🤝🏻Спільна мета — протидія контрабанді: представники Держмитслужби взяли участь у міжвідомчій нараді в Офісі Генерального прокурора
Відбулася міжвідомча робоча зустріч, присвячена обговоренню особливостей виявлення, кваліфікації та досудового розслідування контрабанди товарів, зокрема, підакцизних виробів та лісоматеріалів.
Участь у заході взяли представники Офісу Генпрокурора та обласних прокуратур, Державної митної служби України, Державної прикордонної служби, Бюро економічної безпеки, Верховного Суду, територіальних органів відповідних відомств, а також науково-педагогічної спільноти.
Від Держмитслужби до роботи долучилися керівники профільних підрозділів. Директор Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Деніс Райков виступив із доповіддю щодо практичних аспектів виявлення контрабанди та специфіки взаємодії митних органів з правоохоронними структурами в цьому контексті.
Наразі Держмитслужба відіграє роль першої лінії у протидії контрабанді, виявляючи факти протиправного переміщення товарів через кордон. Саме митники надають правоохоронним органам первинну інформацію, яка стає основою для подальших процесуальних дій.
Зустріч мала на меті напрацювання спільного бачення щодо правозастосування у справах про злочини, пов’язані з незаконним переміщенням товарів через кордон України. Учасники обговорили правові й процесуальні аспекти виявлення таких правопорушень, підходи до їх кваліфікації, розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за контрабанду, особливості проведення експертних досліджень, а також необхідність напрацювання єдиних підходів до оцінки вартості предметів правопорушень та застосування спеціальної й кримінальної конфіскації в судовій практиці.
Досвід, яким поділились колеги з прокуратури та судових органів, є цінним для митників у розумінні правозастосовної практики, особливо під час розгляду нестандартних ситуацій. Знання цих механізмів — важлива складова професійної підготовки митних органів до потенційного розширення повноважень, зокрема, у сфері оперативно-розшукової діяльності та слідства.
Такі міжвідомчі зустрічі не лише зміцнюють комунікацію між структурами, але й сприяють кращому розумінню функціоналу кожного органу та злагодженості дій у боротьбі з кримінальними правопорушеннями, пов’язаними із незаконним переміщенням товарів.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Відбулася міжвідомча робоча зустріч, присвячена обговоренню особливостей виявлення, кваліфікації та досудового розслідування контрабанди товарів, зокрема, підакцизних виробів та лісоматеріалів.
Участь у заході взяли представники Офісу Генпрокурора та обласних прокуратур, Державної митної служби України, Державної прикордонної служби, Бюро економічної безпеки, Верховного Суду, територіальних органів відповідних відомств, а також науково-педагогічної спільноти.
Від Держмитслужби до роботи долучилися керівники профільних підрозділів. Директор Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Деніс Райков виступив із доповіддю щодо практичних аспектів виявлення контрабанди та специфіки взаємодії митних органів з правоохоронними структурами в цьому контексті.
Наразі Держмитслужба відіграє роль першої лінії у протидії контрабанді, виявляючи факти протиправного переміщення товарів через кордон. Саме митники надають правоохоронним органам первинну інформацію, яка стає основою для подальших процесуальних дій.
Зустріч мала на меті напрацювання спільного бачення щодо правозастосування у справах про злочини, пов’язані з незаконним переміщенням товарів через кордон України. Учасники обговорили правові й процесуальні аспекти виявлення таких правопорушень, підходи до їх кваліфікації, розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за контрабанду, особливості проведення експертних досліджень, а також необхідність напрацювання єдиних підходів до оцінки вартості предметів правопорушень та застосування спеціальної й кримінальної конфіскації в судовій практиці.
Досвід, яким поділились колеги з прокуратури та судових органів, є цінним для митників у розумінні правозастосовної практики, особливо під час розгляду нестандартних ситуацій. Знання цих механізмів — важлива складова професійної підготовки митних органів до потенційного розширення повноважень, зокрема, у сфері оперативно-розшукової діяльності та слідства.
Такі міжвідомчі зустрічі не лише зміцнюють комунікацію між структурами, але й сприяють кращому розумінню функціоналу кожного органу та злагодженості дій у боротьбі з кримінальними правопорушеннями, пов’язаними із незаконним переміщенням товарів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Психотропи у «порожніх» вейпах: митники попередили незаконний реекспорт понад 20 тисяч електронних пристроїв
Під час митного оформлення товару в режимі «реекспорт» митники запобігли вивезенню з території України понад 20 тисяч електронних пристроїв для куріння, задекларованих як «вейпи без вмісту рідини».
Вантаж вагою 576 кг зберігався на складі тимчасового зберігання. Зважаючи на ризики, митники ініціювали відбір зразків товару, які було направлено на експертизу до лабораторії Держмитслужби.
Висновок експертів виявив істотні порушення: у всіх «порожніх» зразках було встановлено наявність психотропних речовин, зокрема, тетрагидроканнабиннолу.
❗️Згідно з Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000, ці речовини належать до психотропних. Тож за виявленими фактами складено протокол про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України. Товар вилучено.
Крім того, до Управління СБУ у Львівській області скеровано повідомлення про протиправне діяння з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 305 Кримінального кодексу України (контрабанда психотропних речовин).
📣 Держмитслужба нагадує: спроби незаконного переміщення товарів, щодо яких діють обмеження, тягнуть за собою не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність. Митниця й надалі вживатиме усіх заходів для недопущення незаконного переміщення товарів через кордон.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Під час митного оформлення товару в режимі «реекспорт» митники запобігли вивезенню з території України понад 20 тисяч електронних пристроїв для куріння, задекларованих як «вейпи без вмісту рідини».
Вантаж вагою 576 кг зберігався на складі тимчасового зберігання. Зважаючи на ризики, митники ініціювали відбір зразків товару, які було направлено на експертизу до лабораторії Держмитслужби.
Висновок експертів виявив істотні порушення: у всіх «порожніх» зразках було встановлено наявність психотропних речовин, зокрема, тетрагидроканнабиннолу.
❗️Згідно з Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000, ці речовини належать до психотропних. Тож за виявленими фактами складено протокол про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України. Товар вилучено.
Крім того, до Управління СБУ у Львівській області скеровано повідомлення про протиправне діяння з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 305 Кримінального кодексу України (контрабанда психотропних речовин).
📣 Держмитслужба нагадує: спроби незаконного переміщення товарів, щодо яких діють обмеження, тягнуть за собою не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність. Митниця й надалі вживатиме усіх заходів для недопущення незаконного переміщення товарів через кордон.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
З початку року національним експортерам видано 75 тис. сертифікатів EUR.1 для преференційного доступу на ринки країн-партнерів
З метою підтримки експорту товарів українського походження митницями Держмитслужби видаються сертифікати походження форми EUR.1. Наявність такого сертифіката звільняє українські товари від сплати ввізного мита при імпорті до країн ЄС, ЄАВТ, Чорногорії, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Грузії та Держави Ізраїль.
З початку року митницями видано вже 75 тис. сертифікатів EUR.1. Найчастіше їх видавали на експорт товарів до таких держав:
🇵🇱 Польщі - 16 606 шт.
🇩🇪 Німеччини - 6 546 шт.
🇷🇴 Румунії - 5 465 шт.
🇮🇹 Італії - 4 081 шт.
🇱🇹 Литви - 3 247 шт.
Українські виробники отримували сертифікати форми EUR.1 переважно на наступні товари:
🌾 товари рослинного походження
🌻 олія соняшникова
🍬 цукор білий
🍗 м’ясо курчат
🍯 натуральний мед
Держмитслужба на постійній основі забезпечує преференційний доступ українських товарів на ринки країн-партнерів. З місцями видачі сертифікатів можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3kHIQe6.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
З метою підтримки експорту товарів українського походження митницями Держмитслужби видаються сертифікати походження форми EUR.1. Наявність такого сертифіката звільняє українські товари від сплати ввізного мита при імпорті до країн ЄС, ЄАВТ, Чорногорії, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Грузії та Держави Ізраїль.
З початку року митницями видано вже 75 тис. сертифікатів EUR.1. Найчастіше їх видавали на експорт товарів до таких держав:
🇵🇱 Польщі - 16 606 шт.
🇩🇪 Німеччини - 6 546 шт.
🇷🇴 Румунії - 5 465 шт.
🇮🇹 Італії - 4 081 шт.
🇱🇹 Литви - 3 247 шт.
Українські виробники отримували сертифікати форми EUR.1 переважно на наступні товари:
🌾 товари рослинного походження
🌻 олія соняшникова
🍬 цукор білий
🍗 м’ясо курчат
🍯 натуральний мед
Держмитслужба на постійній основі забезпечує преференційний доступ українських товарів на ринки країн-партнерів. З місцями видачі сертифікатів можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3kHIQe6.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤1
🤝🏻 Держмитслужба на Другому міжнародному інвестиційному конгресі: фокус на прозорість та партнерство
Відбувся Другий міжнародний інвестиційний конгрес - знакова подія, що зібрала на одній платформі міжнародних інвесторів, представників фінансових установ, дипломатичних місій, уряду та місцевих громад задля об’єднання зусиль у створенні рівних та прозорих правил для залучення міжнародного капіталу та мобілізації приватного сектору на етапі економічного відновлення України.
Під час панельної дискусії «Роль державних інституцій у формуванні довіри, прозорих правил, захисту та гарантій для інвесторів» учасники обговорили роль банківської системи, правоохоронних та інших органів у забезпеченні захисту інвестицій, прав інтелектуальної власності, підтримці конкурентного середовища, сприянні залученню іноземних інвестицій, а також роль митниці у сприянні законній торгівлі.
Державну митну службу України представив заступник Голови Владислав Суворов. У своєму виступі він акцентував увагу на тому, що основний план модернізації митної служби України передбачений Національною стратегією доходів до 2030 року, одним із основних напрямків якої є підтримка та співпраця із бізнесом.
У рамках розвитку національної системи спрощень представник Держмитслужби закликав учасників конгресу долучатись до програми АЕО та отримувати спрощення, передбачені законодавством України з питань митної справи.
Крім того, Держмитслужбою спільно з міжнародними партнерами з розвитку вживаються заходи щодо розширення функціоналу служби підтримки Help Desk як основного каналу зв’язку з підприємствами та громадянами для консультацій з усіх митних питань, оперативного реагування на звернення та скарги.
Одне з головних завдань сучасної митниці у світі - підтримка законної торгівлі. Це тонкий баланс між безпекою та відкритістю. Українська митниця виконує це завдання, щоденно реалізуючи затверджений план модернізації.
Детальніше - https://is.gd/V2rX5I
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Відбувся Другий міжнародний інвестиційний конгрес - знакова подія, що зібрала на одній платформі міжнародних інвесторів, представників фінансових установ, дипломатичних місій, уряду та місцевих громад задля об’єднання зусиль у створенні рівних та прозорих правил для залучення міжнародного капіталу та мобілізації приватного сектору на етапі економічного відновлення України.
Під час панельної дискусії «Роль державних інституцій у формуванні довіри, прозорих правил, захисту та гарантій для інвесторів» учасники обговорили роль банківської системи, правоохоронних та інших органів у забезпеченні захисту інвестицій, прав інтелектуальної власності, підтримці конкурентного середовища, сприянні залученню іноземних інвестицій, а також роль митниці у сприянні законній торгівлі.
Державну митну службу України представив заступник Голови Владислав Суворов. У своєму виступі він акцентував увагу на тому, що основний план модернізації митної служби України передбачений Національною стратегією доходів до 2030 року, одним із основних напрямків якої є підтримка та співпраця із бізнесом.
У рамках розвитку національної системи спрощень представник Держмитслужби закликав учасників конгресу долучатись до програми АЕО та отримувати спрощення, передбачені законодавством України з питань митної справи.
Крім того, Держмитслужбою спільно з міжнародними партнерами з розвитку вживаються заходи щодо розширення функціоналу служби підтримки Help Desk як основного каналу зв’язку з підприємствами та громадянами для консультацій з усіх митних питань, оперативного реагування на звернення та скарги.
Одне з головних завдань сучасної митниці у світі - підтримка законної торгівлі. Це тонкий баланс між безпекою та відкритістю. Українська митниця виконує це завдання, щоденно реалізуючи затверджений план модернізації.
Детальніше - https://is.gd/V2rX5I
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
☝🏼До уваги осіб, що здійснюють ввезення товарів, як підлягають заходам офіційного контролю!
Товари, які ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), можуть підлягати заходам офіційного контролю, а саме:
- фітосанітарному контролю;
- ветеринарно-санітарному контролю;
- державному контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, що проводяться згідно із законодавством України.
Митними органами заходи офіційного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України проводяться шляхом попереднього документального контролю.
Для ознайомлення з основними аспектами проведення митними органами заходів офіційного контролю, а також нормативно-правовими актами, якими зазначене питання врегульовано, на офіційному вебсайті Держмитслужби у розділі «Діяльність»створено підрозділ «Заходи офіційного контролю».
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Товари, які ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), можуть підлягати заходам офіційного контролю, а саме:
- фітосанітарному контролю;
- ветеринарно-санітарному контролю;
- державному контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, що проводяться згідно із законодавством України.
Митними органами заходи офіційного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України проводяться шляхом попереднього документального контролю.
Для ознайомлення з основними аспектами проведення митними органами заходів офіційного контролю, а також нормативно-правовими актами, якими зазначене питання врегульовано, на офіційному вебсайті Держмитслужби у розділі «Діяльність»створено підрозділ «Заходи офіційного контролю».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🎥 Київські митники зупинили вивезення легендарної кінокамери до Чехії
Під час митного контролю одного з міжнародних поштових відправлень, що прямувало з України до Чехії, столичні митники виявили справжній раритет — кінознімальний апарат "Конвас-автомат 1КСР" 1957 року випуску. Це легендарна ручна камера, яку фахівці називають прототипом сучасних екшн-камер на кшталт GoPro.
Як з’ясували експерти Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського, камера не просто раритет — вона має значну культурну та історичну цінність.
Цей тип камер використовували на радянських космічних кораблях «Восток», активно застосовували в українських кіностудіях — «Укртелефільм», «Укркінохроніка», кіностудії ім. О. Довженка та інших. Вони
дозволяли знімати кіно не статичними планами, панорамами чи проїздами на крані чи візку, а у русі з рук, з авто, човна, літака — ідеально для документалістики та хроніки. «Конвас» відкрив нові горизонти для радянського і українського кінематографа в середині ХХ століття. За словами фахівців, подібні камери досі можуть використовуватися.
Відповідно до українського законодавства, для вивезення культурних цінностей за кордон необхідне спеціальне свідоцтво. У цьому випадку такого документу не було, тож камеру вилучено.
Знахідка може поповнити Музейний фонд України і зайняти почесне місце серед технічних експонатів, що зберігають історію нашого кіно.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Під час митного контролю одного з міжнародних поштових відправлень, що прямувало з України до Чехії, столичні митники виявили справжній раритет — кінознімальний апарат "Конвас-автомат 1КСР" 1957 року випуску. Це легендарна ручна камера, яку фахівці називають прототипом сучасних екшн-камер на кшталт GoPro.
Як з’ясували експерти Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського, камера не просто раритет — вона має значну культурну та історичну цінність.
Цей тип камер використовували на радянських космічних кораблях «Восток», активно застосовували в українських кіностудіях — «Укртелефільм», «Укркінохроніка», кіностудії ім. О. Довженка та інших. Вони
дозволяли знімати кіно не статичними планами, панорамами чи проїздами на крані чи візку, а у русі з рук, з авто, човна, літака — ідеально для документалістики та хроніки. «Конвас» відкрив нові горизонти для радянського і українського кінематографа в середині ХХ століття. За словами фахівців, подібні камери досі можуть використовуватися.
Відповідно до українського законодавства, для вивезення культурних цінностей за кордон необхідне спеціальне свідоцтво. У цьому випадку такого документу не було, тож камеру вилучено.
Знахідка може поповнити Музейний фонд України і зайняти почесне місце серед технічних експонатів, що зберігають історію нашого кіно.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍1
З початку війни для забезпечення належного рівня національної безпеки і оборони Державна митна служба України невідкладно пропускає через кордон військову та гуманітарну допомогу. Найчастіше в якості гуманітарної допомоги ввозяться транспортні засоби, військова амуніція та технічні засоби для потреб Збройних Сил України.
Щоб ці товари використовувались за призначенням, Держмитслужба і Міністерство оборони України здійснюють оперативний обмін інформацією, який дозволяє підтверджувати отримання гуманітарної допомоги військовими частинами, а також виявляти факти незаконної діяльності.
У ході перевірок Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби та Департаментом внутрішнього аудиту Міноборони виявлено численні факти порушень законодавства.
Так, викрито цілу схему продажу через інтернет-платформу транспортних засобів, ввезених релігійною організацією в якості гуманітарної допомоги для ЗСУ. Всього організація ввезла майже 440 авто, прикриваючись благодійністю. У разі оформлення їх у режимі імпорту митні платежі склали б понад 60 млн грн. Матеріали передані до Нацполіції, якою зафіксовані факти продажу та затримані причетні особи.
В іншому випадку виявлено керівника благодійної організації, який на підставі дозволів, виданих Національною поліцією України, здійснював ввезення в Україну в якості гуманітарної допомоги нарізної мисливської зброї та набоїв до неї для ЗСУ. Однак, при проведенні перевірки встановлено факти недекларування запчастин до зброї, оптичних прицілів, глушників та 9 тис. набоїв, а також недоставляння окремих одиниць зброї до військових частин.
Також митники встановили факти ввезення в Україну під виглядом гуманітарної допомоги шоломів та бронежилетів на суму близько 100 млн грн на підставі підроблених сертифікатів кінцевого споживача. Перевіркою встановлено, що військова амуніція не була передана Збройним Силам України. Матеріали направлені до правоохоронного органу.
Загалом з початку дії воєнного стану в Україні митницями складено вже 1339 протоколів про порушення митних правил щодо гуманітарної допомоги. У 708 випадках отримувачами були військові частини.
Крім того, до правоохоронних органів направлено 920 повідомлень про можливі злочини, передбачені статтями 190, 358, 201-2 Кримінального кодексу України, з яких 650 - щодо гуманітарної допомоги для ЗСУ.
Загальна вартість предметів правопорушень склала 548,2 млн грн. За рішеннями судів накладено штрафи та застосовано конфіскацію на суму 325 млн грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Митниця в режимі Live: стартує впровадження багаторівневої системи відеонагляду на кордоні
Рішенням Уряду визначено процедуру застосування митниками бодікамер у всіх пунктах пропуску.
Державна митна служба України впроваджує інноваційні технології, які докорінно змінюють підходи до митного контролю, встановлюючи нові стандарти прозорості, швидкості та ефективності. Одним із ключових рішень стало використання індивідуальних портативних відеокамер під час митного оформлення.
Пілотний проект із застосування митниками бодікамер розпочався у листопаді 2023 року в пункті пропуску «Рава-Руська» на кордоні з Польщею. Він став наглядною демонстрацією нової якості роботи митниці, де кожна дія фіксується об'єктивно, без можливості втручання. Так, вдалося досягти скорочення часу митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також збільшення надходжень до бюджету на 36%. Саме ці показники стали підґрунтям для масштабування ініціативи на інші пункти пропуску.
Рішенням Уряду (Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 370») передбачено запровадження багаторівневої системи повного відеонагляду шляхом поєднання відеоспостереження зі стаціонарних і з бодікамер.
Ключовий аспект - миттєва передача відео в моніторинговий центр, де забезпечується централізоване спостереження, оперативне реагування та зберігання матеріалів.
Технічні параметри бодікамер виключають можливість втручання у відеозапис, зокрема, його видалення або редагування. Камери працюють у тому числі в нічному режимі.
Очікується, що запровадження системи повного відеонагляду забезпечить:
- виявлення причин і умов, що сприяють контрабанді й іншим порушенням митних правил, та їх усунення;
- профілактику зловживань на митниці;
- захист посадових осіб від необґрунтованих звинувачень.
«Використання митниками бодікамер - це не просто фіксація подій. Це інструмент швидкої аналітики, якісної перевірки та формування об’єктивної доказової бази. Із бодікамерами кожна дія - чітка, кожне рішення - аргументоване. Це крок до нової моделі взаємодії, де технології підтримують професіоналізм, а контроль - це не тиск, а запорука довіри", - зазначив очільник Держмитслужби Сергій Звягінцев.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Рішенням Уряду визначено процедуру застосування митниками бодікамер у всіх пунктах пропуску.
Державна митна служба України впроваджує інноваційні технології, які докорінно змінюють підходи до митного контролю, встановлюючи нові стандарти прозорості, швидкості та ефективності. Одним із ключових рішень стало використання індивідуальних портативних відеокамер під час митного оформлення.
Пілотний проект із застосування митниками бодікамер розпочався у листопаді 2023 року в пункті пропуску «Рава-Руська» на кордоні з Польщею. Він став наглядною демонстрацією нової якості роботи митниці, де кожна дія фіксується об'єктивно, без можливості втручання. Так, вдалося досягти скорочення часу митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також збільшення надходжень до бюджету на 36%. Саме ці показники стали підґрунтям для масштабування ініціативи на інші пункти пропуску.
Рішенням Уряду (Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 370») передбачено запровадження багаторівневої системи повного відеонагляду шляхом поєднання відеоспостереження зі стаціонарних і з бодікамер.
Ключовий аспект - миттєва передача відео в моніторинговий центр, де забезпечується централізоване спостереження, оперативне реагування та зберігання матеріалів.
Технічні параметри бодікамер виключають можливість втручання у відеозапис, зокрема, його видалення або редагування. Камери працюють у тому числі в нічному режимі.
Очікується, що запровадження системи повного відеонагляду забезпечить:
- виявлення причин і умов, що сприяють контрабанді й іншим порушенням митних правил, та їх усунення;
- профілактику зловживань на митниці;
- захист посадових осіб від необґрунтованих звинувачень.
«Використання митниками бодікамер - це не просто фіксація подій. Це інструмент швидкої аналітики, якісної перевірки та формування об’єктивної доказової бази. Із бодікамерами кожна дія - чітка, кожне рішення - аргументоване. Це крок до нової моделі взаємодії, де технології підтримують професіоналізм, а контроль - це не тиск, а запорука довіри", - зазначив очільник Держмитслужби Сергій Звягінцев.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👏3❤2🔥2😁1
🤝🏻 Високі стандарти українського бізнесу: група компаній Modern Expo підтверджує надійність партнерства з митницею
У світі, де технології щодня змінюють правила гри, недостатньо створювати тільки якісний продукт. Потрібно діяти на випередження: бути гнучким, передбачати потреби ринку, вибудовувати довіру на кожному етапі співпраці.
Modern Expo - одна з тих компаній, яка не просто реагує на зміни, а підвищує ефективність міжнародної діяльності. Тому зробила стратегічний вибір - отримала статус Авторизованого економічного оператора (АЕО), та вже користується перевагами:
- прозорі та прискорені митні процедури;
- спрощений рух товарів через кордон;
- офіційне визнання надійності компанії;
- додаткові можливості для міжнародного партнерства та масштабування.
«Загальний час митного оформлення та пропуску вантажів на кордоні суттєво скоротився. Ми оформляємо наші вантажі на різних митницях, і всюди бачимо швидку і конструктивну взаємодію. В цілому АЕО - це про час, який ми дуже цінуємо. На що ми раніше витрачали день, тепер ідуть години», - констатує Директор департаменту логістики СП ТОВ «Модерн-Експо» Василь Маркевич.
АЕО - це новий рівень відповідальності. Статус, що засвідчує готовність компанії працювати за принципами розвинених економік світу: відкритості, прогнозованості, надійності.
У новому ролику про шлях вітчизняного бізнесу до статусу АЕО розповідає одна з компаній, що рухають Україну вперед у світовому просторі.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
У світі, де технології щодня змінюють правила гри, недостатньо створювати тільки якісний продукт. Потрібно діяти на випередження: бути гнучким, передбачати потреби ринку, вибудовувати довіру на кожному етапі співпраці.
Modern Expo - одна з тих компаній, яка не просто реагує на зміни, а підвищує ефективність міжнародної діяльності. Тому зробила стратегічний вибір - отримала статус Авторизованого економічного оператора (АЕО), та вже користується перевагами:
- прозорі та прискорені митні процедури;
- спрощений рух товарів через кордон;
- офіційне визнання надійності компанії;
- додаткові можливості для міжнародного партнерства та масштабування.
«Загальний час митного оформлення та пропуску вантажів на кордоні суттєво скоротився. Ми оформляємо наші вантажі на різних митницях, і всюди бачимо швидку і конструктивну взаємодію. В цілому АЕО - це про час, який ми дуже цінуємо. На що ми раніше витрачали день, тепер ідуть години», - констатує Директор департаменту логістики СП ТОВ «Модерн-Експо» Василь Маркевич.
АЕО - це новий рівень відповідальності. Статус, що засвідчує готовність компанії працювати за принципами розвинених економік світу: відкритості, прогнозованості, надійності.
У новому ролику про шлях вітчизняного бізнесу до статусу АЕО розповідає одна з компаній, що рухають Україну вперед у світовому просторі.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤1👍1
🤝🏻 Митниця в діалозі з бізнесом: нові виклики, нові правила
Світова торгівля наразі переживає епоху трансформації. Глобальні виклики, спричинені війною та глибинними змінами формують нову архітектуру економічних відносин. Саме у цьому контексті відбулася щорічна міжнародна конференція «Торгові війни: мистецтво захисту – 2025», яка стала дискусійною платформою для представників влади, бізнесу, міжнародних компаній і фахівців з питань зовнішньоекономічної діяльності.
Цьогорічна конференція була присвячена обговоренню питань торговельного захисту, антикризового перезапуску експорту, розвитку логістичних коридорів та нових можливостей для української економіки в умовах повномасштабної війни. Особливу увагу приділено темі «Український бізнес у нових умовах», де обговорювалися виклики для національного виробника, вплив антидемпінгових заходів, адаптація і стратегія виживання в умовах геополітичної турбулентності.
У рамках цієї сесії виступив заступник Голови Державної митної служби України Владислав Суворов, який розповів про інструменти, які держава може застосувати для захисту бізнесу. На сьогодні Держмитслужбою забезпечується виконання 26 рішень щодо застосування антидемпінгового мита та 1 рішення щодо застосування спеціального мита.
Основні ризики після введення відповідних рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі – це недостовірне декларування країни походження, заниження митної вартості та невірна класифікація товарів. Саме тому минулого року Митний кодекс України було доповнено положеннями, які передбачають, що у випадку встановлення фактів підробки документів про походження таких товарів митні органи вправі, через 45 днів після розміщення відповідного повідомлення на сайті, вимагати від декларанта також документи що підтверджують якісні характеристики, торговельну марку, відомості щодо виробника товарів та маршрут перевезення від виробника до одержувача в Україні. Зазначені заходи вже вживаються щодо окремих товарів походженням з Малайзії та Румунії - https://customs.gov.ua/informatsia-dlia-opryliudnenia-zgidno-z-ugodoiu-sot.
«Тут важливо пам’ятати, що якщо мито – це зброя торговельного захисту або війни, то митниця – рука. Що міцнішою буде рука, то ефективніше працюватиме зброя. Тому власне і відбувається трансформація митної служби відповідно до Національної стратегії доходів у інституційно сильніший державний орган, спроможний ефективно утримувати баланс між сприянням бізнесу і захистом інтересів країни», - зазначив Владислав Суворов.
Подібні заходи відкривають нові можливості для відкритого діалогу, обміну досвідом та напрацювання єдиного бачення, як забезпечити чесні умови гри на ринку. В умовах змін митниця лишається надійним партнером для бізнесу та гарантом справедливості на кордоні.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Світова торгівля наразі переживає епоху трансформації. Глобальні виклики, спричинені війною та глибинними змінами формують нову архітектуру економічних відносин. Саме у цьому контексті відбулася щорічна міжнародна конференція «Торгові війни: мистецтво захисту – 2025», яка стала дискусійною платформою для представників влади, бізнесу, міжнародних компаній і фахівців з питань зовнішньоекономічної діяльності.
Цьогорічна конференція була присвячена обговоренню питань торговельного захисту, антикризового перезапуску експорту, розвитку логістичних коридорів та нових можливостей для української економіки в умовах повномасштабної війни. Особливу увагу приділено темі «Український бізнес у нових умовах», де обговорювалися виклики для національного виробника, вплив антидемпінгових заходів, адаптація і стратегія виживання в умовах геополітичної турбулентності.
У рамках цієї сесії виступив заступник Голови Державної митної служби України Владислав Суворов, який розповів про інструменти, які держава може застосувати для захисту бізнесу. На сьогодні Держмитслужбою забезпечується виконання 26 рішень щодо застосування антидемпінгового мита та 1 рішення щодо застосування спеціального мита.
Основні ризики після введення відповідних рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі – це недостовірне декларування країни походження, заниження митної вартості та невірна класифікація товарів. Саме тому минулого року Митний кодекс України було доповнено положеннями, які передбачають, що у випадку встановлення фактів підробки документів про походження таких товарів митні органи вправі, через 45 днів після розміщення відповідного повідомлення на сайті, вимагати від декларанта також документи що підтверджують якісні характеристики, торговельну марку, відомості щодо виробника товарів та маршрут перевезення від виробника до одержувача в Україні. Зазначені заходи вже вживаються щодо окремих товарів походженням з Малайзії та Румунії - https://customs.gov.ua/informatsia-dlia-opryliudnenia-zgidno-z-ugodoiu-sot.
«Тут важливо пам’ятати, що якщо мито – це зброя торговельного захисту або війни, то митниця – рука. Що міцнішою буде рука, то ефективніше працюватиме зброя. Тому власне і відбувається трансформація митної служби відповідно до Національної стратегії доходів у інституційно сильніший державний орган, спроможний ефективно утримувати баланс між сприянням бізнесу і захистом інтересів країни», - зазначив Владислав Суворов.
Подібні заходи відкривають нові можливості для відкритого діалогу, обміну досвідом та напрацювання єдиного бачення, як забезпечити чесні умови гри на ринку. В умовах змін митниця лишається надійним партнером для бізнесу та гарантом справедливості на кордоні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤩4👍3❤1
За підсумками 2024 року рівень «сірого імпорту» в Україні досяг найнижчого показника за всі роки спостережень - 11,6%. Таку середню оцінку надали українські експортери та імпортери у рамках IX хвилі щорічного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у межах проєкту “Підтримка громадської ініціативи “За чесну та прозору митницю” за підтримки Представництва ЄС в Україні та Міжнародного фонду "Відродження" – http://www.ier.com.ua/.../2025_IER_FTC_FINAL_UA%20(1).pdf
Сірий імпорт - це товари, які потрапляють до країни з порушенням митних правил. Його наслідки відчувають усі: зменшення надходжень до бюджету, тиск на легальний бізнес, зниження рівня безпеки споживачів. Тому його мінімізація — це справжній показник змін, які відбуваються.
Так, за оцінками бізнесу, у 2018 році частка «сірого імпорту» складала 25,3%. Відтоді середній показник зменшився більш ніж удвічі, що свідчить про значне скорочення нелегального сегменту на ринку (у 2020 році – 24,2%, у 2021 – 21,1%, у 2022 – 17,3%, у 2023 – 13,4%, а в 2024 – 11,6%).
Зберегти позитивну динаміку вдалося завдяки впровадженню сучасних технічних засобів митного контролю та розвитку міжнародної взаємодії. Окремою важливою складовою є співпраця митниці з бізнесом, яка спрямована на спільне створення чесного та передбачуваного середовища для зовнішньоекономічної діяльності.
Такі результати є важливим маркером змін у сфері митного адміністрування. Вони демонструють, що навіть в умовах воєнного стану та під впливом зовнішніх викликів бізнес все частіше діє в рамках правового поля, а державні інституції - забезпечують належний контроль.
☝️Нагадаємо, що відповідно до іншого дослідження, українці підтримують посилення ролі митниці у боротьбі з нелегальним товарообігом і надання їй повноважень розслідувати контрабанду товарів - http://www.ier.com.ua/ua/institute/news?pid=7677.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁7🔥3👏3🏆2❤1