Нобель.
Мальовниче розташування завжди слугувало ще й добрим захистом для поселення.
Нобель має у своїй скриньці пам’яті легенд та переказів про себе на будь-який смак! Богатир Розіпхнивода, ангели Полісся та Полісське море, битва з ятвягами та князем Скомундом на озері... але ось 6 історичних фактів про Нобель без всякої містики:
🔸Поблизу села виявлено залишки поселення доби мезоліту - населення переважно займалось мисливством і рибальством.
🔹Перша писемна згадка про Нобель (Небль) у Київському літописі від 1158 року: князь Ярополк Ізяславович віддає Небльську волость Києво-Печерському монастирю.
🔸У добу Великого князівства Литовського місто Небель - під владою турово-пінських князів. Із 1519 року справами в краї заправляє королева Бона і видає документ з підтвердженням, що надає Небельському монастирю привілеї - право ченцям ловити рибу в озері та річці Прип'ять.
🔹В XVI столітті священна обитель стає центром культури й освіти: 1520 році тут пишуть нобельське «Четвероєвангеліє».
🔸У XVII ст. місто Небель руйнують татари і відродити свою велич вже не виходить. На початку ХХ ст. Нобель усе ще залишається чималим, що підтверджує кам’яна церква 1927 року (для Полісся, де переважають дерев’яні храми, це явище доволі рідкiсне)
Нобель зараз - невеличке село та прекрасна зона відпочинку, де час ніби завмирає, вклонившись з повагою до історії та природної краси цього краю.
Мальовниче розташування завжди слугувало ще й добрим захистом для поселення.
Нобель має у своїй скриньці пам’яті легенд та переказів про себе на будь-який смак! Богатир Розіпхнивода, ангели Полісся та Полісське море, битва з ятвягами та князем Скомундом на озері... але ось 6 історичних фактів про Нобель без всякої містики:
🔸Поблизу села виявлено залишки поселення доби мезоліту - населення переважно займалось мисливством і рибальством.
🔹Перша писемна згадка про Нобель (Небль) у Київському літописі від 1158 року: князь Ярополк Ізяславович віддає Небльську волость Києво-Печерському монастирю.
🔸У добу Великого князівства Литовського місто Небель - під владою турово-пінських князів. Із 1519 року справами в краї заправляє королева Бона і видає документ з підтвердженням, що надає Небельському монастирю привілеї - право ченцям ловити рибу в озері та річці Прип'ять.
🔹В XVI столітті священна обитель стає центром культури й освіти: 1520 році тут пишуть нобельське «Четвероєвангеліє».
🔸У XVII ст. місто Небель руйнують татари і відродити свою велич вже не виходить. На початку ХХ ст. Нобель усе ще залишається чималим, що підтверджує кам’яна церква 1927 року (для Полісся, де переважають дерев’яні храми, це явище доволі рідкiсне)
Нобель зараз - невеличке село та прекрасна зона відпочинку, де час ніби завмирає, вклонившись з повагою до історії та природної краси цього краю.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Особлива осінь - біля руїн Невицького замку 🍁
Український поет, прозаїк і мовознавець Майк Йогансен народився 28 жовтня в Харкові у 1895 році. Блискучий експериментатор, він був однією з найяскравіших зірок українського авангарду 20-х років.
Ради стратили Йохансена під час Великого терору в 1937 році...
https://telegra.ph/MAJK-JOGANSEN-10-28
Ради стратили Йохансена під час Великого терору в 1937 році...
https://telegra.ph/MAJK-JOGANSEN-10-28
Telegraph
МАЙК ЙОГАНСЕН
Майк (Михайло) Йогансен – поет, філолог, лінгвіст, перекладач, засновник репортажного жанру в українській літературі, співавтор сценарію фільму Олександра Довженка “Звенигора”, одна з ключових постатей “розстріляного відродження”. А ще Йогансен захоплювався…
Загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга» — радянська загоризонтна радіолокаційна станція для раннього виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет, у районі Чорнобиля.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Заснований 4 жовтня 1875 року указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.
Мав різні назви: імені Франца Йосифа (Чернівецький університет імені Франца Йосифа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет після 1940 року.
1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича.
11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.
Заснований 4 жовтня 1875 року указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.
Мав різні назви: імені Франца Йосифа (Чернівецький університет імені Франца Йосифа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет після 1940 року.
1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича.
11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.
Церква святого Миколая — діючий римо-католицький храм у Києві, один з двох римо-католицьких у місті, побудованих до 1917 року. Розташований у самому центрі міста на Великій Васильківській вулиці. Храм побудований у 1899—1909 роках у неоготичному стилі київським архітектором Владиславом Городецьким за проектом С. В. Валовського. Дозвіл на спорудження храму отримав граф Владислав Міхал Пій Браницький, який також надав значні кошти для будови.
На західній околиці Мукачева, на вершині згаслого вулкана гордовито височить оспівана легендами і бойовою славою середньовічна фортеця – замок «Паланок».
Мукачівський замок є однією з найцінніших історичних і військово-архітектурних пам’яток Закарпаття ХІV–ХVІІ ст. Замок розташований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і площею 13 930 м кв. Точна дата заснування замку невідома, але про нього згадується вже у документах, датованих XI ст. Власне природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. Ще коли замок був дерев’яний, у 1089 р. його впродовж 50 днів намагався захопити половецький хан Кутєшко, так і відступивши без усякої надії на успіх. У 1241 р. шестидесятитисячна орда хана Батия двічі чинила облогу та обидва рази не змогла підкорити його. З 1396 р. гарнізон замку відбив не одну потужну атаку ворога, його стіни витримали не одну багаторічну облогу.
З 1396 по 1414 рр. замком володів подільський князь Федір Корятович. Він на місці старого дерев’яного побудував новий, кам’яний замок і перетворив його на свою резиденцію. У цей же час у скелястій горі був видовбаний 85-метровий колодязь. Протягом ХV–ХVІ ст. замок належав багатьом володарям, які продовжували його укріплювати та розбудовувати. З 1782 р. замок перетворили на політичну в’язницю Австро-Угорської імперії. За майже 120 років тут побувало понад 20 тисяч в’язнів. Кам’яний, але дещо модифікований, замок зберігся і до наших днів.
Мукачівський замок є однією з найцінніших історичних і військово-архітектурних пам’яток Закарпаття ХІV–ХVІІ ст. Замок розташований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і площею 13 930 м кв. Точна дата заснування замку невідома, але про нього згадується вже у документах, датованих XI ст. Власне природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. Ще коли замок був дерев’яний, у 1089 р. його впродовж 50 днів намагався захопити половецький хан Кутєшко, так і відступивши без усякої надії на успіх. У 1241 р. шестидесятитисячна орда хана Батия двічі чинила облогу та обидва рази не змогла підкорити його. З 1396 р. гарнізон замку відбив не одну потужну атаку ворога, його стіни витримали не одну багаторічну облогу.
З 1396 по 1414 рр. замком володів подільський князь Федір Корятович. Він на місці старого дерев’яного побудував новий, кам’яний замок і перетворив його на свою резиденцію. У цей же час у скелястій горі був видовбаний 85-метровий колодязь. Протягом ХV–ХVІ ст. замок належав багатьом володарям, які продовжували його укріплювати та розбудовувати. З 1782 р. замок перетворили на політичну в’язницю Австро-Угорської імперії. За майже 120 років тут побувало понад 20 тисяч в’язнів. Кам’яний, але дещо модифікований, замок зберігся і до наших днів.