🌊 Цифрова трансформація митниці: оптимізується функціональний модуль «Журнал пункту пропуску» для морського сполучення

Державна митна служба України продовжує впровадження цифрових рішень, які прискорюють, спрощують і автоматизують митні формальності. Це один із ключових напрямів у мінімізації ручної роботи, зменшення кількості прямих контактів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та посадовцями митних органів, зниження адміністративного навантаження на бізнес.

З 23 грудня 2024 року в тестовому режимі розпочалося випробування функціонального модуля «Журнал пункту пропуску» для морського сполучення. Його впровадження - запорука переходу від паперових документів до повністю електронної взаємодії між митними органами та суб’єктами господарювання, що здійснюють міжнародні вантажні перевезення водним транспортом.

Очікується, що це дозволить скоротити час проходження процедур, зменшити витрати бізнесу та водночас підвищити рівень безпеки та контролю.
Протягом усього періоду тестування Держмитслужба підтримує постійну комунікацію з усіма учасниками процесу, щоб оперативно адаптувати модуль до реальних потреб користувачів.

Сьогодні, 23 травня, в Одесі відбулася робоча нарада під головуванням заступника Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку Олега Ніколайчука. Представники бізнесу та митних органів обговорили нові підходи до автоматизації процедур при переміщенні товарів з України через морські пункти пропуску, а також узгодили наступні кроки з оптимізації модуля на основі практичного досвіду його використання.

Державна митна служба України продовжує курс на ліквідацію бюрократичних бар’єрів та розвиток прозорої, цифрової митниці нового покоління.

Автоматизація митних формальностей — це інвестиція в економічну безбар’єрність та конкурентоспроможність України на глобальному ринку, зокрема, у сфері морських перевезень.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

🌿 Закон не дає зелене світло: митники виявляють спроби переміщення канабісу через кордон

Укотре наголошуємо для громадян, які помилково сприймають новели Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis)»  як легалізацію їх обігу: використання рослин роду коноплі в інших, крім медичних чи промислових цілей, наукової та науково-технічної діяльності, залишається під ЗАБОРОНОЮ.

На минулому тижні у пунктах пропуску через державний кордон службові собаки Волинської митниці виявили 3 спроби водіїв транспортних засобів вивезти до Польщі речовини темно-зеленого кольору, схожі на канабіс. Загалом вилучено понад 20 грам забороненого зілля.

Кожного разу порушники кажуть, що везуть його виключно для себе, не використовують під час роботи за кермом і навіть не здогадувались, що така «безневинна речовина» може  підвести під кримінал.

Між тим, відповідно до ст. 309 Кримінального кодексу України, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту - караються штрафом або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Про кожен випадок інформовано правоохоронців, які уповноважені законодавством розслідувати такого роду злочини.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

📰 Раритети з історією: митники вилучили додаток до київської газети «Рада» 1914 року та листівку з автопортретом Кобзаря

Під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Одеси до США, київські митники виявили цінні історичні артефакти: оригінал додатка до української щоденної газети «Рада» від 25 лютого 1914 року та поштову листівку «Тарас Шевченко. Автопортрет. 1840», надруковану у 1946 році в Австрії.

Додаток до газети – ювілейний випуск на честь 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Газета «Рада» виходила в Києві у 1906-1914 роках і відігравала важливу роль у культурному та політичному житті українців. Її видавав меценат Євген Чикаленко, відомий як один з менеджерів українського руху того часу.

Листівка створена з ініціативи українців, які мешкали у Тіролі та Форальбергу після Другої світової війни, щоб нагадати про річницю смерті великого Кобзаря.

Важливість і культурну цінність цих видань підтвердили експерти Національного музею історії України.

Обидві знахідки належать до малотиражованої друкованої продукції, що має значну культурну та історичну цінність. Для їх вивезення за кордон потрібне відповідне свідоцтво, яке митникам не було надано.

За фактом порушення митних правил Київською митницею складено протокол за ст. 473 Митного кодексу України, а культурні цінності вилучено. Матеріали справи будуть скеровані до суду.

Довідково:

Секретарем газети «Рада», який вів усю газетну й редакційну документацію у 1906–1907 роках, був молодий журналіст Симон Петлюра. У роки державотворення 1917‒1921 років газету «Рада» політики називали школою громадського й політичного становлення.

Листівка ж належить до рідкісних збережених зразків зарубіжного друку, має високу зацікавленість серед колекціонерів, презентує діяльність українських громадян поза межами України, та пов’язана з вшануванням пам’яті Тараса Шевченка.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

🤖 Материнські плати на 1,3 мільйона: у Шегинях митники виявили незадекларований товар

У пункт пропуску «Шегині-Медика» з Польщі прибув транспортний засіб. Для проходження митного контролю водійка обрала смугу «зелений коридор», призначену для переміщення товарів, які не підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню митними платежами.

Однак під час огляду авто працівники митниці виявили 38 материнських плат-носіїв загальною вартістю 1 млн 300 тис. гривень.

За цим фактом складено адміністративний протокол відповідно до ч. 2 ст. 471 МКУ (недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами).

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X