🛸 Запроваджені пільги для виробників дронів з оптоволоконним управлінням: що змінилось?

Набрали чинності Закони України № 4473-IX та № 4474-IX, які вносять зміни до Митного та Податкового кодексів України, розширюючи перелік товарів оборонного призначення, що звільняються від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість.
Пільгове ввезення дозволено для оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів та інших типів волоконно-оптичних кабелів, що класифікуються за кодами УКТЗЕД 9001 10 90 10 та 9001 10 90 90.

Без сплати ввізного мита та ПДВ ці товари можуть імпортуватися лише підприємствами для використання у власному виробництві або ремонті повітряних, наземних та водних безпілотних систем для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних, розвідувальних і спеціальних органів, що виконують функції із забезпечення оборони держави.

Для компаній, які займаються виробництвом дронів на системах з оптоволоконним управлінням, це створює великий потенціал для масштабування об'ємів виробництва. На відміну від традиційного радіокерування, такі дрони практично невразливі до засобів радіоелектронної боротьби. Їх майже неможливо заглушити або перехопити, що є критично важливим у бойових умовах.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

До уваги субʼєктів ЗЕД та їхніх представників!

📄 Законом України від 04.06.2025 № 4473-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що ввозяться на митну територію України для потреб безпеки і оборони, та усунення технічних неузгодженостей» внесено зміни до деяких статей Митного кодексу України щодо усунення технічних помилок Закону України від 22.08.2024 № 3926 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу».

Зокрема, Законом № 4473, який вже набрав чинності:

- непрямим митним представникам надана можливість декларування товарів у митний режим імпорту із застосуванням тарифних пільг (тарифних преференцій), передбачених статтею 281 МКУ;

- надана можливість до 18.04.2026 року поміщати товари у митні режими, які застосовуються за умови авторизації, на підставі митної декларації незалежно від кількості митних декларацій та вартості товарів;

- визначено, ким має бути надано забезпечення сплати митних платежів щодо товарів, які на день набрання чинності Законом № 3926 зберігалися на складах тимчасового зберігання.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

🪵 Там, де зникає тиша лісу — має звучати голос закону: аналіз експорту деревини 

З початку року експорт з України деревини та виробів із неї склав 1,42 млн тонн на суму 671,8 млн доларів США. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року, коли було експортовано 1,34 млн тонн на 593,9 млн доларів, обсяг експорту зріс на 81,7 тис. тонн, або на 6%. Водночас у грошовому еквіваленті відбувся приріст на 77,9 млн доларів, що становить 13%. 

Найбільшу частку займає продукція із сосни - 68,6%, що вказує на високий попит саме на цей вид деревини на зовнішніх ринках. Друге місце посідають лісоматеріали з ялини - 19%, а третє - з дуба, на які припадає 6,6% загальних обсягів. 

Результати боротьби з незаконним експортом деревини

З початку року митні органи виявили порушень на понад 31,4 млн гривень. 

Лише на початку травня спільно з Держлісагенством було викрито цілу схему незаконного експорту 2,9 тис. м3 лісоматеріалів на 13,6 млн грн. У всіх 98 випадках для експорту лісоматеріалів суб’єкти господарювання одного з регіонів країни подавали митним органам сертифікати про походження лісоматеріалів, видані на інші партії товарів. За всіма випадками щодо підприємців складені протоколи про порушення митних правил. 

Для системного усунення передумов вчинення подібних правопорушень Держмитслужбою спільно з Міндовкілля та Держлісагенством готуються пропозиції відповідних законодавчих змін, які передбачатимуть надання митним органам в автоматичному режимі інформації, яка подається експортерами для отримання сертифікатів.

☝️З початку повномасштабного вторгнення на потреби оборонців України було передано конфіскованих лісоматеріалів на суму 14,2 мільйона гривень.

Детальніше - https://is.gd/88IbN1

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

До уваги суб’єктів ЗЕД,
які здійснюють ввезення на митну територію України харчових продуктів, харчових ароматизаторів і харчових добавок
 
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 року № 692 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із-під дії заходів контролю вилучено обіг деяких прекурсорів у складі харчових продуктів, харчових добавок та харчових ароматизаторів.

Зокрема, не підпадають під дію обмежень та заходів контролю, встановлених для прекурсорів:

• обіг піпероналю, сафролу, фенілоцтової кислоти, які природньо містяться у складі харчових продуктів, у харчових ароматизаторах і харчових добавках;

• обіг піперидину, валеріанової кислоти у складі харчових продуктів, харчових добавок та харчових ароматизаторів, які пройшли державну реєстрацію та включені до державного реєстру об’єктів санітарних заходів в Україні або отримали реєстрацію (визнані безпечними) у Європейському Союзі.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

🚗 Бензин, дизель чи електро: які авто ввозять українці у 2025-му

З початку року українці імпортували понад 181 тисячу легкових автомобілів, із яких майже 80% — вживані.

Попри значну кількісну перевагу таких транспортних засобів, нові авто склали майже половину загальної вартості імпорту - $1,2 млрд із $2,57 млрд. У той же час, вартість авто з пробігом становить $1,37 млрд.

Вживані авто забезпечили надходження до державного бюджету митних платежів на 16 млрд грн, нові - у сумі 10,7 млрд грн.

Тип пального, який обирають українські споживачі, відображає як сталі уподобання, так і поступову зміну тенденцій. Так, найпопулярнішими залишаються бензинові авто — їх частка становить майже половину (48,5%) від усіх імпортованих. На другому місці — електрокари (22,1%), які не тільки обійшли дизель (20,6%), а й значно випередили гібриди (8,8%).

Найдинамічнішим сегментом ринку авто став електротранспорт. З початку року в Україну завезено понад 40 тисяч електромобілів загальною вартістю $810 млн. Для порівняння, бензинових авто ввезено вдвічі більше, але їхня сукупна вартість не набагато вища — $818 млн.
Якщо така динаміка збережеться, 2025 рік може стати рекордним за кількістю ввезених електрокарів.

Середня вартість одного електричного авто, яке завозять в Україну, становить понад $20 тисяч, дизельного — майже $13 тисяч, бензинового — понад $9 тисяч.

Цікаво й те, що електромобілі, хоча й належать до дорожчого сегменту, принесли до бюджету порівняно скромні 333 млн грн митних платежів. Це зумовлено чинними податковими пільгами на імпорт електротранспорту. Для порівняння, податки при імпорті бензинових авто склали понад 13 млрд грн, дизельних — 7,7 млрд грн, а гібридів — 5,5 млрд грн. Загалом за п’ять місяців митні надходження від імпорту авто склали 26,7 млрд грн.

З початку 2025 року легкові автомобілі ввозили з понад 50 країн, однак беззаперечними лідерами є:
США — 69 тис. (38% від загальної кількості імпортованих);
Польща - 22,3 тис. (12%);
Німеччина - 20,4 тис. (11%).

Сукупно з цих країн імпортовано майже 111,7 тисяч авто, тобто понад 60% від загальної кількості. США домінують у сегменті бензинових авто й електромобілів. Німеччина й Польща утримують лідерство в дизелі.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

Держмитслужба відкриває нові можливості для гарантів: повна інтеграція з системою управління гарантіями (GMS) через механізми «Єдиного вікна»

Внесені зміни до Специфікації структури та формату електронних повідомлень для обміну даними між Держмитслужбою та гарантами, затвердженої наказом від 31 жовтня 2023 року № 696. Новий наказ від 16 червня 2025 року № 539 забезпечує гарантам можливість повноцінної інтеграції їхніх інформаційних систем із системою управління гарантіями (GMS) через механізми «Єдиного вікна».

✅ Оновлена специфікація передбачає:

• автоматизований обмін даними через SOAP вебсервіс із застосуванням кваліфікованого електронного підпису для забезпечення безпеки;
• підтримку ключових операцій, включаючи видачу, відкликання гарантій, а також отримання списків гарантій та операцій за гарантіями для суб’єктів і гарантів;
• гнучкість налаштувань, що дозволяє обробляти запити щодо статусу гарантій, дат видачі, валют, сум та митних процедур із чіткою структурою XML-повідомлень.

Ці зміни спрямовані на спрощення взаємодії між Держмитслужбою та гарантами, підвищення прозорості та ефективності митних процедур. Інтеграція через «Єдине вікно» забезпечує швидкий доступ до актуальної інформації, зниження адміністративного навантаження та прискорення процесів митного оформлення.

Альтернативно гаранти, як і раніше, можуть продовжувати працювати через Особистий кабінет на Єдиному державному інформаційному веб порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Держмитслужби, використовуючи звичний інтерфейс для управління гарантіями.

Ознайомитися з наказом № 539 та оновленою специфікацією можна на офіційному вебпорталі Державної митної служби України: https://customs.gov.ua/documents/pro-vnesennia-zmin-do-spetsifikatsiyi-strukturi-ta-formatu-elektronnikh-povidomlen-dlia-obminu-danimi-mizh-derzhmitsluzhboiu-ta-garantami-pro-operatsiyi-z-garantiiami-550

Закликаємо гарантів ознайомитися з оновленими вимогами та використовувати нові можливості для оптимізації своєї діяльності.

Держмитслужба продовжує працювати над цифровою трансформацією для забезпечення ефективності, прозорості та зручності митних процесів.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X